Ухвала

від 18.12.2024 по справі 520/6994/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

Київ

справа № 520/6994/24

адміністративне провадження № К/990/48037/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі № 520/6994/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙМАРК УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2024.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 31.10.2024 відмовив у задоволенні заяви ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання клопотання з обґрунтуванням причин пропуску строку та достатніх доказів поважності причин пропущення строку звернення до суду із апеляційною скаргою, а також долучення документа про сплату судового збору.

Апеляційний суд встановив, що копія рішення суду першої інстанції була отримана ГУ ДПС ще 01.08.2024. Вперше подана апеляційна скарга була повернута ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.10.2024 у зв`язку із несплатою судового збору, а її копія отримана скаржником 02.10.2024. Повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось 30.10.2024 без долучення документа про сплату судового збору.

ГУ ДПС просило поновити йому строк на апеляційне оскарження, вказуючи, що первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені КАС України, але у зв`язку з тимчасовою відсутністю коштів, апеляційна скарга була повернута заявнику.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що відповідачу надавався достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, які ним своєчасно не були усунуті, що і стало підставою для повернення апеляційної скарги заявнику. Відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтував тим, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом. Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення. Апеляційний суд також зазначив про відсутність підстав вважати, що звернення до суду з апеляційною скаргою повторно відбулось у стислі строки. Сплив проміжку часу, що становить 28 днів, свідчить про надмірне зволікання зі сторони скаржника. Суд врахував, що загальний строк, що сплинув після ухвалення рішення судом першої інстанції і до дня повторного подання апеляційної скарги становить майже три місяці, що також не можна вважати оптимальним та розумним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

У касаційній скарзі відповідач не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вважає, що повідомлені ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними. Зазначає, що апеляційний суд допустив формальний підхід до з`ясування фактичних обставин справи. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

У цій справі мають місце такі обставини: вперше подану апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою від 10.09.2024 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати документ про сплату судового збору); ухвалою від 20.09.2024 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків; ухвалою від 01.10.2024 суд апеляційну скаргу повернув заявнику з підстав невиконання вимог ухвали суду, відмовивши у задоволенні повторно поданого клопотання про продовження строку на усунення виявленого недоліку; повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося 30.10.2024. Тобто друге звернення з апеляційною скаргою відбулося майже через місяць з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Загальний строк, що минув з дня ухвалення рішення суду першої інстанції і до моменту подання повторної апеляційної скарги, становить майже три місяці, що значно виходить за межі встановленого строку на апеляційне оскарження. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає.

Усталеною є практика Верховного Суду про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Причин, які унеможливлювали звернення до суду з належними чином оформленою апеляційною скаргою у встановлений законом строк ГУ ДПС не зазначає. При цьому, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Також апеляційний суд обґрунтовано звернув увагу, що відсутність доказів вжиття ГУ ДПС всіх залежних від нього дій задля сплати судового збору, унеможливлюють визнання причин пропуску строку поважними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

Право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі № 520/6994/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙМАРК УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко