Ухвала

від 19.12.2024 по справі 320/21267/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа №320/21267/23

адміністративне провадження №К/990/46788/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 320/21267/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, в якому просила:

- визнати протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції»;

- визнати протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу»;

- визнати протиправним та нечинним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13 травня 2023 року № 35 «Про порушення дисциплінарної справи»;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Раду адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області здійснити в офіційних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті публікацію, про оскарження рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128, рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 130, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13 травня 2023 року № 35.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу в частині позовних вимог про:

- визнання протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції»;

- визнання протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу»;

- зобов`язання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарну комісії адвокатури, Ради адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області здійснити в офіційних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті публікацію про оскарження рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128, рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 130, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13 травня 2023 року № 35.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13 травня 2023 року № 35 «Про порушення дисциплінарної справи».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - задоволено.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13 травня 2023 року № 35 «Про порушення дисциплінарної справи».

Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13 травня 2023 року № 35 «Про порушення дисциплінарної справи» відмовлено.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року залишено без змін.

05 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 320/21267/23. Скаржник вимагає скасувати оскаржувану постанову та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

У касаційній скарзі скаржник вимагає звільнити її від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги. Позивач ОСОБА_1 «повідомляє, що з вини нелегітимного КДКА Донецької області, оскільки адвокатська діяльність є джерелом заробітку позивача, його основним родом (видом) занять, видом незалежної професійної діяльності, фактично ризиковою (залежною від ринку праці) трудовою діяльністю (стосунками, у яких особа заробляє собі на життя власним трудом, знаннями, навичками, умінням, наполегливістю) і можливе позбавлення позивача «права на працю» через поки ще існування т. з. «АДВОКАТСЬКОЇ МОНОПОЛІЇ» позбавить адвоката роботи та права на труд, права на заробіток, а відтак, позивач підлягає звільненню від сплати судового збору відразу з двох підстав, а саме: (1) відсутність доходу за попередній/минулий 2023 рік від здійснення адвокатської діяльності та (2) захист позовом трудових/соціальних прав, і ці підстави органічно пов`язані між собою, оскільки за оскарження протиправних дій та рішень КДКА регіону та інші протиправні, злочинні дії та рішення «проросійської агентури - організованої групи зрадника ОСОБА_2 » в адвокатурі - подали вже 6 замовних скарг про позбавлення адвоката ОСОБА_1 свідоцтва. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності».

Скаржник, обґрунтовуючи необхідність звільнення її від сплати судового збору, зазначила про відсутність доходу у період війни за весь 2023 та 2024 роки від здійснення адвокатської діяльності, у зв`язку з неправомірними діями КДКА Донецької області, а також посилається на те, що поданий позов пов`язаний із захистом її соціальних та трудових прав.

Також скаржник указує, що адвокат ОСОБА_1 з 12 червня 2023 року до 25 вересня 2024 року не здійснювала адвокатську діяльність, відтак, доходи від здійснення адвокатської діяльності відсутні по закону (рішення вищевказаних КДКА різних регіонів, з посиланням на ЄУН судових справ, на підтвердження вказаних обставин).

Перевіривши викладені доводи касаційної скарги щодо питання звільнення від сплати судового збору, колегія суддів виходить з такого.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується імперативна дія законодавства (стаття 5 Закону України «Про судовий збір») щодо звільнення від сплати судового збору.

Проте законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2020 року у справі № 420/1582/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та інших констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, скаржником не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану нею касаційну скаргу в установленому законом порядку.

Доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, є: довідка про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.

З огляду на викладене, оскільки скаржником не надано належних та достатніх доказів, які б надавали Суду підстави для звільнення її від сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», тому в задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем у справі заявлено позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2422,40 грн (200% від (3028,00*0,4)).

При цьому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1937,92? грн (2422,40*0,8).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн.

Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 320/21267/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку.

Надати скаржнику строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.В. Кашпур

Судді: В.М. Соколов

С.А. Уханенко