Постанова

від 17.12.2024 по справі 910/11526/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа № 910/11526/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Денисенко О.М.;

відповідача-1 - не з`явилися;

відповідача-2 - Вороновська О.В.;

відповідача-3 - не з`явилися;

третьої особи-1 на стороні позивача - Гера Г.Г.;

третьої особи-2 на стороні позивача - Петрик В.А.;

третьої особи-3 на стороні позивача - Сучкова А.М.;

третьої особи-4 на стороні позивача - Рєпкін Н.І.

розглянувши апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 (повний текст складений 01.11.2024)

у справі №910/11526/24 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Компанія І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром";

2. Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1. Державна служба геології та надр України;

2. Офіс Генерального прокурора;

3. Служба безпеки України;

4. Міністерство юстиції України

про визнання договорів недійсним.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Компанія І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" та Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами №634 від 16.09.1996, що укладений між Акціонерним товариством "Коростенський кар`єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел Пром".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що він є мажоритарним акціонером Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр", основним видом діяльності якого є видобуток корисних копалин на Коростенському (Стремигородському) родовищі, що здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996. Вказаний спеціальний дозвіл відчужено керівником Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" на підставі оспорюваного правочину, що позбавляє товариство права на одержання прибутку від власної діяльності на 100%. На переконання позивача, відповідачі діяли недобросовісно, а керівник Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" перевищив власні повноваження. Також позивач зазначає, що правочин є значним правочином в розумінні ст. 106 Закону України "Про акціонерні товариства", а відтак його вчинення могло відбутися не інакше, як на підставі рішення загальних зборів акціонерів. У свою чергу, такі збори не проводилися і не могли бути проведені через введення санкцій Указом Президента України №279/2023 від 12.05.2023, якими позивачу заборонено тимчасово користуватися активами - акціями Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр". На підставі наведеного позивач також зазначає, що оскільки користування акціями реалізовується шляхом, у тому числі, проведення загальних зборів, позивач позбавлений можливості провести збори з метою зміни керівника Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" та ініціювання позову безпосередньо від імені такого товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 відкрито провадження у справі №910/11526/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Державну службу геології та надр України.

17.10.2024 до суду першої інстанції від Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед надійшла заява про забезпечення позову з проханням встановити заборону Державній службі геології та надр України:

- вчиняти дії на виконання наказу Державної служби геології та надр України №460 від 07.10.2024 в частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996, виданого на ім`я Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр";

- укладати з Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" угоду про умови користування надрами;

- вносити зміни в частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996, виданого на ім`я Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр";

- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996;

- підписувати, укладати та/або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996;

- приймати до розгляду заяви фізичних осіб та/або суб`єктів господарювання про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову Компанія І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед зазначила, що існують обставини, які свідчать про наступний перепродаж спеціального дозволу. Вказане підтверджується інформацією з сайту Державної служби геології та надр України, де 10.10.2024 оприлюднений наказ №460 від 07.10.2024, яким змінено власника дозволу на виконання оспорюваного договору. Також позивач зазначив, що за наявною інформацією Товариство з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" здійснило подальше відчуження спеціального дозволу на користь третьої особи і відповідні документи вже знаходяться на розгляді у Державній службі геології та надр України. Отже, позивач вказує на те, що відповідачі вчиняють конкретні дії з метою внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2024 розгляд заяви Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед про забезпечення позову у справі №910/11526/24 призначено на 22.10.2024.

22.10.2024 до суду першої інстанції від Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" надійшли додаткові пояснення, за змістом яких останнє просило відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки до заяви не долучено жодного доказу та документу, який міг би свідчити, що станом на дату звернення із відповідною заявою Компанія І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед не є ліквідованою та є власником акцій Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр".

Протокольною ухвалою суду від 22.10.2024 відкладено підготовче засідання до 29.10.2024.

Протокольною ухвалою суду від 29.10.2024 оголошено перерву в підготовчому засідання до 30.10.2024.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 (повний текст складений 01.11.2024) у справі №910/11526/24 заяву Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited)" про забезпечення позову задоволено частково, а саме заборонено Державній службі геології та надр України:

- вносити зміни в частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996, виданого на ім`я Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" (ідентифікаційний код 00292422) (Коростенське (Стремигородське) родовище);

- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище);

- підписувати, укладати та/або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище).

В іншій частині у задоволенні вимог заяви відмовлено.

Також даною ухвалою (з урахуванням протокольної ухвали про виправлення описки від 19.11.2024) залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Офіс Генерального прокурора і Службу безпеки України та на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія".

Частково задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначив, що саме по собі накладання арешту на об`єкт спору з огляду на його специфічність та передбачені законодавством особливості обігу/реєстрації не буде ефективним заходом забезпечення позову. Отже, ефективним заходом у даній ситуації буде саме заборона Державній службі геології та надр України вчинення визначених дій.

Судом встановлено обставини щодо подальшого перепродажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами №634 від 16.09.1996, адже новою особою, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія", вчиняються дії, направлені на чергове переоформлення об`єкту спору на себе. Окрім цього, судом також враховано, що наказ Державної служби геології та надр України №460 щодо зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" видано 07.10.2024, а перша заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" щодо наступного переоформлення надійшла через два дні - 09.10.2024.

Як наслідок судом, встановлено, що наступне оформлення та перепродаж прав призведуть до необхідності подачі нових позовів або зміни предмету позову, додаючи нові вимоги про оскарження наступних правочинів, а таке процесуальне право обмежене підготовчим засіданням.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції встановив наявність зв`язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, оскільки існує спір щодо законності відчуження спеціального дозволу, щодо якого вчиняються дії, спрямовані на його наступний продаж та оформлення на іншого суб`єкта, в той час як можливість збереження інтересів всіх учасників такого спору та попередження можливого порушення прав інших осіб знаходиться в прямій залежності в першу чергу від незмінності спірних правовідносин та їх суб`єктного складу, що буде утруднено наступною реалізацією спірного активу.

В подальшому судом першої інстанції було залучено до участі у справі Міністерство юстиції України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, а також прийнято до розгляду заяву Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед про зміну предмету позову, внаслідок чого залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" до участі у розгляді справи в якості відповідача-3.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024, Акціонерне товариство "Коростенський кар`єр" подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) про забезпечення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" у справі №910/11526/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр", призначено її до розгляду на 03.12.2024, а також встановлено учасникам справи строк на подання відзивів.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024, Державна служба геології та надр України також подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Державна служба геології та надр України зазначає, що виходячи з предмета та підстав позову, запропоновані заходи забезпечення позову мають ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводяться до застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами №634 від 16.09.1996.

Також скаржник вказує на те, що заборона Державній службі геології та надр України вчиняти дії, про які позивачем зазначено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України у справі №910/11526/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

До суду 11.11.2024 від представника Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" надійшла заява про участь у судовому засіданні 03.12.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку ухвалою від 15.11.2024 задоволено.

21.11.2024 від Державної служби геології та надр України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України, об`єднано її в одне провадження зі скаргою Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр", призначено до розгляду на 03.12.2024, а також встановлено учасникам справи строк на подання відзивів.

26.11.2024 від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр", у якому третя особа просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

26.11.2024 від Служби безпеки України надійшов відзив на апеляційні скарги Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" та Державної служби геології та надр України, у якому третя особа просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Цього ж дня Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" подано відзив, у якому відповідач-1 підтримав доводи скаржників та просив скасувати ухвалу про забезпечення позову і відмовити у задоволенні відповідної заяви.

28.11.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр", у якому Компанія І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

02.12.2024 Офісом Генерального прокурора подано відзив на апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України, у якому третя особа просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

У призначене судове засідання 03.12.2024 з`явилися представники позивача, відповідача-2 та третіх осіб на стороні позивача. Натомість, представники відповідача-1 та відповідача-3 (станом на день проведення судового засідання - третьої особи на стороні відповідачів) у судове засідання не з`явилися.

У зв`язку з цим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 розгляд справи відкладено до 17.12.2024.

04.12.2024 від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром".

16.12.2024 від Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційні скарги, у якому третя особа просить відмовити у їх задоволенні.

17.12.2024 Акціонерним товариством "Коростенський кар`єр" подано клопотання про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/11526/24.

У призначене засідання суду 17.12.2024 з`явилися представники позивача, відповідача-2 та третіх осіб на стороні позивача. Натомість, представники відповідача-1 та відповідача-3 у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг.

Оскільки присутні представники не заперечували щодо розгляду апеляційних скарг за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-3, судом ухвалено розпочати розгляд апеляційних скарг.

Надалі судом поставлено на обговорення клопотання Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/11526/24.

Представниця Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" повідомила, що їй невідомо про подання вказаного клопотання, а тому вирішення даного питання залишила на розсуд суду. Інші представники не заперечували щодо прийняття відмови від апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 прийнято відмову Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр" від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/11526/24 та закрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Після розгляду вказаного клопотання присутні представники надали пояснення по суті апеляційної скарги Державної служби геології та надр України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2 та третіх осіб на стороні позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України визначено види заходів забезпечення позову.

Відповідно до вказаних процесуальних норм позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

- зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

- арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

- іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, ч. 1 ст. 137 ГПК України не містить вичерпного переліку заходів, якими може бути забезпечений позов у справі. Так, згідно з п. 10 ч. 1 цієї статті позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п. п. 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Також, згідно з ч. 11 цієї статті не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також сприяння ефективному захисту або поновленню порушених прав позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Поряд з цим, у цій справі позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, у разі задоволення якої судове рішення не вимагатиме примусового виконання. Тому, в даному випадку не має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.08.2018 у справі №910/1040/18, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Суд також зауважує на тому, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136 та 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та 11.11.2020 у справі №910/13709/19.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у даній справі спір стосується недійсності договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996, що укладений між Акціонерним товариством "Коростенський кар`єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел Пром". Отже, метою поданого позову є повернення права власності на спеціальний дозвіл на користування надрами №634 від 16.09.1996 на користь Акціонерного товариства "Коростенський кар`єр", тобто відновлення того становища, яке існувало до укладення договору. У подібних випадках за умови відчуження нерухомого майна судом як правило застосовується такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, що, фактично, фіксує правовідносини сторін у первісному стані до моменту розгляду справи, усуваючи можливість подальших відчужень нерухомого майна або його обтяжень. Такі заходи вживаються з метою попередження того, що будь-які подальші відчуження або обтяження ускладнять відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову на повернення контролю над об`єктом судового спору, адже потребуватимуть нових звернень до суду.

Об`єктом спору у справі є спеціальний дозвіл на користування надрами №634 від 16.09.1996, який є власністю. В той же час, діюче законодавство передбачає, що реєстрація такої власності - правомочностей на видобуток корисних копалин, виникає не у зв`язку із відчуженням такого дозволу, а вчиненням відповідних дій спеціальним органом державної влади - Державною службою геології та надр України.

Відтак, саме по собі накладання арешту на об`єкт спору з огляду на його специфічність та передбачені законодавством особливості обігу/реєстрації не буде ефективним заходом забезпечення позову.

За доводами позивача, викладеними у заяві про забезпечення, йому стали відомі обставини наступного перепродажу дозволу, що вбачається із сайту Державної служби геології та надр України, де 10.10.2024 оприлюднений наказ №460 від 07.10.2024, яким змінено власника дозволу на виконання оспорюваного договору.

Судом першої інстанції у судовому засіданні досліджено загальновідому інформацію - сайт Державної служби геології та надр України. У розділі "Надрокористування" наявний підрозділ "Стан розгляду заяв", у якому містяться відомості про всі заяви, які надійшли з 01.01.2024. Згідно таких відомостей:

- у рядку 777 містяться відомості про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" з заявою №24/10/9-1 від 09.10.2024 щодо ділянки надр: Коростенське (Стремигородське) родовище, реєстраційний номер 793-ЗН/1-24. Стадія розгляду - залишено без розгляду;

- у рядку 823 містяться відомості про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" з заявою №24/10/23-1 від 23.10.2024 щодо ділянки надр: Коростенське (Стремигородське) родовище, реєстраційний номер 840-ЗН/1-24. Стадія розгляду - залишено без розгляду;

- у рядку 833 містяться відомості про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" з заявою №24/10/25-1 від 25.10.2024 щодо ділянки надр: Коростенське (Стремигородське) родовище, реєстраційний номер 850-ЗН/1-24. Стадія розгляду - на розгляді.

Відтак, доводи позивача щодо подальшого перепродажу спірних прав підтверджуються встановленими обставинами та дослідженими докази, оскільки після звернення до суду з даним позовом вже новою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія", вчиняються дії, направлені на чергове переоформлення об`єкту спору на себе. До того ж, місцевим господарським судом враховано, що наказ Державної служби геології та надр України №460 щодо зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" видано 07.10.2024, а перша заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" щодо наступного переоформлення надійшла вже через два дні - 09.10.2024.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду з приводу того, що наступне оформлення та перепродаж прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами №634 від 16.09.1996, призведуть до необхідності подачі нових позовів або зміни предмету позову, додаючи нові вимоги про оскарження наступних правочинів, а таке процесуальне право обмежено підготовчим засіданням.

Отже, заявлені заходи забезпечення позову перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом спору, є співмірними та адекватними, оскільки існує спір щодо законності відчуження спеціального дозволу, щодо якого вчиняються дії, спрямовані на його наступний продаж та оформлення на іншого суб`єкта, в той час як можливість збереження інтересів всіх учасників такого спору та попередження можливого порушення прав інших осіб знаходиться в прямій залежності в першу чергу від незмінності спірних правовідносин та їх суб`єктного складу, що буде утруднено наступною реалізацією спірного активу.

Як наслідок, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення заяви Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед про забезпечення позову шляхом встановлення заборони Державній службі геології та надр України: вносити зміни в частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу; вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу; підписувати, укладати та/або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу.

В апеляційній скарзі Державна служба геології та надр України зазначає, що виходячи з предмета та підстав позову, запропоновані заходи забезпечення позову мають ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводяться до застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами №634 від 16.09.1996.

Також скаржник вказує на те, що заборона Державній службі геології та надр України вчиняти дії, про які позивачем зазначено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

З цього приводу апеляційний суд вказує на те, що єдиною позовною вимогою, з якою позивач звернувся до суду, є визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами №634 від 16.09.1996, тобто без застосування наслідків недійсності такого правочину.

Саме тому заборона Державній службі геології та надр України вносити подальші зміни в частині власника цього спеціального дозволу жодним чином не є повним або частковим вирішення спору по суті.

Також суд вказує на те, що скаржником у скарзі жодним чином не обґрунтовано свої доводи щодо невідповідності вжитих заходів забезпечення позову вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

З огляду на викладене, аргументи скаржника не спростовують обставин щодо правомірного застосування судом першої інстанції приписів процесуального законодавства, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не підтверджені доказами.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/11526/24.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/11526/24 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну службу геології та надр України.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 20.12.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов