Рішення

від 18.11.2024 по справі 496/1133/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1133/24

Провадження № 2/496/1427/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Черних Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, Біляївська окружна прокуратура Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить суд позбавити їх батьківських прав відносно їх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з дня подачі позову до суду до досягнення повноліття в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з дня подачі позову до суду до досягнення повноліття в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування вимог посилаються на те, що вона мешкає разом з дома своїми онучками в АДРЕСА_1 . Діти мешкають в приватному житловому будинку, в окремих кімнатах, в належних житлово-побутових умовах, забезпечені усім необхідним. Діти мешкають разом з нею близько 4 років, знаходяться на повному її утриманні та вихованні. Відповідно до наказів служби у справах дітей Дачненської сільської ради №№ 9-10 від 17.01.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 влаштовані в її сім`ю. Батько дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з дітьми не мешкає, залишив їх на її утримання, не займається їх вихованням та утриманням, має іншу родину. Мати дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з дітьми не мешкає, залишила їх на її утримання, не займається їх вихованням та утриманням. На утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти не стягувались. Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 3 класі Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається в 5 класі Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області. Згідно характеристик навчального закладу, вихованням та утриманням дітей займається бабуся, батько та мати дітей до закладу не приводили, в батьківських зборах жодного разу участі не приймали.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Дачненської сільської ради визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно їх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За вказаного, позивач ОСОБА_1 звернутись до суду із позовною заявою про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів.

Позивачка до судового засідання не з`явилась, надала суду заяву в якій просила розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, суду надано заяву в якій зазначено, що він надає згоду на розгляд справи та надає згоду на позбавлення батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явилась, суду надано заяву в якій зазначено, що вона надає згоду на розгляд справи та надає згоду на позбавлення батьківських прав.

Представник третьої особи Біляївської окружної прокуратури Одеської області Кирилін Є.Ю. в судове засідання не з`явився, але надав заяву, в якій просив розглянути справи за відсутності прокурора, на задоволенні позову наполягає.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явився, але надіслав до суду заяву в якій просив розглянути справу зі відсутності їхнього представника.

За таких обставин, згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції 24.11.2015 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області 11.03.2013 року.

Діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з бабусею ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні з 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 83, виданою Дачненською сільською радою Одеського району Одеської області від 22.01.2024 року.

Наказами № 9 та 10 Служби у справах дітей Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області від 17.01.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштовані в сім`ю ОСОБА_1 .

Згідно з характеристикою Дачненського ліцею № 1 Дачненської сільської ради, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у навчальному закладі з 2021 року, проживає в сім`ї своєї бабусі ОСОБА_1 , яка приділяє належну увагу розвитку, навчанню та вихованню онуки, дівчинка забезпечена всім необхідним для навчання, бабуся приймає активну участь у житті класу, завжди підтримує зв`язок із класним керівником, постійно відвідує батьківські збори. Дитина характеризується позитивно.

Згідно з характеристикою Дачненського ліцею № 1 Дачненської сільської ради, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у навчальному закладі з першого класу, вихованням займається бабуся ОСОБА_1 , підтримує зв`язок із класним керівником, реагує на зауваження. Дитина характеризується позитивно.

Згідно з висновком виконавчого комітету Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області від 23.01.2024 року № 18, з метою захисту прав та інтересів дітей орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при цьому, крім іншого, зазначаючи: мати ОСОБА_3 дітьми не цікавиться, коштів на їх утримання не надає. На телефонні дзвінки служби у справах дітей не відповідає. На даний час ОСОБА_3 проживає в м. Одеса та має нову родину. Мати дітей написала письмову заяву на позбавлення її батьківських прав. На повідомлення служби у справах дітей щодо засідання комісії з питань захисту прав дітей де буде розглядатися питання, щодо доцільності її позбавлення батьківських прав, дала письмову відмову. Батько ОСОБА_2 дітьми також не цікавиться. Наразі у нього нова родина. Участі у житті та вихованні дітей не приймає ОСОБА_2 також надав письмову заяву на позбавлення його батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також надав письмову відмову від присутності на комісії з питань захисту прав дітей. Згідно акту обстеження житлових умов ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з бабусею. Між ними склалися доброзичливі, теплі, довірливі стосунки. У дітей є свої окремі облаштовані кімнати, вони мають гаджети для дистанційного навчання, забезпечені необхідним одягом та речами. Вихованням дітей займаються бабуся, матеріально їх утримує. Згідно характеристик з Дачненського ліцею №1 Дачненської сільської ради, у якому навчаються малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бабуся приділяє належну увагу розвитку та вихованню дітей, приймає активну участь у житті класу, завжди підтримує зв`язок з класним керівником. Діти відвідують гуртки з вокалу та самбо. Мати за весь період навчання зацікавленості у шкільному житті дітей не проявляє.

Рішенням виконавчого комітету Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області від 23.01.2024 року № 18 висновок було затверджено.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.12.2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06.05.2020 року у справі №753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідачів батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони зокрема ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п.2 ч.1 зазначеної статті). Таким чином, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідачів, та є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч. 3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Як встановлено вище, відповідачі по справі не займаються вихованням дітей та ухиляються від виконання батьківських обов`язків, не виявляють до доньок будь-якої батьківської уваги та турботи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачі не виконують та не бажають виконувати своїх батьківських обов`язків відносно дітей ,а тому є підстави для позбавлення їх батьківських прав.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України від 13.01.2005 року № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (зі змінами) до числа дітей, позбавлених батьківського піклування, віднесено, зокрема, дітей, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав. Оскільки щодо батьків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суд вважає необхідним ухвалити рішення про позбавлення батьківських прав, то останні після набрання законної сили цим рішенням суду матимуть статус - дитини, позбавленої батьківського піклування.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Особа, яка позбавлена батьківських прав, відповідно до вимог ст. 166 СК України, не звільняється від обов`язку по утриманню дитини. Частиною 3 ст. 166 СК України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. При цьому, згідно ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач просить стягнути аліменти з відповідача на утримання дітей у розмірі 1/3 частки всіх доходів щомісячно до досягнення їх повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1, 2 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст. 182 СК України).

При цьому, ч.2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд вважає, що і вимога позивача про стягнення із відповідач аліментів на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є обґрунтованою та законною.

У відповідності до ст.ст. 141, 430 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача по - 605,60 грн. з кожного, судового збору, в дохід держави по - 605,60 грн. з кожного, та рішення суду, в частині стягнення аліментів, допускає до негайного виконання, але у межах платежу за один місяць.

Водночас, суд роз`яснює відповідачам, що згідно ст. 169 СК України, вони мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, в порядку передбаченому законом.

На підставі ст.ст. 164, 165, 166, 168, 180-182 СК України, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, Біляївська окружна прокуратура Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянку України, батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянку України, батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.02.2024 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 )на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.02.2024 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів підлягає виконанню негайно, але у межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Суддя М.Л. Пасечник