Постанова

від 10.12.2024 по справі 911/1689/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1689/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Нестерова О.В.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Київської області

від 09.11.2023,

на додаткове рішення Господарського суду Київської області

від 14.12.2023

у складі судді Кошика А.Ю. та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

від 23.07.2024

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд"

про стягнення 6 093 289,32 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення 6 093 289,32 грн, з яких: 4 896 282,00 грн плати за користування, 1 197 007,32 грн плати за зберігання та плати за накопичення рухомого складу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем своєчасно не було забрано вагони, які прибули на станцію призначення «Славута-І», на адресу одержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн", внаслідок чого були складені акти форми ГУ-23 про затримку вагонів на станції призначення, на підставі яких за актами ГУ-46 нарахована плата за користування вагонами, збір за зберігання та плата за накопичення рухомого складу, які відповідачем не оплачені, що свідчить про неналежне виконання умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-42255574/2020-002 від 24.03.2020.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

24 березня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" було подано заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом його предметом є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника (надалі - Послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що передбачено пунктом 1.6 Договору.

За змістом пункту 1.7 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом він укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.

На виконання вказаних приписів позивачем (надалі - Перевізник) направлено відповідачу (надалі - Замовник) Повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-42255574/2020-002 від 24.03.2020 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі - плата за користування власними вагонами Перевізника).

Згідно з пунктом 3.4.3 Договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної в пункті 3.4 Договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках, вказаних в пункті 3.4 Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами Перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Відповідно до пункту 14 Договору невід`ємною його частиною є додатки, зокрема, Додаток 1-9 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника за результатами електронних торгів (аукціону)".

Пунктом 2.1 Додатку 1-9 до Договору визначено, що Перевізник надає Замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами за результатами електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (голландського аукціону) у власних вагонах Перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги, визначеного в Протоколі електронних торгів (аукціону) за ціною, що визначається за результатами голландського аукціону, надалі в цьому Додатку до Договору - Послуга. Замовник здійснює або забезпечує оплату такої послуги відповідно до умов цього Додатку до Договору та Договору.

Порядок надання послуги визначено розділом 3 Додатку 1-9 до Договору.

Перевізник публікує Оголошення в ЕТС, на веб-сайтах операторів/довіреного оператора електронного майданчика та на веб-сайті АТ "Укрзалізниця" про початок проведення електронних торгів (аукціону) електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (голландського аукціону) - на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами за результатами електронних торгів (аукціону) на умовах Договору, цього Додатку до Договору та Регламенту ЕТС Укрзалізниця (пункт 3.2 Додатку 1-9 до Договору).

В Оголошенні, окрім інформації, визначеної в пункті 6.2 Регламенту ЕТС Укрзалізниця, Перевізник встановлює строк надання послуги (кількість місяців), загальну кількість власних вагонів Перевізника, початкову ціну реалізації для цієї послуги, дату початку проведення електронних торгів (аукціону), дату початку та закінчення надання послуги, нормативну кількість діб, коефіцієнт волатильності, відсоток разового зменшення, коефіцієнт порожнього пробігу Кпп2, вказує крок аукціону тощо. Додатково в Оголошенні Перевізником вказується інформація щодо вимог, яким має відповідати Замовник (потенційний учасник електронних торгів) для отримання можливості користування послугою, в тому числі зобов`язання замовників (потенційних учасників електронних торгів) здійснювати середньомісячне навантаження вагонів у кількості не меншій, ніж зазначається у Протоколі електронних торгів (аукціону) (пункт 3.3 Додатку 1-9 до Договору).

Після оприлюднення результатів електронних торгів (аукціону) за результатами їх проведення підписується Протокол електронних торгів (аукціону) (пункт 3.4 Додатку 1-9 до Договору).

Відповідно до підписаного Протоколу електронних торгів (аукціону), в порядку, встановленому Правилами планування перевезень вантажів, Замовник (або інші вантажовідправники за дорученням Замовника та за його кодом платника) надає замовлення, зокрема місячні замовлення на перевезення вантажів, заявки на подачу власних вагонів Перевізника відповідно до плану перевезень, самостійно забезпечує та узгоджує всі необхідні для перевезення умови його здійснення з усіма причетними організаціями (пункт 3.8 Додатку 1-9 до Договору).

На виконання зазначених умов Додатку 1-9 до Договору за результатами проведеного аукціону позивачем та відповідачем підписано Протокол № RCE001-UA-20220929-92145, умови якого наступні: «Продаж послуг з використання вагонів власності АТ "Укрзалізниця" (1 вагон за 1 добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутна відправка 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози); кількість вагонів - 50; рухомий склад хопери-зерновози - 95; дата подачі вагону початкова 16-11-2022 00:00.

Надалі за аукціоном № RCE001-UA-20220929-92145 (ставка за аукціоном - 2 657 грн) 06.11.2022 на станцію «Славута-І» прибули 50 власних порожніх вагонів власності філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" № № 58564675, 59775791, 95199675, 95300281, 95305579, 95323036, 95329652, 95335402, 95346458, 95351573, 95367553, 95372348, 95377883, 95387429, 95388377, 95454716, 95526638, 95526760, 95532982, 95539243, 95588729, 95615217, 95616280, 95617353, 95618278, 95630984, 95636361, 95638300, 95641734, 95643078, 95646907, 95667382, 95667424, 95669404, 95679767, 95680781, 95681946, 95684031, 95689204, 95709812, 95712907, 95751681, 95751947, 95754180, 95755542, 95756854, 95759429, 95760518, 95797403, 95928636, що підтверджується відповідними примірниками накладних.

На вищевказані вагони складено акт форми ГУ-23 № 1624 від 06.11.2022 о 22:20 на початок затримки (віднесення на відповідальність Залізниці) по причині очікування забезпечення електронної заявки за вказаним аукціоном.

Надалі 16.11.2022 о 10:00 на дані вагони складено акт форми ГУ-23 № 1646 на закінчення затримки (віднесення на відповідальність Залізниці).

Власної під`їзної колії Товариство з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" по станції «Славута-І» не має, тому відповідні вагони подаються та забираються на (з) під`їзну(ої) колію(ї) Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд" на підставі договору про експлуатацію під`їзної колії при станції Славута-І № 3859 від 01.07.2022 (надалі - Договір про експлуатацію), укладеного між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд", а також заявки (угоди) № 16 від 08.11.2022.

У зв`язку із зайнятістю вантажних фронтів вищевказані вагони були затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта починаючи з 16.11.2022 о 10:00, про що складено акт форми ГУ-23 № 1647 від 16.11.2022. Факт затримки вагонів зафіксовано актами загальної форми відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113, та віднесено на відповідальність вантажовласника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн".

В подальшому: 5 вагонів зняті з затримки 17.11.2022 в 11.50 згідно з актом форми ГУ-23 № 1654 та подано на під`їзну колію згідно з пам`яткою форми ГУ-45 № 7. Надалі 17.11.2022 о 17.00 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 6 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1657 від 17.11.2022 о 17:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів; 5 вагонів зняті з затримки 17.11.2022 о 17.15 згідно із актом форми ГУ-23 № 1658 на закінчення затримки та подано згідно пам`яткою про подавання форми ГУ-45 № 8. Надалі 18.11.2022 о 15.00 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 7 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1659 від 18.11.2022 о 15:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів; 5 вагонів зняті з затримки 18.11.2022 о 15.10 згідно з актом форми ГУ-23 № 1660 на закінчення затримки та подано під навантаження згідно з пам`яткою форми ГУ-45 № 9. Надалі 22.11.2022 о 06.00 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 8 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1676 від 22.11.2022 о 06:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів; 5 вагонів зняті з затримки 22.11.2022 о 06.30 згідно з актом форми ГУ-23 № 1677 та подано під навантаження згідно з пам`яткою форми ГУ-45 № 10. Надалі 23.11.2022 о 16.30 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 9 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1682 від 23.11.2022 о 16:30 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформления перевізних документів; 5 вагонів зняті з затримки 24.11.2022 о 13.00 згідно з актом форми ГУ-23 № 1684 та подано під навантаження згідно з пам`яткою форми ГУ-45 № 11. Надалі 29.11.2022 о 15.00 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 10 про забирания вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1701 від 29.11.2022 о 15:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів; 5 вагонів зняті з затримки 30.11.2022 в 11.40 згідно з актом форми ГУ-23 № 1703 та подано під навантаження згідно і пам`яткою форми ГУ-45 № 12. Надалі 14.12.2022 о 19.30 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 12 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1752 від 14.12.2022 о 19:30 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів; 5 вагонів зняті з затримки 03.12.2022 о 14.30 згідно з актом форми ГУ-23 № 1710 та подано під навантаження згідно з пам`яткою форми ГУ-45 № 13. Надалі 14.12.2022 о 22.00 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 13 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1754 від 14.12.2022 о 22:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів; 5 вагонів зняті з затримки 14.12.2022 о 22.20 згідно з актом форми ГУ-23 № 1755 та подано під навантаження згідно з пам`яткою форми ГУ-45 № 14. Надалі 16.12.2022 о 02.30 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 15 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1766 від 16.12.2022 о 02:30 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів; 5 вагонів зняті з затримки 14.12.2022 о 20.30 згідно з актом форми ГУ-23 № 1757 та подано під навантаження згідно з пам`яткою форми ГУ-45 № 15. Надалі 15.12.2022 о 09.00 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 14 про забирання вагонів з під`їзної колії та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1758 від 15.12.2022 о 09:00 на початок затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) по причині очікування оформлення перевізних документів; 5 вагонів зняті з затримки 15.12.2022 о 09.20 згідно з актом форми ГУ-23 № 1759 та подано під навантаження згідно з пам`яткою форми ГУ-45 № 16. Надалі 16.12.2022 о 17.50 створено пам`ятку форми ГУ-45 № 16 про забирання вагонів з під`їзної колії.

16.12.2022 о 17.50 складено акти форми ГУ-23 № № 1770, 1771, 1772, 1773, 1774, 1775, 1776, 1777, 1778 на закінчення затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) в загальній кількості 45 вагонів. Відповідно до вказаних актів та пам`ятки про забирання форми ГУ-45 № 16 прийнято до перевезення маршрут в кількості 50 вагонів за залізничними накладними «Славута-І» «Мостиська-ІІ» № № 33705336, 33705443, 33705468, 337057476, 33705484, 33705492, 33705500, 33705518, 33705534, 33705559.

За твердженням позивача затримка вагонів на станційних коліях відбулась саме з вини відповідача, який не надав з першою партією вагонів основний для перевезення документ - накладну, а продовжував формувати маршрут на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником.

За весь період навантаження даного маршруту представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" для підпису пам`яток ГУ-45 та актів форми ГУ-23 не з`явився, про що складено акти загальної форми ГУ-23 № № 394, 395, 396, 397, 398, 399, 400, 401, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408.

Після закінчення вантажних операцій та забирання вищевказаних вагонів з під`їзної колії, відповідно до пункту 15 Правил користування вагонами і контейнерами та Договору, нараховано плату за користування вагонами згідно відомостей форми ГУ-46 № 19120023 на суму 816 047,00 грн, № 19120024 на суму 1 224 070,50 грн, № 20120025 на суму 2 040 117,50 грн, загальна сума недобору складає 4 080 235,00 грн без врахування ПДВ.

Плата за зберігання вантажу нарахована відповідно до пункту 2.1 Розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги затвердженого наказом Мінтрансу України від 26.03.2009 № 317 (надалі - Збірник тарифів) та плата за накопичення рухомого складу нарахована відповідно до доручення Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 16.12.2019 № ЦМ-15/473 згідно з накопичувальними картками форми ФДУ-92 № 20120838 на суму 52 238,60 грн, № 20120839 на суму 945 267,50 грн, загальна сума недобору складає 997 506,10 грн без врахування ПДВ.

Вантажовласник підписав вищевказані відомості та накопичувальні картки з запереченнями.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав, що затримка вагонів сталась не з вини останнього, що виключає його відповідальність. Простій вагонів стався через незалежні від відповідача обставини, що призвели до неможливості здійснювати вантажні операції, а саме: пошкодження ліній електропередач внаслідок масованого ракетного обстрілу РФ та припинення живлення вантажного терміналу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд", на якому здійснювались вантажні операції з поданими позивачем вагонами.

На підтвердження існування таких обставин відповідач посилається на сертифікат Хмельницької ТТП № 6800-22-1719, отриманий 12.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд".

Наведені відповідачем обставини підтверджені третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд".

Відповідно до пункту 6.7 Акта технічної готовності до експлуатації об`єкта будівництва від 04.02.2022 на під`їзні колії станції «Славута-1» Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд" навантаження на залізничні вагони здійснюється за допомогою електричного транспортного обладнання елеватора, зокрема, транспортеру ланцюгового скребкового типу та норії стрічкової ковшового типу та бункеру з конусним дном.

Відсутність електроживлення елеватора підтверджується листом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 09.12.2022 № 4/13-907-0306/22, відповідно до якого в результаті ракетної атаки відбулася аварія на об`єктах електроенергетики на території Хмельницької області, в тому числі на перевантажувальному терміналі Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд" з 15 год. 55 хв. 15.11.2022 припинено електроживлення через аварію. Зазначені обставини також підтверджені сертифікатом Хмельницької ТТП № 6800-22-1719 від 12.12.2022, виданим на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд".

Відповідно до Інструкції з охорони праці при вантажно-розвантажувальних роботах Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд" забороняється здійснення вантажних операцій в разі знеструмлення обладнання та електроавтоматики елеваторного обладнання, з вимкненою або непрацюючою вентиляцією, при наявності хоча б одного непрацюючого джерела освітлення або без стаціонарних джерел освітлення.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру на загальну суму 91 807,78 грн відповідачем подано до суду першої інстанції: копію договору про надання правової допомоги від 13.06.2023, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 10.11.2023, копію платіжної інструкції № 1193 від 31.07.2023, копію платіжної інструкції № 1682 від 03.11.2023, копію платіжної інструкції № 1742 від 13.11.2023, копію рахунку-фактури № 31072023 від 31.07.2023, копію рахунку-фактури № 30102023 від 30.10.2023, копію рахунку-фактури № 09112023 від 09.11.2023, ордер серії ВН № 1250446 від 13.06.2023.

3. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2023 у справі № 911/1689/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2023 у справі № 911/1689/23 стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 911/1689/23 рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 у справі № 911/1689/23 залишено без змін.

Рішення, додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- надані сторонами докази підтверджують факт аварії на підприємстві, яке мало здійснювати навантаження вагонів, внаслідок чого було заборонено та фактично неможливо виконувати вантажні роботи, що підпадає під дію пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами;

- у даному випадку мала місце аварія на підприємстві, в результаті якої забороняється проведення вантажних операцій, що з огляду на пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами;

- враховуючи відсутність вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" в затримці вагонів та у зв`язку з аварією на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд", під час якої вантажні операції заборонені, в силу приписів підпункту "а" пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами та пункту 3.4.3 Договору, відповідний час користування вагонами не входить до загального часу, за який нараховується плата за користування вагонами;

- оскільки нарахування плати за зберігання та плати за накопичення рухомого складу пов`язані з тими ж обставинами затримки вагонів під час здійснення навантаження, яке було неможливе у зв`язку з аварією на підприємстві, внаслідок якої згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи, та за відсутністю вини відповідача, і підстави для проведення відповідних нарахувань спростовуються встановленими обставинами щодо плати за користування вагонами.

- враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачем, становить 40 000,00 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у даній справі, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судом застосовано статтю 617 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.07.2023 у справі № 916/2613/22;

- судами застосовано пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, при недоведенні факту аварії на підприємстві з урахуванням положень статті 2 Кодексу цивільного захисту України. При цьому відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, зокрема:

- чи є зміна в організаційних умовах господарських процесах підприємства (зміна умов процесу навантаження вагонів при формуванні маршрутної відправки вантажовідправником, зумовлена відсутністю електропостачання) обставиною для подальшого застосування пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, з урахуванням положень статті 2 Кодексу цивільного захисту України;

- чи є відсутність електропостачання на підприємстві безумовною підставою для визнання такої обставини аварією у розумінні пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, з урахуванням положень статті 2 Кодексу цивільного захисту України;

- чи є факт аварії на енергогенеруючому підприємстві наслідком застосування пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, в частині звільнення нарахування додаткових зборів та платежів, за відсутності аварії безпосередньо на підприємстві-вантажовідправнику/підприємстві, що здійснює навантаження на виконання договору перевезення вантажу залізничним транспортом;

- судами застосовано частину 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц;

- судами застосовано частини 5-7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 17.09.2019 у справі № 904/3583/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснюючи перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної норм законодавства при постановленні оскаржуваних судових рішень у даній справі в межах вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та доводів касаційної скарги по суті спору, Суд зазначає таке.

Як зазначалось вище, підставою звернення Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом у даній справі, стало, на думку позивача, затримка вагонів внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" умов Договору щодо своєчасного забирання вагонів, які прибули на станцію призначення «Славута-І».

Тобто, правовідносини сторін склались щодо перевезення вантажів залізничним транспортом.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

У пункті 3 Статуту залізниць України передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

У статті 71 Статуту залізниць України визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 (надалі - Правила користування вагонами і контейнерами) передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлюватися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.

Відповідно пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункти 13, 14 Правил користування вагонами і контейнерами).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19 викладено правовий висновок про те, що:

- за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці;

- відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).

Судами попередніх інстанції встановлено, що на станцію призначення «Славута-І» на адресу одержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" прибували вагони, які відповідачем своєчасно не забиралися, про що позивачем складено акти загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів на станції призначення, на підставі яких за актами ГУ-46 та згідно з накопичувальними картками форми ФДУ-92 нарахована плата за користування вагонами, збір за зберігання та плата за накопичення рухомого складу.

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки пiдписанi відповідачем iз запереченнями.

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, передбачені статтею 121 Статуту залізниць України, відповідно до якої вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) в інших випадках, передбачених Правилами.

Пунктом 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, визначено такі умови звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно із чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, встановили, що надані сторонами докази підтверджують факт аварії на підприємстві, яке мало здійснювати навантаження вагонів, внаслідок чого було заборонено та фактично неможливо виконувати вантажні роботи, що підпадає під дію пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Тобто, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у даному випадку мала місце аварія на підприємстві, в результаті якої забороняється проведення вантажних операцій, що з огляду на пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами.

Тому, враховуючи встановлені обставини відсутності вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" в затримці вагонів, у зв`язку з аварією на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд", під час якої вантажні операції заборонені, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що в силу приписів підпункту "а" пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами та пункту 3.4.3 Договору, відповідний час користування вагонами не входить до загального часу, за який нараховується плата за користування вагонами, та, відповідно, відсутністю підстав для стягнення такої плати.

Звертаючись з касаційною скаргою у даній справі, скаржник не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає, що судами застосовано пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами, при недоведенні факту аварії на підприємстві з урахуванням положень статті 2 Кодексу цивільного захисту України.

Щодо зазначених аргументів скаржника, Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Пунктом 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

У пункті 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що надзвичайна ситуація - це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно з пунктами 20, 21 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій - це технічна або інша характеристика небезпечної події, що зумовлює виникнення обстановки, яка визначається як надзвичайна ситуація. Класифікація надзвичайних ситуацій - це система, згідно з якою надзвичайні ситуації поділяються на класи і підкласи залежно від характеру їх походження.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - це проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров`я людей та майна, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації.

Згідно зі статтею 5 Кодексу цивільного захисту України надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: 1) техногенного характеру; 2) природного характеру; 3) соціальні; 4) воєнні. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: 1) державний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об`єктовий. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Слід зазначити, що у наведених вище нормах не визначено конкретних випадків, які слід вважати «аварією», у загальному розумінні такого значення, а зазначено ознаки, за наявності існування яких (як загалом, так і окремо) можливо кваліфікувати певну подію, ситуацію як «аварію».

Тому у кожному конкретному випадку потрібно досліджувати наявність тих чи інших ознак, та, відповідно, встановлювати наявність чи відсутність певної події, ситуації як «аварії», у загальному розумінні такого значення.

Водночас пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами визначає таке поняття «аварія на підприємстві», як факт наявності події, ситуації внаслідок якої згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.

Тобто, у порівнянні з положеннями Кодексу цивільного захисту України, які є більш загальними, у пункті 16 Правил користування вагонами і контейнерами визначено більш конкретні ознаки кваліфікування «аварії на підприємстві».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до листа Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 09.12.2022 в результаті ракетної атаки відбулася аварія на об`єктах електроенергетики на території Хмельницької області, в тому числі на перевантажувальному терміналі Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд" з 15 год. 55 хв. 15.11.2022 припинено електроживлення через аварію. Зазначені обставини також підтверджені сертифікатом № 6800-22-1719 від 12.12.2022, виданим на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд".

Згідно з пунктом 6.7 Акта технічної готовності до експлуатації об`єкта будівництва від 04.02.2022 на під`їзні колії станції «Славута-1» Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд" навантаження на залізничні вагони здійснюється за допомогою електричного транспортного обладнання елеватора, зокрема, транспортеру ланцюгового скребкового типу та норії стрічкової ковшового типу та бункеру з конусним дном.

Відповідно до Інструкції з охорони праці при вантажно-розвантажувальних роботах Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд" забороняється здійснення вантажних операцій в разі знеструмлення обладнання та електроавтоматики елеваторного обладнання, з вимкненою або непрацюючою вентиляцією, при наявності хоча б одного непрацюючого джерела освітлення або без стаціонарних джерел освітлення.

Зазначені встановлені обставини у даному випадку обґрунтовано кваліфіковано судами попередніх інстанцій як аварія на підприємстві, внаслідок якої згідно із чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи, у розумінні положень приписів пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

До того ж, встановлені судами попередніх інстанцій обставини у даному випадку свідчать про наявність існування ознак (як-то небезпечна подія техногенного характеру, що призводить до порушення виробничого процесу), які надають можливість кваліфікувати дану подію, ситуацію як «аварію», у розумінні положень Кодексу цивільного захисту України.

Таким чином суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення плати за користування вагонами, оскільки у даному випадку відповідач звільняється від такої плати, нарахованої позивачем, з огляду на те, що у цій конкретній ситуації затримка вагонів виникла через аварію на підприємстві, внаслідок якої згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.

Отже, доводи скаржника про неправильне застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами не знайшли своє підтвердження.

Суд зазначає, що доводи скаржника про застосування судами попередніх інстанцій пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, при недоведенні факту аварії на підприємстві з урахуванням положень статті 2 Кодексу цивільного захисту України, фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, а також встановлення інших обставин у справі, що в силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить в повноваження суду касаційної інстанції.

Як зазначалось вище, звертаючись з позовом у даній справі, позивач, окрім вимог про стягнення плати за користування вагонами, просив також стягнути з відповідача плату за зберігання та плату за накопичення рухомого складу.

Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні зазначених вимог, оскільки нарахування плати за зберігання та плати за накопичення рухомого складу пов`язані з тими ж обставинами затримки вагонів під час здійснення навантаження, яке було неможливе у зв`язку з аварією на підприємстві, внаслідок якої згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи, та за відсутністю вини відповідача, і підстави для проведення відповідних нарахувань спростовуються встановленими обставинами щодо плати за користування вагонами.

Суд зазначає, що касаційна скарга не містить будь-яких підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині.

У постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 916/2613/22, на яку посилається скаржник, зазначено, що настання обставин непереборної сили звільняє за умовами договору та нормою частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України сторону саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по договору. Однак у цьому випадку предметом спору є стягнення плати за користування вагонами, що не є видом відповідальності за порушення зобов`язання.

Водночас, Суд зазначає, що у цій справі № 911/1689/23 суди не застосовували приписи статті 617 Цивільного кодексу України, оскільки приписи зазначеної статті не слугували підставою для відмови у позові.

З огляду на що, Суд відхиляє аргументи скаржника про застосування судами першої та апеляційної інстанцій статті 617 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.07.2023 у справі № 916/2613/22.

Щодо оскарження скаржником додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, Суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, на які посилається скаржник).

Також у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, на яку також посилається скаржник, зазначено про необхідність дослідження та оцінки наданих заявником документів на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 180 постанови від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 зазначила, що критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції, дослідивши надані відповідачем докази понесення витрат на правничу допомогу та заперечень позивача щодо таких витрат, з огляду на розумність, обґрунтованість та співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), дійшов висновку про наявність підстав для часткового зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яка заявлена до відшкодування, тому присудив до стягнення 40 000,00 грн із заявлених відповідачем 91 807,78 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції, зазначивши про дотримання судом першої інстанції принципу співмірності та розумності судових витрат.

З матеріалів справи не вбачається підстав для зміни висновків судів попередніх інстанцій власною оцінкою або визначення іншого розміру судових витрат, ніж той, що був доведений стороною в суді першої інстанції.

Аргументи скаржника щодо недоведеності відповідачем критерію співмірності витрат на професійну правничу допомогу адвоката, Суд відхиляє, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Для виконання цього обов`язку недостатньо загально сформульованого твердження іншої сторони про неспівмірність витрат без надання доказів та належного обґрунтування.

Отже, питання про розподіл витрат на правову допомогу суд першої інстанції вирішив з дотриманням вимог норм частини 4 статті 126 та статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстави для скасування чи зміни додаткового рішення та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" без задоволення, а рішення і додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 911/1689/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді І.Д. Кондратова

О.А. Кролевець