Рішення

від 20.12.2024 по справі 502/1814/24

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1814/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом у якому посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області, загальною площею 2,62 га, кадастровий номер: 5122381200:01:003:0141, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 371314, яку він заповів позивачам у рівних частках кожному. Позивачі спадщину після смерті батька прийняли, проте оригінал правовстановлюючого документа відсутній. У зв`язку з цим звернувся до суду з вказаним позовом.

Просять суд визнати за ними право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця та просять встановити факт вступу в управління та володіння вказаним спадковим майном.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій вказали, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 за життя набув право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області, загальною площею 2,62 га, кадастровий номер: 5122381200:01:003:0141, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 371314.

Відповідно до інформаційних довідок зі спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт від 12.03.2004, зареєстрованого в реєстрі №38, зі змісту якого встановлено, що він заповів позивачам вказану земельну ділянку в рівних частках кожному.

Отже позивачі є спадкоємцями за заповітом, які спадщину прийняли, що підтверджується довідкою Кілійської міської ради №1281 та 1280, оскільки постійно проживали за однією адресою разом зі спадкодавцем: АДРЕСА_1 .

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1ст. 1225 ЦК України,право власностіна земельнуділянку переходитьдо спадкоємцівна загальнихпідставах,із збереженнямїї цільовогопризначення.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивачі спадщину після смерті батька прийняли, є спадкоємцями за заповітом, спадкове майно у вигляді земельної ділянки дійсно належало спадкодавцеві, інших спадкоємців не встановлено, відтак право позивачів підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за ними права власності в порядку спадкування за заповітом на вказане спадкове майно, належне спадкодавцю ОСОБА_3 .

Щодо встановити факт вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід зазначити наступне.

У позові представник позивача посилається на ту обставину, що ефективним способом захисту права позивача на спадкове майно, та таким, що відповідає його внутрішній волі, є встановлення факту вступу в управління та володіння спадковим майном.

Факт прийняття спадщини спадкоємцем (стороною у справі) є тією обставиною, яка підлягає дослідженню та встановленню з наданих сторонами доказів в мотивувальній частині рішення суду. Такими є підтверджене відповідними доказами звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою (ст. 1269 ЦК України) та постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

У цій справі встановлено та підтверджено достатніми та допустимими доказами та обставина, що позивачі є спадкоємцями вищевказаної земельної ділянки за заповітом, які спадщину прийняли, оскільки постійно проживав за однією адресою разом зі спадкодавцем, тобто відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Водночас враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до зазначених відносин щодо спадкування слід застосовувати норми чинного ЦК України від 16 січня 2003 року, норми якого не передбачають фактичний вступ у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини. Вказане передбачалося нормами ЦК УРСР (ст.549,554 ЦК УРСР), які у цій справі не підлягають застосуванню з огляду на до п. 4,5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги про встановити факту вступу в управління та володіння спадковим майном не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,62 га, кадастровий номер: 5122381200:01:003:0141, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Кілійського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,62 га, кадастровий номер: 5122381200:01:003:0141, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Кілійського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков