Постанова

від 17.12.2024 по справі 910/8478/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа№ 910/8478/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Вівдиченко О.І. за посв.

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2 : Михайленко І.Ю. самопредст.;

від відповідача 1: Шайко С.В. орд.;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 (повний текст складено 23.09.2024)

у справі №910/8478/24 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі 1) Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області та

2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті"

2. Комунального підприємства "Міськсвітло" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 616.100,69 грн,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач 1) та Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" (далі - відповідач 1, Товариство) та Комунального підприємства "Міськсвітло" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - відповідач 2, Підприємство), в якому просив суд:

- визнати недійсними укладені між Товариством та Підприємством Додаткові угоди №3 від 19.02.2021, №4 від 19.02.2021, №6 від 08.09.2021, №7 від 26.10.2021, №8 від 27.10.2021, №9 від 16.11.2021, №10 від 16.11.2021, №11 від 30.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №149 від 31.12.2020;

- стягнути з Товариства в доход бюджету Горішніх Плавнів безпідставно збережені грошові кошти у сумі 616 100,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Товариством та Підприємством, за результатами проведення відкритих торгів, був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу №149 від 31.12.2020 (далі - договір), за умовами якого Товариство повинно було поставити Підприємству електричну енергію в обсязі 1 138 400 кВт·год за ціною 1,65 грн за 1 кВт·год (без ПДВ), загальною вартістю 2 260 862,00 грн з ПДВ, однак у подальшому відповідачами було укладено 8 додаткових угод, відповідно, сторони погодили збільшення ціни за одиницю товару із одночасним зменшенням обсягів закупівель, внаслідок чого вартість 1 кВт·год зросла на 96,56% від первісної ціни, а її обсяг зменшився, що призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Спірні додаткові угоди укладені з порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними та стягнення до бюджету безпідставно та надмірно сплачених коштів в сумі 616 100,69 грн. Також прокурор вказав, що позивачі не здійснюють належний захист інтересів держави, що зумовило у прокурора виникнення права на звернення до суду із даним позовом.

Відповідач 1, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, посилався на те, що підписані між сторонами додаткові угоди, якими вносилися зміни до істотних умов договору № 149 від 31.12.2021, а саме, ціни за одиницю товару, вчинялися за погодженням сторін та з обґрунтованим підтвердженням коливання цін на енергетичному ринку в бік зростання, зокрема, на підставі цінових довідок Харківського ТПП. Також відповідач 1 зазначив, що додаткова угода № 3 від 19.02.2021 не перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ліміт у розмірі 10% від ціни, визначеної договором. Відповідач 1 додатково вказав на те, що згідно зі ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідач 2, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, посилався на те, що оспорювані прокурором додаткові угоди було укладено з дотриманням умов договору та на підставі достатньо обґрунтованого підтвердження коливання цін на енергетичному ринку в бік зростання, а саме, на підставі цінових довідок Харківського ТПП. Також відповідач 2 вказав на те, що Законом України "Про публічні закупівлі" жодним чином не обмежується підсумковий кінцевий відсоток підвищення ціни та не обумовлений період часу, протягом якого має відбутися коливання цін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 серпня 2024 позов задоволено повністю.

Визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 19.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 149 від 31.12.2020.

Визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 19.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 149 від 31.12.2020.

Визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 08.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 149 від 31.12.2020.

Визнано недійсною додаткову угоду № 7 від 26.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 149 від 31.12.2020.

Визнано недійсною додаткову угоду № 8 від 27.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 149 від 31.12.2020.

Визнано недійсною додаткову угоду № 9 від 16.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 149 від 31.12.2020.

Визнано недійсною додаткову угоду № 10 від 16.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 149 від 31.12.2020.

Визнано недійсною додаткову угоду № 11 від 30.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 149 від 31.12.2020.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" до місцевого бюджету Горішніх Плавнів безпідставно збережені грошові кошти у сумі 616 100,69 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" на користь Полтавської обласної прокуратури 33.465 грн 51 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд неповно з`ясував істотні для справи обставини, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, тому що Держаудитслужба не набула статусу позивача; фактично не заявлено жодної вимоги до відповідача1 - Горішньоплавнівської міськради; прокурором не доведено порушення права позивача2 - Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області; прокурор алогічно не висунув вимогу про визнання недійсною додаткової угоди 12; судом не враховано коливання регульованих цін на ринку електроенергії; відповідальність у даному випадку повинна покладатись не на суб`єкта підприємницької діяльності, а на посадову особу покупця.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що наявні підстави для звернення прокурора з даним позовом, оскільки орган державного фінансового контролю позивач 1 - Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області не звернувся до суду з позовом у зв`язку з даним порушенням у сфері збереження і використання бюджетних активів, тобто, не вжив заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних правовідносинах; спірні додаткові угоди укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку електроенергії і нової уціни електроенергії; додатковою угодою 12 від 24.12.2021 не підвищувалась ціна на електроенергію.

Позивач 2 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін з тих же мотивів, що і прокурор, обґрунтовуючи порушення спірними додатковими угодами законодавства про публічні закупівлі.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача 1 та відповідача 2.

За клопотанням представника позивача 2 судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник відповідача 1 (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача 2 у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами проведення процедури закупівлі UA-2020-11-24-011643-с між Комунальним підприємством "Міськсвітло" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (відповідач 2, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" (відповідач 1, постачальник) 31.12.2020 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 149 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Згідно з п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію, код згідно ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія), споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.2 договору загальний обсяг постачання електроенергії становить 1138400 кВт год. Перелік об`єктів Споживача за якими здійснюється постачання електричної енергії вказується у додатку № 2 до договору.

Відповідно до Специфікації (додаток № 1 до договору) передбачено постачання електричної енергії в кількості 1138400 кВт*год по ціні 1,65 (1,65499970719) грн за одиницю (без ПДВ) на суму 2.260.862,00 грн (з ПДВ).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно.

У подальшому, сторонами укладено вісім додаткових угод (№ 3 від 19.02.2021, № 4 від 19.02.2021, № 6 від 08.09.2021, № 7 від 26.10.2021, № 8 від 27.10.2021, № 9 від 16.11.2021, № 10 від 16.11.2021 та № 11 від 30.11.2021) до договору, відповідно до яких сторони, із посиланням, зокрема на пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (у редакції, що діяла на момент оголошення закупівлі UA-2020-11-24-011643-с, далі - Закон України "Про публічні закупівлі"), пункту 13.5 договору, погодили збільшення ціни за одиницю товару, із одночасним зменшенням обсягів закупівель. Інші умови договору, що не врегульовані даними додатковими угодами сторони залишили без змін і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Крім того, сторонами укладено ряд додаткових угод (№ 1 від 22.01.2021, № 2 від 19.02.2021, № 5 від 16.03.2021 та № 12 від 24.12.2021), якими внесено зміни до умов договору, що не стосуються збільшення ціни за одиницю товару.

Спір виник у зв`язку з тим, що на думку Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, додаткові угоди № 3 від 19.02.2021, № 4 від 19.02.2021, № 6 від 08.09.2021, № 7 від 26.10.2021, № 8 від 27.10.2021, № 9 від 16.11.2021, № 10 від 16.11.2021 та № 11 від 30.11.2021 укладені без належного документального підтвердження факту коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення, а також із перевищенням граничного ліміту підвищення ціни товару чим порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п.п. 13.4, 13.5 договору № 149 від 31.12.2020.

За результатами даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокурором доведено наявність правових підстав для захисту інтересів держави в особі визначених ним позивачів, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі зазначених ним позивачів.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частини 3 статті 53 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України (частина 4 статті 53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 ГПК України).

Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у статті 23 Закону "Про прокуратуру".

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру").

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 140 постанови від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 (узагальнила висновки щодо застосування вищевказаних норм права та виснувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із даним позовом прокурор, в обґрунтування порушення інтересів держави, послався на укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" та Комунальним підприємством "Міськсвітло" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки електричної енергії.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка міської ради щодо захисту порушених інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування, основною функцією яких є публічне управління, як правило, безпосередньо не вступають у господарські відносини з метою реалізації певних повноважень у відповідних сферах, а делегують владні повноваження з розпорядження і використання бюджетних коштів, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів.

Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (ч.1 ст.23 Бюджетного Кодексу України (далі - БК України).

Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.8 ч.1 ст.2 БК України).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п.6 ч.1 ст.2 БК України).

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №907/576/19 зазначив, що замовниками, у розумінні Закону "Про публічні закупівлі", є суб`єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.

Наслідком порушення вимог Закону "Про публічні закупівлі" є нераціональне використання бюджетних коштів, що в свою чергу свідчить про наявність саме публічного (державного) інтересу, а не приватного інтересу суб`єкта закупівлі.

Згідно листа Управління ДКС України у м. Горішніх Плавнях Полтавської області № 01-26-06/71 від 01.02.2024 оплата за договором № 149 від 31.12.2020, укладеним з ТОВ "Промгаз сіті" про постачання електричної енергії, за рахунок місцевого бюджету. Головним розпорядником коштів є Департамент житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, джерело фінансування - місцевий бюджет.

Прокурором позов пред`явлено в інтересах держави в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області та Горішньоплавнівської міської ради.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11. Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ст. ч. 1, ч. 2 ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Статтею 4 вказаного Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.

Неналежне та нераціональне з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном(коштами) що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.

Враховуючи наведене, Горішньоплавнівська міська рада зобов`язана контролювати законність та ефективність використання коштів місцевого бюджету та є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснюють, в тому числі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України).

Таким чином, Північно-Східний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах на території Тернопільської області.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.

Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства призводить до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

17.04.2024 Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської області звернулася до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області з повідомленням № 52/1-5947ВИХ-24, в якому прокуратурою доведено до відома позивача 1 про виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель та надано позивачу 1 розумний строк для вжиття відповідних заходів.

Листом № 03-22/1865/1090 від 30.04.2024 позивачем-1 повідомлено, що Горішньоплавнівська міська рада не є стороною договору № 149 від 31.12.2020, а також те, що позивач 1 не наділений повноваженнями щодо моніторингу та контролю за проведеними закупівлями комунальними підприємствами, установами.

З огляду на те, що Горішньоплавнівською міською радою Кременчуцького району Полтавської області не було вчинено належних дій щодо захисту порушених інтересів держави у сфері розпорядження бюджетними коштами у 2021 році, прокурор направив повідомлення № 52/1-9302ВИХ-24 від 19.06.2024 до Горішньоплавнівської міської ради, в порядку ст.23 Закону "Про прокуратуру", про ініціювання прокуратурою в інтересах Горішньоплавнівської міської ради судового розгляду справи щодо визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електроенергії № 149 від 31.12.2020 та стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 616.100,69 грн.

За таких обставин Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор підтвердив підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Стосовно пред`явлення позову в інтересах Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель. Зокрема, згідно п. 4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до Положення про Північно-Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби № 23 від 02.06.2016, Північно-Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи - управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління. Офіс здійснює контроль за діяльністю управлінь (п. 7 Положення про Північно-Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України в особі управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Полтавської області.

06.05.2024 Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської області звернулася до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з повідомленням № 52/1-6886ВИХ-24, в якому прокуратурою доведено до відома позивача 2 про виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель та надано позивачу 2 розумний строк для вжиття відповідних заходів.

Листом № 7320-24 від 31.05.2024 позивачем 2 повідомлено, що відповідно до Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області не може вжити заходів щодо стягнення в судовому порядку коштів, а також, згідно з Законом № 2929 управління не має права стягувати кошти з непідконтрольної йому організації (ТОВ "Промгаз сіті").

Однак, в листі № 7320-24 від 31.05.2024 позивач 2 підтримав ініціативу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області щодо звернення до суду з вимогою про стягнення зайво (надмірно) сплачених коштів.

Листом № 52/1-9304ВИХ-24 від 19.06.2024 прокурором в порядку ст. 23 Закону "Про прокуратуру" було повідомлено Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про ініціювання прокуратурою в інтересах Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області судового розгляду справи щодо визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електроенергії № 149 від 31.12.2020 та стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 616100гривень 69 коп.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується також з висновком суду першої інстанції, що прокурор підтвердив підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договір був укладений за результатами процедури відкритих торгів, отже, спірні правовідносини Відділу освіти і Товариства врегульовані положеннями Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), Законом України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Прокурор вважає, що спірні додаткові угоди до Договору були укладені з порушенням приписів пунктів 2, 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до положень статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання договору) було визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У своєю чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України "Про ціни і ціноутворення" (далі - Закон № 5007-VI). Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону № 5007-VI.

Згідно з частиною 1 статі 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

31.12.2020 за результатами проведення процедури закупівлі UA-2020-11-24-011643-с між Комунальним підприємством "Міськсвітло" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 149.

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Згідно з п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію, код згідно ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія), споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.2 договору загальний обсяг постачання електроенергії становить 1138400 кВт год. Перелік об`єктів Споживача за якими здійснюється постачання електричної енергії вказується у додатку № 2 до договору.

Відповідно до Специфікації (додаток № 1 до договору) передбачено постачання електричної енергії в кількості 1138400 кВт*год по ціні 1,65 (1,65499970719) грн за одиницю (без ПДВ) на суму 2.260.862,00 грн (з ПДВ).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно.

Відповідно до п. 13.1 договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписами і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому по 31.12.2021, а у частині виконання зобов`язань сторонами - до повного їх виконання.

Згідно з п. 5.4 договору ціна електричної енергії не може змінюватися протягом дії договору крім випадків, передбачених п. 13.5 даного договору. Будь-які зміни можливі тільки після початку здійснення постачання електроенергії за ціною договору.

Відповідно до п. 13.2 договору постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не прийме нові умови.

Пунктом 13.3 договору визначено, що зміни та доповнення до даного договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, додатків, які є невід`ємною частиною даного договору.

Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 13.4 договору).

Пункт 13.5 договору встановлює, що у разі зміни ціни електричної енергії в бік збільшення постачальник в межах дії договору звертається до споживача з відповідною пропозицією із зазначенням обґрунтування зміни ціни i відповідних норм чинного законодавства України та документальним підтвердженням коливання ціни електричної енергії на ринку компетентними державними органами, що мають на те повноваження, в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.

Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни товару за цим договором, несе постачальник. Під коливанням ціни електричної енергії на ринку у поточному розрахунковому періоді для цілей цього договору розуміється зміна ціни за 1 кВт*год у порівнянні з попереднім значенням та в межах дії договору. Зміна ціни узгоджується сторонами шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

Листом № 1102/02 від 11.02.2021 відповідачем 1 повідомлено відповідача 2, що у січні 2021 року відбулися декілька коливань середньозваженої ціни електричної енергії на ринку, в підтвердження чого надано довідку Харківської торгово-промислової палати №329/21 від 11.02.2021, у зв`язку з чим запропоновано підписати дві додаткові угоди до договору № 149 від 31.12.2020.

Підписаною між відповідачами додатковою угодою № 3 від 19.02.2021 останні погодили, що ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 08.01.2021 становить 2,18454 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, обсяг споживання електричної енергії - 1036701,54872 кВт*год.

Додаткова угода № 3 від 19.02.2021 набирає чинності з моменту її підписання. Умови додаткової угоди поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами з 08.01.2021, відповідно до статті 631 ЦК України, і діє протягом строку дії договору (п. 4 додаткової угоди № 3 від 19.02.2021).

Додатковою угодою № 4 від 19.02.2021 відповідачі погодили, що ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 16.01.2021 становить 2,40 гри (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, обсяг споживання електричної енергії - 947365,98863 кВт*год.

Додаткова угода № 4 від 19.02.2021 набирає чинності з моменту її підписання. Умови додаткової угоди поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами з 16.01.2021, відповідно до статті 631 ЦК України, і діє протягом строку дії договору (п. 4 додаткової угоди № 4 від 19.02.2021).

Матеріалами справи встановлено, що цінова довідка Харківської ТПП № 329/21 від 11.02.2021 (містить інформацію з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" про середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) в торговій зоні ОЕС України за визначеними періодами та порівняння між ними у таблиці (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії):

- за період з 01.01-07.01.2021 - 1092,98 грн/МВт*год та за період з 08.01-14.01.2021 - 1415,22 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +29,48%);

- за період з 08.01.-14.01.2021 - 1415,22 грн/МВт*год та за період з 15.01-21.01.2021 - 1579,88 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +11,63%);

- за період з 15.01.-21.01.2021 - 1579,88 грн/МВт*год та за період з 22.01-31.01.2021 - 1619,18 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +2,49%).

Наведені у ціновій довідці № 329/21 середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) в торговій зоні ОЕС України за періоди 08.01.- 14.01.2021, 15.01.-21.01.2021 та 22.01.-31.01.2021 не можуть братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткових угод № 3 та № 4 від 19.02.2021, оскільки є такими, що сформовані з цін, що знаходяться поза межами періоду порівняння (з 31.12.2020 по 08.01.2021 та з 08.01.2021 по 16.01.2021).

Листом № 2808/10 від 28.08.2021 відповідачем 1 повідомлено відповідача 2, що у першій декаді серпня 2021 року відносно третьої декади січня 2021 року відбулися коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку, в підтвердження чого надано довідку Харківської торгово-промислової палати № 2025/21 від 28.08.2021, у зв`язку з чим запропоновано підписати додаткову угоду до договору № 149 від 31.12.2020.

Підписаною між відповідачами додатковою угодою № 6 від 08.09.2021 останні погодили, що ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 01.08.2021 становить 2,60268 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, обсяг споживання електричної енергії - 910774,5149 кВт*год.

Додаткова угода № 6 від 08.09.2021 набирає чинності з моменту її підписання. Умови додаткової угоди поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.08.2021, відповідно до статті 631 ЦК України, і діє протягом строку дії договору (п. 4 додаткової угоди № 6 від 08.09.2021).

Згідно з наявною в матеріалах справи ціновою довідкою Харківського ТПП № 2025/21 від 28.08.2021 середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) в торговій зоні ОЕС України за 3-тю декаду січня (21.01-31.01) 2021 року - 1622,23 грн/МВт*год та за 1-шу декаду серпня (01.08-10.08) 2021 року - 2127,10 грн/МВт*год, а також відсоток коливання ціни (31,12%) між зазначеними періодами.

Наведені у ціновій довідці № 2025/21 від 28.08.2021 середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) в торговій зоні ОЕС України за вказані вище періоди не можуть братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткової угоди № 6 від 08.09.2021, оскільки є такими, що сформовані з цін, що знаходяться поза межами періоду порівняння (з 16.01.2021 по 01.08.2021).

Листом № 1910/10 від 19.10.2021 відповідачем 1 повідомлено відповідача 2, що у вересні в порівняні з серпнем 2021 року відбулися коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку, в підтвердження чого надано довідку Харківської торгово-промислової палати № 2458/21 від 06.10.2021, у зв`язку з чим запропоновано підписати додаткові угоди до договору № 149 від 31.12.2020.

Між відповідачами 26.10.2021 та 27.10.2021 підписано додаткові угоди № 7 та № 8, якими останні погодили, що ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 11.09.2021 становить 2,8254 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, обсяг споживання електричної енергії - 883044,99239 кВт*год. (додаткова угода № 7 від 26.10.2021) та що ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 17.09.2021 становить 3,04788 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, обсяг споживання електричної енергії - 860449,09459 кВт*год. (додаткова угода № 8 від 27.10.2021).

Додаткова угода № 7 від 26.10.2021 набирає чинності з 11.09.2021, відповідно до ст. 631 ЦК України, і діє протягом строку дії договору (п. 4 додаткової угоди № 7 від 26.10.2021).

Додаткова угода № 8 від 27.10.2021 набирає чинності з 17.09.2021 відповідно до ст. 631 ЦК України і діє протягом строку дії договору (п. 4 додаткової угоди № 8 від 27.10.2021).

Згідно наявної в матеріалах справи цінової довідки Харківського ТПП № 2458/21 від 06.10.2021 місячний індекс на РДД в ОЕС України (М+) за серпень (01.08-31.08) 2021 року - 1309,40 грн/МВт*год та вересень (01.09-30.09) 2021 року - 1737,90 грн/МВт*год, а також відсоток коливання цін (+32,72%) між вказаними періодами.

Наведені у ціновій довідці № 2458/21 від 06.10.2021 місячний індекс на РДД в ОЕС України (М+) за вказані вище періоди не може братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткових угод № 7 від 26.10.2021 та № 8 від 27.10.2021, оскільки є такими, що сформовані з цін, що знаходяться поза межами періоду порівняння (з 01.08.2021 по 11.09.2021 та з 11.09.2021 по 17.09.2021).

Листом № 2910/10 від 29.10.2021 відповідачем 1 повідомлено відповідача 2, що у 1-й декаді жовтня 2021 року відносно вересня 2021 року відбулися коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку, в підтвердження чого надано довідку Харківської торгово-промислової палати № 2672/21 від 29.10.2021.

Між відповідачами 16.11.2021 підписано додаткові угоди № 9 та № 10, якими останні погодили, що ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 11.10.2021 становить 3,31464 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, обсяг споживання електричної енергії - 842027,43159 кВт*год. (додаткова угода № 9) та, що ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 21.10.2021 становить 3,58116 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, обсяг споживання електричної енергії - 828167,7159 кВт*год. (додаткова угода № 8).

Додаткова угода № 9 від 16.11.2021 набирає чинності з 11.10.2021 відповідно до ст. 631 ЦК України і діє протягом строку дії договору (п. 4 додаткової угоди № 9 від 16.11.2021).

Додаткова угода № 10 від 16.11.2021 набирає чинності з 21.10.2021 відповідно до ст. 631 ЦК України і діє протягом строку дії договору (п. 4 додаткової угоди № 10 від 16.11.2021).

Згідно із наявною в матеріалах справи ціновою довідкою Харківського ТПП № 2672/21 від 29.10.2021 середньозважені ціни на РДН в торговій зоні ОЕС України за вересень (01.09-30.09) 2021 року - 2230,78 грн/МВт*год та за 1-шу декаду жовтня (01.10-10.10) 2021 року - 2568,15 грн/МВт*год, а також відсоток коливання цін (+15,12%) між вказаними періодами

Наведені у ціновій довідці № 2672/21 від 29.10.2021 місячний індекс на РДД в ОЕС України (М+) за вказані вище періоди не може братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткових угод № 9 та № 10 від 16.11.2021, оскільки є такими, що сформовані з цін, що знаходяться поза межами періоду порівняння (з 17.09.2021 по 11.10.2021 та з 11.10.2021 по 21.10.2021).

Листом № 0811/00 від 08.11.2021 відповідачем 1 повідомлено відповідача 2, що у 3-ій декаді жовтня 2021 року відносно 1-ї декади січня 2021 року відбулися коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку, в підтвердження чого надано довідку Харківської торгово-промислової палати № 2804/21 від 08.11.2021.

Підписаною між відповідачами додатковою угодою № 11 від 30.11.2021 останні погодили, що ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 11.11.2021 становить 3,9036 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, обсяг споживання електричної енергії - 818471,0455 кВт*год.

Додаткова угода № 11 від 08.11.2021 набирає чинності з 11.11.2021 відповідно до ст. 631 ЦК України і діє протягом строку дії договору (п. 4 додаткової угоди № 11 від 30.11.2021).

Згідно із наявною в матеріалах справи ціновою довідкою Харківського ТПП № 2804/21 від 08.11.2021 середньозважені ціни на РДН в ОЕС України за 3-тю декаду жовтня (21.10-31.10) 2021 року - 2913,95 грн/МВт*год та за 1-шу декаду листопада (01.11-10.11) 2021 року - 3374,95 грн/МВт*год, а також відсоток коливання цін (+15,82%) між вказаними періодами.

Наведені у ціновій довідці № 2804/21 від 08.11.2021 середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) в торговій зоні ОЕС України за вказані вище періоди не можуть братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткової угоди № 11 від 08.11.2021, оскільки є такими, що сформовані з цін, що знаходяться поза межами періоду порівняння (з 21.10.2021 по 11.11.2021).

Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 "Щодо зміни істотних умов договору", внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання).

Таким чином, лише документи компетентного органу, які містять інформацію про коливання ціни такого товару на ринку, можуть бути підставою для внесення змін до договору в частині визначення ціни. В свою чергу довідки інформативного характеру до таких не відносяться. Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Передбачена умовами договору про постачання електричної енергії споживачу зміна умов цього договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, не доводить виникнення у відповідача права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику при проведенні процедури закупівлі, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/401/23.

Однак, вказані вимоги відповідачем 1 при укладенні додаткових угод №№ 3-4 та 6-11 до договору № 149 від 31.12.2020 дотримані не були.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що додаткові угоди №№ 3-4 від 19.02.2021, № 6 від 08.09.2021, № 7 від 26.10.2021, № 8 від 27.10.2021, №№ 9-10 від 16.11.2021 та № 11 від 30.11.2021 укладено між відповідачами без належного обґрунтування та документального підтвердження.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

В силу вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 1026-ІХ від 02.12.2020) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 1530-IX від 03.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма - пункт 2 частини 5 ст 41 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

З матеріалів справи вбачається, що у комерційній пропозиції до договору № 149 від 31.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу (додаток № 43) сторони погодили, що ціна на електроенергію становить 1,98599965 грн з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, укладеною між відповідачами додатковою угодою № 3 від 19.02.2021 сторони погодили збільшити ціну (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 08.01.2021, які становлять 2,18454 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії; додатковою угодою № 4 від 19.02.2021 останній погодили збільшити ціну (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 16.01.2021, які становлять 2,40 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії; додатковою угодою № 6 від 08.09.2021 останній погодили збільшити ціну (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 01.08.2021, які становлять 2,60268 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії; додатковою угодою № 7 від 26.10.2021 останній погодили збільшити ціну (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 11.09.2021, які становлять 2,8254 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії; додатковою угодою № 8 від 27.10.2021 останній погодили збільшити ціну (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 17.09.2021, які становлять 3,04788 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії; додатковою угодою № 9 від 16.11.2021 останній погодили збільшити ціну (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 11.10.2021, які становлять 3,31464 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії; додатковою угодою № 10 від 16.11.2021 останній погодили збільшити ціну (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 21.10.2021, які становлять 3,58116 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії; додатковою угодою № 11 від 30.11.2021 останній погодили збільшити ціну (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 11.11.2021, які становлять 3,9036 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії.

Відповідно обмежень, визначених умовами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", максимально допустимою ціною за одиницю товару за договором № 149 від 31.12.2020 є 2,18459962грн/кВт з ПДВ (ціна договору 1,98599965 грн з ПДВ за 1 кВт/год + 10% = 2,18459962).

За таких обставин Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що додаткова угода № 4 від 19.02.2021 та всі наступні укладені між відповідачами додаткові угоди, що передбачали збільшення ціни (тарифу) електричної енергії (додаткові угоди № 6 від 08.09.2021, № 7 від 26.10.2021, № 8 від 27.10.2021, №№ 9-10 від 16.11.2021 та № 11 від 30.11.2021) було укладено із перевищенням граничного ліміту підвищення ціни товару, а саме 10% від ціни визначеної в договорі, у зв`язку з чим відповідачами порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умови договору № 149 від 31.12.2020.

За правилами частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження наявності коливання ціни за одиницю товару на ринку та порушення при укладенні додаткових угод №№ 3-4 від 19.02.2021, № 6 від 08.09.2021, № 7 від 26.10.2021, № 8 від 27.10.2021, №№ 9-10 від 16.11.2021 та № 11 від 30.11.2021 пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для визнання таких додаткових угод недійсним.

Таким чином, позовні вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод №№ 3-4 від 19.02.2021, № 6 від 08.09.2021, № 7 від 26.10.2021, № 8 від 27.10.2021, №№ 9-10 від 16.11.2021 та № 11 від 30.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 149 від 31.12.2020 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення сплачених Комунальним підприємством "Міськсвітло" Горішньоплавнівської міської ради грошових коштів.

Прокурор в обґрунтування заявленої вимоги про стягнення коштів в розмірі 616100гривень 69 коп. зазначає, що вони безпідставно сплачені з державного бюджету на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Відділом освіти та Товариством щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись умовами договору.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання додаткових угод відповідачем 1 поставлено, а відповідачем 2 отримано та сплачено за електричну енергію у загальному обсязі 818500,19 кВт/год (з них 799088,51 кВт/год в період дії додаткових угод №№ 3-4 від 19.02.2021, № 6 від 08.09.2021, № 7 від 26.10.2021, № 8 від 27.10.2021, №№ 9-10 від 16.11.2021 та № 11 від 30.11.2021) та за ціною:

- за січень 2021 року: обсяг 19411,677 кВт/год за ціною 1,655 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год; обсяг 22184,774 кВт/год за ціною 1,82045 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год; обсяг 44369,549 кВт/год за ціною 2,00 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год - на загальну суму 193.502,04 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000072 від 22.02.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 583 від 25.02.2021;

- за лютий 2021 року: обсяг 93899,000 кВт/год за ціною 2,00 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на загальну суму 225.357,60 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000168 від 15.03.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 633 від 17.03.2021;

- за березень 2021 року: обсяг 81294,000 кВт/год за ціною 2,00 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на загальну суму 195.105,60 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000239 від 08.04.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 679 від 14.04.2021;

- за квітень 2021 року: обсяг 65272,000 кВт/год за ціною 2,00 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на загальну суму 156.652,80 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000447 від 07.05.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 735 від 13.05.2021;

- за травень 2021 року: обсяг 52931,000 кВт/год за ціною 2,00 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на загальну суму 127.034,40 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000583 від 31.05.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 799 від 10.06.2021;

- за червень 2021 року: обсяг 49112,000 кВт/год за ціною 2,00 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на загальну суму 117.686,80 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000751 від 30.06.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 839 від 12.07.2021;

- за липень 2021 року: обсяг 49009,000 кВт/год за ціною 2,00 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на загальну суму 117.621,60 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000895 від 30.07.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 914 від 11.08.2021;

- за серпень 2021 року: обсяг 57368,000 кВт/год за ціною 2,16890 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на загальну суму 149.310,55 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001003 від 31.08.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 957 від 10.09.2021;

- за вересень 2021 року: обсяг 24150,000 кВт/год за ціною 2,16890 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год; обсяг 14490,000 кВт/год за ціною 2,35450 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год; обсяг 33810,000 кВт/год за ціною 2,53990 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год - на загальну суму 206.843,60 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001226 від 27.10.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 1031 від 05.11.2021;

- за жовтень 2021 року: обсяг 24250,000 кВт/год за ціною 2,5399 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год; обсяг 24250,000 кВт/год за ціною 2,7622 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год; обсяг 26671,000 кВт/год за ціною 2,9843 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год - на загальну суму 249.804,24 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001283 від 16.11.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 1052 від 18.11.2021;

- за листопад 2021 року: обсяг 28653,000 кВт/год за ціною 2,9843 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год; обсяг 57307,000 кВт/год за ціною 3,2530 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год; - на загальну суму 326.314,58 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001413 від 30.11.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 1099 від 16.12.2021;

- за грудень 2021 року: обсяг 50068,190 кВт/год за ціною 3,2530 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на загальну суму 195.446,18 грн з ПДВ (акт прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001635 від 22.12.2021), яку сплачено згідно платіжного доручення № 1125 від 28.12.2021.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунки прокуратури, погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки додаткові угоди №№ 3-4 від 19.02.2021, № 6 від 08.09.2021, № 7 від 26.10.2021, № 8 від 27.10.2021, №№ 9-10 від 16.11.2021 та № 11 від 30.11.2021 є недійсними, то ціна поставленої електричної енергії за період з 08.1.2021 по 10.11.2021 має становити згідно умов договору 1,98599965 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ та за період з 11.11.2021 по 24.12.2021 2,165 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Отже, відповідачем 2 надмірно сплачено кошти в сумі 616100 гривень 69 коп (загальна сума сплачених коштів 2 222 310,39 грн - 1 606 207,70 грн (обсяг поставленої електричної енергії 691713,32 кВт/год х ціна електричної енергії 1,98599965 грн; обсяг поставленої електричної енергії 107375,19 кВт/год х ціна електричної енергії 2,165 грн) = 616100 гривень 69 коп.

У зв`язку із зазначеним, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 1 безпідставно сплачених коштів в сумі 616100 гривень 69 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Верховний Суд у постанові від 04.08.2021 у справі №912/994/20 виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п.57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 зазначив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Вищевикладене підсумовано Великою Палатою Верховного Суду у такий правовий висновок (пункти 88-90 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22):

- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається;

- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Доводи відповідача про те, що прокурор мав заявити також вимогу про визнання недійсною додаткової угоди № 12 суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки це формулювання змісту і обсягу позовних вимог - це виключне право позивача, а крім того, додатковою угодою № 12 сторони не збільшували ціну на електроенергію.

Таким чином, оцінивши подані докази в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення в повному обсязі позову прокурора в інтересах держави в особі зазначених ним позивачів.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27 серпня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.12.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко