Рішення

від 17.12.2024 по справі 229/1733/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/1733/24

Провадження № 2/229/1065/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Бочарової К.О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, визнання опікуном, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради про позбавлення батьківських прав, визнання опікуном, стягнення аліментів, в якому просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Бахмут Донецької обл., щодо неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Назначити опікуном ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , код інн НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини свого доходу щомісячно, але не нижче встановленого законом мінімуму, з дня подання заяви і до дня його повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини свого доходу щомісячно, але не нижче встановленого законом мінімуму, з дня подання заяви і до дня його повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позовна заява обґрунтована тим, що з липня 2020 року у позивача на вихованні знаходиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьком ОСОБА_5 у свідоцтві про народження записаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Бахмут Донецької області - відповідачі по цій справі. ОСОБА_2 є рідною сестрою позивача. Після одруження сестри 21 вересня 1991 року вона змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . У Бахмутському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29 травня 2001 року було зареєстровані відомості про розірвання цього шлюбу. Чотирнадцятого листопада 2010 року сестра ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_5 , батьком якого був ОСОБА_3 та з яким вони проживали без реєстрації шлюбу. Проте сімейне життя не склалося і вже в 2012 році вони розійшлися. Батько дитини не зустрічався зі своїм сином вже більше десяти років та зовсім не приймає участі в його вихованні та матеріальному забезпеченні.

З 2019 року племінник позивача ОСОБА_4 пішов до Бахмутського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 - багатопрофільний ліцей» Бахмутської міської ради Донецької області, де навчається по теперішній час. Вихованням сина його мати не займалася, успішністю в навчанні не цікавилась на зауваження класного керівника щодо неохайного зовнішнього вигляду, відвідування уроків, порушенням учнем дисципліни не реагувала. Внаслідок цього ОСОБА_5 мав низький рівень знань, систематично пропускав заняття без поважних причин, не виконував домашні завдання, поводив себе агресивно зі своїми однолітками. Саме ці обставини понудили позивача взяти до себе ОСОБА_5 . Мати дитини, ОСОБА_2 за весь цей час не надавала ніякої, в тому числі і матеріальної допомоги своїй дитині, не приділяла ніякої уваги синові, не вважала його своєю дитиною. З червня 2020 року і по теперішній час ОСОБА_4 проживає з позивачем, а відповідачка повністю усунулась від виховання дитини, зовсім не спілкується з сином, не цікавиться його побутом, навчанням, тобто відноситься до свого сина як до чужої людини. На протязі цих років відповідачка не спілкується з сином, не телефонує дитині, навіть не привітала з днем народження.

Останнє відоме місце реєстрації матері дитини ОСОБА_4 ОСОБА_2 це АДРЕСА_1 , однак через відкриту військову агресію російської федерації там не проживає, часто змінює місце проживання.

З моменту народження сина ОСОБА_5 і по теперішній час відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по виділенню коштів на його утримання, повністю усунулись від виховання дитини, не спілкуються з нею, не цікавиться її побутом, навчанням. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є працездатними. Вважає, що крім матеріального утримання, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки також зобов`язані поважати дитину, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати дитину до самостійного життя. Вважає, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини - сина ОСОБА_4 . Самоусунення відповідачів від обов`язку матеріально утримувати свою неповнолітню дитину і участі в її вихованні, а також необхідності оформлення опіки над ОСОБА_5 спонукало позивача звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_4 проживає з позивачем і перебуває на її утриманні. Позивач прикладає усі зусилля для забезпечення потреб дитини, але це не дозволяє їй повністю забезпечити та задовольнити потреби неповнолітньої дитини на її повноцінне харчування, купівлю необхідного одягу та взуття, ліків у разі хвороби, та на інші життєві потреби. Вважає, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. У разі відмови від такого утримання за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері або у твердій грошовій сумі. Так як дитина проживає разом з позивачем, то позивач має право на витребування аліментів на її утримання від відповідачів до досягнення нею повноліття в розмірі однієї четвертої частки від доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді Дружківського міського суду Донецької області від 28.03.2024 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав, просила суд їх задовольнити. Також зазначила, що займається вихованням ОСОБА_8 вже чотири роки, 14 листопада йому виповниться 14 років і необхідно отримувати документи, але враховуючи що батьки не приймають участь в житті дитини та не спілкуються з ним, а позивач не має права подавати документи щоб зробити дитині паспорт, тому потрібен офіційний представник, який міг би представляти інтереси дитини. ОСОБА_9 в останній раз бачила в січні 2022 року. Сама вона не телефонує позивачу, спілкування в них не склалося. А коли позивач подала позовну заяву до суду мама ОСОБА_8 почала писати їй та звинувачувати, але жодного разу не спитала про дитину. Дитина почала проживати з нею, оскільки вона була занедбана, з ним ніхто не займався, його не хотіли переводити до 4 класу, оскільки в нього були одні четвірки, позивач запропонувала мамі ОСОБА_8 , щоб він займався в неї, мати сказала, що вона ні чого не може зробити, каже йому вчитись, а він не хоче. З батьком дитини спілкувалась в останній раз ще до воєнних дій по відеозв`язку, він знав, що дитина знаходиться у неї. Також їй відомо, що на той момент він був в ОСОБА_10 . Мати ОСОБА_8 не перебувала з батьком дитини в офіційному шлюбі, коли дитині було 2,5 роки батьки посварилися і мати вигнала батька. Він домагався зустрічей з дитиною, а потім поїхав в Росію, це приблизно 2015-2016 рік був. Коли дитина почала проживати з позивачем він мав можливість спілкуватися з дитиною, то з`являвся то пропадав на пів року, мотивуючи це тим, що в нього проблеми, а потом взагалі зник. Їй відомо, що коли дитина проживала з нею батько сплачував матері дитини аліменти, щоб в нього не було боргів. Дитині дарував на день народження гроші, а за останні два роки не має від батьків ні подарунків на день народження, ні привітань. Мати дитини почала платити аліменти позивачу коли позовна заява надійшла до суду, з березня цього року перераховує на її картку 5000,00 грн. щомісяця. Де наразі перебуває мати дитини їй не відомо, але номер з якого вона їй пише визначається як Литва. Про перебування матері дитини на обліку у лікаря нарколога або психіатра їй не відомо.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, заяв та клопотань про розгляд справи без їх участі або про відкладення судового засідання від них на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою суду строк відзив на позовну заяву відповідачами також не поданий.

Третя особа Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали суду заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, рішення просять прийняти на розсуд суду.

Третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1ст.280 Цивільного процесуального кодексу Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08.12.2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис за №752 (т.1,а.с.7).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка селища Рожище, Рожищенського району, Волинської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується паспортом громадянина України та довідкою від 17.04.2022 року № 3007-5001142664 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (т.1, а.с.15-17,20).

Згідно довідки від 28.06.2022 року № 3007-5001806738 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (т.1,а.с.21).

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 25.01.1979 року виданого Рожищенським райвідділом РАЦС Волинської області ОСОБА_11 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками зазначені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (т.1, а.с.8).

Згідно виданої повторно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 21.06.2023 року виданого Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьками зазначені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (т.1, а.с.9).

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_5 від 18.01.2002 року відділом реєстрації актів громадського стану Артемівського міського управління юстиції 18.01.2002 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_11 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_16 (т.1,а.с.10).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00040199996 від 21.06.2023 року Селидівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.09.1991 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_18 . 29.05.2001 року Бахмутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано розірвання шлюбу, актовий запис 271 (т.1,а.с.11).

Згідно копії довіреності від 29.07.2021 року посвідченої приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Дубровським В.М., зареєстрована в реєстрі за №1165, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 уповноважує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями у відповідних уповноважених на те органах, установах, організаціях з питань, що стосуються мого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у будь-яких фондах, організаціях, Управлінні праці та соціального захисту населення, лікувальних закладах, шкільних закладах України, органах освіти, у відділі субсидії, чи в інших установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Для чого надає право отримувати та подавати від її імені довідки, заяви та інші документи у відповідні установи та організації, розписуватись за неї, вести від її імені справи, пов`язані з інтересами дитини, супроводжувати дитину у будь-які інстанції, якщо у тому буде необхідність, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності (т.2, а.с.22).

Як вбачається з психолого-педагогічної характеристики виданої керівником Бахмутського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-III ступенів №11-багатопрофільний ліцей» Бахмутської міської ради Донецької області ОСОБА_4 навчається у Бахмутському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-III ступенів №11-багатопрофільний ліцей» Бахмутської міської ради Донецької області з 10.09.2019 року. ОСОБА_5 проживав у неповній родині, із мамою ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за адресою: АДРЕСА_1 . Вихованням сина мати не займалася, успішністю в навчанні не цікавилася, на зауваження класного керівника ОСОБА_20 щодо неохайного зовнішнього вигляду, відвідування уроків, порушення учнем дисципліни не реагувала. Внаслідок чого учень мав низький рівень знань, систематично пропускав заняття без поважної причини, не виконував домашні завдання, поводив себе агресивно зі своїми однолітками та класним керівником. На засіданні Координаційної Ради з профілактики правопорушень було прийнято рішення поставити на внутрішньошкільний облік учня ОСОБА_21 за неодноразові порушення правил поведінки для здобувачів освіти НВК та агресивну поведінку по відношенню до учнів та педагогів (Наказ № 54-аг, від 02.03.2021р.). Класним керівником ОСОБА_22 та практичним психологом ОСОБА_23 систематично проводилась індивідуальна робота з учнем. ОСОБА_24 , мати ОСОБА_5 , неодноразово запрошувалася для надання консультативної допомоги щодо виховання сина класним керівником, адміністрацією закладу, співробітниками ювенальної превенції Бахмутського РВ поліції. На такі пропозиції мати учня реагувала не зовсім адекватно, на зустрічі з педагогами приходила дуже рідко, поводила себе агресивно, не прислухалася до порад. Із 29.07.2021 року за довіреністю № 1165, наданою приватним нотаріусом Бахмутського нотаріального округу Донецької області Дубровським В.М., підписаною біологічною матір`ю ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , хлопець почав проживати зі своєю рідною тіткою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Родина мешкала за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_25 постійно виходила на зв`язок із педагогами, цікавилася успіхами ОСОБА_5 . Учень став охайним, доглянутим, почав систематично відвідувати заклад освіти, виконувати домашні завдання, товаришувати з однокласниками, у дитини зникли прояви агресії. ОСОБА_26 , хлопець відвідував репетиторів із англійської мови, української мови та математики з метою надолужити пропущені знання. Учень активно почав займатися спортом, займався у тренажерному залі «Прайд» (м. Бахмут). У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, хлопець із тіткою переїхали до м. Київ, де проживають за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_27 продовжує працювати дистанційно головним бухгалтером комунального закладу культури «БАХМУТСЬКИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ ТА ДОЗВІЛЛЯ ІМЕНІ ЄВГЕНА МАРТИНОВА» та займатися вихованням племінника. Учень систематично виходить на онлайн-уроки, виконує вчасно домашні завдання, відповідально виконує доручення класного керівника ОСОБА_28 та педагогів. Має в наявності всі потрібні навчальні шкільні приладдя та комп`ютерну техніку для дистанційного навчання. ОСОБА_5 став допитливим, активним на уроках, дотримується рекомендацій щодо навчання, наданих педагогами та практичним психологом. ОСОБА_29 навчився встановлювати дружні відносини з однолітками. Емоційно-вольова сфера розвинена на високому рівні, тому учень вмотивований у навчанні. Психологічний стан відповідає віковим нормам розвитку. Навчальний матеріал учень засвоює на достатньому та високому рівні. Із задоволенням відвідує заходи, організовані педагогами хабу « ІНФОРМАЦІЯ_11 », які проходять у м. Київ. З 02.02.2024 по 23.02.2024 року ОСОБА_5 перебував на відпочинку в санаторно-оздоровчому центрі соціальної реабілітації «Смарагдове місто» (с. Оринин, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області). Мати, ОСОБА_2 , із сином не проживає, участі у його вихованні не бере. Навчання ОСОБА_4 за дистанційною формою в 7-А класі Бахмутського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 багатопрофільний ліцей» Бахмутської міської ради Донецької області також підтверджується довідкою №162 від 21.02.2024 року (т.1, а.с.12-14).

Згідно висновку органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.06.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 № 106-5744 від 09.07.2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 . Подружжя розлучилися в 2012 року і з тих пір батько з дитиною не спілкувався, матеріально не допомагав. ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_1 . З 2020 року ОСОБА_5 проживає разом з тіткою, яка займається його вихованням та матеріальним забезпеченням, мати та батько дитини повністю самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню сина. Відповідно до психолого-педагогічної характеристики Бахмутського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11-багатопрофільний ліцей» Бахмутської міської ради Донецької області, ОСОБА_4 навчається з 2019 року. Дитина проживала в неповній сім`ї з мамою. ОСОБА_2 вихованням сина не займалася, успішністю не цікавилася, дитина неохайно виглядала, мала низький рівень знань, поводив себе агресивно. Після того як ОСОБА_5 став проживати з тіткою, ситуація з дитиною змінилася, хлопець став охайним, доглянутим, завжди виконував домашні завдання, у дитини зникли прояви агресії. ОСОБА_1 постійно виходила на зв`язок з педагогами, цікавилася успіхами племінника. Після повномасштабного вторгнення росії, хлопець з тіткою переїхали до Києва. Учень систематично виходить на онлайн-уроки, виконує домашні завдання. Мати із сином не проживає, участі у його вихованні не бере. На засіданні комісії малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підтримав позицію тітки, пояснив, що дуже давно спілкувався з матір`ю. Його вихованням та утриманням займається тітка ОСОБА_30 . Вислухавши думку членів комісії з питань захисту прав дитини, пояснення дитини та тітки, враховуючи зазначене вище, відповідно до статей 19, 164 Сімейного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», проаналізувавши зібрані матеріали (протокол засідання комісії з питань захисту прав дитини від 12.06.2024 № 12), діючи в межах чинного законодавства України та в інтересах дитини, вирішили - вважати за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (т.1,а.с.130-131).

Згідно висновку органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.09.2024 року №106/58-2640 про доцільність встановлення опіки та відповідність його інтересам дитини, ОСОБА_1 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області 18.03.2003, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 виявила бажання бути опікуном над малолітнім племінником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 працює у Комунальній організації виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на посаді провідний бухгалтер та середньомісячний дохід становить 42 540, 00 грн. Відповідно до довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 2428 виданої 06.09.2024 Комунальним некомерційним підприємством «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» ОСОБА_1 немає ніяких протипоказань щодо оформлення опіки. Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявність судимості» Міністерства внутрішніх справ України станом на 23.08.2024 ОСОБА_1 є особа стосовно якої відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості, відомості про розшук. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до довідки від 28.06.2022 року взята на облік внутрішньо переміщеної особи в Управлінні праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації. ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у 2-кімнатній квартирі (договір оренди), яка розміщена на 3-му поверсі 9-ти поверхового будинку, облаштована необхідними меблями, побутовою технікою, речами повсякденного користування. ОСОБА_5 проживає у окремій кімнаті має місця для сну, письмовий стіл для навчання створені належні умови для навчання, відпочинку, розвитку дитини. ОСОБА_1 усвідомлює власну відповідальність за житія та здоров`я племінника. ОСОБА_1 поставлена на облік потенційних опікунів/піклувальників Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та занесена до Єдиного банку даних потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків та батьків-вихователів, як потенційний кандидат в опікуни/піклувальники 09.09.2024 за № 2610-166. Враховуючи зазначене вище Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітнім племінником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1,а.с.234-235).

Згідно листа Державної прикордонної служби України №19-34553/18/24-Вих від 20.05.2024 року в період з 08.11.2017 року по 20.05.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 перетнула державний кордон України 24.06.2022 року в напрямку виїзду з країни у пункті пропуску Рава-Руська, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 08.11.2017 року по 20.05.2024 року в Базі даних не виявлено (т.1, а.с.85-86).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 надала показання про те, що вона працює у Бахмутському НВК №11 та є класним керівником дитини. Зазначила, що позивач піклується про ОСОБА_8 , він виконує домашні завдання, систематично виходить на онлайн уроки, оскільки зараз вони навчаються дистанційно, приймає участь у всіх заходах які проходять у Києві, які проводяться досить часто у Бахмутському хабі і Стас завжди там присутній, також тітка прикладає зусилля з його виховання, він був у реабілітаційному центрі «Джерела», також вона самотужки возила його в санаторний табір в Хмельницькій області. Також позивач приймає участь у батьківському комітеті, тобто свідок спілкується тільки з ОСОБА_32 , з батьками дитини взагалі не спілкується. Нарікань до дитини взагалі немає, тому що є така тітка яку ОСОБА_5 називає мамою.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_33 надав показання про те, що він є рідним братом ОСОБА_4 , та зазначив, що спочатку повномасштабного вторгнення ОСОБА_34 проживав з ним рік, і за цей рік мати ніяк не виходила на зв`язок, не цікавилась ні його справами, ні навчанням. На початку повномасштабного вторгнення вона написала йому суто з ціллю дізнатись де вони є і з тих пір вона на зв`язок не виходила., не вітала з днем народження. Йому вона один раз надіслала привітання з днем народження при цьому взагалі не цікавилась ОСОБА_8 . До повномасштабного вторгнення свідок спілкувався із нею та із братом і дізнавався від нього про те, що мати абсолютно не цікавилась власною дитиною, у дитини не було елементарних речей, наприклад одягу, це був або якийсь мінімум або доношував, по навчанню теж було все погано, і класний керівник це підтвердить, дитина не вчилась, та не була зацікавлена у навчанні, гуртків не відвідувала, його ні куди не водили, вони навіть не проводили разом час як дитина і мати. ОСОБА_35 дитини вона також ніяк не сприяла. Дитина втікала з дому з друзями на річку влітку без відома матері, і це був єдиний раз коли дитина купалась, тобто мати не займалась дитиною, байдужа до дитини, до його здоров`я, розвитку. Він особисто водив ОСОБА_5 до офтальмолога та йому виписали окуляри, також водив його до невролога, тобто до цього нічого такого не робилось. Коли вони проживали в м. Маріуполі, орієнтовно років 10 назад, свідок мешкав разом з ними, і тоді все виглядало як нормальна сім`я, окрім деяких випадків, наприклад, коли свідок прийшов з роботи увечері, спостерігав таку картину, що скло на балконі розбите, дитина сама по собі чимсь займається, мати на той момент спить, і в кімнаті був запах алкоголю, батько дитини був на роботі. В той час переважно дитиною займався батько, це те що він спостерігав, коли пів року мешкав разом з ними. Батько дитини зі свідком не виходив на зв`язок, тому він сам ініціював спілкування, періодично переписувались, потім дитина не стільки спілкувалась з батьком скільки з бабою та дідом з батькової сторони, але після переїзду дитини до позивача, наскільки йому відомо, вони припинили спілкування. ОСОБА_36 та дід знаходяться в ОСОБА_37 , батько наскільки відомо знаходиться в Курську. У матері є алкогольна залежність, але вона того не визнає. На обліку у лікаря нарколога або психіатра не перебувала. Підсумовуючи зазначив, що мати не цікавиться власною дитиною, його добробутом та розвитком, відповідно який сенс їй тоді мати права на цю дитину якщо вона ні як не хоче приймати участь у її вихованні і в тому щоб дитина зросла гідним членом суспільства.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 надала показання про те, що вона проживала в м. Бахмут там де проживала дитина, часто ходила через двір, де дитина гуляла і звертала увагу на те, що дитина тривалий час перебуває на вулиці. З того часу як ОСОБА_30 почала опікуватись дитиною, він став більш соціалізованим, він почав радіти звичайним речам, радів велосипеду, радів тому що ОСОБА_30 возила його на море, він казав що мама ОСОБА_39 дуже смачно готує. ОСОБА_30 шукала йому психолога, щоб покращити його стан, зверталась до лікарів щоб покращити його фізичний стан. Викладачі тієї школи в якій навчався ОСОБА_34 , розповідали свідку, що у дитини покращились оцінки, також про це розповідала ОСОБА_30 і ОСОБА_34 , він дуже радів оцінкам.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_40 надав показання про те, що він є двоюрідним братом ОСОБА_4 , та зазначив, що раніше ОСОБА_34 виглядав неохайно, ніхто за ним не слідкував, проживав він з матір`ю, вчився погано, був постійно голодним та не міг наїстися про що йому розповідав сам ОСОБА_5 , також розповідав, що гуляє сам по собі або бігає по дахам з друзями, мати постійно спить. Після того як ОСОБА_34 почав жити з тіткою він краще виглядає, гарно вчиться, їздить відпочивати, розповідав, що в нього багато нових іграшок, з`явилися нові друзі.

Статтею 51 Конституції Українивстановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 27 даної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини, яка зобов`язує держави - учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частинами першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.150, п.1,2 ч.ч.1,2,3 ст.164, 166 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забралидитину зпологового будинкуабо зіншого закладуохорони здоров`ябез поважноїпричини іпротягом шестимісяців невиявляли щодонеї батьківськогопіклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки, та є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому питання про застосування такого заходу впливу до батьків нерозривно пов`язане з питанням захисту прав та інтересів дитини.

У своїй постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав).

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання батьківських обов`язків не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Суд ураховує думку дитини ОСОБА_4 , яка була з`ясована в судовому засіданні, який підтвердив, що вже 4 роки проживає разом з ОСОБА_41 та називає її мама ОСОБА_39 . Де зараз батьки не знає, з мамою бачився ще до повномасштабного вторгнення. ОСОБА_42 вона поділась не знає, вона два роки не писала, не дзвонила, не вітала з днем народження. Коли ОСОБА_5 почав жити з мамою ОСОБА_43 батько пів року писав та дзвонив, а потім десь пропав. Мама останній раз писала на його день народження в цьому році, але він їй не відповів, оскільки образився на неї з приводу того, що коли вони проживали в Маріуполі він одягався гірше ніж інші із-за чого з ним ніхто не хотів дружити, та казали що він з неблагополучної сім`ї. Мама дуже часто змінювала місце роботи, та коли він просив щось, вона казала, що в неї на це немає грошей. Коли вони повернулися до Бахмуту, він помітив, що мати почала вживати алкоголь, та коли вживала починала обзивати, бити його, ставити в куток із-за цього він не хоче з нею спілкуватися. Коли почав жити з мамою ОСОБА_43 , то він став краще виглядати, краще вчитися, в нього з`явилися друзі, мама ОСОБА_39 забезпечує його, готує йому. Проти позбавлення батьківських прав не заперечує. Хоче щоб і надалі мама ОСОБА_39 піклувалась про нього. З батьками спілкуватись не хоче.

За таких обставин, суд приходить до переконливого висновку, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини та вважає, що в інтересах малолітньої дитини слід позбавити відповідачів батьківських прав.

В той же час після реальної зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 можуть з дотриманням вимогст. 169 СК Українизвернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦК України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, регламентовано ст. 167 СК України, за змістом якої переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України №34/166/131/88 від 26.05.1999 року, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім`ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування.

В позовній заяві позивач, просила призначити її опікуном щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з висновком № 106/58-2640 від 10.09.2024 року Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітнім племінником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи те, що під час розгляду справи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг чотирнадцяти років, позбавлений батьківського піклування та потребує встановлення піклування, а також беручи до уваги висновки Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, враховуючи відсутність обставин, які унеможливлюють призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітнього, позбавленого батьківського піклування, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку про необхідність призначення позивача саме піклувальником.

Щодо вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 166 СКУкраїни, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 3ст. 166 СКУкраїни,при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.06.2014 року за позовом ОСОБА_44 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини вирішено стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_7 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , аліменти на користь ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІПН: НОМЕР_1 , на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини доходів відповідача щомісячно, починаючи з 21.01.2014 року та до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (т.2, а.с.43).

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У частині першій статті 10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у свої постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18 (провадження № 61-1347св20).

Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

За своєю суттю аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Метою судового рішення є досягнення юридичної визначеності у спірних правовідносинах, яке переконує сторони і суспільство у справедливості суду, утвердженні ним прав людини та запобігає стану невизначеності в аналогічних ситуаціях.

З огляду на викладене, суд, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, беручи до уваги найважливіші інтереси дитини, які, з урахуванням їх природи, переважають над інтересами батьків, врахувавши, що для благополуччя та повноцінного розвитку необхідним є забезпечення дитини коштами батьків, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь піклувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якою проживає дитина, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів з кожного, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.02.2024 року та до досягнення дитиною повноліття з кожного, припинивши стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.06.2014 р. (справа 263/523/14-ц) з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_7 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІПН: НОМЕР_1 , на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісячно, починаючи з 21.01.2014 року та до повноліття дитини, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 29.02.2024 року.

Згідно дост.141 ЦПК Українисудові витрати підлягають стягненню з відповідачів за кожну вимогу.

Керуючись ст.ст.141, 229, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , піклувальником неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 лютого 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 лютого 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.06.2014 р. (справа 263/523/14-ц) з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_7 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІПН: НОМЕР_1 , на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісячно, починаючи з 21.01.2014 року та до повноліття дитини, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 29.02.2024 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1816 /одна тисяча вісімсот шістнадцять/ грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 на користь держави судовий збір у розмірі 1816 /одна тисяча вісімсот шістнадцять/ грн. 80 коп.

Повний текст рішення буде виготовлено 19 грудня 2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

Третя особа: Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, код ЄДРПОУ 34215343, місцезнаходження: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, буд. 190;

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37393756, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14.

Суддя