Постанова

від 20.12.2024 по справі 916/640/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/640/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», Одеської області, м.Ізмаїл

на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Смелянець Г.Є. повний текст рішення складено та підписано 09.09.2024 року

у справі № 916/640/24

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ

до відповідача Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», Одеської області, м.Ізмаїл

про стягнення 82 944 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

В лютому 2024 року Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м.Ізмаїл Одеської області, в якій просило суд стягнути з Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м. Ізмаїл Одеської області, на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ заборгованість за користування вагонами в сумі 82 944 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ, посилаючись на Статут, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 та Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 року, зазначає, що за весь час користування спірними 205 вагонами, з моменту подання вагонів на під`їзну колію відповідача і до їхнього забирання, залізницею була нарахована плата за користування вагонами в сумі 146 184 грн. з ПДВ, про що було складено відповідні відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відповідач з вказаною сумую не погодився та надав згоду внести плату за користування спірними вагонами в сумі 63 240 грн. з ПДВ.

Решту плати за користування спірними вагонами в сумі 82 944 грн. відповідач відмовився сплачувати, що обумовило необхідність позивачу звернутись до суду з позовом про стягнення плати за користування спірними вагонами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 року у справі №916/640/24 (суддя Смелянець Г.Є.) позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м.Ізмаїл Одеської області, про стягнення 82 944 грн. задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності вини залізниці у затримці вагонів за спірний період, що є підставою для звільнення відповідача від сплати заявленої до стягнення суми плати за користування вагонами у розмірі 82 944 грн., а тому дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт», м.Ізмаїл Одеської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 року у справі №916/404/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ до Державного підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт», м.Ізмаїл Одеської області відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник, посилаючись на встановлені судом першої інстанції правовідносини між сторонами, зазначив, що суд першої інстанції не встановив усіх обставин, які мають значення для справи, а саме, на те, що у відповідача не було не тільки правових підстав, але й фізичної можливості для складання пам`яток про подавання / забирання вагонів форми ГУ-45 чи внесення інформації (зокрема у графу «Примітки) вказаних пам`яток.

Більш того, скаржником зазначено, що відповідачем не надавались пам`ятки на подавання вагонів форми ГУ-45, так як зазначений документ створюється у автоматизованій системі залізниці, відповідальними працівниками залізниці та відповідно до п.5 Розділу 55 «Інструкції з ведення станційної комерційної звітності», затвердженої наказом «Укрзалізниці» від 04.06.2003р. № 147-ц, із змінами (наказ № 056-Ц від 15.02.2006) складається у одному примірнику та вантажоодержувачу не надається.

Також, скаржник вказує, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки позиції та хибним висновкам позивача стосовно того, що «спірні вагони знаходились на під`їзній колії відповідача, а не на залізничній станції, та перебували в його користуванні, що підтверджується доданими до позовної заяви пам`ятками про подавання вагонів. Таким чином, у залізниці не було правових підстав для складання будь- яких актів загальної форми ГУ-23 стосовно вагонів, які фізично відсутні на станції та перебувають в користуванні вантажовідправника». В той же час суд першої інстанції жодним чином не надав правову оцінку тому, що зазначені вище твердження позивача спростовуються, зокрема, фактами складання позивачем наступних актів загальної форми ГУ-23 на відповідальність залізниці, для виключення часу затримки з вини залізниці з загального часу: №№ 359, 365, 414, 417, 424, 430, 438, 439, 476, 477, 388, 416, 402, 411, 456, 474. Складання зазначених актів фактично спростовує твердження позивача про відсутність правових підстав для складання актів форми ГУ-23 стосовно вагонів, які «фізично відсутні на станції та перебувають в користуванні вантажовідправника», оскільки позивач, незважаючи на свої необґрунтовані заяви, склав зазначені вище акти ф. ГУ-23 на вагони, які перебували не на станції, а на під`їзних коліях відповідача в очікуванні маневрових засобів після прийняття залізницею повідомлень про закінчення вантажних операцій. Адж,е час затримки вагонів з вини залізниці в очікуванні маневрових засобів залізниці чітко зазначено документально: з часу, зазначеному у повідомленні про закінчення вантажних операцій (про закінчення завантаження (розвантаження) вагонів), яке надається працівниками ДП «ІЗМ МТП» агенту комерційному станції, до моменту зважування вагонів, згідно з часом, зазначеним у книгах зважування вагонів.

Скаржник зауважує, що під час розгляду справи судом першої інстанції також не було досліджено наступні пам`ятки форми ГУ-45 про забирання вагонів на під`їзну колію ДП «ІЗМ МТП»: № 2525 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 22030839); № 2546 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 22030841); № 2527 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 22030845); № 2680 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 27030893);№ 2526 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 28030905); № 2610 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 28030910); № 2708 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 28030910); № 2685 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 29030916); № 2775 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 29030916); № 2769 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 29030922); № 2790 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 30030943); № 2813 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 30030943); №2858 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 31030950).

Також, скаржник вказує, що судом першої інстанції не були досліджені акти загальної форми ГУ-23, віднесені на відповідальність залізниці на вагони які знаходились на під`їзній колії ДП «ІЗМ МТП»: № 388 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 04030642); № 416 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 04030640);№ 402 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 04030643); № 411 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 07030680); №474 (відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 28030910).

З урахуванням зазначеного, апелянт вважає, що позовні вимоги залізниці щодо стягнення з відповідача плати за користування вагонами за час, коли вагони перебували в очікуванні маневрових засобів після отримання залізницею повідомлень про закінчення вантажних операцій, є безпідставними і неправомірними, що підтверджено доказами, наявними у матеріалах судової справи.

Наведені обставини, на переконання скаржника, є підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог залізниці у повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 року за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м.Ізмаїл Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 року у справі №916/640/24 було відкрито апеляційне провадження, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

24.10.2024 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ надійшов відзив (вх. №3692/24/Д1), у якому позивач просить суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м.Ізмаїл Одеської області відмовити, рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 року у справі №916/640/24 залишити без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві позивач зазначає, що перед накладенням КЕП на зазначені пам`ятки відповідач жодного разу не висловлював у будь якій формі свою незгоду з ними, не заперечував щодо змісту пам`яток та не звертався до залізниці з пропозицією внесення будь -яких відомостей у графі «Примітка», а тому, така поведінка відповідача свідчить про його повну згоду зі змістом зазначених пам`яток.

Крім того, позивач стверджує, що спірні вагони знаходились на під`їзній колії відповідача, а не на залізничній станції, та перебували в його користуванні, що підтверджується доданими до позовної заяви пам`ятками про подавання вагонів.

Таким чином, у залізниці не було правових підстав для складання будь яких актів загальної форми ГУ-23 стосовно вагонів, які фізично відсутні на станції та перебувають в користуванні вантажовідправника.

Також, 15.11.2024 року через електронний суд до Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№3692/24), в яких останній зазначає, що доводи і міркування позивача, викладені у відзиві на зазначену апеляційну скаргу, є помилковими та хибними, тобто такими, що не відповідають дійсності та спростовуються доказами, наявними у матеріалах судової справи.

Зокрема, відповідач вказує, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем хибно зазначено, що Пам`ятки про забирання вагонів форми ГУ-45 підписані шляхом накладання КЕП, оскільки у доданих позивачем до справи сканованих копіях Пам`яток чітко видно відсутність відміток про накладання КЕП, як працівниками станції, так і працівниками Порту. В наявності лише підписи від руки, що підтверджує фактично не реалізовані функцію накладання КЕП та можливість внесення зауважень в електронному вигляді у пам`ятки форми ГУ-45 з використанням автоматизованої системи Залізниці. В цьому відповідач вбачає порушення позивачем пунктів 8.1, 8.2 публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеним між сторонами, в редакції, введеної в дію з 19.01.2023, до якого приєднався відповідач.

При цьому, у сканованих Пам`ятках №№ 2103, 2526, долучених до матеріалів справи, відсутні графи №№ 10, 11, 12, що не відповідає затвердженій формі ГУ-45 та, відтак, такі документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами в понятті процесуального законодавства.

Також, відповідач вказує, що до позовної заяви позивачем не були додані відомості плати за користування вагонами №№ 31030950, 30030944, 30030943, на які посилається позивач у «Розрахунку загальної суми позову до ДП «Ізмаїльський МТП» по станції Ізмаїл», отже, зазначені відомості плати за користування вагонами не досліджувалися судом першої інстанції під час розгляду справи.

Крім того, вважає, що хибним є твердження позивача про те, що «у залізниці не було правових підстав для складання будь яких актів загальної форми ГУ-23 стосовно вагонів, які фізично відсутні на станції та перебувають в користуванні вантажовласника», оскільки всупереч зазначеного твердження позивача, працівниками залізниці складалися акти загальної форми на відповідальність залізниці на час затримки навантажених вагонів в очікуванні маневрових засобів залізниці на місцях навантаження/ вивантаження. Зазначені факти підтверджують те, що функція внесення часу звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами у графу «Примітки» Пам`яток, у випадку затримки прийняття вагонів від вантажовласника залізницею при знаходженні вагонів на коліях вантажовласника, як те передбачено пп. «в» п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113, не реалізована у автоматизованій системи Залізниці. Саме тому працівниками позивача для підтвердження часу затримки навантажених вагонів в очікуванні маневрових засобів залізниці складалися акти загальної форми ГУ-23 на відповідальність залізниці.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 3028,00 грн.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову. Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа № 916/640/24 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 82 944 грн.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м. Ізмаїл Одеської області не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 року у справі №916/640/24 є правомірним та таким, що не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

23.12.2021 Державним підприємством Ізмаїльський морський торговельний порт підписано Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №01125815/2021-0002 від 23.12.2021, згідно з якою відповідач підтверджує, що його в повній мірі ознайомлено з оприлюдненим АТ «Укрзалізниця» на сторінці http://uz- cargo.com/ договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом станом на день подання цієї заяви, ознайомлено з всією інформацією, необхідною для виконання договору, та визнає всі умови договору, а також відповідач виражає волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому ст. 634 Цивільного кодексу України.

Згідно з договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, на дання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (послуги) і проведення розрахунків за ці по слуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.

Відповідно до п.1.2 договору при виконанні договору сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:

- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (Статут залізниць України);

- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (Правила перевезення вантажів);

- Правила планування перевезень вантажів (статті 17 21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1030/7318 (Правила планування перевезень вантажів);

- Правила приймання вантажів до перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (Правила приймання вантажів до перевезення);

- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі Правила користування вагонами).

- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (Збірник тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);

- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС);

- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ).

Згідно з п.1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Відповідно до п.2.1.5 договору замовник зобов`язаний відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправника ми перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Згідно з п.3.4 договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (плата за користування власними вагонами перевізника).

Відповідно до п.3.4.1 договору розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2. договору.

Згідно з п.3.4.2 договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою:

Пвик = (Спл / 24) Ч tгод Ч kм, де:

Пвик. плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;

Спл ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн / вагон за добу визначена в додатку 1-2 до договору,

24 кількість годин у добі;

tгод кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу ва гонів.

kм коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного поїзда або контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається в додатку 1-2 договору.

Відповідно до п.3.4.3 договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п.3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Відповідно до п.12.1 договору, договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб- сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.

Також господарським судом встановлено, що протягом лютого-березня 2023 позивачем подавались під навантаження 205 порожніх вагонів на під`їзну колію ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», що підтверджується наявними в матеріалах справи пам`ятками про подавання вагонів на під`їзну колію ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»:

- №1417: час передачі вагонів при подаванні 23.02.2023 04:00, номера вагонів №62474663, №63381008;

- №1584: час передачі вагонів при подаванні 01.03.2023 00:05, номера вагонів №63683924, №60428539, №67921569, №66011966, №66734021, №63178255, №61975983, №63262059, №65753063;

- №1587: час передачі вагонів при подаванні 01.03.2023 02:00, номера вагонів №63896682, №61105474, №67609933, №63027973;

- №1596: час передачі вагонів при подаванні 01.03.2023 15:10, номера вагонів №60955457, №61219747, №56114432, №63028443, №63516587, №65335903, №52869658, №60222262, №63311930;

- №1610: час передачі вагонів при подаванні 01.03.2023 20:10, номера вагонів №64431810, №64926884, №54608179, №60668472, №63398135, №64882210, №61527552, №63267736, №67151100, №61821286;

- №1620: час передачі вагонів при подаванні 02.03.2023 00:30, номера вагонів №66375569, №63308779, №63742779, №63539845, №57900789, №62867783;

- №1654: час передачі вагонів при подаванні 03.03.2023 01:00, номера вагонів №633418532, №61524831, №61525259, №63464663, №67900134, №61528873, №61527636, №60909785;

- №1662: час передачі вагонів при подаванні 03.03.2023 14:00, номера вагонів №63504674, №63026108, №63955421, №62611314, №63403638, №61110250, №52238888, №63195861;

- №1693: час передачі вагонів при подаванні 04.03.2023 08:50, номера вагонів №52892056, №63568265, №63750178, №62192372, №60284841, №63279798, №56858236, №52290707, №62639521;

- №1711: час передачі вагонів при подаванні 05.03.2023 00:30, номера вагонів №61287413, №62932967, №63717201, №62432976, №62924139;

- №1733: час передачі вагонів при подаванні 05.03.2023 20:20, номера вагонів №64567415, №52515103, №54711569, №53416566, №61282083, №62960984, №67627737, №62238712, №66766874, №67161257;

- №1755: час передачі вагонів при подаванні 06.03.2023 17:00, номера вагонів №60431863, №62393947, №63381131, №64761802, №66167164, №64815822, №63716344, №61849683, №60439908, №63761274, №64728561, №63211817, №65347924;

- №1783: час передачі вагонів при подаванні 07.03.2023 13:50, номера вагонів №63985162, №63311732, №58376500;

- №1788: час передачі вагонів при подаванні 07.03.2023 22:10, номера вагонів №61034864, №63397574, №67885160, №60426004, №63683973, №61774857;

- №1834: час передачі вагонів при подаванні 09.03.2023 14:00, номера вагонів №64964604, №63661151, №63597538;

- №1957: час передачі вагонів при подаванні 13.03.2023 20:10, номера вагонів №63453831, №66941063, №62030408, №53444881, №67700427, №61397766, №55293203;

- №1965: час передачі вагонів при подаванні 14.03.2023 03:30, номера вагонів №61615985, №56941354, №54998117, №60506037, №64469885, №63843833, №60275245;

- №1996: час передачі вагонів при подаванні 15.03.2023 03:30, номер вагону №66525346;

- №2044: час передачі вагонів при подаванні 16.03.2023 13:00, номера вагонів №62923289, №63028674, №58681701, №61774782, №63749014, №63381180, №60568334;

- №2045: час передачі вагонів при подаванні 16.03.2023 13:00, номера вагонів №55047039, №615852136, №53135083, №65288367, №63149801, №60595881;

- №2049: час передачі вагонів при подаванні 16.03.2023 15:00, номер вагону №63684203;

- №2050: час передачі вагонів при подаванні 16.03.2023 16:00, номера вагонів №63399968, №62738422, №63105266;

- №2084: час передачі вагонів при подаванні 18.03.2023 03:50, номер вагону №61825287;

- №2107: час передачі вагонів при подаванні 18.03.2023 21:00, номера вагонів №60513173, №60989738, №61222881, №62623673, №61842712;

- №2108: час передачі вагонів при подаванні 19.03.2023 00:10, номер вагону №63273460.

Вказані пам`ятки про подавання вагонів підписані працівником станції та працівником вантажовласника ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт».

Після навантаження спірні вагони забирались з під`їзної колії ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» залізницею, що підтверджується наявними в матеріалах справи пам`ятками про забирання вагонів з під`їзної колії ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»:

- №2103: час передачі вагонів при забиранні 09.03.2023 01:30, час фактичного забирання вагонів залізницею 09.03.2023 02:00, номера вагонів №63195309, №67885160;

- №2526: час передачі вагонів при забиранні 21.03.2023 11:20, час фактичного забирання вагонів залізницею 21.03.2023 17:00, номера вагонів №62921721, №65887549, №53759577, №56053416;

- №1860: час передачі вагонів при забиранні 01.03.2023 20:30, час фактичного забирання вагонів залізницею 01.03.2023 21:30, номера вагонів №63683924, №60428539, №67921569, №66011966, №66734021, №63178255, №61975983, №63262059, №65753063;

- №1889: час передачі вагонів при забиранні 02.03.2023 13:45, час фактичного забирання вагонів залізницею 02.03.2023 15:05, номера вагонів №63311500, №64431810, №64926884, №54608179, №60668472, №63398135, №64882210, №61527552, №63267736, №67151100, №61821286;

- №1892: час передачі вагонів при забиранні 02.03.2023 08:45, час фактичного забирання вагонів залізницею 02.03.2023 15:43, номера вагонів №60955457, №61219747, №56114432;

- №1896: час передачі вагонів при забиранні 02.03.2023 15:55, час фактичного забирання вагонів залізницею 02.03.2023 16:44, номера вагонів №62474663, №63896682, №61105474, №67609933, №63027973;

- №1898: час передачі вагонів при забиранні 02.03.2023 08:45, час фактичного забирання вагонів залізницею 02.03.2023 16:35, номера вагонів №63028443, №63516587, №65335903, №52869658, №60222262, №63311930;

- №1915: час передачі вагонів при забиранні 03.03.2023 00:10, час фактичного забирання вагонів залізницею 03.03.2023 01:40, номера вагонів №66375569, №63308779, №63742779, №63539845, №57900789, №62867783;

- №1946: час передачі вагонів при забиранні 04.03.2023 01:05, час фактичного забирання вагонів залізницею 04.03.2023 01:55, номера вагонів №61524831, №61525259, №63253272, №61527636, №61990784;

- №2034: час передачі вагонів при забиранні 06.03.2023 12:20, час фактичного забирання вагонів залізницею 06.03.2023 12:45, номера вагонів №52892056, №63568265, №63750178, №62192372, №60284841, №63279798, №56858236, №52290707, №62639521;

- №2037: час передачі вагонів при забиранні 06.03.2023 13:25, час фактичного забирання вагонів залізницею 06.03.2023 13:40, номера вагонів №61287413, №62932967, №62432976;

- №2043: час передачі вагонів при забиранні 06.03.2023 23:55, час фактичного забирання вагонів залізницею 07.03.2023 01:30, номера вагонів №64567415, №52515103, №54711569, №53416566, №61282083, №62960984, №67627737, №62238712, №66766874, №67161257;

- №2051: час передачі вагонів при забиранні 06.03.2023 20:10, час фактичного забирання вагонів залізницею 07.03.2023 09:50, номера вагонів 352238888, №63195861;

- №2091: час передачі вагонів при забиранні 08.03.2023 15:30, час фактичного забирання вагонів залізницею 08.03.2023 16:00, номера вагонів №63985162, №63311732, №58376500, №63378830;

- №2093: час передачі вагонів при забиранні 08.03.2023 15:30, час фактичного забирання вагонів залізницею 08.03.2023 16:00, номера вагонів №61774857, №63683973, №60426004, №63397574, №61034864, №62923164, №53564787;

- №2137: час передачі вагонів при забиранні 10.03.2023 03:20, час фактичного забирання вагонів залізницею 10.03.2023 03:50, номера вагонів №64964604, №63661151, №63597538;

- №2138: час передачі вагонів при забиранні 10.03.2023 03:20, час фактичного забирання вагонів залізницею 10.03.2023 03:50, номера вагонів №64761802, №66167164, №61849683;

- №2259: час передачі вагонів при забиранні 14.03.2023 07:00, час фактичного забирання вагонів залізницею 14.03.2023 07:30, номера вагонів №63453831, №66941063, №62030408, №53444881, №67700427, №61397766, №55293203;

- №2266: час передачі вагонів при забиранні 14.03.2023 13:15, час фактичного забирання вагонів залізницею 14.03.2023 15:25, номера вагонів №61615985, №56941354, №54998117, №60506037, №64469885, №63843833, №60275245;

- №2367: час передачі вагонів при забиранні 17.03.2023 06:30, час фактичного забирання вагонів залізницею 17.03.2023 09:20, номера вагонів №62923289, №63028674, №58681701, №61774782, №63749014, №63381180;

- №2370: час передачі вагонів при забиранні 17.03.2023 06:30, час фактичного забирання вагонів залізницею 17.03.2023 09:55, номер вагону №63684203;

- №2373: час передачі вагонів при забиранні 17.03.2023 10:55, час фактичного забирання вагонів залізницею 17.03.2023 13:05, номера вагонів №60568334, №61508222, №612879989, №61121588, №61121869, №61495917, №63399968, №62738422, №63105266, №66525346;

- №2384: час передачі вагонів при забиранні 17.03.2023 15:10, час фактичного забирання вагонів залізницею 17.03.2023 17:00, номера вагонів №55047039, №61585212, №53135083, №65288367, №63149801, №60595881;

- №2496: час передачі вагонів при забиранні 20.03.2023 17:00, час фактичного забирання вагонів залізницею 20.03.2023 17:30, номера вагонів №61222881, №60513173, №63273460, №62623673, №61842712;

- №2505: час передачі вагонів при забиранні 20.03.2023 22:55, час фактичного забирання вагонів залізницею 20.03.2023 23:42, номера вагонів №63267124, №53468674, №63657258, №61357166, №63263024, №632274039.

Вказані пам`ятки про забирання вагонів підписані працівником станції та працівником вантажовласника ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт».

Окрім того, в матеріалах справи наявні відповідні повідомлення про закінчення навантаження та журнали обліку телефонограм.

Щодо обставин, які викликали затримку вагонів з вини залізниці, позивачем складено відповідні акти загальної форми:

- №359 від 23.02.2023, згідно з яким вагони №62474663, №63381008 навантажені 23.02.2023 о 07:00, не подані на перевантаження через зайнятість маневрових засобів. Час початку затримки вагонів 23.02.2023 о 07:00;

- №365 від 23.02.2023, згідно з яким вагони №62474663, №63381008 навантажені 23.02.2023 о 07:00, не подані на перевантаження через зайнятість маневрових засобів. Маневрові засоби з`явились 23.02.2023 о 15:45, час початку затримки вагонів 23.02.2023 о 07:00, час закінчення затримки вагонів 23.02.2023 о 15:45;

- №414 від 03.03.2023, згідно з яким вагони №63341853, №61524831, №61525259, №63464663, №67900134, №61528873, №61527636, №60909785 навантажені 03.03.2023 о 07:00, не перевантажені через зайнятість маневрових засобів. Час початку затримки вагонів 03.03.2023 о 07:00;

- №417 від 03.03.2023, згідно з яким вагони №63341853, №61524831, №61525259, №63464663, №67900134, №61528873, №61527636, №60909785 навантажені 03.03.2023 о 07:00, не перевантажені через зайнятість маневрових засобів. Маневрові засоби з`явились 03.03.2023 о 12:40, час початку затримки вагонів 03.03.2023 о 07:00, час закінчення затримки вагонів 03.03.2023 о 12:40;

- №424 від 04.03.2023, згідно з яким вагони №63504674, №63026108, №63955421, №62611314, №63403638, №61110250,№52238888, №63195861 навантажені, не подані на перевантаження через зайнятість маневрових засобів. Час початку затримки вагонів 03.03.2023 о 20:10;

- №430 від 04.03.2023, згідно з яким вагони №63504674, №63026108, №63955421, №62611314, №63403638, №61110250,№52238888, №63195861 навантажені, не подані на перевантаження через зайнятість маневрових засобів. Час початку затримки вагонів 03.03.2023 о 20:10, час закінчення затримки вагонів 04.03.2023 о 16:55;

- №438 від 07.03.2023, згідно з яким вагони №60431863, №62393947, №63381131, №64761802, №66167164, №64815822, №63716344, №61849683, №60439908, №63761274, №64728561, №63211817, №65347924 навантажені 07.03.2023 о 07:00 згідно телефонограми порту, не перевантажені через зайнятість маневрових засобів. Час початку затримки вагонів 07.03.2023 о 07:00;

- №439 від 07.03.2023, згідно з яким вагони №60431863, №62393947, №63381131, №64761802, №66167164, №64815822, №63716344, №61849683, №60439908, №63761274, №64728561, №63211817, №65347924 навантажені 07.03.2023 о 07:00 згідно телефонограми порту, не перевантажені через зайнятість маневрових засобів. Час початку затримки вагонів 07.03.2023 о 07:00, час закінчення затримки вагонів 07.03.2023 о 10:10;

- №476 від 30.03.2023, згідно з яким вагони №63189583, №61322087, №63103808, №63065387, №63388573, №63149132, №66241829 навантажені 30.03.2023 о 14:00, не подані на перевантаження через зайнятість маневрових засобів. Час початку затримки вагонів 30.03.2023 о 14:00;

- №477 від 30.03.2023, згідно з яким вагони №63189583, №61322087, №63103808, №63065387, №63388573, №63149132, №66241829 навантажені 30.03.2023 о 14:00, не подані на перевантаження через зайнятість маневрових засобів. Час початку затримки вагонів 30.03.2023 о 14:00, час закінчення затримки вагонів 30.03.2023 о 15:55.

За час користування спірними вагонами з моменту подавання вагонів на під`їзну колію ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» до моменту забирання вагонів залізницею позивачем, за відрахуванням часу затримки забирання вагонів з вини позивача, нарахована відповідачу плата за користування вагонами на суму 146 184 грн.

На підтвердження розміру плати за користування вагонами в матеріалах справи наявні відомості плати за користування вагонами: №02030626, №04030640, №04030642, №04030643, №04030644, №06030673, №07030680, №07030681, №08030692, №09030702, №10030717, №10030719, №14030757, №16030770, №18030790, №22030839, №22030841, №22030844, №22030845, №27030893, №28030905, №28030910, №29030916, №29030919, №29030922, які містять зауваження представника вантажовласника ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»: відсутні акти загальної форми ГУ-23 на відповідальність залізниці в очікуванні маневрових засобів до виведення завантажених вагонів на зважування, відповідно до наданої заявки.

Між тим, відповідач частково не погодився із нарахованою сумою плати за користування вагонами, а саме, погодив лише суму плати в розмірі 63 240 грн.

У листах від 23.11.2023 вих.№34/1-23, від 25.12.2023 вих.№34/1-1535-23 відповідач, у відповідь на листи позивача, зазначив, що відомості плати за користування вагонами підписані відповідачем в паперовому вигляді із зауваженнями та надані станції; згідно із зауваженнями відповідача всі відомості перераховані, відкориговані, надані відповідачу в паперовому вигляді, сплачені та підтверджені відповідачем в повному обсязі.

З метою можливості списання з особового рахунку відповідача погодженої ним плати за користування вагонами у сумі 63 240 грн. сторонами підписані відкориговані відомості №02030626р, №04030640р, №04030642р, №04030643р, №04030644р, №06030673р, №07030680р, №07030681р, №08030692р, №09030702р, №10030717р, №10030719р, №14030757р, №16030770р, №18030790р, №22030839р, №22030841р, №22030844р, №22030845р, №27030893р, №28030905р, №28030910р, №29030916р, №29030919р, №29030922р.

Решту плати за користування спірними вагонами у розмірі 82 944 грн. відповідачем не оплачено, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми у розмірі 82 944 грн., яка виникла у зв`язку з неповною сплатою відповідачем вартості послуг з використання поданих позивачем вагонів.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками, викладеними у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 306 Господарського кодексу України, встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За змістом ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно із ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

У пункті 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

У статті 71 Статуту залізниць визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Умови укладеного сторонами договору від 18.03.2020 визначають, що замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019, в редакції наказу №418 від 11.08.2021 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.08.2021 за № 1070/36692, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3,023.

Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлюватися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.

Відповідно пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

За приписами п. 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Згідно з п. 14 Правил розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

Пунктом 15 Правил передбачено, що за час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов договору, Статуту та Правил між сторонами підписувались пам`ятки про подавання / забирання вагонів, в яких сторонами зафіксовано час фактичної передачі відповідачу у користування (розпорядження) вагонів та час фактичного забирання цих вагонів позивачем з користування відповідача.

Протягом лютого-березня 2023 на підставі пам`яток про подавання вагонів на під`їзну колію Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м. Ізмаїл Одеської області пам`яток про забирання вагонів з його під`їзної колії та актів загальної форми на віднесення відповідальності залізниці були складені відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 - №02030626, №04030640, №04030642, №04030643, №04030644, №06030673, №07030680, №07030681, №08030692, №09030702, №10030717, №10030719, №14030757, №16030770, №18030790, №22030839, №22030841, №22030844, №22030845, №27030893, №28030905, №28030910, №29030916, №29030919, №29030922, із зауваженнями представника вантажовласника відповідача про відсутність актів загальної форми ГУ-23 на відповідальність залізниці в очікуванні маневрових засобів до виведення завантажених вагонів на зважування, відповідно до наданої заявки.

Загальна сума нарахованої плати за час користування спірними вагонами з моменту подавання вагонів на під`їзну колію Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м. Ізмаїл Одеської області до моменту забирання вагонів залізницею позивачем, за відрахуванням часу затримки забирання вагонів з вини позивача, становить 146 184 грн.

Водночас, відповідачем нараховану плату за користування вагонами погоджено частково на суму 63 240 грн., для чого сторонами підписано відкориговані відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №02030626р, №04030640р, №04030642р, №04030643р, №04030644р, №06030673р, №07030680р, №07030681р, №08030692р, №09030702р, №10030717р, №10030719р, №14030757р, №16030770р, №18030790р, №22030839р, №22030841р, №22030844р, №22030845р, №27030893р, №28030905р, №28030910р, №29030916р, №29030919р, №29030922р.

Решту плати за користування спірними вагонами у розмірі 82 944 грн. відповідачем не оплачено.

При цьому, посилання відповідача на те, що сформовані станцією Ізмаїл відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46: 02030626, 04030640, 04030642, 04030643, 04030644, 06030673, 07030680, 07030681, 08030692, 09030702, 10030717, 10030719, 14030757, 16030770, 18030790, 22030839, 22030841, 22030844, 22030845, 27030893, 28030905, 28030910, 29030916, 29030919, 29030922, 30030943, 30030944, 31030950 на загальну суму 82944 грн. (з ПДВ) своєчасно не погоджені, оскільки працівниками станції не були складені акти загальної форми ГУ-23 на відповідальність залізниці з причини очікування маневрових засобів для виведення завантажених вагонів на зважування або дозування, відповідно до наданих заявок, а також те, що затримка вагонів відбулась з вини залізниці, місцевий господарський суд правильно не прийняв до уваги, з огляду на наявні в матеріалах справи акти загальної форми №359 від 23.02.2023, №365 від 23.02.2023, №414 від 03.03.2023, №417 від 03.03.2023, №424 від 04.03.2023, №430 від 04.03.2023, №438 від 07.03.2023, №439 від 07.03.2023, №476 від 30.03.2023, №477 від 30.03.2023, які враховані позивачем під час визначення плати за користування вагонами у розмірі 82 944 грн (з ПДВ).

Доказів звернення відповідача до позивача про складання інших актів загальної форми на відповідальність залізниці з причини очікування маневрових засобів для виведення завантажених вагонів на зважування або дозування за спірний період відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи пам`ятки про забирання вагонів, які підписані відповідачем в графі «Примітка» не містять жодних зазначень про час затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. При цьому, виходячи з положень абз. в п.16 Правил користування вагонами і контейнерами така підстава звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, як затримка прийняття залізницею вагонів, має бути зазначена саме в пам`ятках про забирання вагонів (із зазначенням часу затримки з вини залізниці).

Інших доказів на підтвердження посилань відповідача щодо відповідальності позивача у затримці вагонів відповідачем знову ж таки ані до судупершої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано, а наявні в матеріалах справи пам`ятки на подавання вагонів ГУ-45, повідомлення про закінчення завантаження (розвантаження) вагонів, телефонограми не спростовують правомірно встановлених судом першої інстанції обставин щодо часу затримки вагонів та часу користування вагонами, який підлягає оплаті відповідачем.

Враховуючи наведені встановлені обставини у даній справі, колегія суддів зазначає, що у даному випадку позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами у розмірі 146 184 грн., а тому є вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду ще й на таке.

Проаналізувавши вищевказані норм законодавства та положення договору, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що на відповідача покладений обов`язок вносити плату за користування вагонами, зокрема, за час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні відповідача. Між цим, Статутом та Правилами передбачені підстави звільнення вантажовласника (відповідача) від обов`язку вносити плату з таких підстав:

- п. 121 Статуту: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами;

- п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Отже, перелік підстав для звільнення відповідача від обов`язку вносити плату за користування вагонами є вичерпним, натомість у цій справі відповідачем не доведено, а судами не встановлено, що у спірних відносинах мали місце вищевказані обставини.

При цьому, колегія суддів зауважує, що договором та вищевказаними нормативними актами передбачено, що відповідач зобов`язаний вносити плату за час, коли вагони знаходились у його безпосередньому розпорядженні, натомість матеріали справи не містять доказів, що після отримання вагонів за пам`яткою про подавання вагонів до підписання пам`ятки про забирання вагонів останні вибували з розпорядження відповідача та перебували у розпорядженні іншої особи.

Щодо тверджень відповідача про те, що затримка вагонів на коліях відповідача виникла в очікуванні маневрових засобів залізниці для виведення завантажених вагонів на зважування, про що залізниця мала скласти відповідні акти загальної форми ГУ-23 на відповідальність залізниці, та час такої затримки мав бути виключений із загального часу користування вагонами, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Статтею 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні вагони знаходились на під`їзній колії відповідача, а не на залізничній станції, та перебували в його користуванні, що підтверджується доданими до позовної заяви пам`ятками про подавання вагонів.

Таким чином, у Залізниці не було правових підстав для складання будь яких актів загальної форми ГУ-23 стосовно вагонів, які фізично відсутні на станції та перебувають в користуванні вантажовідправника.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 17 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником, про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній. Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, графи перевізних документів «маса вантажу визначена відправником», заповнюються вантажовідправником.

Згідно положень ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Тобто, з наведених норм випливає, що визначення маси вантажу є обов`язком виключно вантажовідправника, та вантажовідправник самостійно та на власний ризик обирає спосіб визначення маси вантажу на несе усі пов`язані з цим витрати

Отже, колегія суддів вважає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а тому вони не можуть слугувати підставою для його скасування з доводів, викладених в апеляційній скарзі.

В той же час, висновки Господарського суду Одеської області, викладені у рішенні від 04.09.2024 року у справі №916/640/24 є правомірними та такими, що зміни або скасування не потребують.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м.Ізмаїл Одеської області задоволення не потребує, а рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 року у справі №916/640/24 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладається на скаржника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», м.Ізмаїл Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 року у справі №916/640/24 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 року у справі №916/640/24 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська Я.Ф. Савицький