Постанова

від 27.11.2024 по справі 913/401/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 913/401/20(359/5215/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 27.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Луганської області від 18.03.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024

у справі №913/401/20(359/5215/23)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта"</a>,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМД Констракшин",

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелора Ленд",

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм - Сервіс ЛЛС",

про витребування земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення речових прав та їх обтяжень,

в межах справи № 913/401/20

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта"</a>

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні господарського суду Луганської області перебуває справа № 913/401/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта"</a>

2. Позивач, фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою від 01.06.2023 б/н (із врахуванням заяви від 27.11.2023 про зміну предмету позову, яка була прийнята судом) до відповідача - ТОВ «ТОК «Південна Бухта», в якій просить:

- поновити строк позовної давності та визнати недійсним Договір від 09.03.2006 купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,0688 га ріллі з кадастровим номером: 3220880900:09:002:0028, розташованої в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського район Київської області для ведення особистого селянського господарства, що укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі ОСОБА_3 та ТОВ «Таврис» (код ЄДРПОУ 32254019), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелком Б.О. та зареєстрований в реєстрі за №1668;

- поновити строк позовної давності та визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №696495, виданий ТОВ «ДМД Констракшин» Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 20.11.2006, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632300275 на підставі договору від 21.09.2006 за №6338 купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства, скасувавши його державну реєстрацію;

- витребувати від ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта», код ЄДРПОУ 35426784, земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, площею 3,0688 га, яка розташована в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського район Київської області, в межах координат: точка №1 - X: 5 575 807,480; Y: 3 397 185,450; точка №2 - X: 5 575 739,800; У 3 397 311,860; точка №3 - X: 5 575 548,440; У 3 397 244,040; точка №4 - X: 5 575 554,300; У 3 397 225,280; точка №5 - X: 5 575 590,750; У 3 397 108,640;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 в Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням « 01.04 Для ведення підсобного сільського господарства», категорія земель: «Землі сільськогосподарського призначення»; вид використання: «Для ведення підсобного сільського господарства»; форма власності «Інформація відсутня»; площа земельної ділянки « 3,0688га»; місце розташування: «Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада»; зареєстрована за найменування юридичної особи: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта»; код ЄДРПОУ юридичної особи: « 35426784»; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав): « 08.08.2023»; номер запису про право (в державному реєстрі прав» « 51825239» з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки із скасуванням кадастрового номеру 3220880900:09:002:0028;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права: номер відомостей про речове право: 51225239; тип речового права: право власності; дата, час державної реєстрації: 08.08.2023 11:05:16; державний реєстратор: Іванюта П.С., Миронівська міська рада, Київська обл.; підстава внесення запису: рішення суду, серія та номер: 913/401/20(913/80/23), виданий 10.07.2023, видавник: Господарський суд Луганської області; розмір частки: 1; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта», код ЄДРПОУ: 35426784; країна реєстрації: Україна, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.

3. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує таким.

-23.04.2021 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою О.В. (зареєстровано в реєстрі за №343), ОСОБА_2 (Продавець) в особі представника Шаповала С.В. , продав, а ОСОБА_1 (Покупець) придбав земельну ділянку з кадастровим номером 3220880905:06:009:0028, площею 3,0688га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада.

-Документами, які підтверджували право власності Продавця на земельну ділянку, що була предметом цього договору були: Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №153190, виданий 27.02.2006 Бориспільським райвідділом земельних ресурсів та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632300131; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав від 22.03.2021 виданий державним реєстратором Виконавчого комітету Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області Власко Я.В.; номер запису про право власності: 41159848; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2320794332208.

-Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру від 09.05.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 3220880905:06:009:0028 має: місце розташування: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення особистого селянського господарства; форма власності: приватна; площа земельної ділянки, гектарів: 3,0688, відомості про суб`єкта права власності на земельну ділянку, прізвище, ім`я та по батькові: ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав): 23.04.2021; номер запису про право (в державному реєстрі прав): 41672478.

-Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 3220880905:06:009:0028 має площу: 3,0688 га; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2345437232208, номер запису про право власності 41672478-, форма власності: приватна; тип речового права: право власності; дата, час державної реєстрації: 23.04.2021 16:00:14; розмір частки: 1; власник: ОСОБА_1 .

-Як зазначає позивач, він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:009:0028, площею 3,0688 га, та набув її від первинного власника - ОСОБА_2 , на підставі належним чином оформлених і підтверджених речових прав Продавця цієї земельної ділянки.

-В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що протягом 2006-2020 років земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 неодноразово відчужувалася на підставі низки договорів купівлі-продажу, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №153190 став предметом шахрайського заволодіння сторонніми особами.

-Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 15.02.2006 №148 затверджено «Проект землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства громадянам на території В.Олександрівської сільської ради». Згідно п. 7 Додатку до цього розпорядження земельна ділянка площею 3,0688 га була відведена у власність ОСОБА_2

-На підставі вказаного розпорядження 27.02.2006 Бориспільським райвідділом земельних ресурсів оформлено на ім`я ОСОБА_2 . Державний акт серії ЯГ №153190 на право власності на земельну ділянку площею 3,0688 га з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 для ведення особистого селянського господарства, що зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632300131.

-Як стверджує позивач, ОСОБА_2 не отримав оригіналу Державного акту від 27.02.2006 серії ЯГ №153190, у зв`язку з шахрайськими діями сторонніх осіб, зокрема вказаний акт був виданий громадянину ОСОБА_3 на підставі пред`явленої ним довіреності, яка посвідчена 01.03.2006 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. та зареєстрована в реєстрі за №818.

-Довіреність на ім`я ОСОБА_3 видана в порядку передоручення ОСОБА_5 , яка в свою чергу діяла від імені ОСОБА_2 за довіреністю, яка посвідчена 28.02.2006 секретарем Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області Бишовець М.М., що зареєстрована в реєстрі за №103. Натомість ОСОБА_2 стверджував, що будь-яких довіреностей на ім`я ОСОБА_5 не видавав.

-12.03.2006 СВ Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області порушено кримінальну справу №05-5000 за ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції 1960 року) за фактом шахрайського заволодіння у лютому 2006 року державними актами громадян-мешканців Бориспільського району, у тому числі й ОСОБА_2 та в ході розслідування оригінали державних актів на земельні ділянки, у тому числі акт серії ЯГ №153190 від 27.02.2006, були вилучені працівниками міліції та зберігалися в матеріалах кримінальної справи.

-У липні 2006 року правоохоронними органами було передано ОСОБА_2 , який у кримінальний справі мав статус потерпілого, оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №153190 від 27.02.2006.

-За висновком позивача, з дати фактичного оформлення державного акту від 27.02.2006 серії ЯГ №153190 та до моменту його повернення власнику - ОСОБА_2 у липні 2006 року, останній не вчиняв, та об`єктивно не міг вчинити будь-яких дій на відчуження (продаж, міну, дарування, видачу довіреності) належної йому на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028.

-09.03.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелком Б.О. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1668 Договір купівлі- продажу земельної ділянки (далі - оспорюваний договір), цей договір укладено між ОСОБА_2 , як продавцем з однієї сторони, в особі ОСОБА_3 , що діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. 01.03.2006 за реєстровим № 818, та ТОВ «Таврис», як покупцем з другої сторони, в особі ОСОБА_6 , що діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелком Б.О. 02.11.2005 за реєстровим №7243.

-Предметом купівлі-продажу за оспорюваним договором стала земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,0688 га ріллі, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, розташована в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення підсобного сільського господарства, яка належить Продавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №53190, виданого Бориспільським райвідділом земельних ресурсів 27.02. 2006, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632300131.

-Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області листом від 29.09.2023 №29-10-0.331-9004/2-23 повідомило, що на підставі оспорюваного договору ТОВ «Таврис» отримав новий Державний акт на право власності на землю від 10.03.2006 серії ЯГ №239846 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 20.03.2006 №010632300072.

-В подальшому, земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 неодноразово відчужувалась на користь третіх осіб.

-Так, відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2007 у справі №30/127 Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 20.11.2006 на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.09.2006 за №6338 ТОВ «ДМД Констракшин» видано новий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №696495.

-22.04.2009 між ТОВ «ДМД Констракшин», як продавцем, і ТОВ «Туристично- оздоровчий комплекс «Південна бухта», як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. та зареєстровано в реєстрі за номером №1576.

-Предметом цього договору стала земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, право власності продавця на яку було засвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №696495, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632300275, та виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 20.11.2006 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.09.2006 за №6338. Згідно державного акту земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства.

-В подальшому, ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта» на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.08.2017 відчужило на користь ТОВ «Шаян Груп», земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, яке в свою чергу відчужило зазначену земельну ділянку на користь ТОВ «Мараморош Груп» (нова назва - ТОВ "Стрипа Агро") на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.11.2020.

-Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.07.2023 у справі №913/401/20(913/80/23) витребувано у власність ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта» низку нерухомого майна, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, яка належала на праві власності ТОВ «Мараморош Груп» (з 13.11.2020 назва змінена на ТОВ «Стрипа Агро»), код ЄДРПОУ 43891331.

-Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру від 09.10.2023 та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.09.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 з цільовим призначенням 01.04 Для ведення підсобного сільського господарства, зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта»; код ЄДРПОУ: 35426784; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав): 08.08.2023; номер запису про право (в державному реєстрі прав): 51825239.

-Листом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 14.03.2023 №29-10-0.222-2090/2-23 повідомлено, що згідно з даними Державного земельного кадастру, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 були перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру із власником - ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта» (Державний акт серії ЯД №696495 від 20.11.2006).

-12.05.2021 Бориспільським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за заявою ОСОБА_1 зареєстроване кримінальне провадження №12021111100000382 за ч. 2 ст. 190 КК України за фактом шахрайського заволодіння невстановленими особами земельною ділянкою з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, площею 3,0688га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада.

-З метою з`ясування факту накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3220880900:09:002:0028, про яку зазначено в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД №696495, та 3220880905:06:009:0028, про яку зазначено в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №153190 ОСОБА_1 звернувся у порядку ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу» до судового експерту ТОВ «Експертно-дослідна служба України», яким проведено земельно-технічну експертизу.

-У висновку експерта №982/04/2023 від 28.04.2023, встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220880900:09:002:0028 та 3220880905:06:009:0028 площею 3,0688га кожна відповідно Державного земельного кадастру мають тотожні (ідентичні) значення координат кутів зовнішніх меж, конфігурацію, проміри меж та площу, а отже є тотожними (ідентичними), земельна ділянка перетинаються в площині в результаті чого утворюється пляма накладання в розмірі 3,0688 га, тобто земельні ділянки накладаються всією площею.

-Вважаючи себе правомірним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:009:0028 (колишній кадастровий номер 3220880900:09:002:0028) позивач звернувся із даним позовом.

-За доводами позивача правомірність набуття права власності TOB «ТОК «Південна бухта» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 (нинішній кадастровий номер земельної ділянки 3220880905:06:009:0028) є помилковою, а право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 (нинішній кадастровий номер земельної ділянки 3220880905:06:009:0028) набуте ОСОБА_1 у встановленому законом порядку від його першого власника - ОСОБА_2 , яке останній не передавав нікому іншому, окрім ОСОБА_1

-Стверджуючи про недійсність договору купівлі-продажу від 09.03.2006 рег. №1668, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Таврис", позивач зазначає про нікчемність згідно з ч 1 ст 219 ЦК України довіреності від 28.02.2006 виданої від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_5 , яка посвідчена 28.02.2006 секретарем Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області Бишовець М.М. та зареєстрована в реєстрі за №103. Оскільки вказана довіреність видана, в тому числі, і з можливістю вчинення правочинів з нерухомим майном, відтак підлягала нотаріальному посвідченню. В свою чергу, довіреність від 01.03.2006, яка зареєстрована в реєстрі за №818, видана на ім`я ОСОБА_3 , щодо вчинення дій від імені ОСОБА_2 , підписана не уповноваженою особою - ОСОБА_5 , а отже є недійсною в силу нікчемності довіреності на підставі якої вчинялося таке передоручення.

- ОСОБА_3 , який виступав від імені ОСОБА_2 у порядку передоручення при укладенні 09.03.2006 договору купівлі-продажу земельної ділянки, не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а ОСОБА_2 не мав наміру відчужувати належну йому земельну ділянку, що суперечить ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України.

-Крім того, за доводами позивача, оспорюваний договір від 09.03.2006, укладений під час дії заборони на відчуження земельних ділянок часток (паїв), встановленої пунктом 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, а відтак у відповідності до того ж пункту Перехідних положень Земельного кодексу України є недійсними з моменту його укладення (посвідчення).

-Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання недійсним Державного акту серії ЯД №696495 на право власності ТОВ «ДМД Констракшин» на земельну ділянку з цільовим призначенням «для ведення підсобного сільського господарства», позивач вказує на незаконність зміни у договорі купівлі-продажу цільового призначення земельної ділянки всупереч ч. З ст. 20 Земельного кодексу України без згоди власника ( ОСОБА_2 ) та видачу нового акта всупереч Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затверджена наказом Держкомзему від 04.05.1999 №43, зареєстровано в Мінюсті 04.06.1999 за №354/3647 в обхід заборони на передачу земельних ділянок у власність юридичної особи згідно з приписами ч. 3 ст. 22 ЗК України.

-З посиланням на приписи ст. 388 ЦК України та з огляду на обставини недійсності доручень, на підставі яких земельна ділянка вибула із власності ОСОБА_2 у володіння третіх осіб поза його волею, то така земельна ділянка підлягає витребуванню від останнього набувача на користь ОСОБА_1 , як дійсного власника спірної земельної ділянки зі скасуванням попереднього кадастрового номеру земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

-Обґрунтовуючи причини пропуску строку позовної давності, ОСОБА_1 зазначає, що довідався (міг довідатися) про порушення свого права на спірну земельну ділянку після 23.04.2021, тобто після дати укладання договору угоди купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:009:0028 (колишній кадастровий номер 3220880900:09:002:0028) і відповідно у нього виникло право на захист своїх порушених прав у судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Луганської області від 18.03.2024, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №913/401/20(359/5215/23), в задоволені позовних вимог відмовлено повністю

4.1. Суди попередніх інстанцій послались на відсутність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу у зв`язку з недоведеністю позовних вимог в цій частині, та про обрання позивачем неефективного способу захисту шляхом пред`явлення вимоги про витребування майна. Належним способом захисту права позивача на земельну ділянку, як вважають суди, буде вимога про визнання права власності, яка не в даному випадку не заявлялась.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 18.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №913/401/20 (359/5215/23) та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

5.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що встановлюючи обставини справи та застосовуючи відповідні норми матеріального права суди першої та апеляційної інстанцій невірно послались на приписи ст. 387, 388 ЦК України та в свою чергу не врахували вимоги ст. 391-393 ЦК України та не врахували висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові від 28.01.2021 у справі №908/1833/19.

Також скаржник посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц.

Вказує, що Східним апеляційним господарським судом при винесенні оскаржуваної постанови порушено вимоги ч. 4 ст. 75 ГПК України та не враховано правову позицію, що викладена в постанові КГС ВС від 26.11.2019 у справі № 922/643/19.

Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно віднесли позов ОСОБА_1 до віндикаційних, оскільки ними не взято до уваги, що негаторний позов визначають як позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння (стаття 391 ЦК України) та не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, від 03.03.2021 у справі №546/110/18, від 08.04.2020 у справі № 532/138/16-ц, від 20.11.2019 у справі №757/37554/18, від 27.11.2019 у справі № 183/269/16, від 10.10.2018 у справі №362/884/16.

Зазначає, що в оскаржуваному рішенні першої інстанції викладено висновки, що очевидно не відповідають обставинам справи та суперечать наявним в матеріалах справи доказам.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. ТОВ «ДМД Констракшин» та Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта"</a> подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №913/401/20 (359/5215/23) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024.

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Луганської області від 18.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №913/401/20 (359/5215/23) та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №913/401/20 (359/5215/23) на 09 жовтня 2024 року о 12:50 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 913/401/20(359/5215/23) за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на рішення Господарського суду Луганської області від 18.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 до 06 листопада 2024 року о 12:00 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №913/401/20 (359/5215/23) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024.

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2024 призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана на рішення Господарського суду Луганської області від 18.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №913/401/20(359/5215/23) на 13 листопада 2024 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від від 13.11.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 913/401/20(359/5215/23) за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на рішення Господарського суду Луганської області від 18.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 до 27 листопада 2024 року об 11:50 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід частково задовольнити, з огляду на таке.

14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

15. Предметом касаційного перегляду є судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з неправильним обранням позивачем способу захисту порушеного права.

16. Одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.

17. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Аналогічні положення містяться і у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

18. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 Цивільного кодексу України.

19. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

20. Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

21. Отже, відповідно до норм статті 16 Цивільного кодексу України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту. Обрання ж ним неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (узгоджується із постановою Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 914/2736/21).

22. Як встановили суди: ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:009:0028, площею 3,0688га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада, яку він придбав від первинного власника ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою О.В., реєстровий №343.

- З інформації з Державного земельного кадастру від 09.05.2023 та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2023 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220880905:06:009:0028 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 .

- В той же час, відповідач ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2009, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. реєстровий №1576.

- Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру від 09.10.2023 та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.09.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028 зареєстрована за ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта». Тобто, відповідач з 22.04.2009 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, яку він набув у ланцюгу угод від первісного власника ОСОБА_2

- За наданим позивачем Висновком експерта №982/04/2023 від 28.04.2023, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220880900:09:002:0028 та 3220880905:06:009:0028 площею 3,0688 та кожна відповідно Державного земельного кадастру мають тотожні (ідентичні) значення координат кутів зовнішніх меж, конфігурацію, проміри меж та площу, а отже є тотожними (ідентичними), земельна ділянка перетинаються в площині в результаті чого утворюється пляма накладання в розмірі 3,0688 га, тобто земельні ділянки накладаються всією площею. При цьому, первісна реєстрація має кадастровий номер 3220880900:09:002:0028 (власник відповідач), а вторинна кадастровий номер 3220880905:06:009:0028 (власник позивач).

23. Отже, відбулась подвійна реєстрація права власності.

24. Позивач звернувся із позовом, серед іншого, про витребуваня від ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Південна бухта», код ЄДРПОУ 35426784, земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0028, площею 3,0688 га, яка розташована в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського район Київської області, в межах координат: точка №1 - X: 5 575 807,480; Y: 3 397 185,450; точка №2 - X: 5 575 739,800; У 3 397 311,860; точка №3 - X: 5 575 548,440; У 3 397 244,040; точка №4 - X: 5 575 554,300; У 3 397 225,280; точка №5 - X: 5 575 590,750; У 3 397 108,640;

25. Як убачається з вимог позивача та їх обґрунтування, вони спрямовані на незаконну, на його думку, реєстрацію за відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, оскільки позивач вважає себе його власником. Отже, спір у цій справі виник щодо права власності на земельну ділянку.

26. Відповідно до статей 317 і 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

27. Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його в особи, яка не мала права відчужувати це майно.

28. За приписами статті 181 цього ж Кодексу до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

29. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 43, 89), володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то факт володіння другими може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

30. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів особи, за якою право власності на нерухоме майно зареєстровано первинно та не припинялося (така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17 та від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/520/18).

31. Отже, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване одночасно за двома особами як нібито на два різні об`єкти, які є однією й тією ж нерухомістю, то обидві особи володіють таким нерухомим майном, але володіння кожної з цих осіб є неповноцінним. Ця особливість не змінює характеру порушення прав та інтересів постраждалої особи, яке полягає у позбавленні її порушником повноцінного володіння спірним майном. Тому належному способу захисту прав та інтересів постраждалої особи відповідає позовна вимога про витребування спірного нерухомого майна (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 910/3419/22).

32. Крім того, вирішення спору має призводити до припинення порушення і повноцінного володіння нерухомим майном, а тому судове рішення про витребування нерухомого майна як такого, право на яке зареєстроване двічі, є підставою для закриття одного з розділів Державного реєстру прав на нерухоме майно.

33. Зважаючи на те, що подвійна реєстрація права власності на одне й те ж майно унеможливлює повноцінне володіння ним будь-якою особою, судове рішення у таких спорах обов`язково має призводити до закриття одного з розділів реєстру незалежно від того, на чию користь воно ухвалюється.

34. У таких справах кожну сторону слід розглядати одночасно і як позивача, і як відповідача, навіть якщо відповідач формально не звернувся із зустрічним позовом про витребування нерухомого майна від позивача. Якщо відповідач не визнає позов про витребування від нього майна, право власності на яке зареєстроване як за позивачем, так і за відповідачем як на нібито різні об`єкти нерухомості, то він фактично вимагає витребування цього майна від позивача. (див. Постанову Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №910/9948/23)

35. Тому суд має витребувати спірне майно або від відповідача на користь позивача, або від позивача на користь відповідача, аби подвійна реєстрація була припинена на майбутнє. Водночас слід звернути увагу на те, що як до ухвалення судом рішення, так і після нього (до внесення відповідних змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно) не виключена можливість реєстрації інших, крім права власності, прав на нерухоме майно та їх обтяжень у розділі, який підлягає закриттю, у тому числі добросовісних набувачів таких прав.

36. Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб (постанова від 30.06.2020 у справі № 9/028-10/13 (пункт 10.28)). Судове рішення діє виключно inter partes (з лат. між сторонами) (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у cправі № 904/7803/21 (пункт 6.23)).

37. Тому судове рішення про витребування нерухомого майна як такого, право на яке зареєстроване двічі, є підставою як для державної реєстрації припинення права власності особи, від якої воно витребовується, для закриття відповідного розділу у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, так і для перенесення з розділу, який підлягає закриттю, до розділу, який залишається, відомостей про інші, крім права власності, права на нього та обтяження.

38. Можлива наявність суперечності між речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зареєстрованими у цих розділах не є перешкодою для їх перенесення, оскільки вона виникла раніше внаслідок відкриття двох розділів реєстру на одне й те ж нерухоме майно. Державна реєстрація припинення таких прав та обтяжень здійснюється у загальному порядку на підставі відповідного судового рішення за позовом зацікавленої особи.

39. Оскільки умовою віндикації є відсутність договірних відносин між сторонами спору, повернення спірного нерухомого майна має здійснюватися із застосуванням норм статей 387, 388 ЦК України.

40. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 Цивільного кодексу України).

41. Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи цю справу № 199/8324/19, у постанові від 13.07.2022 зауважила таке. Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

42. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

43. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

44. Оскільки у справі, що переглядається, суди встановили, що право власності на спірне майно одночасно зареєстроване за позивачем та відповідачем, то колегія суддів зазначає, що належному способу захисту прав та інтересів позивача відповідає позовна вимога про витребування спірного нерухомого майна з чужого незаконного володіння, а судове рішення у такому спорі обов`язково призведе до закриття одного з розділів реєстру незалежно від того, на чию користь воно буде ухвалено.

45. Отже, вимога про витребування на свою користь спірного майна, пред`явлена позивачем з наміром набути повноцінного володіння спірним нерухомим майном, яке одночасно зареєстровано за двома особами, відповідає належному способу захисту у цій справі, яким є віндикаційний позов.

46. Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

47. Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

48. Отже, саме в межах спору, предметом якого є вимога позивача про витребування майна, позивач має довести правомірність набуття ним права власності на спірну земельну ділянку та спростувати доводи відповідача про зворотне.

49. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають у зв`язку з порушенням судами норм процесуального права.

51. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

52. Зважаючи на те, що висновки судів про обрання позивачем неналежного способу захисту є помилковими, розгляд решти зазначених скаржником доводів був би передчасним, оскільки спору по суті судами вирішено не було,

53. З огляду на визначені ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути вищезгадані порушення, оскільки не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково.

55. Відповідно до положень статей 300, 310 Господарського процесуального кодексу України оскаржувані постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду необхідно скасувати з переданням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

56. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

57. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 18.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі № 913/401/20(359/5215/23) скасувати.

3. Справу №913/401/20(359/5215/23) передати на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік