Ухвала від 19.12.2024 по справі 215/4290/24

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа №215/4290/24

адміністративне провадження № К/990/47943/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №215/4290/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення в частині розгляду Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг заяви від 15 травня 2024 року вх.33;

- встановити наявність компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг при отриманні заяви від 15 травня 2024 року вх.33 створюючи штучні перешкоди для призначення компенсації згідно конституційних принципів та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і зобов`язати розглядати її повторно разом із заявою від 15 травня 2024 року вх.33 його матері.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, відмолено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції (повноважень).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А., Іванова С.М. від участі у розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року про відмову у відкритті в частині позовних вимог у справі №215/4290/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №215/4290/24. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі №215/4290/24 - повернуто.

07 грудня 2024 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №215/4290/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у частині оскарження ухвали Третього окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року, Суд виходить з такого.

Згідно із частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Отже, серед переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про відвід суддів.

Таким чином, враховуючи те, що у частині третій статті 328 КАС України наведений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про відвід суддів, касаційному оскарженню не підлягає.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року, слід відмовити.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скаржник також оскаржує ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року про повернення апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі №215/4290/24 залишено без руху та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року скаржник отримав 05 жовтня 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

15 жовтня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття апеляційного провадження у цій справі, в якій скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. До заяви додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 02 квітня 2024 року засвідчену ОСОБА_1 .

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подане скаржником клопотання не свідчить про усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Суд апеляційної інстанції вказав, що копії документів, які видаються, зокрема, органами державної влади України, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144. Так, пунктом 5.32 ДСТУ 4163:2020 визначено, що відмітку про наявність примірника документа з паперовим (електронним) носієм інформації проставляють згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» та наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1886/5 «Про затвердження Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.11.2014 за №1421/26198. У разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс.

Проте, додана до заяви копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів, утриманих податків не засвідчена особою, яка їх видала та, у разі створення таких відомостей з примірника електронного документа паперовим носієм інформації зазначені відомості не містять штрих-код або QR-код. А тому суд апеляційної інстанції вказав, що копія зазначених відомостей не є документом, який підтверджує майновий стан скаржника.

Разом з тим, зазначення скаржника про відповідність оригіналу вищезазначених відомостей не свідчить про відповідність цього документу оригіналу, оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка видала зазначений документ, як наслідок не є уповноваженою особою на засвідчення копії такого документу.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 18 вересня 2024 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень статті 169 КАС України.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до касаційної скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

При цьому, Суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330 -333 КАС України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №215/4290/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: В.М. Соколов

С.А. Уханенко