Постанова
від 18.12.2024 по справі 902/69/24
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/69/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

учасників справи:

позивачки - ОСОБА_1 ,

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (головуючий суддя - Петухов М.Г., судді: Бучинська Г.Б., Філіпов Т.Л.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 (головуючий суддя - Матвійчук В.В., судді: Тварковський А.А., Яремчук Ю.О.)

у справі №902/69/24

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1"

про визнання рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Вінницької області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" (далі також - ОСББ "Привокзальна 2/1") про визнання недійсним та скасування рішення ОСББ "Привокзальна 2/1" в частині питання №4 порядку денного "Створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт будинку" шляхом сплати одноразового внеску у розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення з метою першочергового проведення заміни труб холодного водопостачання у підвалі будинку, прийняте загальними зборами, проведеними 18.11.2023 за ініціативою правління об`єднання.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини порушення вимог законодавства України та положень статуту відповідача під час скликання та проведення загальних зборів, зокрема щодо: (1) належного повідомлення співвласників про проведення загальних зборів 18.11.2023, (2) прийняття рішення зі спірного питання за неможливості встановлення наявності кворуму внаслідок ненадання правлінням на ознайомлення протокольного рішення загальних зборів з листками опитування; (3) незаконного визначення одноразового внеску в розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення до накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку незалежно (непропорційно) до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності співвласника.

1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що: (1) оголошення про проведення загальних зборів за 14 днів до їх проведення згідно з пунктом 5 статуту були розміщенні на стендах для оголошень та у соцмережі viber, в якому створена група для співвласників, де було вказано ініціатора проведення загальних зборів, дату, час та місце їх проведення, порядок денний загальних зборів; (2) за оспорюване рішення проголосувало 114 співвласників, що становить 63,93 голосів, а також шляхом письмового опитування - 172 співвласників, що становить 109,04 голосів, що свідчить про те, що для прийняття оспорюваного рішення було зібрано необхідну кількість голосів; (3) пропозиція щодо створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку та сплати до нього одноразового внеску в розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення та першочергового здійснення за кошт цього фонду виконання робіт по заміні труб холодного водопостачання у підвалі будинку зумовлена жахливим станом комунікацій у будинку та постійною витратою коштів на їх ремонт, особливо станом центрального трубопроводу холодної води у підвалі будинку, який потребує негайної заміни в зв`язку з перевищенням терміну експлуатації, постійними проривами та постійним підтопленням підвалу та фундаменту будинку, що несе загрозу його руйнуванню; (4) оспорюване рішення не порушує жодним чином прав співвласників будинку, а навпаки - має на меті відновити наявні порушення та забезпечити належне забезпечення прав співвласників, зокрема щодо користування житловими та комунальними послугами.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №360934444 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 35338638.

2.2.У будинку за адресою АДРЕСА_2 створено ОСББ "Привокзальна 2/1".

2.3.Відповідно до пункту 1 розділу І статуту ОСББ "Привокзальна 2/1", затвердженого установчими зборами ОСББ, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , від 12.10.2022, ОСББ "Привокзальна 2/1" створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирного будинку відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - статут).

2.4.З ініціативи правління (протокол правління 01/11 від 01.11.2023) були призначені загальні збори ОСББ "Привокзальна 2/1" на 18.11.2023.

2.5.Оголошення про проведення загальних зборів, згідно положень пункту 3 розділу 5 статуту, розміщенні за 14 днів до проведення (03.11.2023) на стендах для оголошень та у соцмережі Viber, де створена група для співвласників будинку "ДВІР 2/1", про проведення загальних зборів, де було вказано ініціатора проведення загальних зборів, дату, час та місце їх проведення, порядок денний загальних зборів.

2.6.18.11.2023 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , які оформлені протоколом №2 загальних зборів співвласників ОСББ "Привокзальна 2/1", який складено 17.12.2023.

2.7.Оригінал вказаного проколу з додатками були оглянуті та досліджені судом апеляційної інстанції.

2.8.З протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку №2 від 17.12.2022 вбачається таке.

Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 405 осіб.

Загальна кількість всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 240, загальна кількість яких складає 16 987 кв. м, загальна кількість голосів: 240.

У загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 114 (сто чотирнадцять) осіб, яким належить частка квартири та/або нежитлового приміщення багатоквартирного будинку загальною кількістю - 63,93 (шістдесят три цілих дев`яносто три сотих), відповідно до реєстру співвласників, сформованого на момент проведення загальних зборів (додаток 1).

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 172 (сто сімдесят дві) особи, яким належать частка квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною кількістю - 109,04 (сто дев`ять цілих нуль чотири сотих) (додаток 2).

Порядком денним зборів було: 1) обрання голови та секретарів зборів; 2) затвердження кошторису на 2024 рік; 3) затвердження правил добросусідства та проживання в будинку; 4) створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку; 5) встановлення лед-світильників з датчиком руху в коридорах та тамбурах; 6) встановлення відеоспостереження; 7) обмеження проходу на прибудинкову територію; 9) оренда даху ПрАТ "ВФ Україна" (Vodafone).

2.9.З протоколу №2 від 17.12.2023 вбачається, що за результатами загальних зборів прийнято рішення шляхом наступного голосування:

- по питанню №1 рішення прийнято: голосували "за" - 285 (двісті вісімдесят п`ять) 70,37% співвласників, кількість голосів яких становить 171,97 (сто сімдесят одна ціла дев`яносто сім сотих) 71,65% від загальної кількості голосів; "проти" - 1 (один) 0,24% співвласників, кількість голосів яких становить 1 (один) 0,41% від загальної кількості голосів;

- по питанню №2 рішення прийнято: голосували "за" - 279 (двісті сімдесят дев`ять) 68,88% співвласників, кількість голосів яких становить 168 (сто шістдесят вісім) 70%від загальної кількості голосів; "проти" - 1 (один) 0,24% співвласників, кількість голосів яких становить 1 (один) 0,41% від загальної кількості голосів;

- по питанню №3 рішення прийнято: голосували "за" - 285 (двісті вісімдесят п`ять) 70,37% співвласників, кількість голосів яких становить 171,97 (сто сімдесят одна ціла дев`яносто сім сотих) 71,65% від загальної кількості голосів; "проти" - 1 (один) 0,24% співвласників, кількість голосів яких становить 1 (один) 0,41% від загальної кількості голосів;

- по питанню №4 рішення прийнято: голосували "за" - 276 (двісті сімдесят шість) 68,14% співвласників, кількість голосів яких становить 167,1 (сто шістдесят сім цілих одна сота) 69,62% від загальної кількості голосів; "проти" - 4 (чотири) 0,99% співвласників, кількість голосів яких становить 2 (два) 0,83% від загальної кількості голосів;

- по питанню №5 рішення прийнято: голосували "за" - 283 (двісті вісімдесят три) 69,87% співвласників, кількість голосів яких становить 170,1 (сто сімдесят цілих одна десята) 70,87% від загальної кількості голосів; "проти" - 0 (нуль) 0% співвласників, кількість голосів яких становить 0 (нуль) 0% від загальної кількості голосів;

- по питанню №6 рішення прийнято: голосували "за" - 283 (двісті вісімдесят три) 71,23% співвласників, кількість голосів яких становить 170,97 (сто сімдесят цілих дев`яносто сім сотих) 71,23% від загальної кількості голосів; "проти" - 1 (один) 0,24% співвласників, кількість голосів яких становить 1 (один) 0,41% від загальної кількості голосів;

- по питанню №7 рішення прийнято: голосували "за" - 279 (двісті сімдесят дев`ять) 68,88% співвласників, кількість голосів яких становить 167,76 (сто шістдесят сім цілих сімдесят шість сотих) 69,89% від загальної кількості голосів; "проти" - 4 (чотири) 0,98% співвласників, кількість голосів яких становить 2,33 (дві цілих тридцять три сотих) 0,97% від загальної кількості голосів;

- по питанню №8 рішення прийнято: голосували "за" - 279 (двісті сімдесят дев`ять) 68,88% співвласників, кількість голосів яких становить 168,75 (сто шістдесят вісім цілих сімдесят п`ять сотих) 70,21% від загальної кількості голосів; "проти" - 4 (чотири) 0,98% співвласників, кількість голосів яких становить 1,33 (одна ціла тридцять три сотих) 0,55% від загальної кількості голосів;

- по питанню №9 рішення прийнято: голосували "за" - 283 (двісті вісімдесят три) 69,83% співвласників, кількість голосів яких становить 170,1 (сто сімдесят цілих одна десята) 70,87% від загальної кількості голосів; "проти" - 0 (нуль) 0% співвласників, кількість голосів яких становить 0 (нуль) 0% від загальної кількості голосів.

2.10.Протокол загальних зборів №2 розміщено на дошці оголошень та в соцмережі Viber 25.12.2023.

2.11.Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.09.2024 витребував від ОСББ "Привокзальна 2/1" оригінал протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, який складено 17.12.2023 із оригіналами додатків до нього, а саме додатку №1 та додатку №2 (листки письмових опитувань співвласників).

2.12.16.09.2024 до суду апеляційної інстанції із супровідним листом від відповідача надійшли оригінали витребуваних документів.

2.13.Суд апеляційної інстанції оглянув та дослідив оригінали протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, який складено 17.12.2023 та оригінали додатків №1, № 2. Суд зауважив, що наявні в матеріалах справи копії протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, який складено 17.12.2023 та додатків до нього, а саме додатків №1, №2 (із знеособленими відомостями) відповідають оглянутим та дослідженим судом апеляційної інстанції оригіналам вказаних доказів.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Вінницької області рішенням від 27.06.2024 у справі №902/69/24, яке Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 10.10.2024, в позові відмовив.

3.2.Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що: (1) співвласники, у тому числі позивачка, були повідомленні про проведення загальних зборів з дотриманням вимог статуту відповідача, за 14 днів до їх проведення, шляхом розміщення інформації на дошці оголошення та у групі в месенджері Viber; (2) спірне рішення на загальних зборах було прийнято за наявності кворуму і позивачка була присутня на таких зборах та голосувала проти такого рішення; (3) письмове опитування було проведене з дотриманням встановленої законом процедури та в строки, визначені законом; (4) сама по собі незгода позивачки із прийнятими рішеннями загальних зборів не є підставою для визнання таких рішень недійсними або скасування таких рішень, а право на оскарження рішення загальних зборів не повинно реалізовуватися позивачкою всупереч волевиявленню решти співвласників ОСББ "Привокзальна 2/1".

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) постановити окрему ухвалу щодо допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права; (2) скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 та рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі №902/69/24 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі; (3) вирішити питання про розподіл судових витрат (10 900,80 гривень (2 422,40 гривень + 3 633,60 гривень + 4 844,80 гривень).

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржниця посилається на пункти 1, 2, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи:

- про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 03.12.2019 у справі №910/6471/18, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 17.04.2024 у справі №757/34675/20-ц, щодо застосування статей 10, 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон про ОСББ), статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статей 80, 119, 165, 269, 277 ГПК;

- про відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.07.2024 у справі №914/2347/23, стосовно застосування частини другої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";

- про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 №3270-ГХ у правовідносинах, що стосуються проведення загальних зборів об`єднання, письмового опитування співвласників, які не голосували на зборах, та доведення протокольного рішення, відповідно до статутів, які затверджені до набрання чинності цим Законом, та до яких не внесені зміни щодо приведення їх у відповідність із цим Законом;

- що в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід (пункт 2 частини першої статті 310 ГПК), судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні (пункт 3 частини першої статті 310 ГПК), суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК).

4.3.Доводи скаржниці зводяться до:

(1) порушення норм процесуального права, яке полягає в:

- сприянні судом першої інстанції зловживанню представниками відповідача правом на подання документів до суду в паперовій формі, маючи обов`язок реєстрації своїх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (абзац 1 частини шостої та абзац 1 частини восьмої статті 6 ГПК), що призвело до затягування розгляду справи;

- невстановленні судом першої інстанції в підготовчому провадженні порядку з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та невстановленні порядку дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що суд повинен був зазначити в протоколі судового засідання, як визначено пунктом 15 частини другої статті 182 ГПК;

- проведенні розгляду справи без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 (пункти 45, 55, 56), щодо подання доказів відповідно до положень статей 80, 119, 165, 269 ГПК;

- участі в ухваленні рішення судом першої інстанції судді, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою (пункт 2 частини третьої статті 277 ГПК);

- непідписанні судового рішення будь-ким із суддів або підписанні не тими суддями, які зазначені у рішенні (пункт 5 частини третьої статті 277 ГПК), яке полягає в тому, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено 05.07.2024, коли суддя Тварковський А.А. перебував у відпустці, а тому невідомо чи наклав такий суддя власноручний підпис на рішення суду в паперовій формі в період часу з 09:00 години (початку робочого часу) до 11:09:48 години, коли накладення кваліфікованого електронного підпису на електронний примірник вказаного рішення здійснив ОСОБА_2 ;

- нездійсненні апеляційним судом в залі судового засідання огляду та дослідження оригіналу протокольного рішення загальних зборів об`єднання з листками опитування, недослідженні копій листків опитування, що свідчить про неможливість покладення таких доказів в основу ухваленого рішення;

(2) неправильному застосуванні норм матеріального права, яке полягає в:

- визнанні наявності в додатках до протоколу загальних зборів конфіденційної інформації про співвласників об`єднання;

- неправильному застосуванні статей 15, 16 Цивільного кодексу України, частин першої, другої статті 4 ГПК, а саме без застосування висновків Верховного Суду;

- порушенні положень статуту відповідача та частини першої статті 20 Закону про ОСББ при визначенні правлінням розміру внеску;

- нехтуванні механізмом, визначеним статутом та законом, щодо проведення голосування шляхом письмового опитування співвласників протягом більше ніж 15 днів з дня проведення загальних зборів об`єднання;

- прийнятті рішення зі спірного питання за відсутності кворуму внаслідок непроведення письмового опитування серед 181 співвласника на останній день 02.12.2023.

4.4.ОСББ "Привокзальна 2/1" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.

4.5.Відзив відповідача в переважній більшості становить дублювання (цитування) спростування судами попередніх інстанцій доводів скаржниці, встановлених ними обставин або наведених відповідачем висновків Верховного Суду з приводу відповідного питання (доводу), а його позиція зводиться до згоди з висновками судів попередніх інстанцій.

4.6.Крім цього відповідач вказує, що (1) зі сторони позивачки наявне зловживання своїми права та небажання сплачувати внески на утримання будинку до фонду ОСББ; сплачений позивачкою за подання позову, апеляційної та касаційної скарг судовий збір перевищує суму одноразового платежу в сумі 3 000 грн, сплати якого стосується оскаржуване нею рішення ОСББ; (2) позивачка вказує відомості, що є наклепом на діяльність ОСББ, при цьому, не зазначає жодних обставин та не надає жодних доказів на підтвердження порушення її прав зі сторони ОСББ (відповідача); (3) позивачка перебирає на себе повноваження суду, проводячи аналіз дій сторін у судовому процесі, зокрема, намагаючись знайти процесуальні порушення зі сторони ОСББ (відповідача); (4) у протоколах загальних зборів ОСББ та у листах письмового опитування наявні персональні дані співвласників, які ОСББ як одержувач цих даних, не може розголошувати, а тому відповідні докази були надані суду із приховуванням цих даних; (5) прийняття оскаржуваного рішення зумовлено непередбачуваними обставинами, які потребують фінансових вкладень співвласників багатоквартирного будинку, зокрема постала потреба у проведенні ремонтних робіт - заміни труб холодного водопостачання у підвалі будинку; (6) це рішення не суперечить положенням законодавства щодо завдання ОСББ, а навпаки - сприяє належному забезпеченню та захисту прав усіх співвласників будинку; (7) не було допущено жодного порушення вимог закону щодо порядку голосування співвласниками та збору голосів співвласників будинку з приводу прийняття рішення про необхідність збору коштів - сплати одноразового внеску співвласниками будинку на проведення ремонтних робіт із заміни труб холодного водопостачання у підвалі будинку.

4.7.У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що у зв`язку з необхідністю підготовки та подання відзиву на касаційну скаргу поніс витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн згідно з договором надання правової допомоги від 20.11.2024, копію якого, як і розрахунок понесених витрат та докази оплати послуг за цим договором долучив до відзиву на касаційну скаргу.

5.Розгляд пояснень щодо відзиву

5.1. ОСОБА_1 30.11.2024 через систему "Електронний суд" подала пояснення щодо відзиву, в яких акцентувала увагу на тому, що :

(1) апеляційний суд безпідставно врахував позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.07.2024 у справі №914/2347/23, обставини у якій не є тотожними з обставинами цієї справи;

(2) апеляційний суд помилково застосував норми частини другої статті 12 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а не Закон про ОСББ, який підлягав застосуванню за двома підставами: закон спеціальний має перевагу над загальним та закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим, хоча Закон про ОСББ, як спеціальний закон, набрав чинності раніше, ніж загальний закон, яким у цьому випадку є Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";

(3) використання апеляційним судом терміну "знеособлені відомості" є необґрунтованим та безпідставним й спонукає до висновку в сукупності з іншими доводами у касаційній скарзі, що судове рішення апеляційної інстанції не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права;

(4) розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн є необґрунтовано великим та непропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для позивача, його фінансової спроможності, враховуючи, що відповідач проводить оплату за отримані адвокатські послуги з коштів об`єднання, частка яких є внески і платежі позивача.

5.2.Частиною п`ятою статті 161 ГПК України передбачено, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Разом з тим, суд не надав дозволу позивачці дозволу на надання пояснень щодо відзиву.

5.3.Як вбачається зі змісту вказаних пояснень, скаржниця наводить в них додаткові аргументи, які частково не охоплюються доводами касаційної скарги, поданої у визначений законом строк, що по суті є доповненням до цієї касаційної скарги.

5.4.Відповідно до частини першої статті 298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

5.5.Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.6.Відповідно до положень статті 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

5.7.Отже, скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку, а суд касаційної інстанції не уповноважений під час розгляду касаційної скарги змінювати такий строк.

5.8.Оскільки пояснення ОСОБА_1 щодо відзиву, які частково є доповненням до касаційної скарги останньої, подані з пропуском передбаченого законом строку на касаційне оскарження, Суд не надавав дозволу на надання цих пояснень, вони залишаються без розгляду в частині, в якій не охоплюються доводами касаційної скарги.

6.Позиція Верховного Суду

Щодо доводів скаржниці в частині застосування статей 10, 20 Закону про ОСББ, статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" при прийнятті рішення загальних зборів співлвасників

6.1.Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

6.2.Згідно з частиною першою 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

6.3.Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон про ОСББ.

6.4.Відповідно до частин першої-третьої статті 10 Закону про ОСББ органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

6.5.До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (частина дев`ята статті 10 Закону про ОСББ).

6.6.Згідно зі статтею 16 вказаного Закону об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

6.7.Відповідно до статті 17 Закону про ОСББ для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

6.8.Згідно зі статтею 23 Закону про ОСББ внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

6.9.Як встановили суди попередніх інстанцій, по четвертому (оспорюваному) питанню - створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку проголосували "за" - 276 (двісті сімдесят шість) 68,14% співвласників, кількість голосів яких становить 167,1 (сто шістдесят сім цілих одна сота) 69,62% від загальної кількості голосів; "проти" - 4 (чотири) 0,99% співвласників, кількість голосів яких становить 2 (два) 0,83% від загальної кількості голосів.

6.10.За результатами такого голосування було прийнято рішення про створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку та сплатою до нього одноразового внеску у розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення та першочергово здійснити, за кошт цього фонду, виконання робіт по заміні труб холодного водопостачання у підвалі будинку.

6.11.При цьому суди зауважили, що вказаним рішенням (по четвертому (оспорюваному) питанню встановлений внесок для власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, котрий не враховує пропорційність до площ належних їм приміщень.

6.12.За змістом частини першої статті 20 Закону про ОСББ частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

6.13.Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

6.14.Частиною другою статті 12 цього Закону України визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

6.15.Тобто законодавство надає можливість рішенням зборів співвласників передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком.

6.17.Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2024 у справі №914/2347/23.

6.18.Як зазначалось, однією із підстав касаційного оскарження скаржниця визначила пункт 2 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.07.2024 у справі №914/2347/23 стосовно застосування частини другої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

6.19.Доводи скаржниці за змістом касаційної скарги в цій частині зводяться до того, що норми частини другої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" при наявності імперативної норми частини першої статті 20 Закону про ОСББ (щодо визначення розміру внеску пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності співвласника) не можуть надавати загальним зборам співвласників можливості визначити інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком (в цьому випадку розмір одноразового внеску).

6.20.Також скаржниця зазначає, що в постанові від 03.12.2019 у справі №910/6471/18 (у пункті 8.3 щодо правового висновку, викладеного колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 04.06.2018 в справі №753/10763/17) Велика Палата Верховного Суду не спростувала імперативність приписів, зазначених у статті 20 Закону про ОСББ, за методом правового регулювання, а лише не знайшла підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду у зв`язку з тим, що вказана стаття не містить імперативної норми про встановлення однакового розміру внеску для власників квартир та нежитлових приміщень, тобто за видом об`єкта нерухомого майна.

6.21.У контексті наведених скаржницею доводів Суд зазначає, що за загальним правилом, визначеним як частиною першою статті 20 Закону про ОСББ, так й частиною другою статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком кожний співвласник дійсно несе пропорційно до його частки.

6.22.Водночас норми частини другої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у цьому аспекті надають більш розширені можливості щодо здійснення співвласниками управління багатоквартирним будинком, а саме можливість за рішенням загальних зборів співвласників, які згідно з пунктом 2 статуту ОСББ є вищим органом управління об`єднання, та до виключної компетенції яких відноситься вирішення таких питань як в силу положень пункту 3 розділу ІІІ статуту ОСББ, так і норм статті 10 Закону про ОСББ, визначити інший розмір одноразового внеску до накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт.

6.23.При цьому Суд враховує, що визначена як пунктом 3 розділу ІІІ статуту ОСББ, так і нормами статті 10 Закону про ОСББ, виключна компетенція загальних зборів співвласників щодо прийняття рішення про визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників згоджується з нормами частини другої статі 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", які передбачають можливість за рішенням зборів співвласників визначити інший порядок розподілу витрат співвласників на управління багатоквартирним будинком.

6.24.Оскільки ні положення статуту ОСББ, ні норми Закону про ОСББ, зокрема, статті 20 цього Закону, не містять застереження (заборони) щодо можливості встановлення за рішенням загальних зборів співвласників іншого порядку розподілу витрат співвласників на управління багатоквартирним будинком, Суд вважає цілком законним прийняття такого рішення з урахуванням норми частини другої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", так як ця норма не суперечить ні положенням статуту ОСББ, ні нормам Закону про ОСББ, а по суті доповнює їх, надаючи загальним зборам співвласників у межах їх виключної компетенції (щодо визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників) можливість встановити інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком, зокрема встановити однаковий для всіх співвласників розмір одноразового внеску на створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку.

6.25.З огляду на наведене, Суд не вбачає підстав для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.07.2024 у справі №914/2347/23, стосовно того, що законодавство надає можливість рішенням зборів співвласників передбачити інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком.

6.26.Посилання скаржниці у межах визначеної нею підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) у контексті необхідності визначення розміру одноразового внеску пропорційно до площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності співвласника, на неврахування судами позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.12.2019 у справі №910/6471/18 (пункті 8.3, про що зазначалось раніше, а також пунктах 7.12, 7.26-7.27, 7.40), Суд відхиляє, так як у постанові від 03.12.2019 у справі №910/6471/18 ключовим (зазначеним у пункті 8.3) було те, що стаття 20 Закону про ОСББ ставить у залежність розмір коштів, які сплачуються співвласником на утримання будинку та прибудинкової території, до загальної площі приміщення, яке перебуває у нього у власності, та не містить імперативної норми про встановлення однакового розміру внеску для власників квартир та нежитлових приміщень. Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників, що узгоджується з положеннями частини дев`ятої статті 10 Закону про ОСББ. У цій справі №902/69/24 поряд з тим, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників, важливим є те, що законодавство надає рішенням зборів співвласників можливість передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком, питання встановлення однакового розміру внеску для власників квартир та нежитлових приміщень у цій справі взагалі не є спірним.

6.27.Крім цього, Суд зауважує, що пункти постанови Великої палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №910/6471/18, на неврахування яких вказує скаржниця, у переважній більшості є цитуванням законодавчих норм, а саме пункт 7.12 - це частина перша статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", пункт 7.26 - частини перша та друга статті 20 Закону про ОСББ, а пункт 7.27 - частина третя вказаної статті.

6.28.У пункті 7.40 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону про ОСББ, частини другої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

6.29.Наведене у цьому пункті, зокрема, в контексті виключної компетенції загальних зборів співвласників щодо визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників, з посиланням на норми частини другої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", не свідчить про неможливість загальних зборів співвласників в силу цієї норми передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком, про що помилково стверджує скаржниця.

6.30.Доводи скаржниці, викладені у поясненнях щодо відзиву, які не охоплюються доводами касаційної скарги, стосовно помилковості застосування частини другої статті 12 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а не Закону про ОСББ, з посиланням, зокрема, на окрему думку у справі №910/6471/18, Суд залишає без розгляду як такі, що по суті є доповненнями до касаційної скарги, поданими з пропуском строку, про що зазначено у розділі 5 цієї постанови.

6.31.Також Суд враховує, що на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 та від 13.10.2021 у справі №908/2709/20, у контексті того, що оскільки позивачка оскаржує рішення загальних зборів вже створеного ОСББ, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статуту та норми спеціального Закону про ОСББ, скаржниця в тексті касаційної скарги посилалась як на позицію відповідача (цитуючи її), яку в цьому трактуванні вважала за необхідне врахувати при обґрунтуванні необхідності відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.07.2024 у справі №914/2347/23.

6.32.Проте, у поясненнях щодо відзиву скаржниця наводить обґрунтування, які не охоплюються доводами касаційної скарги (щодо неврахування висновків, викладених у пунктах 45, 55, 56 постанови Верховного Суду від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, щодо застосування статей 80, 119, 165, 269, 277 ГПК), а саме вказує на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 та від 13.10.2021 у справі №908/2709/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №906/1308/19, щодо застосування норм Закону про ОСББ та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", що по суті є доповненнями до касаційної скарги, поданими з пропуском строку, у зв`язку з чим Суд залишає їх без розгляду, про що зазначено у розділі 5 цієї постанови.

Щодо доводів скаржниці про проведення письмового опитування згідно зі статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"

6.33.Як зазначалось, підставою касаційного оскарження у контексті цих доводів скаржниця визначила пункт 3 частини другої статті 287 ГПК, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 №3270-ГХ у правовідносинах, що стосуються проведення загальних зборів об`єднання, письмового опитування співвласників, які не голосували на зборах, та доведення протокольного рішення, відповідно до статутів, які затверджені до набрання чинності цим Законом, та до яких не внесені зміни щодо приведення їх у відповідність із цим Законом.

6.34.Доводи скаржниці в цій частині зводяться до того, що письмове опитування повинно було проводитись протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, як це визначено статутом об`єднання, так як після внесення вказаним Законом змін до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" стосовно проведення письмового опитування протягом 45 календарних дів з дати проведення загальних зборів та обмеження в ознайомленні з протоколами загальних зборів, листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників, голова ОСББ не ініціював винесення на обговорення додаткових питань до порядку денного з метою приведення статуту ОСББ в цій частині у відповідність із зазначеним Законом.

6.35.У контексті наведених скаржницею тверджень Суд зазначає таке.

6.36.Як встановили суди попередніх інстанцій, пунктом 9 розділу ІІІ статуту ОСББ визначено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

6.37.Водночас, згідно з частинами шістнадцятою - дев`ятнадцятою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній на дуту проведення загальних зборів - 18.11.2023), якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим (частина шістнадцята).

Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно (частина сімнадцята).

Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування (частина вісімнадцята).

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти") (частина дев`ятнадцята).

6.38.Як правильно вказує скаржниця (позивачка), відповідні зміни до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зокрема, до частини шістнадцятої статті 10 цього Закону в частині строків проведення письмового опитування протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників, були внесені на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 №3270-ГХ, який набрав законної сили 10.11.2023, тобто за 8 днів до проведення загальних зборів, на яких було прийнято оспорюване у цій справі рішення по питанню №4.

6.39.Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 №3270-ГХ об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та асоціаціям об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX.

Протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, положення статутів об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, асоціацій об`єднань співвласників багатоквартирних будинків є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.

6.40.Вказані норми передбачають, що протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні ОСББ повинні забезпечити приведення свого статуту у відповідність із цим Законом і у цей період відповідні статути є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.

6.41.Водночас Суд враховує, що ні норми України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 №3270-ГХ, ні норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", до якого було внесено відповідні зміни, не мітять жодних застережень стосовно застосування ОСББ, які не привели свій статут у відповідність з чинним законодавством до початку та протягом визначеного цим Законом перехідного періоду (протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні), при здійсненні своєї діяльності, а саме при проведенні вже призначених загальних зборів співвласників та голосування на цих зборах, чинного на момент проведення відповідних зборів законодавства, яке має перевагу над положеннями статуту, які не приведені у відповідність до чинного законодавства.

6.42.Вказуючи на те, що за методом правового регулювання правові приписи, зазначені у пункті другому розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 №3270-IX, є рекомендаційними, скаржниця залишає поза увагою, що рекомендаційний характер, як вона стверджує, мають норми стосовно приведення статутів ОСББ у відповідність із цим Законом, а не норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", до якого було внесено відповідні зміни, які визначають порядок проведення письмового опитування та якими ОСББ мають керуватися при його проведенні.

6.43.З огляду на наведене та враховуючи встановлені судами обставини стосовно того, що збори співвласників були проведені 18.11.2023, а письмове опитування - в період з 20.11.2023 по 14.12.2023, Суд вважає цілком законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем процедури проведення письмового опитування згідно з нормами частини шістнадцятої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній на час проведення загальних зборів співвласників ОСББ), чого скаржниця за текстом своєї касаційної скарги належним чином не спростовує.

6.44.Крім цього Суд враховує, що скаржниця (позивачка) не доводить, що проведення письмового опитування протягом встановленого частиною шістнадцятою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній на час проведення загальних зборів співвласників ОСББ) строку порушує її інтереси як співвласника, який приймав участь у таких зборах, або інших співвласників, щодо яких було проведено або не проведено письмове опитування протягом строку, який перевищує строк, визначений статутом, проте відповідає строку, встановленому Закону.

Щодо доводів позивачки про порушення норм процесуального права у контексті визначених нею підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК

6.45.Як зазначалось, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині проведення письмового опитування та прийняття рішенням, зокрема, за його результатами, скаржниця у межах наведеної нею підстави касаційного оскарження (пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК) вказує на порушення судами норм процесуального права при прийнятті, врахуванні та дослідженні доказів, зокрема доказів письмового опитування - листків опитування.

6.46.Так, скаржниця стверджує про порушення статей 80, 119, 165, 269 ГПК, зазначаючи про (1) неподання відповідачем з відзивом на позовну заяву копій додатків до протоколу загальних зборів, зокрема, листків письмового опитування співвласників; (2) відхилення її клопотання про зобов`язання відповідача надати в судовому засіданні для огляду оригінал протоколу з листками опитування загальних зборів об`єднання; (3) нездійснення розгляду її заперечень проти заяви відповідача про долучення доказів, а також про (4) неприйняття апеляційним судом до розгляду долученого позивачкою (скаржницею) листа від 19.01.2017 №261 керівника Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації".

6.47.У контексті наведених скаржницею доводів Суд зазначає таке.

6.48.Як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції, відхиляючи заперечення позивачки проти прийняття до розгляду судом поданих відповідачем 05.03.2024 доказів, а саме додатків до протоколу загальних зборів, суд першої інстанції виходив з необхідності повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами, яке було б неможливим за відсутності документів, які є складовими протоколу загальних зборів №2. При цьому суд зауважив, що при зверненні з позовом до суду та після відкриття провадження у цій справі, позивачка заявляла клопотання про витребування у відповідача зазначених доказів, які останній зголосився подати самостійно, а відтак вважав непереконливими доводи позивачки щодо недотримання відповідачем визначеного статтею 80 ГПК процесуального строку при поданні доказів, з огляду на встановлений ухвалою суду від 03.04.2024 строк на вчинення процесуальних дій - до 16.04.2024.

6.49.В свою чергу, (1) врахувавши заперечення позивачки щодо до недослідження судом першої інстанції оригіналів доказів, якими відповідач заперечує проти позовних вимог, а саме оригіналів протоколу №2 загальних зборів ОСББ, який складено 17.12.2023 із оригіналами додатків, а також встановивши, що (2) матеріали справи містять копії таких доказів із закритою під час копіювання інформацією щодо загальної площі кожної квартири, кількості голосів, прізвища, ім`я та по батькові співвласника (його представника із документом, що підтверджує повноваження), документа, який підтверджу право власності, апеляційний суд, усуваючи допущені судом першої інстанції порушення (щодо дослідження оригіналів доказів), ухвалою від 09.09.2024 витребував від ОСББ "Привокзальна 2/1" оригінал протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, який складено 17.12.2023 із оригіналами додатків до нього, а саме додатку №1 та додатку №2 (листки письмових опитування співвласників).

6.50.16.09.2024 до суду апеляційної інстанції із супровідним листом від відповідача надійшли оригінали витребуваних документів, які суд апеляційної інстанції оглянув та дослідив (оригінал протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, який складено 17.12.2023, та оригінали додатків №1, №2).

6.51.Суд зауважив, що наявні в матеріалах справи копії протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, який складено 17.12.2023, та додатків до нього, а саме додатків №1, №2 (із знеособленими відомостями), відповідають оглянутим та дослідженим судом апеляційної інстанції оригіналам вказаних доказів.

6.52.З огляду на наведене наявні в матеріалах справи копії вказаних доказів апеляційний суд вважав за можливе оцінити в сукупності з їх оригіналами, відтак не вбачав підстав для визнання копій, наявних в матеріалах справи, неналежними доказами, як про це вказує позивачка у своїх поясненнях.

6.53.Не погоджуючись з такими висновками апеляційного суду, скаржниця стверджує про неналежність наданих відповідачем доказів, зокрема їх копій, з огляду на те, що у них приховано "персональні дані" співвласників об`єднання, що не дає можливості перевірити наявність чи відсутність порушень вимог цивільного законодавства в порядку представництва при здійсненні голосування представниками співвласників, так як прикриті відомості про документ, що надає представнику повноваження на голосування, а також встановити наявність кворуму з оспорюваного питання, так як прикриті відомості про документ, що підтверджує право власності на квартиру чи нежитлове приміщення, кількість голосів, частку голосу.

6.54.Суд відхиляє такі доводи скаржниці, так як у постанові від 09.04.2024 у справі №925/1440/22, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що персональні дані співвласників та інших фізичних осіб, отримані ОСББ в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Такі персональні дані не підлягають наданню об`єднанням для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація (крім випадку надання згоди на її поширення). Тому об`єднання має надати співвласнику для ознайомлення документи, інформацію, визначені Законом про ОСББ та Законом про особливості здійснення права власності, а також статутом об`єднання, за винятком персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб, які є конфіденційною інформацією. Якщо документ містить персональні дані, такий документ надається для ознайомлення з вилученням персональних даних як конфіденційної інформації.

6.55.З огляду на вказану позицію Великої Палати Верховного Суду та враховуючи здійснений апеляційним судом огляд та дослідження оригіналів відповідних доказів, відсутні підстави стверджувати, що надані ОСББ (відповідачем) копії відповідних доказів, зокрема листи опитування з прихованням персональних даних, є неналежними доказами, які не дозволяють встановити відповідні обставини справи.

6.56.Вищенаведене в сукупності свідчить, що апеляційний суд належним чином дослідив докази у справі, в тому числі оригінал протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, який складено 17.12.2023, із оригіналами додатків до нього, а саме додатку №1 та додатку №2 (листки письмових опитування співвласників), а отже дотримався визначених процесуальним законом вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

6.57.При цьому Суд враховує, що за результатами дослідження доказів у цій справі, зокрема їх оригіналів судом апеляційної інстанції, суди попередніх інстанцій встановили:

(1) із преамбули рішення загальних зборів ОСББ "Привокзальна 2/1", оформленого протоколом від 17.12.2023 №9, слідує, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 405 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 16987 м кв.; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 114 осіб, яким належать частка квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною кількістю 63,93. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 172 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною кількістю 109,04;

(2) на кожному листі із питаннями порядку денного наявні підписи 114 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною кількістю 63,93. Особи, які залишили свої підписи на листах порядку денного, підтримують всі питання результатів голосування, поставивши позначку "за", у той же час із представлених до матеріалів справи додатків до протоколу №2 загальних зборів ОСББ "Привокзальна 2/1", проведених 18.11.2020, а саме листків письмового опитування, яке проведено у період з 20.11.2023 по 14.12.2023, 172 особи підтримали питання порядку денного, залишивши свій підпис та позначку "за", яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною кількістю 109,04.

6.58.Перевіривши надані відповідачем листки опитування та питання по порядку денному на предмет загальної площі квартир/нежитлових приміщень, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив, що процент співмешканців, який підтримав та проголосував "за" складає більше 69% від загальної кількості голосів співвласників.

6.57.З урахуванням викладеного, суди вважали спростованими відповідні твердження позивачки про те, що оскаржуване рішення було прийняте без необхідної кількості голосів співвласників ОСББ, тобто за відсутності кворуму, зокрема, з огляду на непідтвердження скаржницею своїх доводів в цій частині, в тому числі інформацією про загальну площу будинку, про площу, наявну у власності кожного співвласника, результати волевиявлення співвласників та співставлення таких даних, що давало б судам підстави дійти протилежних висновків.

6.58.При цьому Суд враховує, що вказуючи про порушення норм процесуального права як судом першої інстанції, так й апеляційним судом, скаржниця не доводить, що неподання відповідачем з відзивом на позовну заяву копій додатків до протоколу загальних зборів, прийняття судом наданих відповідачем доказів, проти чого заперечувала скаржниця, одночасно вказуючи про відсутність відповідних (належних) доказів, відхилення судом першої інстанції її клопотання про витребування оригіналів, що було усунуто судом апеляційної інстанції, привезло до неповного встановлення обставин справи та мало наслідком неправильне вирішення цього спору.

6.59.Доводи скаржниці про інші порушення норм процесуального права, які полягають, зокрема у: (1) сприянні судом першої інстанції зловживанню представниками відповідача правом на подання документів до суду в паперовій формі, маючи обов`язок реєстрації своїх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (абзац 1 частини 6 та абзац 1 частини 8 статті 6 ГПК), що призвело до затягування розгляду справи; (2) невстановленні судом першої інстанції в підготовчому провадженні порядку з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та невстановленні порядку дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що повинен був зазначити в протоколі судового засідання, як визначено пунктом 15 частини 2 статті 182 ГПК, за недоведення скаржницею, що такі порушення також призвели до неповного встановлення обставин справи та мало наслідком неправильне вирішення цього спору, в межах визначеної позивачкою підстави касаційного оскарження (пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК) не можуть бути підставою для скасування цілком законних та обґрунтованих рішень судів.

6.60.Твердження скаржниці про неприйняття апеляційним судом до розгляду долученого нею листа від 19.01.2017 №261 керівника Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", Суд відхиляє, так як апеляційний суд встановив, що подаючи відповідний доказ суду апеляційної інстанції, позивачка не обґрунтовувала причину неподання такого доказу суду першої інстанції, а лише вказувала, що їй надано доступ до оригіналу протоколу загальних зборів об`єднання лише 23.09.2024 та їй стало відомо, що листом від 19.01.2017 за вихідним №261 Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" відповідачем підтверджуються права власності співвласників на квартири та нежитлові приміщення.

6.61.Враховуючи норми статті 80, 269 ГПК, усталену судову практику щодо застосування цих норм, зокрема, наведену у врахованій апеляційним судом постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №909/965/16, апеляційний суд цілком обґрунтовано не прийняв до розгляду наданий позивачкою новий доказ, оскільки ненадання позивачкою доказів неможливості подання до суду першої інстанції вказаного вище доказу з причин, що об`єктивно не залежали від неї, позбавило суд можливості з`ясувати причини неподання такого доказу суду першої інстанції та надати їм оцінку.

6.62.Ураховуючи вищевикладене у цій постанові, проаналізувавши судове рішення Верховного Суду, викладене у постанові від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 (пункти 45, 55, 56), висновок щодо подання доказів відповідно до положень статей 80, 119, 165, 269 ГПК в якому, на думку скаржниці, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, Суд встановив, що застосування вказаних норм у цій справі не суперечить викладеному в наведеній постанові Верховного Суду. У зазначеній поставові в співвідношенні з оскаржуваними судовими рішеннями не міститься протилежного правового висновку щодо застосування вказаних норм. Застосування судом цих норм залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи.

Щодо доводів скаржниці про порушення норм процесуального права у контексті визначених нею підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 310 ГПК

6.63.Як зазначалось, однією з підстав касаційного оскарження скаржниця визначила пункт 2 частини першої статті 310 ГПК, вказуючи на незаконність ухвали від 26.03.2024 про відмову в задоволенні відводу судді Матвійчуку В.В. від розгляду справи №902/69/24, з огляду на те, що суддя, яка розглядала такий відвід не врахувала, що (1) відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів саме в усіх процесуальних діях, що супроводжують прийняття рішення, проявляється об`єктивність судді; (2) в ухвалі Господарського суду Вінницької області про відвід судді від 22.03.2024 у справі №902/69/24 прихована (відсутня) процесуальна дія позивача, вказана у протоколі судового засідання від 12.03.2024, (3) записи фіксування судового засідання технічними засобами, протоколи судового засідання є належними та допустимими доказами.

6.64.Згідно з пунктом 2 частини першої статті 310 ГПК судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

6.65.Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В. ухвалою суду від 22.03.2024 визнав заяву позивачки про відвід судді Матвійчука В.В. від розгляду справи №902/69/24 необґрунтованою та передав матеріали справи №902/69/24 для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень статті 32 ГПК.

6.66.Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної М.В. ухвалою від 26.03.2024 відмовив у задоволенні заяви позивачки про відвід судді Господарського суду Вінницької області Матвійчука В.В. від розгляду справи №902/69/24, мотивуючи своє рішення тим, що недовіра судді обґрунтована незгодою із процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи, а подана заява про відвід не містить належних та допустимих доказів, які свідчать про упередженість або необ`єктивність судді.

6.67.Верховний Суд вважає такі висновки суду першої інстанції цілком обґрунтованими, так як наведені скаржницею доводи в обґрунтування заяви про відвід по суті зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями (діями) судді Матвійчука В.В. щодо розгляду заявлених у справі клопотань та ведення судових засідань, що відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК не може бути підставою для відводу, про що й було зазначено в обох вищезазначених ухвалах.

6.68.При цьому Суд зауважує, що невідображення в ухвалі Господарського суду Вінницької області про відвід судді від 22.03.2024 у справі №902/69/24 процесуальної дія позивачки, вказаної у протоколі судового засідання від 12.03.2024, не може свідчити про незаконність ухвали від 26.03.2024 про відмову в задоволенні відводу судді Матвійчуку В.В. від розгляду справи №902/69/24, так як скаржниця не зазначає, як відсутність в ухвалі від 22.03.2024 інформації про відповідну процесуальну дію позивачки, за її наявності в протоколі, може свідчити про необ`єктивність або упередженість судді, якому було заявлено відвід, а відповідно й про незаконність ухвали від 26.03.2024 про відмову в задоволенні такого відводу.

6.69.Безпідставним також є й посилання скаржниці на неврахування при відмові в задоволенні відводу того, що записи фіксування судового засідання технічними засобами, протоколи судового засідання є належними та допустимими доказами, оскільки скаржниця не зазначає, яким чином неврахування наведеного може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді Матвійчуку В.В.

6.70.Доводи скаржниці не містять належного обґрунтування, зокрема, в контексті Бангалорських принципів поведінки суддів, на які вона посилається, яке б доводило, що в процесуальних діях, що супроводжують прийняття рішення, проявлялась необ`єктивність судді Матвійчуку В.В., якому вона заявила відвід.

6.71.Наведене свідчить про відсутність підстав для визнання відмови у задоволенні відводу Матвійчуку В.В. необґрунтованою, відповідно виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень з переданням справи на новий розгляд на підставі пункту 2 частини першої статті 310 ГПК.

6.72.При цьому Суд враховує, що в подальшому, за клопотанням позивачки, розгляд справи було здійснено колегіально, а саме у складі колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Матвійчук В.В., судді: Тварковський А.А., Яремчук Ю.О.

6.73.Як зазначалось, ще однією підставою касаційного оскарження скаржниця визначила пункт 3 частини першої статті 310 ГПК, вказуючи на те, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено 05.07.2024, коли суддя Тварковський А.А. перебував у відпустці, а тому невідомо чи наклав такий суддя власноручний підпис на рішення суду в паперовій формі в період часу з 09:00 години (початку робочого часу) до 11:09:48 години, коли накладення кваліфікованого електронного підпису на електронний примірник вказаного рішення здійснив ОСОБА_2 .

6.74.Відповідно до пункту 3 частини першої 310 ГПК судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.

6.75.Судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (частини перша, третя статті 232 ГПК).

6.76.Згідно з частинами першою, другою статті 233 ГПК суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

6.77.Відповідно до частини 1 статті 240 ГПК рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

6.78.Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи (частина сьома статті 240 ГПК).

6.78.Як вбачається з матеріалів справи, за результатами задоволення клопотання позивачки про колегіальний розгляд справи, відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.04.2024 цю справу було передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Матвійчук В.В., судді: Тварковський А.А., Яремчук Ю.О.

6.79.У судовому засіданні 27.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення Господарського суду Вінницької області, яка підписана усім складом суду, визначеним для розгляду цієї справи, а саме суддями Матвійчуком В.В., Тварковським А.А., Яремчуком Ю.О.

6.80.Наявний у матеріалах справи паперовий примірник повного тексту рішення, який складено 05.07.2024, також містить підписи суддів Матвійчука В.В., Тварковського А.А., Яремчука Ю.О., що не спростовано скаржницею належним чином, адже її доводи щодо несхожості підпису судді Тварковського А.А. або непідписання ним такого паперового примірника до накладення Гнирою В.М. власного КЕП замість цього судді є лише її суб`єктивним судженням, не підтвердженим жодними належними та допустимими доказами.

6.81.Суд враховує, що перебування судді Тварковського А.А. у відпустці на дату складання повного тексту рішення суду першої інстанції не забороняє йому, як одному з колегії суддів, яка ухвалила відповідне рішення, про що свідчать наявні у матеріалах справи вступна та резолютивна частини, власноруч підписати паперовий примірник цього рішення.

6.82.За змістом частини восьмої статті 233 ГПК усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).

6.83.Зі змісту підпункту 5 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 №1200/0/15-18 із подальшими змінами (далі - Порядок), слідує, що електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.

6.84.Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС. Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.

6.85.Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ вказаного Порядку, у разі надсилання до Реєстру судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювались суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним КЕП (за наявності у табелі обліку робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез`ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату; у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; згідно з наказами про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), такі електронні примірники підписує власним КЕП та надсилає до Реєстру особа, визначена наказом голови суду, в якому зберігається судова справа. У разі відсутності такого наказу електронні примірники підписує власним КЕП та надсилає до Реєстру голова суду, в якому зберігається судова справа, або особа, яка виконує його обов`язки.

6.86.Отже, якщо суддя / судді на момент настання необхідності надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень відповідного електронного примірника судового рішення втратили можливість його підписання власним КЕП голова відповідного суду може уповноважити іншу особу на підписання власним КЕП електронного примірника судового рішення замість судді, який не може накласти КЕП особисто, однак, шляхом винесення відповідного наказу, який надсилається адміністратору ЄДРСР з АСДС, після чого судове рішення в електронній формі реєструється та включається до ЄДРСР для оприлюднення.

6.87.Як вбачається з листа Господарський суду Вінницької області, направленого у відповідь на запит Північно-західного апеляційного господарського суду про надання інформації щодо правомірності підписання Гнирою В.М. електронного примірника рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/69/24 від 27.06.2024 замість судді Тварковського А.А.:

(1) електронний примірник рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі №902/69/24 був підписаний КЕП Гнири В.М. замість судді-учасника колегії Тварковського А.А. у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці з 01.07.2024 до 31.07.2024 (наказ від 18.06.2024 №16-В);

(2) повноваження Гнири В.М. на підписання власним КЕП судових рішень у випадку відсутності суддів передбачені пунктом 1 наказу т.в.о. голови суду Лабунської Т.І. від 26.07.2021 №5-ОД "Щодо надіслання до ЄДРСР електронних копій судових рішень суддів, які на момент надіслання їх до Реєстру втратили можливість їх підписувати власним електронним цифровим підписом";

(3) відповідно до зазначеного наказу, у разі надсилання до Реєстру судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювались суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним ЕЦП (за наявності у табелі обліку робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез`ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату; у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; згідно з наказом про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), такі електронні примірники підписує власним ЕЦП та надсилає до Реєстру провідний спеціаліст відділу аналітики та судової статистики Гнира В.М.;

(4) наказ видано з метою підвищення ефективності ведення Єдиного державного реєстру судових рішень згідно з вимогами Закону України "Про доступ до судових рішень" та на виконання розділу III рішення Вищої ради правосуддя №1200/0/15-18 від 19.04.2018 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень".

6.88.До листа були додані копії наказу т.в.о. голови Господарського суду Вінницької області Лабунської Т.І. від 26.07.2021 №5-ОД та наказу голови Господарського суду Вінницької області від 18.06.2024 №16-В.

6.89.З огляду на наведене, Суд вважає, що провідний спеціаліст відділу аналітики та судової статистики Гнира В.М. був наділений правом накладення власного КЕП на електронний примірник судового рішення замість судді Тварковського А.А., який як один із колегії суддів, яка ухвалила відповідне, на момент настання необхідності надсилання до ЄДРСР електронного примірника цієї постанови втратив можливість його підписання особистим КЕП у зв`язку з перебуванням у відпустці.

6.90.При цьому Суд враховує, що накладення провідним спеціалістом відділу аналітики та судової статистики Гнирою В.М. власного КЕП на електронний примірник судового рішення замість судді Тварковського А.А. не може свідчити про непідписання таким суддею відповідного рішення, зокрема, з огляду на наявність в матеріалах справи доказів ухвалення такого рішення та підписання суддею Тварковським А.А. як вступної та резолютивної частин, так і повного тексту цього рішення.

6.91.Наведене свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 3 частини першої статті 310 ГПК, відповідно й для постановлення окремої ухвали щодо допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

Щодо розподілу витрат відповідача на правничу допомогу в суді касаційної інстанції

6.92.Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

6.93.Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

6.94.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

6.95.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

6.96.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

6.97.Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

6.98.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

6.99.Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

6.100.За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

6.101.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

6.102.Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

6.103.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу в судів касаційної інстанції в розмірі 10 000 грн відповідач надав копію договору про надання правової допомоги від 20.11.2024, укладеного між АО "Захист у криміналі" та ОСББ "Привокзальна 2/1", розрахунку втрат на правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 20.11.2024 та платіжного документа про здійснення оплати 10 000 грн згідно з договором про надання правової допомоги від 20.11.2024.

6.104.Так, за змістом пункту 1 вказаного договору АО "Захист у криміналі" бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу, а саме підготовку і подачу відзиву на касаційну скаргу у справі №902/69/24, без участі у судовому засіданні, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язується надати всю необхідну інформацію щодо предмета договору.

6.105.Відповдіно до пункту 3.1 цього договору вартість послуг складає: - підготовка відзиву на касаційну скаргу 8 000 грн; - участь в судовому засіданні 11.12.2024 в режимі відеоконференції 2 000 горн.

6.106.Згідно з розрахунком витрат на правову допомогу сторони погодили надання виконавцем наступних послуг: - зустріч, консультація клієнта та узгодження правової позиції. Ознайомлення з касаційною скаргою Погомій О.П. у справі №902/69/24 - 1 година, вартість 2 000 грн; - підготовка відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №902/69/24 - 3 години, вартість 6 000 грн; - участь в судовому засіданні 11.12.2024 в режимі відеоконференції у справі №902/69/24 - 1 година, вартість 2 000 грн.

6.107.У вказаному розрахунку витрат на правову допомогу сторони узгодили, що вартість однієї години адвоката, зважаючи на характер та складність справи, складає 2 000 грн. Вартість послуг, наданих на підставі договору про надання правової допомоги від 20.11.2024, складає 10 000 грн. Цей документ є підставою для розрахунку відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 20.11.2024.

6.108.Відповідо до платіжного документа від 20.11.2024 відповідач здійснив оплату 10 000 грн згідно з договором про надання правової допомоги від 20.11.2024.

6.109.При цьому Верховний Суд зважає, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

6.110.Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, на неврахування висновки в якій вказує скаржник).

6.111.Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, на неврахування висновків в якій стверджує скаржник).

6.112.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини четверта статті 126 ГПК).

6.113.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

6.114.Водночас за нормами частини шостої статті 126 ГПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6.115.У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

6.116.Як вбачається з матеріалів справи, у поясненнях щодо відзиву, які в частині відповідних пояснень не були залишені Судом без розгляду, позивачка стверджує, що розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн є необґрунтовано великим та непропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для позивачки, її фінансової спроможності, враховуючи, що відповідач проводить оплату за отримані адвокатські послуги з коштів об`єднання, частка яких є внесками і платежами позивачки.

6.117.З огляду на зазначене та враховуючи критерії обґрунтованості, розумності витрат на правову допомогу, їх співмірності зі складністю справи, часом, об`єктивно необхідним адвокату на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, а також, враховуючи сталу позицію відповідача стосовно заявлених до нього позовних вимог, пропорційність загальної кількості доводів, наведених на обґрунтування відзиву на касаційну скаргу, з тими доводами, які визнані обґрунтованими, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСББ "Привокзальна 2/1", відповідно, про стягнення з ОСОБА_1 на користь "Привокзальна 2/1" 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.3.За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

8. Розподіл судових витрат (судового збору)

8.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржницю.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 та рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі №902/69/24 залишити без змін.

3.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" (21004, місто Вінниця, вулиця Привокзальна, 2/1, код ЄДРПОУ 44829332) 3 000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

4.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення18.12.2024
Оприлюднено23.12.2024
Номер документу123916286
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/69/24

Ухвала від 26.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Постанова від 18.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Постанова від 18.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 11.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 29.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Судовий наказ від 22.11.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 18.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 06.11.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Постанова від 10.10.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні