Рішення

від 12.12.2024 по справі 153/1445/24

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2024 р. Справа153/1445/24

Провадження2/153/355/24-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщук С.Ю.

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поліщук Світлана Юріївна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поліщук Світлана Юріївна, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав. Позивач просить: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , материнських прав щодо малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відібрати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з родини ОСОБА_2 та передати його батькові - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання в розмірі 1/4 (одної четвертої) частини від доходу ОСОБА_2 з дати подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Свої вимоги мотивує тим, що 18 травня 2017 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. Під час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактичні шлюбні відносини сторін були припинені в 2021 році. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 08.08.2023, справа №153/917/23, шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу, малолітній син за спільною домовленістю батьків залишився проживати з відповідачем ОСОБА_2 . Позивач сплачує аліменти на утримання сина. Однак, від першого чоловіка відповідача - ОСОБА_4 , позивачеві стало відомо про те, що в сім`ї відповідача панує психологічне насильство. В подальшому також стало відомо, що відповідач ухиляється від покладених на неї обов`язків по вихованню сина, застосовує до сина психологічне насильство та зловживає алкоголем. Відповідно до постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.07.2024, справа №153/945/24, відповідач була визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповінолітніх дітей). Із вказаної постанови суду вбачається, що 12.06.2024 відповідач ухилилася від покладених на неї ст.150 СК України обов`язків по вихованню своїх неповнолітніх дітей, а саме: з 31 травня 2024 по 01 червня 2024 року залишила дітей без нагляду та пішла розпивати алкогольні напої. Відповідно до постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.07.2024, справа №153/944/24, відповідач була визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства). Із вказаної постанови суду вбачається, що відповідач висловлювалася на адресу дитини образливими та нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю дитини. Також представник позивача зазначила, що на її адвокатський запит Служба у справах дітей Ямпільської міської ради надала відповідь про те, що 12.06.2024 було проведено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_3 за результатами якого дитина разом з іншою дитиною ОСОБА_2 була негайно вилучена з родини. За даними Витягу з протоколу №14 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 18.06.2024 відділенню соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Ямпільського ТЦСОНСП доручено взяти сім`ю ОСОБА_2 під соціальний супровід, зобов`язано ОСОБА_2 виконувати батьківський обов`язок щодо виховання та матеріального забезпечення дітей. Відповідно до наказу начальника ССД Ямпільської міської ради №44 від 18.06.2024 малолітнього ОСОБА_3 було взято на облік як дитину, яка опинилась у складних життєвих обставинах у зв`язку із психологічним насильством. Відповідно до наказу начальника ССД Ямпільської міської ради №65 від 14.08.2024 дитина ОСОБА_3 був тимчасово влаштований до сім`ї діда. Сім`я ОСОБА_2 в період з 20.06.2024 по 09.08.2024 перебувала під соціальним супроводом, який був завершений із невиконанням умов договору про надання соціальних послуг. Тобто, відповідач не займається вихованням сина, зловживає алкогольними напоями, застосовує психологічне насильство, виправляти свою поведінку не намагалась, вказані обставини є підставою для позбавлення відповідача материнських прав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Поліщук С.Ю., позовні вимоги підтримала. Просила суд врахувати, що позовні вимоги підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Будь-яких спростувань своєї незаконної поведінки відносно малолітнього сина відповідач не навела. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала щодо позову. Вказала, що позивач ОСОБА_1 протягом трьох років до сина не навідувався. Телефонував до сина тільки п`яний. Зазначила, що в неї дійсно були конфлікти із батьками, однак, вона не вчиняла жодних протиправних дій відносно своїх дітей. Син ОСОБА_3 забезпечений абсолютно всім необхідним. Батько дитини не приймає участі у його вихованні та останнім часом не сплачує аліменти. Дитина не бачила батька три роки. Також вказала, що діти в неї не вилучалися, а перебували влітку на канікулах у дідуся та бабусі її доньки в м.Вінниця. На теперішній час вона примирилася з батьками.

В судовому засіданні 28.11.2024 представник Служби у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області Ляч К.О. позовні вимоги підтримала. Вказала, що дитина ОСОБА_3 перебуває на обліку в службі у справах дітей як дитина, яка опинилися в скрутних сімейних обставинах через психологічне насильство. Були систематичні звернення дідуся та бабусі дитини про те, що матір дитини ухиляється від виконання батьківських обов`язків, діти проживають з ними, матір за місцем проживання немає, з їх слів вона зловживає спиртними напоями, аліменти, які батьки обох дітей сплачують на їх утримання, вона їм не дає на утримання дітей. Після цього здійснювався неодноразовий виїзд відповідних служб. Складались акти обстежень. Діти були забезпечені всім необхідним, окремі кімнати, ліжка, одяг, канцелярські приладдя. Лише матері жодного разу не було вдома.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Білогородської сільської ради Київської області, в судове засідання не з`явився. Суду надано письмову заяву за підписом начальника служби Чекотун О. про розгляд справи без їхньої участі. Просить вирішити питання у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Із показань свідка ОСОБА_5 встановлено, що він є батьком відповідача. Він неодноразово звертався в службу у справах дітей, оскільки дійсно були випадки неналежного виховання відповідачкою своїх дітей, але жорстокого поводження з дітьми не було. Навпаки, позивач жорстоко поводився з дитиною. Служба у справах дітей створила всі умови для позивача, щоб він звернувся з цим позовом з метою ухилення від мобілізації. Діти були вилучені безпідставно з 12 червня по 15 червня 2024 у лікарню, бо начальник служби у справах дітей Миронишина В. встановила, що у старшої дочки алергія. В лікарні з дітьми працював психолог. Батько не приймає участі у вихованні своєї дитини, а позивачка все-таки цікавиться успіхами та життям дитини. Діти в безпеці, нагодовані, одягнуті. Дітей розлучати не можна, бо старша внучка для внука - це головна людина, він без неї не може. Гроші, які позивач надсилав як аліменти, позивач витрачала на дитину, однак, деякі кошти вона витрачала у власних цілях. Донька випиває, але вона не зловживає спиртним, вона не алкоголічка. Діти проживають з ними, а їх мати - на роботі, вона зараз приїхала, бо дитина захворіла. ОСОБА_2 дітей не ображає та не вживає нецензурні слова до них. Психологічного насильства стосовно дитини ОСОБА_2 не вчиняла, жорстоко з нею не поводилася.

Із показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_2 . Зазначила, що позивач вибив дитині зуби і він поганий батько. Це неправда, що ОСОБА_2 жорстоко поводиться з дітьми. Її донька не залишала сина без нагляду, насильство психологічне щодо дитини не вчиняла. Вказала, що вона та її чоловік ОСОБА_5 не притягувалися до адміністративної відповідальності. Аліменти, які надсилає позивач, донька трохи витрачала на себе, а решту - на дітей, купляла їм одяг, взуття, телефони.

Із показань свідка ОСОБА_7 встановлено, що вона працює заступником директора з виховної роботи Дзигівського ліцею. Вона знає дітей ОСОБА_2 , діти хороші, спокійні, врівноважені, гарно вчаться. Вона була присутня під час огляду умов проживання дітей. В будинку створені всі умови для проживання, виховання та навчання дітей, чисто, наготовлено їсти, є робочі місця для дітей, місця для відпочинку. З приводу неналежного виховання ОСОБА_2 сина їй нічого невідомо. Вона бачила ОСОБА_2 кілька разів в школі. Вона приходила на батьківські збори до сина. Батька дітей жодного разу не бачила.

Із показань свідка ОСОБА_8 встановлено, що вона працює вчителем початкових класів Дзигівського ліцею і є класним керівником ОСОБА_3 . В квітні минуло року хлопчик перевівся до них в школу. До кінця першого класу мати неодноразово приходила в школу, цікавилася успіхами дитини, відвідувала свята. Батька жодного разу не бачила. Він не цікавився дитиною, не телефонував жодного разу. Дитина всім необхідним забезпечена та гарно одягнута. Мати дитина кілька разів телефонувала їй, цікавилася вихованням та навчанням дитини. Їй невідомі факти неналежного виховання дитини ОСОБА_2 . ОСОБА_3 не пам`ятає свого батька. ОСОБА_3 та ніколи не скаржився на погане ставлення матері до нього. 31.05.2024 був день народження ОСОБА_3 і мати дитини принесла солодощі дітям в школу, а після цього діти з батьками були запрошені на піцу в кафе.

Із показань свідка ОСОБА_9 встановлено, що вона працює практичним психологом Дзигівського ліцею. Мати ОСОБА_2 цікавиться життям дитини ОСОБА_3 . Вона неодноразово бачила її в школі. Їй невідомі факти щодо неналежного виховання ОСОБА_2 її сина. Востаннє бачила ОСОБА_2 на останньому дзвонику. Вона працювала як практичний психолог з дитиною у зв`язку із тим, що звертався дідусь в письмовому вигляді, щоб з`ясувати, як дитина ставиться до матері, батька, чи ображали вони його. Під час роботи з дитиною нею не було встановлено, що його хтось ображав. Дитина реагувала, а саме: малював, розмовляв, давав відповіді. Їй відомо, що ОСОБА_3 був в гостях в м.Вінниця та вилучався в сім`ю діда ОСОБА_5 .

Із показань свідка ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_2 - це його колишня невістка. Вони приїжджали неодноразово до них. Діти нагодовані, доглянуті. Діти влітку два місяці були в них. Було засідання комісії і дітей дали їм, оскільки був конфлікт між ОСОБА_2 та її батьками. Ніколи не чув, щоб ОСОБА_2 вживала до сина нецензурні слова. Він був присутній на комісії, де дали ОСОБА_2 термін на виправлення поведінки з її батьками. За цей період часу, коли діти були в них, ОСОБА_2 до них не приїжджала, але телефонувала, вона була в Києві на роботі.

Із показань свідка ОСОБА_11 встановлено, що ОСОБА_2 - це її колишня невістка. З кінця червня до кінця серпня 2024 року ОСОБА_3 перебував у них. На комісії вона присутня, коли було вирішено передати їм дітей через конфлікт між ОСОБА_2 та її батьками. За цей період ОСОБА_2 один раз приїжджала, а так вона їм телефонувала. Її чоловіка в той час, коли ОСОБА_2 приїжджала до них, мабуть, не було вдома, оскільки він їздив в командировку.

Із показань свідка ОСОБА_12 встановлено, що він працює соціальним педагогом Дзигівського ліцею три місяці. Він їздив до батьків ОСОБА_2 30.09.2024, де обстежували умови проживання дитини ОСОБА_3 на прохання батька ОСОБА_2 - ОСОБА_5 . Ніякої роботи з дитиною ОСОБА_3 він не проводив.

Малолітня дитина ОСОБА_3 в присутності психолога Ямпільського територіального центру Ямпільської міської ради ОСОБА_13 розповів, що він навчається в другому класі в школі с.Дзигівка. Йому мама купила телефон. На телефон йому телефонують мама, бабуся, дід, тато. Мама живе з ним в с.Дзигівка. З ними живе ще баба, дід та його сестричка ОСОБА_14 . На даний час він знаходиться з мамою в лікарні, оскільки в нього бронхіт. Мама його не ображає і він любить її. ОСОБА_15 приходила до нього в школу. Коли щось погане робив, то мама сварила. Де його тато, він не знає. Тата він не пам`ятає. Влітку він був у ОСОБА_16 в діда з бабою, де ходили в зоопарк, на річку. У вихідні дні він з мамою грається машинками. Вдома у них є батут. З татом він спілкується по телефону і тато його питав, чи хоче він до нього поїхати. Однак він не хоче їхати до батька, оскільки йому подобається в с. Дзигівці, в нього там є друзі і він не хоче їх залишати.

Із копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , виданого 15.06.2017 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.30).

Із копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08.08.2023, справа 153/917/23, встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.05.2017 - розірвано (а.с.31-34).

Із копії відповіді Служби у справах дітей Ямпільської міської ради №01-02/204 від 22.08.2024 на адвокатський запит встановлено, що сім`я ОСОБА_2 в період з 20.06.2024 по 09.08.2024 перебувала під соціальним супроводом, який був завершений із невиконанням умов договору про надання соціальних послуг. Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей №65 від 14.08.2024 ОСОБА_3 був тимчасово влаштований у сім`ю діда ОСОБА_17 , який в усному порядку звертався до служби у справах дітей Ямпільської міської ради щодо неналежного виконання його донькою ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 . Дане питання було розглянуто на комісії із захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради №14 18.06.2024. Рішенням комісії рекомендовано взяти сім`ю ОСОБА_2 під соціальний супровід. Зобов`язано ОСОБА_2 виконувати батьківський обов`язок щодо виховання та матеріального забезпечення дітей та попереджено про наслідки невиконання батьківських обов`язків. Відповідно до акта обстеження умов проживання від 12.06.2024 було проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , з якою проживає малолітній син ОСОБА_3 . ОСОБА_3 не перебуває на первинному обліку дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за відсутністю підстав. Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Ямпільської міської ради №44 від 18.06.2024 ОСОБА_3 було взято на облік Служби у справах дітей, як дитину, яка опинилася у складних життєвих обставинах у зв`язку із психологічним насильством. (а.с.41).

Із копії акта обстеження умов проживання від 12.06.2024 встановлено, що проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , з якою проживає малолітній син ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 . Житло складається з трьох кімнат. У будинку чисто та охайно, будинок належить батькові ОСОБА_2 . На момент відвідування матері вдома не було, зі слів батьків - вона вдома часто не ночує, не займається вихованням та утриманням дітей, зловживає алкоголем. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: окреме ліжко-місце, окрема кімната. За вказаною адресою зареєстровані та проживають: ОСОБА_5 - дід; ОСОБА_6 - баба; ОСОБА_2 - мати; ОСОБА_3 - син; ОСОБА_18 - донька. Зважаючи на психо-емоційний стан дітей, комісією на місці було вирішено питання щодо вилучення дітей з родини (а.с.42).

Із копії витягу з протоколу №14 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради від 18.06.2024 встановлено, що вирішено: доручити відділенню соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Ямпільського територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг Ямпільської міської ради взяти сім`ю ОСОБА_2 під соціальний супровід; зобов`язати ОСОБА_2 виконувати батьківський обов`язок щодо виховання та матеріального забезпечення дітей; попереджено матір про наслідки невиконання батьківських обов`язків (а.с.43).

Із копії наказу начальника служби у справах дітей Ямпільської міської ради №44 від 16.06.2024 встановлено, що взято на облік малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на облік, як дитину, яка опинилася у складних життєвих обставинах у зв`язку із психологічним насильством (а.с.44).

Із копії наказу начальника служби у справах дітей Ямпільської міської ради №65 від 14.08.2024 встановлено, що тимчасово влаштовано дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , в сім`ю діда - ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_1 . Попереджено ОСОБА_5 про відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психічний стан дитини (а.с.45).

Із копії повідомлення Ямпільського територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг Ямпільської міської ради №166/01-07 від 21.08.2024 встановлено, що з 12.06.2024 по 18.06.2024 відділенням соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Ямпільського терцентру здійснено оцінювання потреб сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 зі своїми дітьми: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батьками: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . За результатами оцінки потреб встановлено, що через постійні конфліктні ситуації в сім`ї діти потребують проходження курсу психологічних консультацій. Окрім того, сім`я перебуває у складних життєвих обставинах та потребує послуги соціального супроводу сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. Сім`ю ОСОБА_2 взято під соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах з метою здійснення контролю за виконанням батьківських обов`язків щодо виховання та матеріального забезпечення, захисту прав та інтересів її дітей: ОСОБА_18 та ОСОБА_3 . Однак, комплексна соціальна допомога не дала позитивного результату. Жінка не виходила на зв`язок та не співпрацювала з фахівцем із соціальної роботи. Тому було припинено надання соціальних послуг соціального супроводу сім`ї, яка опинилася в складних життєвих обставинах (а.с.46-47).

Із відповіді служби у справах дітей Ямпільської міської ради на адвокатський запит №01-02/206 від 26.08.2024 встановлено, що підставою для перебування малолітнього ОСОБА_3 у сім`ї сторонніх осіб у м.Вінниця в період часу з червня по серпень 2024 року булла заява матері дитини ОСОБА_2 про надання згоди на тимчасове влаштування ОСОБА_3 та ОСОБА_18 (сестри малолітнього ОСОБА_3 ) у родину колишнього чоловіка (бабусі ОСОБА_11 та дідуся ОСОБА_19 ). Соціальний супровід сім`ї був припинений, у зв`язку з відсутністю отримувача соціальних послуг ОСОБА_2 на території громади та невиконанням умов договору про надання соціальних послуг (а.с.48).

Із копії заяви ОСОБА_2 від 19.06.2024 встановлено, що вона дала згоду на тимчасове проживання її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_18 у родині колишнього чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 (а.сч.49).

Із копії акта обстеження житлово-побутових умов проживання від 24.07.2024 встановлено, що проведжено обстеження житло-побутових умов проживання ОСОБА_1 , який фактично проживає по АДРЕСА_3 . При обстеженні виявлено, що за вказаною адресою знаходиться будинок площею 229 кв.м., який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_20 і рівних частках. За вказаною адресою ОСОБА_1 проживає без реєстрації з 2020 року по теперішній час. Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.52).

Із копії договору дарування житлового будинку від 26.09.2020 встановлено, що ОСОБА_1 є власником частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_3 , а саме: котельня площею 17,2 кв.м., прихожа площею 13,3 кв.м., кухня площею 8,7 кв.м., вітальня площею 21,6 кв.м., санвузол площею 4,3 кв.м., коридор площею 9,1 кв.м., житлова кімната площею 10,4 кв.м., житлова кімната площею 12,2 кв.м., санвузол площею 4,1 кв.м., житлова кімната площею 13,6 кв.м., загальною площею 114,5 ев.м., житловою площею 57,8 кв.м. (а.с.54-55).

Із копії договору дарування земельної ділянки від 26.09.2020 встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,1204 га, кадастровий номер 3222480601:01:053:0113, яка розташована по АДРЕСА_3 (а.с.56).

Із копій характеристик з місця проживання від 09.08.2024, наданих сусідами ОСОБА_1 - ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , встановлено, що ОСОБА_1 є відповідальним та порядним громадянином, який завжди дотримується законів і правил співжиття. Зарекомендував себе як відповідальна, працьовита та доброзичлива людина, що проявляє повагу до оточуючих, підтримує добросусідські відносини та завжди готова допомогти у разі потреби. ОСОБА_1 веде спокійний та розмірений спосіб життя, підтримує порядок у своєму житлі та на прилеглій території. Ніколи не був помічений у конфліктних ситуаціях з іншими сусідами. У сім`ї ОСОБА_23 панує атмосфера взаєморозуміння та добра. ОСОБА_1 є надійний, чесний та відповідальний. Він та його жінка неодноразово брали участь у суспільних заходах, що проводяться на території їх спільноти, завжди проявляє ініціативу у вирішенні спільних проблем (а.с.58, 59).

Із письмових пояснень ОСОБА_24 встановлено, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_1 , з яким мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_1 є чудовим батьком, другом і сім`янином. Він проводить час з дитиною, допомагає та регулярно спілкується з сином (а.с.60).

Із копії податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Обсяг доходу за 1 півріччя 2024 року, що оподатковується за ставкою 5% становить 1301178,00 грн. (а.с.61-62).

Із копій платіжних інструкцій: №Р24А2159226400D1340 від 02/01/2024 на суму 5025,13 грн; №Р24А2176587261D3843 від 08.01.2024 на суму 5025,13 грн.; №Р24А2255575340D1257 від 26.01.2024 на суму 5025,13 грн.; №Р24А2295952678D4856 від 06.02.2024 на суму 5025,13 грн.; №Р24А2380509412D5270 від 25.02.2024 на суму 10000,00 грн.; №Р24А2508985388D8360 від 25.03.2024 на суму 10000,00 грн.; №Р24А2598194465D2999 від 15.04.2024 на суму 5000,00 грн.; №Р24А2671463396D3824 від 02.05.2024 на суму 5000,00 грн.; №Р24А2808383873D1446 від 03.06.2024 на суму 10000,00 грн.; №Р24А2877877780D8779 від 18.06.2024 на суму 5000,00 грн.; №Р24А3076519542D9573 від 05.08.2024 на суму 5025,13 грн. встановлено, що ОСОБА_1 перераховув ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 (а.с.63-73).

Із копії свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 , виданого 10.08.2024 Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_25 , яка після реєстрації шлюбу прізвище не змінювала (а.с.74).

Із акта обстеження умов проживання від 27.09.2024 встановлено, що службою у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області проведжено обстеження житло-побутових умов проживання ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_3 . При обстеженні виявлено, що житло розміщене на 1-2 поверсі 2-поверхового будинку, складається з трьох кімнат, будинок з сучасним ремонтом, облаштований м`якими меблями та сучасною побутовою технікою, санітарно-гігієнічні норми витримані в повному обсязі. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: є окрема кімната, ліжко для сну та відпочинку, стіл для виконання уроків, шафа для зберігання одягу. За вказаною адресою мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 - чоловік та ОСОБА_25 - дружина (а.с.129).

Із копії рішення виконавчого комітету Ямпільської міської ради №346 від 09.10.2024 та копії висновку органу опіки та піклування Ямпільської міської ради встановлено, що затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.151, 152-154).

Із адміністративної справи №153/945/24, дослідженої в судовому засіданні, встановлено, що на адресу Ямпільського районного суду Вінницької області відділенням поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області направлено матеріали адміністративної справи (протокол про адміністративне правопорушення, серія ВАД №306357 від 12.06.2024 та матеріали до нього, а саме: копія рапорта; письмові пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_18 , серія НОМЕР_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серія НОМЕР_4 ; копія паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_2 ). Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серія ВАД №306357 від 12.06.2024, ОСОБА_2 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, а саме: ухилилася від покладених на неї ст.150 СК України обов`язків по вихованню своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: з 31.05.2024 по 01.06.2024 залишила дітей без нагляду та пішла розпивати алкогольні напої. Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.07.2024 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Із адміністративної справи №153/944/24, дослідженої в судовому засіданні, встановлено, що на адресу Ямпільського районного суду Вінницької області відділенням поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області направлено матеріали адміністративної справи (протокол про адміністративне правопорушення, серія ВАД №306358 від 12.06.2024 та матеріали до нього, а саме: реєстраційна картка звернення; письмові пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; копії протоколів індивідуального консультування /діагностичного обстеження психолога Ямпільського територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг Ямпільської міської радм від 17.06.2024; копія постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.07.2023; копія паспорта громадянина України, виданного на ім`я ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серія НОМЕР_4 ). Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серія ВАД №306358 від 12.06.2024, ОСОБА_2 вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме: 12.06.2024 ОСОБА_2 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , на постійній основі вчиняє домашнє насильство психологічного характеру відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виражається у висловлюванні образливими та нецензурними словами в адресу сина, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю. Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.07.2024 ОСОБА_26 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Письмові докази, додані позивачем до позовної заяви, а саме: копію постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.07.2024, справа 153/945/24 (а.с.36-37), копію постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.07.2024, справа 153/944/24 (а.с.38-39); копію постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 28.03.2023, справа 153/366/23 (а.с.75-76); копію постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.03.2024, справа 153/368/23 (а.с.77-78); копію постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.03.2024, справа 153/344/23 (а.с.79-80); копію постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.07.2024, справа 153/1005/23 (а.с.81-82), суд вважає неналежними доказами і не бере їх до уваги, оскільки у вказаних постановах не вказано прізвище, ім`я та по батькові осіб, які притягнуто до адміністративної відповідальності і на яких накладено адміністративні стягнення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, пояснення дитини, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до до ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов`язки батьків передбачені у ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства».

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З аналізу вказаної статті, суд вважає, що зазначені підстави є вичерпними та позбавлення батьківських прав є правом, а не обов`язком суду.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків.

Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи матір ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Крім того, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», №31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», №10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини («Хант проти України», №31111/04 від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).

У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі №631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п.2 ч.1 ст.164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 24 червня 2020 року у справі № 344/6374/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками.

Під час судового розгляду справи не було доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: відсутність взаєморозуміння рідних та конфлікти з батьками.

Притягнення до адміністративної відповідальності відповідачки за ч.1 ст. 184 КУпАП було ініційоване її батьком ОСОБА_5 з яким у неї виникають непорозуміння та конфлікти, тому на переконання суду не є достатнім та безаперечним доказом для позбавлення відповідачки батьківських прав.

Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов`язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності (частина четверта статті 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

У постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 753/23626/17 (провадження № 61-15474св21) зроблено висновок, що «тлумачення вказаної норми свідчить, що законодавець поклав на суд обов`язок при вирішенні спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду враховувати як факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини, так і за присутності дитини. Тобто, у разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним із учасників домашнього насильства обов`язково слід перевіряти чи відбувалось домашнє насильство щодо дитини або за її присутності.

Суд при розгляді даної справи, враховує те, що згідно наявної в матеріалах справи постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.07.2024, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме психологічного насильства відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , що полягало у висловлювані на його адресу образливими та нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю дитини.

Водночас при оцінці вказаного доказу слід зазначити, що ініціатором притягнення до адміністративної відповідальності відповідача був її батько ОСОБА_5 з яким у відповідача виникли конфлікти, про що він особисто повідомив у судовому засіданні. У свої показах ОСОБА_5 повідомив про те, що дійсно були випадки неналежного виховання відповідачкою своїх дітей, однак ОСОБА_2 дітей не ображає, нецензурну лексику під час спілкування із дітьми не використовує. Психологічного насильства стосовно дитини ОСОБА_2 не вчиняла, жорстоко з нею не поводилася.

Також суд враховує покази свідка ОСОБА_9 , яка працює практичним психологом Дзигівського ліцею де навчачається малолітній син сторін, яка повідомила, що під час роботи з малолітнім ОСОБА_3 нею не було встановлено, що його хтось ображав. Дитина реагувала, а саме: малював, розмовляв, давав відповіді.

Крім цього, в судовому засіданні під час проведення опитування малолітній ОСОБА_3 повідомив, що його мати не ображала і він її любить.

Отже, із досліджених судом доказів вбачаються підстави для висновку, що ОСОБА_2 дійсно допустила порушення норм чинного законодавства, оскільки була притягнута до адміністративної відповідальності, натомість встановити жорстоке поводження із дитиною, визначити системність та наявність наслідків таких дій у виді психологічної шкоди у дитини, прояв глибокого душевного хвилювання через протиправні дії відповідача суд позбавлений можливості через відсутність відповідних доказів.

Таким чином, на переконання суду посилання представника позивача про те, що відповідач не займається вихованням сина, негативно впливає на психологічний стан дитини, оскільки притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно дитини та неналежне виконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей, за встановлених судом обставин є недостатньо обґрунтованими.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини, а також, що неналежне виконання ОСОБА_2 її батьківських обов`язків створює загрожу життю та здоров`ю дитини.

Натомість суд звертає увагу, що відповідач постійно підтримує зв`язок з дитиною, відвідує навчальний заклад де навчається дитина, турбується про здоров`я дитини, матеріально забезпечує, тому позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Суд не погодожується із висновоком органу опіки і піклування щодо доцільності позбавлення відповідча батьківських прав, оскільки у висновку лише є посиланння на те, що через конфліктні ситуації у сім`ї, діти потребують проходження курсу психологічних консультацій та надання сім`ї соціальної послуги соціального супроводу. Також в ньому вказано, що ОСОБА_2 згідно плану соціального супроводу, не виконала жодних умов, хоча які саме умови вона не виконала - не вказано. Також зазначено, що ОСОБА_2 не завжди виходить на зв`язок зі службами. Вказаний висновок не містить відомостей про з`ясування органом опіки та піклування реального відношення матері до дитини, посилань на наявність достатньої та переконливої документальної бази, що характеризує особистість матері, установлення факту саме ухилення від виконання батьківських обов`язків та посилання на достовірні докази про наявність загрози життю та здоров`ю дитини, тому суд вважає такий висновок недостаньо обґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини.

Водночас слід зазначити, що наявні в матеріалах справи докази вказують на можливі певні помилки у поведінці відповідачки, неправильні кроки у вихованні дитини та в деяких випадках недостатню участь матері у його житті, однак вони не можуть слугувати підставою для позбавлення батьківських прав.

У зв`язку із викладеним, суд, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, заперечення матері щодо позбавлення її батьківських прав, наведені вище положення СК України та судову практику, дійшов висновку про недостатність доказів та мотивів, які б свідчили про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина.

Разом із тим, відмовляючи у позові, суд зазначає, що матір не на достатньому рівні виконує свої батьківські обов`язки, тому вважає за необхідне попередити її про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Що стосується вимог про передачу дитини ОСОБА_3 його батькові - ОСОБА_1 , та стягнення зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання в розмірі 1/4 (одної четвертої) частини від доходу ОСОБА_2 з дати подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд зазначає що, такі вимоги є похідними від основних позовних вимог, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження підстави для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно сина, а, отже вимоги про про передачу дитини позивачеві та стягнення аліментів на утримання дитини не можуть бути задоволені.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо позбавлення відповідача батьківських прав, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, виходячи в першу чергу з інтересів дитини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд, зважаючи на відмову у позові, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України покладає такі на позивача.

Керуючись статтями ст.ст. 150, 164, 165 СК України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поліщук Світлана Юріївна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покласти на Службу у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, місцезнаходження: вулиця Замкова, 94/2 місто Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, 24500, код ЄДРПОУ 44245065.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, місцезнаходження: вулиця Володимирська, 33 с.Білогородка Бучанського району Київської області, 08140, код ЄДРПОУ 44718685.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2024 року.

Суддя Р.В. Швець