Ухвала

від 20.12.2024 по справі 128/3127/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3127/24

УХВАЛА

20 грудня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., розглянувши заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про забезпечення позову першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування державних реєстрацій прав та зобов`язання повернути земельні ділянки,

УСТАНОВИВ:

В провадженні судді Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П. перебуває цивільна справа № 128/3127/24 за позовною заявою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування державних реєстрацій прав та зобов`язання повернути земельні ділянки.

18.12.2024 надійшла заява першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що підставою для звернення до суду з вказаним позовом є встановлення факту незаконного оформлення права приватної власності на земельну ділянку, що розташована на території Агрономічної сільської ради. Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.03.2020 №2-7741/15-20-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для індивідуального садівництва на території Агрономічної сільської ради та надано їй у власність земельну ділянку площею 0,085 га з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 для індивідуального садівництва. Державним реєстратором Левчук І.В. 25.11.2022 за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.12.2022 ОСОБА_2 набув право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га. За договором купівлі-продажу №681 від 31.05.2023 ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га ОСОБА_1 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на даний час є власником ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га. Водночас установлено, що вказана земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га належить до земель державної власності, використовуються для забезпечення діяльності НААН України та перебувають у постійному користуванні ДП НІТЦ ІК СГП НААН. Земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га вибула з державної власності у порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 84, 116, 122, 142, 149, 150 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу». Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Також метою забезпечувальних заходів є забезпечення знаходження майна у відповідача у незмінному вигляді. Предметом позову прокурора є повернення незаконно отриманої земельної ділянки у власність держави. На цей час власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га, що знаходяться на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, є ОСОБА_1 , який, як власник земельної ділянки, може розпоряджатись нею на власний розсуд, в тому числі відчужувати, об`єднувати, здійснювати поділ тощо. У свою чергу, подальше відчуження ділянки або ж її об`єднання чи роз`єднання призведе до неможливості її повернення у власність держави за рішенням суду по даному позову, ускладнить і навіть унеможливить ефективний захист інтересів держави. У цьому випадку існує така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття такого заходу як арешт майна, яке є предметом спору та заборона вчиняти дії щодо цього майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. З огляду на вищевикладене, існуюча можливість власника спірної ділянки поділити її, а також в подальшому вчинити дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, може також утруднити повернення землі, що в свою чергу призведе до неможливості ефективного захисту інтересів держави. Оскільки позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на земельні ділянки із забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо ділянки та заборони відповідачу вчиняти дії, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, ймовірність можливих збитків, які спричинені забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову, відсутня.

Тому перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури просить вжити заходів до забезпечення позову Вінницької обласної прокуратури та з цією метою накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області; заборонити відповідачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) вчиняти дії, спрямовані на відчуження, поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області; заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області; заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 головуючим суддею по розгляду заяви про забезпечення позову визначено суддю Карпінську Ю.Ф.

19.12.2024 передано судді Карпінській Ю.Ф. для розгляду заяву про забезпечення позову по справі № 128/3127/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши заяву про забезпечення, доходжу такого висновку.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Верховний Суд у постановах від 31.07.2024 (справа № 623/2015/21), від 29.07.2024 (справа № 761/80/23), від 15.07.2024 (справа № 361/5905/23) та в інших постановах виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За вимогами пункту 3 частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується забороною вчинятипевні дії(пункт 2).

Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такі правові висновки сформульовані Верховний Судом у постановах від 17.06.2024 (справа № 644/1482/22), від 01.05.2024 (справа № 638/6777/23), від 21.02.2024 (справа № 201/9686/23), від 11.08.2022 (справа № 522/1514/21) та в інших.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 (справа № 914/1570/20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 (справа № 381/4019/18) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2020 (справа № 753/22860/17) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 (справа № 201/9686/23).

У постанові від 24.04.2024 (справа № 754/5683/22) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову в справі, рішення в якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення в справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

Тому Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення в конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до суду з вимогами про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, шляхом скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку.

Згідно з матеріалами заяви про забезпечення позову, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, на праві власності належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що підтверджується Інформацією зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайнавід 16.12.2024 №408352078.

Між сторонами існує спір щодо вищевказаної земельної ділянки, оскільки прокурор зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га була сформована за рахунок земель, що використовуються для забезпечення діяльності Національної академії аграрних наук України та перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів Національної академії аграрних наук України», та вказана земельна ділянка була передана у власність приватній особі.

У прокурора існують обґрунтовані побоювання, що відповідач ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, може відчужити своє право власності на спірне майно іншій особі, а також вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки тощо, внаслідок чого може виникнути необхідність в захисті прав позивача іншим шляхом, крім заявлених позовних вимог.

У даному випадку застосування судом заходу забезпечення позову у вигляді арешту на земельні ділянки, враховуючи інші заявлені види забезпечення позову, на думку суду, буде непропорційним втручанням у права невизначеного кола осіб та повної заборони її використання, що фактично призведе до вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, а тому є неспівмірним заявленим позовним вимогам.

Враховуючи характер спірних правовідносин, обставини, викладені у позовній заяві, суд доходить висновку, що подану заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, а саме: забезпечити позов шляхом накладення заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а також державним кадастровим реєстраторам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в томучислі вноситизміни вДержавний земельнийкадастр, спрямовані навідчуження,об`єднання,поділ щодо спірної земельної ділянки.

У даному випадку враховано, що забезпечення позову у вищезазначений спосіб не завдасть шкоди власнику майна, оскільки заходи мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Згідно з ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3 ст. 154ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст.157ЦПКУкраїни, примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування державних реєстрацій прав та зобов`язання повернути земельні ділянки, а саме:

заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним кадастровим реєстраторам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі вносити зміни в Державний земельний кадастр, спрямовані на відчуження, об`єднання, поділ щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0781 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали про забезпечення позову направити всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СУДДЯ