Постанова

від 18.12.2024 по справі 922/2809/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2809/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (Терещенко О. І. - головуюча, судді: Тихий П. В., Гетьман Р. А.) у справі

за позовом Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави

до: (1) Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області, (2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська", (3) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Лозівської районної державної адміністрації Харківської області Качалової Олександри Миколаївни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису, зобов`язання повернути земельну ділянку.

(у судовому засідання взяли участь: прокурор ОГП - Савицька О. В., представник Відповідача-2 - Шелудько А. Д.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

1. У серпні 2019 року заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури, правонаступником якої є Лозівська окружна прокуратура (далі - Прокурор, Позивач) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, правонаступником якої є Близнюківська селищна рада Близьнюківського району Харківської області (далі - Близьнюківська селищна рада, Відповідач-1), (2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська" (далі - СТОВ "Агрофірма "Берестівська", Відповідач-2), (3) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Лозівської районної державної адміністрації Харківської області Качалової Олександри Миколаївни (далі - держреєстратор Качалова О. М., Відповідач-3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Третя особа), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 10.10.2018 № 364-VII;

- скасувати запис про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно № 29077363;

- зобов`язати СТОВ "Агрофірма "Берестівська" повернути земельну ділянку кадастровий номер 6320681001:01:000:0237 площею 0.9533 га на користь Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

2. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Прокурор стверджував про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6320681001:01:000:0237, площею 0,9533 га, розташована в межах населеного пункту за адресою: вулиця Миру, с. Берестове, Близнюківський район, Харківська область (далі - спірна земельна ділянка) ніколи не перебувала у приватній власності і з огляду на те, що жодною нормою земельного законодавства не передбачено можливості безоплатної передачі земель державної чи комунальної власності у власність юридичним особам, Відповідач-2 міг набути вказану земельну ділянку у власність виключно через процедуру викупу, який однак можливо здійснити лише після закінчення дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. В свою чергу оспорюваним рішенням Відповідача-1 комунальну земельну ділянку було безоплатно передано у власність СТОВ "Агрофірма "Берестівська", що порушило право територіальної громади на землю, позаяк призвело до незаконного вибуття 0,9533 га земель сільськогосподарського призначення із її власності.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

3. Ця справа розглядалася судами неодноразово.

4. За результатами нового розгляду Господарський суд Харківської області рішенням від 04.08.2021 у задоволенні позову відмовив.

5. Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив із недоведеності Прокурором обставин того, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, а тому його доводи щодо порушення при винесенні спірного рішення Берестівської сільської ради інтересів держави визнав необґрунтованими.

6. Східний апеляційний господарський суд своєю постановою від 25.09.2024 рішення господарського суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги повністю задовольнив.

7. Постанову мотивував такими аргументами і обставинами:

- спірна земельна ділянка є комунальною власністю за ознакою її належності до меж населеного пункту с. Берестове Близнюківського району Харківської області, на підставі положень частини другої статті 83 Земельного кодексу України; крім цього, згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.09.2018 у розділі щодо суб`єкта права власності чітко вказано Берестівську сільську раду;

- направляючи цю справу на новий розгляд, Верховний Суд, вказав, що суди попередніх інстанцій не врахували та не аналізували, що нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці набуте внаслідок викупу майнових сертифікатів, а тому дослідженню підлягає питання чи було у фізичних осіб членів КСП ім. Леніна належним чином оформлено та зареєстровано відповідне право на таку земельну ділянку; втім із встановлених обставин слідує, що земельні ділянки колгоспного двору, що належали КСП ім. Леніна на праві колективної власності та не підлягали паюванню та на яких розташоване належне Відповідачу-2 нерухоме майно так і залишились у розпорядженні КСП ім. Леніна, а відтак у спірних правовідносинах у Відповідача-1 не було правових передумов приймати оспорюване рішення й з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України;

- більше того, обставини приналежності будівель їдальні та пекарні до спірної земельної ділянки встановлені господарським судом першої інстанції за відсутності належних доказів.

Касаційна скарга

8. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, СТОВ "Агрофірма "Берестівська" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

9. Скаржник стверджує, що постанову апеляційного господарського суду прийнято з неправильним застосовуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

10. Наполягає, що суд попередньої інстанції проігнорував те, що позов у цій справі Прокурор заявив з обранням неналежного способу захисту. Пояснює, що оскільки між сторонами цієї справи існує спір щодо належного власника спірної земельної ділянки, такий спір міг бути вирішений лише у спорі про визнання права власності, а не у спорі за негаторним позовом, який заявив Прокурор. У цій частині зазначає, що постанова апеляційного суду ухвалена без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.08.2020 у справі № 911/493/19.

11. Скаржник також наголошує, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки суб`єктному складу відповідачів у цій справі, зокрема залишив поза увагою те, що держреєстратор Качалова О. М. є неналежним відповідачем за заявленим позовом. У цій частині посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (та інші подібні), від 04.09.2018 у справі № 826/2042/16, від 19.03.2019 у справі № 826/1186/17 та стверджує, що оскаржена постанову таким висновкам не відповідає.

12. По суті ж спірних правовідносин СТОВ "Агрофірма "Берестівське" цитує висновки місцевого господарського суду у цій справі, висновки Верховного Суду на які посилався господарський суд першої інстанції та зазначає, що при новому розгляді цієї справи господарським судом встановлено, що спірна земельна ділянка, на якій розташовані належні йому приміщення контори, їдальні, гаражів та пекарні, відноситься до земель колективної власності КСП імені Леніна відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю, дія якого не припинилася, а відтак висновки апеляційного господарського суду про приналежність цієї ділянки до земель комунальної власності заперечує. Підкреслює, що Прокурор у цій справі не підтвердив належними та допустимими доказами обставини вибуття спірної земельної ділянки ані з власності юридичної особи, ані зі спільної власності громадян - співвласників земельних ділянок, отже, не довів, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, що було самостійною підставою для відмови в позові.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

13. У відзиві на касаційну скаргу Прокурор заперечує проти її задоволення, скаргу вважає необґрунтованою та безпідставною. З оскарженою постановою апеляційного господарського суду погоджується і просить залишити її без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанцій в контексті фактичних обставин справи

14. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

16. В ході розгляду цієї справи суди встановили, що на виконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" № 666/94 від 10.11.1994, рішенням V сесії ХХІІ скликання Близнюківської районної ради було затверджено Державний акт на право колективної власності на землю серія ХР-03 00 000224 від 16.02.1996 КСП імені Леніна.

17. Відповідно до вказаного акта КСП імені Леніна було передано в колективну власність 4562,5 га державних земель, до яких входили і землі, на яких розташовані приміщення контори, гаражів, їдальні та пекарні колишнього колективного сільгосппідприємства. Співвласниками цієї землі стали 446 громадян, членів КСП імені Леніна.

18. На підставі Указу Президента України від 29.01.2001 № 62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки та Наказу Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 62 "Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільгосппідприємств" протоколом № 1 від 05.09.2007 та протоколом № 1 від 15.09.2007 загальних зборів співвласників колишнього КСП імені Леніна було затверджено виділення майна в натурі, по структурі, цілісним майновим комплексом ПСП імені Леніна, згідно зі свідоцтвами про право власності на майновий пай серії ХА № 264506 від 10.04.2007 та ХА № 264507 від 04.09.2007.

19. Також, відповідно до протоколу № 1 від 15.09.2007 загальними зборами співвласників колишнього КСП імені Леніна затверджено акт прийому-передачі майна КСП імені Леніна довіреною особою Дещенко М. М. Приватному сільськогосподарському підприємству імені Леніна в особі директора ПСП Биченко І. М.

20. 31.01.2013 за передавальним актом були передані всі активи та пасиви (майно, капітал та зобов`язання) від юридичної особи ПСП імені Леніна, організаційно-правову форму якої змінено (проведено перетворення відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України) з приватного підприємства на Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ПСП імені Леніна, внаслідок чого всі права та обов`язки приватного сільськогосподарського підприємства імені Леніна перейшли до утвореного шляхом перетворення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ПСП імені Леніна.

21. Як стверджував Відповідач-2 на спірній земельній ділянці площею 0,9533 га розташовані приміщення контори, гаражів, їдальні та пекарні, які належали СТОВ ПСП імені Леніна, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 8379114 від 22.08.2013 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 8379486 від 22.08.2013, у відповідності до якого за СТОВ ПСП імені Леніна зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, за адресою вулиця Леніна, 12, село Берестове, Близнюківський район, Харківської області нерухоме майно будівля, їдальня, загальною площею 221 кв. м., приміщення їдальні А-ІІ; прибудова а; ганок а.

22. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 8374150 від 22.08.2013 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 8374993 від 22.08.2013 за СТОВ ПСП імені Леніна зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, за адресою вулиця Леніна, будинок 14, село Берестове, Близнюківський район, Харківської області нерухоме майно будівля, пекарня, загальною площею 143,3 кв. м., будівля пекарні з підвалом Б-і.

23. Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 8370633 від 22.08.2013 підтверджується факт наявності у СТОВ ПСП імені Леніна права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою вулиця Леніна, будинок 10/1, село Берестове, Близнюківський район, Харківської області будівля, гараж, загальною площею 156,7 кв. м., будівля гаражу для легкових автівок Г, Г; замощення - І.

24. 20.01.2016 рішенням загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ПСП імені Леніна, погоджено зміну назви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ПСП імені Леніна на СТОВ "Агрофірма "Берестівська".

25. Рішенням Берестівської сільської ради від 10.10.2018 № 364-VII "Про передачу земельної ділянки комунальної власності у приватну власність Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська" передано у приватну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності, кадастровий номер 6320681001:01:000:0237, площею 0,9533 га, яка розташована в межах населеного пункту за адресою: вулиця Миру, село Берестове, Близнюківський район, Харківська область.

26. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 13.05.2019 року за № 166308534, за СТОВ "Агрофірма "Берестівська" на підставі акта приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 10.10.2018 було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320681001:01:000:0237, площею 0,9533 га.

27. Вважаючи вказане рішення Берестівської сільської ради від 10.10.2018 № 364-VII неправомірним, Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив визнати його незаконним та скасувати. Також просив скасувати запис про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно № 29077363 та зобов`язати СТОВ "Агрофірма "Берестівська" повернути спірну земельну ділянку на користь Берестівської сільської ради.

28. Як вже зазначалося Господарський суд Харківської області рішенням від 04.08.2021 у задоволенні позову відмовив.

29. Східний апеляційний господарський суд своєю постановою від 25.09.2024 рішення господарського суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги повністю задовольнив.

30. Здійснивши касаційне провадження у цій справі, Верховний Суд дійшов таких висновків.

31. Як слідує із встановлених обставин справи, відповідно до рішення комісії від 05.09.2007 "Про виділення майна в натурі, по структурі, цілісним майновим комплексом приватному сільськогосподарському підприємства ім. Леніна", згідно свідоцтв про право власності на майновий пай серія ХА № 264506 від 10.04.2007 на суму 7 267 090, 00 грн та ХА № 264507 від 04.09.2007 на суму 178 420, 00 грн, затвердженого протоколом № 1 від 15.09.2007 загальних зборів співвласників колишнього КСП ім. Леніна, до структури зазначеного майна увійшло наступне майно та майнові права на загальну суму 7 445 510, 00 грн: будівлі та споруди - 3 290 915, 42 грн; транспортні засоби, техніка, автомобілі та передаточні пристрої - 2 092 188, 31 грн; фінансові активи - 506 294, 68 грн; запаси та витрати - 1 556 111, 59 грн.

32. Водночас, як з`ясував апеляційний господарський суд, рішення загальних зборів співвласників КСП ім. Леніна, оформлене відповідним протоколом № 1 від 15.09.2007 та Передавальний акт, затверджений рішенням співвласників ПСП ім. Леніна від 31.01.2013 не містять жодних відомостей про входження до структури майна, переданого від ПСП ім. Леніна до СТОВ ПСП ім. Леніна земельної ділянки, право колективної власності КСП ім. Леніна на яку виникло на підставі рішення V сесії Близнюківської районної ради ХХІІ скликання від 20.03.1995 та яке посвідчено Державним актом від 16.02.1996.

33. Згідно з частиною третьою статті 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

34. Стаття 80 Земельного кодексу України передбачає, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

35. За змістом частини першої статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування (частина друга статті 83 Земельного кодексу України).

36. За наведених норм та обставин суд апеляційної інстанції виснував, що спірна земельна ділянка, площею 0,9533 га, кадастровий номер 6320681001:01:000:0237 є комунальною власністю за ознакою її належності до меж населеного пункту с. Берестове Близнюківського району Харківської області. Крім того відмітив, що згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.09.2018 у розділі щодо суб`єкта права власності вказано - Берестівська сільська рада.

37. Відповідно до частини першої статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

38. Згідно пунктом б) статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

39. У відповідності до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

40. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 Земельного кодексу України).

41. Таким чином, беручи до уваги те, що вказаними вище положеннями законодавства передбачено реалізацію права комунальної власності через органи місцевого самоврядування, то розпорядником спірної земельної ділянки станом на дату прийняття спірного рішення - 10.10.2018 був саме орган місцевого самоврядування - Берестівська сільська рада Близнюківського району Харківської області.

42. Разом з цим, як встановлено апеляційним господарським судом, місцевий господарський суд ухвалив рішення за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, за допомогою яких можливо встановити підстави набуття СТОВ ПСП ім. Леніна права власності на об`єкти нерухомого майна - будівлі їдальні площею 221 кв. м., пекарні площею 143, 3 кв.м., гаражу площею 156,7 кв.м., контори площею 388,7 кв.м., а також встановити приналежність цього нерухомого майна саме до спірної земельної ділянки.

43. Обставини щодо знаходження об`єктів нерухомого майна - будівлі їдальні площею 221 кв. м., пекарні площею 143, 3 кв.м., гаражу площею 156,7 кв.м., контори площею 388,7 кв.м. саме на спірній земельній ділянці, господарський суд першої інстанції встановив на підставі наданих Відповідачем-2 свідоцтв про право власності на нерухоме майно та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

44. Апеляційний суд з`ясував, що зі змісту вказаних свідоцтв про право власності на нерухоме майно та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що підставою набуття СТОВ ім. Леніна права власності на вказане нерухоме майно є свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 8379114, № 8374150, № 8370633, № 8368188 від 22.08.203 року, видані державним реєстратором Реєстраційної служби Близнюківського районного управління юстиції Іваненко Ю. І.

45. Пунктом 5 частини першої статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на 22.08.2013) передбачався порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, шляхом видачі державним реєстратором свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 вказаного Закону.

46. За змістом пунктів 1, 3 - 5, 7 - 8, 8-1, 9 частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на 22.08.2013), свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності юридичної особи при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно видається: на новозбудовані, реконструйовані об`єкти нерухомого майна: у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об`єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками); юридичними особами, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується; юридичним особам, що вийшли зі складу засновків (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об`єкт нерухомого майна, переданий їм; у разі виділення окремого об`єкту нерухомого майна зі складу об`єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів; на об`єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові та навпаки; фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки з земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування; в інших випадках, встановлених законом.

47. Проте, як встановлено апеляційним судом, матеріали цієї справи не містять доказів на підтвердження віднесення спірних об`єктів нерухомого майна до категорій, визначених вказаними положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

48. Крім того, зі змісту Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки площею 0,9533 га, виданого відділом у Близнюківському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області 18.07.2019 за № 429/0/193-19, слідує, що місце розташування вказаної земельної ділянки - Харківська область, Близнюківський район, с. Берестове, вул. Леніна, 10.

49. Проте, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 8379114 від 22.08.2013 року, будівля їдальні, загальною площею 221 кв.м. розташована по вул. Леніна, 12 у с. Берестове, Близнюківського району Харківської області.

50. Згідно ж свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 8374150 від 22.08.2013, будівля пекарні, загальною площею 143,3 кв.м. знаходиться по вул. Леніна, 14 у с. Берестове, Близнюківського району Харківської області.

51. За наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що обставини приналежності будівель їдальні та пекарні до спірної земельної ділянки, загальною площею 0,9533 га встановлені господарським судом першої інстанції за відсутності належних доказів.

52. Згідно з пунктом 6 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та частиною сьомою статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

53. КСП ім. Леніна не припинялось, а було реорганізоване у вересні 2007 року в СТОВ ПСП ім. Леніна, а надалі в січні 2016 року на СТОВ "Агрофірма Берестівська", тобто шляхом перетворення змінило організаційно - правову форму та існує на даний час у формі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю.

54. Вище вказано, що на підставі Передавального акта від 31.01.2003 були передані всі активи та пасиви (майно, капітал та зобов`язання) від юридичної особи ПСП імені Леніна, організаційно-правову форму якої змінено з приватного підприємства на Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ПСП імені Леніна, внаслідок чого всі права та обов`язки приватного сільськогосподарського підприємства імені Леніна перейшли до утвореного шляхом перетворення СТОВ ПСП імені Леніна.

55. Рішенням загальних зборів учасників СТОВ ПСП ім. Леніна від 20.01.2016 року погоджено зміну назви СТОВ ПСП ім. Леніна на СТОВ "Агрофірма Берестівська".

56. Отже, підстави набуття права власності на спірні об`єкти нерухомого майна - будівлі контори, гаражів, їдальні та пекарні є однаковими як для СТОВ "Агрофірма Берестівська", так і для СТОВ ПСП ім. Леніна.

57. Тобто, як цілком підставно відмітив апеляційний господарський суд, положення статті 120 Земельного кодексу України поширювались би на спірні правовідносини за умови набуття СТОВ "Агрофірма "Берестівська" права на жилий будинок, будівлю або споруду саме від іншої особи, а не від самої ж себе, в результаті реорганізації та зміни назви. Втім, доказів наявності умов, викладених вище, матеріали цієї справи не містять.

58. За змістом статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

59. Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

60. За змістом статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

61. Відповідно до частини першої статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.

62. За змістом статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

63. Аналогічні положення закріплено статтею 377 Цивільного кодексу України (у відповідній редакції).

64. Отже, вказаною нормою передбачений перехід права на землю (права власності чи права користування) у разі набуття права власності на нерухоме майно за цивільно -правовою угодою саме за наявності відповідного права у відчужувача нерухомого майна, оформленого та зареєстрованого належним чином.

65. Разом з цим, при первинному розгляді даної справи Верховний Суд вказав про те, що суди попередніх інстанцій не врахували та не аналізували, що нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці набуте внаслідок викупу майнових сертифікатів. Тобто дослідженню підлягало питання чи було у фізичних осіб членів КСП ім. Леніна належним чином оформлено та зареєстровано відповідне право на таку земельну ділянку. Втім як встановлено судом попередньої інстанції земельні ділянки, що належали КСП ім. Леніна на праві колективної власності та не підлягали паюванню та на яких розташоване належне Відповідачу-2 нерухоме майно так і залишились у розпорядженні КСП ім. Леніна.

66. У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 911/3665/16 виснувано, що "положеннями статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України передбачений перехід права на землю (права власності чи права користування) у разі набуття права власності на нерухоме майно за цивільно - правовою угодою саме за наявності відповідного права у відчужувача нерухомого майна, оформленого і зареєстрованого належним чином; позивач звертаючись з позовом до суду зауважував, що нерухоме майно було набуте ним у власність у зв`язку із викупом майнових сертифікатів у фізичних осіб - членів КСП (окрім кошари для великої рогатої худоби), на той час як земельні ділянки колгоспного двору, що належали КСП "Раставиця" на праві колективної власності та не підлягали паюванню, і на яких розташоване придбане позивачем нерухоме майно, залишилися у розпорядженні КСП "Раставиця", правонаступником якого на час звернення до суду є ПОП "Раставиця", а отже право власності на нерухоме майно ПСП "Янтарне" оформлено на підставі цивільно-правових угод щодо викупу майнових сертифікатів, укладених із фізичними особа, а не шляхом укладення відповідних правочинів із КСП "Раставиця", чи його правонаступником - ПОП "Раставиця"; зазначені обставини унеможливлюють застосування положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, які визначено позивачем підставою його позовних вимог до ПОП "Раставиця" про визнання права власності на земельні ділянки у зв`язку із придбанням нерухомого майна".

67. Ураховуючи наведене, як правильно вказав апеляційний господарський суд, вказані вище обставини у спірних правовідносинах унеможливлюють застосування положень статті 120 Земельного кодексу України, яку визначено юридичною підставою для прийняття спірного рішення Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області. Таким чином, Берестівська сільська рада не мала підстав, визначених приписами статті 120 Земельного кодексу України для передачі спірної земельної ділянки у власність Відповідача-2.

68. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

69. Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

70. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

71. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

72. Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

73. Оскільки в ході розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції з`ясував, що оспорюване Прокурором рішення Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 10.10.2018 № 364-VII суперечить вимогам закону та порушує право власності місцевої територіальної громади на землю, позовні вимоги про визнання його незаконним та скасування підставно задоволені апеляційним господарським судом. Звідси як похідні обґрунтовано задоволені й вимоги про повернення спірної земельної ділянки.

74. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують, оскільки по суті зводяться до висловлення незгоди із зробленою апеляційним судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених обставин справи без урахування того, що такі дії знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Верховний Суд вважає, що наведені СТОВ "Агрофірма "Берестівське" у цій частині аргументи не містять у собі питань права чи правозастосування, є проханням про втручання у фактичного складову оскарженого судового рішення і за цим відхиляються.

75. Невідповідності із висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 05.08.2020 у справі № 911/493/19 у даному випадку немає, адже правовідносини у порівнюваних справах не є подібними. Так, на відміну від тієї справи, де позивач заявив лише вимоги про скасування реєстраційних дій, Прокурором у цій справі оскаржено правову підставу переходу права власності на спірну земельну ділянку, а також і вимогу про її повернення на користь власника. Звідси відсутні підстави стверджувати про те, що висновок суду касаційної інстанції щодо обраного способу захисту у тій справі релевантний до правовідносин цієї справи.

76. Так само неподібними є і правовідносини у справах № 6-2510ц15, № 916/2675/20, № 6-2цс15, № 6-2225цс16, № 6-253цс16, № 689/26/17 на постанови суду касаційної інстанції в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, адже у жодній із зазначених справ судами взагалі не розглядалося спорів подібних тому, що має місце у справі № 922/2809/19 і за подібних фактичних обставин. Цитування висновків суду касаційної інстанції із постанов у наведених справах колегія суддів визнає декларативним і формальним, тобто таким, що підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України жодним чином не обґрунтовує.

77. Водночас суд касаційної інстанції погоджується із доводами касаційної скарги про те, що позовні вимоги у цій справі безпідставно звернуті до держреєстратора Качалової О. М., позаяк державний реєстратор дійсно є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах.

78. Колегія суддів враховує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

79. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації на підставі перевірки вичерпного переліку документів лише засвідчує факт, тобто виконує функцію легалізації події.

80. Позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності не може бути звернена до приватного нотаріуса, як співвідповідача. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений (див. правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17).

81. Крім цього, позовна вимога про скасування запису про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно № 29077363 у спірних правовідносинам не підлягала задоволенню і з тих підстав, що станом на момент прийняття рішень у цій справі такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон вже не передбачав, а відтак її задоволення судом апеляційної інстанції було неправомірним.

82. Отже, доводи касаційної скарги СТОВ "Агрофірма "Берестівська" у цій частині знайшли своє підтвердження. Постанова апеляційного господарського суду в частині задоволення позовної вимоги про скасування запису про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно № 29077363 є такою, що ухвалена з неправильним застосовуванням правових норм.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. За змістом пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

84. Згідно з положеннями частини першої, третьої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

85. Здійснивши касаційне провадження у цій справі, Верховний Суд з`ясував, що постанова апеляційного господарського суду в частині задоволення позовних вимог Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 10.10.2018 № 364-VII та зобов`язання СТОВ "Агрофірма "Берестівська" повернути земельну ділянку кадастровий номер 6320681001:01:000:0237 площею 0.9533 га на користь Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області є законною та обґрунтованою, відтак підстав для її зміни чи скасування у цій частині немає.

86. Водночас в частині позовної вимоги про скасування запису про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно № 29077363 суд попередньої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахував висновків Верховного Суду щодо їх правильного застосування і внаслідок цього помилково її задовольнив. У зв`язку з чим оскаржена постанова суду апеляційної інстанції у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Судові витрати

87. Суд касаційної інстанції розрахував, що за наслідками розгляду цієї справи судами усіх інстанцій з Відповідача-1 і Відповідача-2 на користь Харківської обласної прокуратури підлягає стягненню по 28 565, 25 грн, сплаченого судового збору. Проте, враховуючи, що Верховний Суд визнав обґрунтованими доводи касаційної скарги щодо однієї із позовних вимог, розмір належного до стягнення з Відповідача-2 судового збору підлягає зменшенню на 3073, 60 грн і становить 25 491, 65 грн.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 922/2809/19 в частині задоволення позовних вимог про скасування запису про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно № 29077363 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити. В іншій частині вказану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

3. Змінити розподіл судових витрат таким чином:

3.1. Стягнути з Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області (Харківська область, Близнюківський район, с. Берестове, вул. Миру, 4, код ЄДРПОУ 04400044) на користь Харківської обласної прокуратури (м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 28 565, 25 грн сплаченого судового збору.

3.2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська", (Харківська область, Близнюківський район, с. Берестове, код ЄДРПОУ 30360492) на користь Харківської обласної прокуратури (м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 25 491, 65 грн сплаченого судового збору.

4. Доручити Господарського суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.