Ухвала

від 20.12.2024 по справі 932/12728/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/12728/24

Провадження № 2/932/3849/24

У Х В А Л А

20 грудня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.,

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ТОВ «Нектар»

третя особа: Дніпровська міська рада

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, разом з позовною заявою про витребування майназ чужогонезаконного володіння, надійшла заява від позивача ОСОБА_1 щодо забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нежитлове приміщення № 49а поз. 1,2 загальною площею 24,3 м2 літ. А-4 в будинку АДРЕСА_1 та забороною будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо цього нежитлового приміщення в обґрунтування якого вказано, що право власності на зазначене майно оформлено на відповідача, що може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Судом встановлено, що згідно Витягу з державного реєстру речових прав від 19.05.2023, позивачу на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, станом на 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_3 містяться відомості про проведення реєстрації права власності від 27.05.2003 на прим. 49а за ТОВ «Нектар», актуальною інформацією про право власності на сьогоднішній день не володіють у зв`язку з відсутністю повноважень.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки матеріали справи не містять відомостей, кому на праві власності на теперішній час належить спірне нерухоме майно, остання інформація по цьому майну є лише на майже 12 років тому, тобто станом на 31.12.2012.

До того ж, як зазначає сам позивач спірне нежитлове приміщення є парадним входом в під`їзд цього будинку з боку АДРЕСА_1 і безпосередньо веде до головних сходів. Тому заборона будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо цього нежитлового приміщення, зокрема користування цим входом, є порушенням права необмеженого кола осіб, обґрунтування цього позивачем не наведене.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 352, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нежитлове приміщення № 49а поз. 1,2 загальною площею 24,3 м2 літ. А-4 в будинку АДРЕСА_1 та забороною будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо цього нежитлового приміщення, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: І. В. Петунін