Справа № 128/4729/24
УХВАЛА
Іменем України
20 грудня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., вивчивши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, -
ВСТАНОВИЛА:
До провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшли матеріали заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Звертаючись із даною заявою стягувач просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з 01.08.2023 по 30.09.2023 в загальній сумі 1196,69 грн. та суму сплаченого заявником судового збору в сумі 302,80 грн.
З матеріалів даної заяви судом убачається, що заявник на підтвердження існування договірних відносин між ним та боржником додав до заяви Типовий договір розподілу природного газу від 30.09.2015 №2498 та розрахунок заборгованості за розподілений природній газ.
Згідно з вищевказаним Договором за ним з одного боку виступає постачальник АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» в особі заступника директора Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері Рябуха Т., однак підпис даної особи в договорі відсутній, а також не зазначено хто є споживачем відповідно до даного договору.
У п.п.1.3п.1даного Договоруперебачено,що цейДоговір єдоговором приєднання,що укладаєтьсяз урахуваннямвимог статей633,634,641,642Цивільного кодексуУкраїни наневизначений строк;факт приєднанняспоживача доумов цьогодоговору єнадання підписаноїспоживачем заяви-приєднання,яка єдодатком 1(дляпобутових споживачів)до цьогоДоговору.
Додаток 1 до вищевказаного Договору в матеріалах доданих до заяви- відсутній.
За результатом вивчення заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів , суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з положеннями, викладеними в частині першій статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Згідно до ч.1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно до положень , викладених в п.п.3,4 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається із заяви, заявник просить суд стягнути з боржника ОСОБА_1 , заборгованість за послуги з розподілу природного газу в загальному розмірі 1196,69 грн., однак не надає доказів на підтвердження того, що АТ «Оператор газорозподільноїсистеми «Вінницягаз» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 ,з підставнадання останнійпослуг зрозподілу природногогазу заадресою: АДРЕСА_1 ,оскільки копіядоговору,укладеного вписьмовій (втому числіелектронній)формі,за якимпред`явлено вимогипро стягненнягрошової заборгованостізаявником ненадано,що єпідставою,для відмовиу видачісудового наказузгідно ізп.8ч.1ст.165ЦПК України.
Крім цього, у розрахунку заборгованості за розподілений природний газ, адреса власника особового рахунку № НОМЕР_1 зазначена: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Однак, також матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, того що боржник ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак повинна нести витрати з його утримання і обслуговування.
Окрім того, згідно відповіді №968205 від 13.12.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», судом установлено, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місце проживання боржника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
Вказані висновки суду в повній мірі узгоджуються з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз`яснено судам, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне відмови заявнику в видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст.165 ЦПК України, оскільки із поданої заяви судом не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст.160, 161, 163, 165, 166 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Роз`яснити заявнику , що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Олена САЄНКО
Суд | Вінницький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123917437 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи наказного провадження Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості |
Цивільне
Вінницький районний суд Вінницької області
Саєнко О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні