Постанова

від 19.12.2024 по справі 380/15428/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 380/15428/22

адміністративне провадження №К/990/29786/24, №К/990/27289/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Мацедонської В.Е., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда» та касаційну скаргу адвоката Яцуляка Тараса Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (суддя Желік О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Судової-Хомюк Н.М., Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, за участю третіх осіб - Державної установи «Інститут громадського здоров`я імені О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда», про визнання протиправним і скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда» (далі - ТОВ «АПП «Гряда»), Державної установи «Інститут громадського здоров`я імені О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 травня 2022 року №12.2-18-4/4367, затверджений Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, на відстані 560 м від межі свиноферми АПП «Гряда», систематично зазнають шкоди для свого здоров`я і порушень їхніх екологічних прав у зв`язку із виробничою діяльністю свиноферми ТОВ «АПП «Гряда». Діяльність цієї свиноферми чинить постійний негативний вплив на довкілля, а жителі населених пунктів Гряда, Дубляни та деяких інших не можуть вільно дихати повітрям, користуватись своїм майном (будинками, прибудинковою територією, тощо).

Попри це, оскаржуваним висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 травня 2022 року №12.2-18-4/4367, який затвердив відповідач, фактично дозволено скорочення санітарно-захисної зони (далі також - СЗЗ) для свинотоварної ферми ТОВ «АПП «Гряда» з нормативної відстані санітарно-захисної зони з 500м до 250м.

Позивачки вважають цей висновок відповідача протиправним з огляду на те, що відповідно до вимог пункту 5.7. наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, яким затверджено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (далі - Правила №173), розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об`єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи. Натомість спірний висновок не містить жодних із розрахунків, передбачених Правилами №173.

Окрім цього, мета проведеної санітарно-епідеміологічної оцінки проектних матеріалів «Обгрунтування встановлення СЗЗ для проммайданчика свинотоварної ферми ТОВ «Агропромислове підприємство «Гряда» 2020р. не відповідає Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». До того ж, висновок відповідача про скорочення СЗЗ суперечить раніше виданим дозвільним документам ТОВ «АПП «Гряда». Також, позивачки стверджують, що відповідач отримав на опрацювання від третьої особи документи, які містять вже не актуальну інформацію, та документи, що містять недостовірну інформацію.

Зазначають також про перевищення граничних норм річного обороту свиней вказано, зокрема, додатком №5 до Правил №173 визначено, що СЗЗ для тваринницьких ферм, яка базується на кількості поголів`я на рік: до 12 тис. голів на рік - 500 м, СЗЗ на 12 тис. та па 24 тис. голів на рік - 1500 м, СЗЗ на 54 тис. голів на рік і більше 2000 м СЗЗ. Позивачки стверджують, що кількість поголів`я на рік на свинофермі АПП «Гряда» значно перевищує 12 тис, про що свідчать корінці ветеринарних свідоцтв із свиноферми АПП «Гряда», які товариство отримувало у 2021 році для перевезення своїх свиней на забій за межі Жовківського району.

Наостанок у позові вказано, що згідно з пунктом 5.14. Правил №173 проєкт організації СЗЗ слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у такій зоні, попри це такого проекту організації СЗЗ для свиноферми АПП «Гряда» не існує.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року, позов задоволено.

Місцевий адміністративний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував свої висновки тим, що спірним висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 травня 2022 року №12.2-18-4/4367 фактично дозволено скорочення санітарно-захисної зони для свинотоварної ферми ТОВ «АПП «Гряда» з нормативної відстані санітарно-захисної зони з 500 м до 250 м. У додатку №5 Правил №173 визначено СЗЗ для тваринницьких ферм, яка базується на кількості поголів`я на рік, а саме: до 12 тис. голів на рік - 500 м, СЗЗ на 12 тис. та на 24 тис. голів на рік - 1500 м, СЗЗ на 54 тис. голів на рік і більше - 2000 м, втім, відповідно до корінців ветеринарних свідоцтв на забій свиней із свиноферми ТОВ «АПП «Гряда» (за 2021 рік), такі свідчать про перевезення на забій за межі району 28630 голів свиней із свиноферми ТОВ «АПП «Гряда» у 2021 році.

Суд врахував, що відповідач та третя особа не заперечують факт недослідження питання кількості фактичного поголів`я свиней на свинотоварній фермі ТОВ «АПП «Гряда» під час проведення санітарно-епідеміологічної експертизи. Відповідне підтверджується й самим протоколом санітарно-епідеміологічної експертизи від 23 лютого 2022 року №171, який склала Комісія для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи в особливо складних випадках щодо встановлення та зміни розмірів санітарно-захисних зон. Натомість ця Комісія під час проведення експертизи дослідила виключно наявність виробничих потужностей ТОВ «АПП «Гряда». Суд також зауважив, що витребував копій проектних матеріалів «Матеріали «Проект обґрунтування встановлення (скорочення) санітарно-захисної зони для свинотоварної ферми ТОВ «АПП «Гряда», однак цих документів надано не було.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про перевищення річної норми обороту свиней для меж санітарно-захисної зони 500 м, визначеної додатком №5 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, на ТОВ «АПП «Гряда», що розташована в селі Гряда, вул. Польова, 1, Жовківського району Львівської області.

Крім цього, суд зазначив, що відповідно до відомчих норм технологічного проектування «Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми)» ВНТП-АПК-02.05 для того, аби утримання на свинофермі було до 12 тис. голів в рік, на свинофермі має бути лише 7600 місць для одночасного утримання при традиційному вигодовуванні, а ТОВ «АПП «Гряда» зазначало про наявність 11551 місця для одночасного утримання свиней. За цих обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача були недостовірні відомості щодо річного обсягу свиней на свинотоварній фермі ТОВ «АПП «Гряда», що призвело до не обґрунтованого прийняття рішення про зменшення розміру санітарно-захисної зони, що суперечить Правилам №173.

Насамкінець, суд першої інстанції зауважив, що Департамент екології і природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації видав Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 11 лютого 2021 року №4622782501-3, погоджений з Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області, яке в листі №06_4-19/7704/419 вказало, що умовою дії цього дозволу є дотримання ТОВ «АПП «Гряда» нормативної санітарно-захисної зони розміром в 500 м згідно з вимогами додатку №5 до Наказу №173. У зв`язку із цим суд вважав, що висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 травня 2022 року №12.2-18-4/4367 в частині скорочення санітарно-захисної зони суперечить раніше виданим дозвільним документам ТОВ «АПП «Гряда», що у свою чергу, свідчить про його протиправність.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачки можуть бути суб`єктами оскарження спірного висновку, затвердженого Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, оскільки такий безпосередньо впливає на середовище (шляхом скорочення санітарно-захисної зони), в межах якого мешкають позивачки.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

ТОВ «АПП «Гряда» та адвокат Яцуляк Т.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , оскаржили рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року до Верховного Суду.

У касаційній скарзі, яку подано в інтересах ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом четвертим статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у поєднанні з пунктом 4 частини третьої статті 353 цього Кодексу, її представник просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свої доводи автор цієї касаційної скарги мотивує тим, що скаржниці на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4622782500:05:000:0033, площею 0,1 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Указує, що зазначену земельну ділянку вона набула у власність на підставі рішення Грядівської сільської ради Жовківського районну Львівської області № 47 від 08 квітня 2020 року. На момент прийняття цього рішення навколо свинотоварної ферми ТОВ «АПП «Гряда» була встановлена санітарно-захисна зона розміром 250 м, згідно з висновком державної-санітарно-епідеміологічної експертизи від 18 травня 2016 року №05.03.92-07/16910. Оскаржуваний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 травня 2022 року №12.2-18-4/4367 також передбачав скорочення санітарно-захисної зони з 500 м до 250 м. Таким чином, скасування цього висновку судами призвело до збільшення санітарно-захисної зони у 500 метрів, в якій розташована земельна ділянка, яка належить скаржниці.

У зв`язку із цим, враховуючи положення частини другої статті 114 Земельного кодексу України, пункту 5.10 Правил №173, абзацу 5 пункту 14.2.5 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», скасування судами в цій справі спірного висновку має наслідком те, що, земельна ділянка скаржниці наразі перебуває в межах збільшеної санітарно-захисної зони і вона не може використовувати цю земельну ділянку відповідно до її цільового призначення - для будівництва житлового будинку, тобто ці рішення безпосередньо впливають на її права.

Адвокат скаржниці наголосив на тому, що суд апеляційної інстанції, у своїй постанові встановив наявність у межах збільшеної санітарно-захисної зони житлової забудови, однак не залучив власників земельних ділянок, зокрема скаржницю, до участі у справі, як третіх осіб.

Підсумовуючи викладене, представник скаржниці зазначає, що в розглядуваному випадку суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , яку не було залучено до участі у справі, що свідчить про наявність передбаченої пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України підстави для скасування оскаржуваних рішень.

В іншій касаційній скарзі, яку подав представник ТОВ «АПП «Гряда», підстави касаційного оскарження відповідають пунктам 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Автор касаційної скарги просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не перевірили дотримання позивачками строку звернення до суду, а отже, не встановили всіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення. Зокрема, переконує, що на момент виникнення спірних правовідносин стаття 43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлювала спеціальний строк для звернення до суду з позовом про оскарження висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи - один місяць з дня затвердження. Спірний висновок було затверджено 31 травня 2022 року, позовну заяву подано 28 жовтня 2022 року, тобто зі сплином майже п`яти місяців від дня затвердження висновку, що свідчить про попуск позивачками встановленого законом строку для його судового оскарження. Скаржник зазначає, що питання дотримання строку звернення до суду з позовом про оскарження висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи досліджувалося судами, зокрема й Верховним Судом, у справі №640/12048/19, втім, суди залишили це поза увагою.

Крім цього, доводить, що суди попередніх інстанцій розглянули справу та ухвалили оспорювані судові рішення, не залучивши осіб, на права яких вони вплинули. Зокрема, скасування судами оскаржуваного висновку, на його думку, безпосередньо вплинуло на права Львівської міської ради, як правонаступника Грядівської сільської ради, яка у зв`язку зі збільшенням санітарно-захисної зони з 250 до 500 метрів, повинна розробити та затвердити нову містобудівну документацію (детальний та генеральний план) території сіл Гряда та Воля Гамулецька.

Також вважає, що зазначені судові рішення вплинули на права власників земельних ділянок, які знаходяться в межах збільшеної санітарно-захисної зони (500 метрів). Автор касаційної скарги указав принаймні на 24 земельні ділянки, власники яких, за його словами, внаслідок скасування висновку та збільшення розміру санітарно-захисної зони до 500 метрів позбавлені можливості вільно користуватися своїм майном, позаяк на жодній з них не може бути здійснено будівництво житлових будинків, що унеможливлює використання земельних ділянок згідно з їх цільовим призначенням «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Із цих міркувань представник ТОВ «АПП «Гряда» указав на наявність, на його думку, передбаченої пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України підстави для скасування оскаржуваних рішень з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

Представниця позивачок адвокатка Мелень-Забрамна О.М. у відзивах просить залишити касаційні скарги ТОВ «АПП «Гряда» та ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Стверджує, що апеляційний суд не був обізнаний про наявність житлової забудови, адже така житлова забудова відсутня, і скаржник не надав із касаційною скаргою доказів існування такої житлової забудови. Така житлова забудова передбачена Детальним планом території К-14, про який є згадка в спірному висновку, адже він розроблявся саме для узгодження санітарно-захисної зони ТОВ «АПП «Гряда» з детальним планом території, який було затверджено до прийняття спірного висновку та який наразі є чинним і ніким не оскаржувався.

Вважає, що з урахуванням часу, який минув від початку розгляду цієї справи, скаржники мали всі правові засоби для заявлення клопотань про залучення до участі в ній, у тому числі й інших осіб, прав, свобод та інтересів яких можуть стосуватися відповідні судові рішення, однак до касаційного оскарження цього не зробили.

На думку автора відзиву, право власності ОСОБА_1 на її земельну ділянку, так само як і право власності інших власників земельних ділянок, про яких згадав в касаційній скарзі представник ТОВ «АПП «Гряда», передбачає можливість вільно розпоряджатися відповідними земельними ділянками, до того ж, скаржниця, як і інші згадані власники, не позбавлені права здійснити будівництво та обслуговування господарських будівель і споруд, що відповідає вимогам частини другої статті 114 Земельного кодексу України.

Разом із цим, ОСОБА_1 не обґрунтувала належними доказами факт обмеження спірними судовими рішеннями її прав на будівництво житлового будинку на належній їй земельній ділянці, оскільки такі наміри мали б підтверджуватися рішенням місцевого уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.

Стосовно наведених у касаційній скарзі ТОВ «АПП «Гряда» доводів щодо пропуску місячного строку звернення до суду, педставниця позивачок вважає, що положення статті 43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» не стосуються висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, що є предметом спору в цій справі. Водночас, на її переконання, сам собою пропуск строку звернення до суду не може бути підставою для касаційного перегляду судових рішень.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів також подала відзиви на касаційні скарги ТОВ «АПП «Гряда» та ОСОБА_1 . Мотиви відповідача головним чином зводяться до того, що оспорюваний висновок є документом дозвільного характеру, актом індивідуальної дії, який видано у відносинах, що виникли між дозвільним органом - відповідачем та ТОВ «АПП «Гряда», стосується лише інтересів зазначеного товариства та не впливає на права або інтереси позивачок, як і заявниці касаційної скарги, тож вони не мають права на його оскарження.

Представник ТОВ «АПП «Гряда» подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить цю касаційну скаргу задовольнити з наведених у ній мотивів, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги

Верховний Суд ухвалою від 01 серпня 2024 року визнав поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство "Гряда» строку на касаційне оскарження на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року, поновив цей строк та відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

Іншою ухвалою від 01 серпня 2024 року Верховний Суд визнав поважними причини пропуску адвокатом Яцуляком Тарасом Романовичем, в інтересах ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року, поновив цей строк та відкрив провадження за зазначеною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2024 року справу призначено до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Згідно з протоколом Комісії для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи в особливо складних випадках щодо встановлення та зміни розмірів санітарно-захисних зон від 23 лютого 2022 року №171, ця комісія провела санітарно-епідеміологічну експертизу матеріалів «Проект обґрунтування встановлення (скорочення) санітарно-захисної зони для свинотоварної ферми Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда», що розташована в с. Гряда, вул. Польова, 1, Жовківського району Львівської області».

У протоколі комісія вказала, що функціонування проммайданчика свинокомплексу ТОВ «АПП «Гряда» із встановленням для свинокомплексу СЗЗ розміром 240 м у західному напрямку від найближчих джерел викидів (200 м від межі підприємства) до найближчої житлової забудови та дотриманням встановленої СЗЗ розміром у 250 м від межі підприємства /та 350 м від найближчих джерел викидів за усіма іншими напрямками за висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров`я України від 18 травня 2016 року №05.03.02-07/16910 відповідає вимогам ДСП №173-96 (пункт 5.9.) і може бути погоджено за таких умов.

І. Дотримання технології виробництва, проектних рішень та природоохоронних заходів.

ІІ. Проведення натурних досліджень щодо вмісту специфічних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, рівнів шуму на межі встановленої СЗЗ (біля найближчої житлової забудови) з метою підтвердження достатності її розмірів покладається на власника підприємства.

ІІІ. Результати щорічного моніторингу атмосферного повітря та шуму на межі встановленої СЗЗ надсилати до Держпродспоживслужби та ДУ «ІГЗ НАМНУ» для визначення та узагальнення інформації щодо достатності встановленої СЗЗ для зазначеного об`єкту.

IV. Контроль за реалізацією проектних рішень та дотриманням гігієнічних нормативів факторів довкілля на межі встановленої СЗЗ покладається на власника підприємства.

Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 травня 2022 року №12.2-18-4/4367, затвердженого Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, за результатами державної санітарної-епідеміологічної експертизи, матеріали «Проект обґрунтування встановлення (скорочення) санітарно-захисної зони для свинотоварної ферми Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда», що розташоване в с.Гряда, вул. Польова, 1, Жовківського району Львівського області» відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку можуть бути погоджені.

Вказано, що висновок дійсний без обмеження строку до внесення змін у технологію виробництва, що призводить до підвищення виробничої потужності, зміни (збільшення) кількісних та якісних характеристик викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря та акустичного впливу.

Вважаючи цей затверджений відповідачем висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи протиправним, позивачки звернулися до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи.

Спершу, колегія суддів нагадує про межі касаційного перегляду.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на доводи представника ТОВ «АПП «Гряда» про незастосування судами правових норм щодо спеціального строку звернення до суду із цим позовом всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у справі № 640/12048/19, а також з підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 у поєднанні з пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України, посилання на яку міститься в обох касаційних скаргах.

Перевіряючи доводи скаржників за пунктом 4 частини четвертої статті 328 у поєднанні з пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо, зокрема, судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Частиною другою статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Частинами другою, третьою статті 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Як убачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій не було залучено ОСОБА_1 до участі в справі.

Підставою залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Судове рішення може вплинути на права або обов`язки третьої особи, якщо між цією третьою особою і стороною, на боці якої вона бере участь у справі, існують певні правовідносини (права і обов`язки), які за наслідками вирішення справи можуть змінитися або припинитися, або якщо на підставі рішення суду між стороною і третьою особою виникнуть нові правовідносини (права і обов`язки).

Ключові мотиви ОСОБА_1 стосовно впливу судових рішень у цій справі на її права зводяться до того, що їй на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4622782500:05:000:0033, площею 0,1 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На підтвердження указаних обставин до скарги додано копію рішення Грядівської сільської ради Жовківського районну Львівської області 33-ї сесії 6-го скликання від 08 квітня 2020 року №47 «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_1 ».

Скаржниця доводить, що скасування судами оспорюваного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 травня 2022 року №12.2-18-4/4367 має наслідком відновлення становища, яке існувало до його затвердження відповідачем, зокрема, відновлення санітарно-захисної зони у 500 метрів, в межах якої розташована належна ОСОБА_1 земельна ділянка, що, з огляду на положення частини другої статті 114 Земельного кодексу України, пункту 5.10 Правил №173, абзацу 5 пункту 14.2.5 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» позбавляє її можливості використовувати цю земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Представник ТОВ «АПП «Гряда» в касаційній скарзі зауважив щодо наявності ще понад 20-и земельних ділянок, власники яких, за його словами, опинилися у подібній з ОСОБА_1 ситуації внаслідок скасування судами згаданого висновку та збільшення розміру санітарно-захисної зони до 500 метрів.

Як убачається зі змісту рішення суду апеляційної інстанції, цей суд, зокрема, встановив, що у 2019 році розроблено Проект детального плану території частини кварталу житлової та громадської забудови К-14та свинотоварної ферми ТОВ «АПП «Гряда» в с. Гряда Жовківського району Львівської області, що ввійшов до складу генерального плану сіл Гряда та Воля Гамулецька, який затверджено рішенням Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області ХХ VIIсесії VI скликання №14 від 25 вересня 2019 року (з проведенням громадських позитивних слухань в складі СЕО, розробленої ТОВ «Центр проект ЛТД», м. Львів).

Апеляційний суд також вказав, що згідно із цим детальним планом сіл Гряда та Воля Гамулецька на заході від існуючого проммайданчика свинотоварної ферми ТОВ «АПП «Гряда» знаходиться житлова забудова воїнів АТО на відстані 240 м від джерел забруднення (свинарник поз. ГП 7) та на відстані 250 м від джерел забруднення (свинарник поз. ГП 1), що не співпадає з встановленою санітарно-захисною зоною за висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України від 18 травня 2016 року №05.03.02-07/16910.

Таким чином, судом встановлено існування житлової забудови на відстані 240-250 метрів від проммайданчика свинотоварної ферми ТОВ «АПП «Гряда».

За правилами частини другої статті 114 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

Відповідно до пункту 5.10 Правил №173 у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення, зокрема, житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ.

Згідно з абзацом 5 пункту 14.2.5 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104, розміщення будинків, споруд і комунікацій не допускається у межах санітарно-захисних зон.

Беручи до уваги наведені правові норми та установлені в справі обставини, колегія суддів вважає небезпідставними посилання скаржниці ОСОБА_1 на те, що прийняті судами в цій справі рішення про визнання протиправним і скасування оскаржуваного висновку здатні впливати не лише на екологічні права позивачок, а й на права, свободи та інтереси, зокрема, ОСОБА_1 як власниці земельної ділянки, яка з огляду на результат судового розгляду опинилася у межах санітарно-захисної зони, що зумовлює низку обмежень в користуванні цим нерухомим майном.

Отже, суд касаційної інстанції не має безумовних підстав визнати неприйнятними та відхилити наведені скаржницею доводи щодо впливу судових рішень у цій справі на її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

За таких обставин Верховний Суд уважає, що аргументи ОСОБА_1 мають бути заслухані судом в цій справі і незалежно від причин, з яких вона не брала в ній участі, заявниця повинна мати можливість висловитися щодо предмету спору та отримати відповідь суду на свої аргументи.

Ураховуючи, що рішення суду у цій справі може вплинути на права та обов`язки інших осіб, які не були залучені до розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на положення статті 341 КАС України касаційний суд не має можливості витребувати докази та пересвідчитися у дійсності аргументів, наведених у касаційній скарзі ТОВ «АПП «Гряда», щодо існування інших власників земельних ділянок, які, за словами цього скаржника, опинилися в подібній з ОСОБА_1 ситуації, та з`ясувати їх ставлення до розглядуваної справи і оскаржуваного в ній висновку.

Тож, під час нового судового розгляду суд має надати оцінку правовій природі оскаржуваного акта та в передбачений процесуальним Законом спосіб ретельно перевірити обставини у справі й вирішити питання щодо залучення до участі в ній осіб, на права та обов`язки яких може вплинути судове рішення, ухвалене за результатами її розгляду.

Надаючи оцінку доводам скаржника ТОВ «АПП «Гряда» за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів керується таким.

Приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом спору в справі №640/12048/19, як і в розглядуваному випадку, був висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затверджений Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

Втім касаційне провадження в згаданій справі було відкрито з мотивів відсутності висновку Верховного Суду щодо можливості скасування висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи з підстав, зокрема, недостовірності відомостей внесених до протоколу проведення санітарно-епідеміологічної експертизи, а також неврахування можливого впливу на життя, здоров`я та інтереси оточуючих мешканців, що законом прямо не передбачена, як підстава для скасування такого висновку (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Як убачається зі змісту постанови Верховного Суду від 17 березня 2021 року в справі №640/12048/19, суд касаційної інстанції не викладав висновків щодо застосування статті 43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» стосовно поширення на спірні правовідносини визначених нею спеціальних строків оскарження визначених в цій статті актів та не перевіряв правильності застування указаної правової норми судами попередніх інстанцій.

Тож, у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України немає підстав вважати, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування статті 43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року в справі №640/12048/19, оскільки Верховний Суд в згаданому в касаційній скарзі ТОВ «АПП «Гряда» судовому рішенні такого висновку не викладав.

Разом із цим, оскільки за результатом касаційного перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій в цій справі Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що під час такого нового розгляду суд має перевірити зокрема і питання дотримання строків звернення із цим позовом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

За таких підстав, касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда» та касаційну скаргу адвоката Яцуляка Тараса Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягають задоволенню, а оспорювані судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Висновки щодо судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда» та касаційну скаргу адвоката Яцуляка Тараса Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року скасувати, а справу №380/15428/22 направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

В.Е. Мацедонська

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду