Постанова

від 19.12.2024 по справі 906/861/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Справа № 906/861/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Павлюк І.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 03 жовтня 2024 року (повний текст складено 08.10.2024) у справі №906/861/24 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

про стягнення 17 448,00 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03 жовтня 2024 року у справі №906/861/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про стягнення 17 448,00 грн задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа" 17 448,00 грн майнової шкоди, 3028 грн судового збору, 2250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 03 жовтня 2024 року у справі №906/861/24. Встановлено позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно складеного працівниками Житомирської філії АТ "Укртелеком" акту № КНД 45-189-2003 про порушення Правил охорони ліній зв`язку від 31.10.2023, в м.Житомир по майдану Визволення, 8 під час проведення аварійних робіт по ремонту газорозподільної мережі пошкоджено кабель ВОК-64 (обрив) (власник ЖМОЦ "Телемережа") (а.с. 5).

Особи, що припустилися порушення Правил охорони ліній зв`язку - майстер ЖФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" Безпрозванний І.В.

В акті зазначено, що точне місце розташування ліній і споруджень зв`язку було визначено.

Акт підписано представниками АТ "Укртелеком", представником ЖФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" та присутнім при складенні акту старшим інспектором головної станції ЖМІЦ "Телемережа".

ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа" проведено ремонтні роботи з відновлення пошкодженого кабелю, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023р. (а.с. 17, 14, 20).

Згідно зведеного кошторисного розрахунку, локального кошторису на будівельні роботи та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2023р., вартість робіт з відновлення зв`язку за адресою: м.Житомир, пл.Визволення, 8 склала 17448,91 грн (а.с. 8-16).

20 листопада 2023 року ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа" звернулося до ЖФ ТОВ "Газорозподільні мережі України" з претензією про сплату завданої шкоди в розмірі 17448,91 грн, до якої додало кошториси, довідку форми КБ-3 та акт приймання будівельних робіт (а.с. 6-7).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Оскільки відповідач не виконав вимоги претензії та в добровільному порядку не відшкодував завдану шкоду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії 17448,00 грн майнової шкоди.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

Частинами першою та другоюстатті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У частині 2статті 224 ГК Українипід збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першоюстатті 225 ГК Українидо складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відповідно, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1 та 3статті 74 ГК України).

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Водночас зі змісту частини другоїстатті 1166 Цивільного кодексу Українивбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Тому спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача.

Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц.

Відповідно до ч.2ст.10 Закону України "Про телекомунікації",уздовж повітряних, кабельних ліній електрозв`язку та навколо випромінюючих споруд електрозв`язку встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки. Порядок надання та використання земельних ділянок, установлення охоронних зон і утворення просік визначається законодавством України.

Порядок забезпечення охорони споруд кабельних, радіорелейних і повітряних ліній електрозв`язку операторів телекомунікацій всіх форм власності, що експлуатуються, перебувають на стадії прийняття в експлуатацію, будуються або проектуються, визначено Правилами охорони ліній електрозв`язку, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України №135 від 29.01.1996(далі - Правила).

Згідно з пунктом 2 Правил на трасах кабельних і повітряних ліній електрозв`язку і навколо випромінюючих споруд електрозв`язку встановлюються охоронні зони - для підземних кабельних і повітряних ліній електрозв`язку - це смуга землі, обмежена паралельними лініями, віддаленими від траси підземних кабелів або від крайніх проводів повітряних ліній на відстані 2 метрів з кожного боку.

Пункт 6 Правил встановлює, що у межах охоронних зон ліній електрозв`язку і навколо випромінюючих споруд електрозв`язку без письмової згоди операторів телекомунікацій, а також без присутності їх представника забороняється, зокрема, виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також розрівнювати грунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера та іншої землерийної техніки.

Згідно п.8 Правил роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв`язку згідно з додатком до цих Правил.

Пунктами 3, 4 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв`язку передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни для проведення у межах охоронних зон робіт, зазначених у пункті 6 Правил охорони ліній електрозв`язку, зобов`язані мати письмову згоду оператора телекомунікацій.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які виконують роботи в охоронній зоні підземних кабельних ліній електрозв`язку, зобов`язані до початку робіт викликати представника оператора телекомунікацій, для визначення точного місцезнаходження підземних кабелів та інших споруд кабельних ліній (підземних регенераційних або підсилювальних пунктів, колодязів кабельної каналізації, контурів заземлення та ін.), глибини їх залягання і розташування стосовно споруджуваного об`єкта.

Відповідно до пункту 8 Умов, підприємства, установи, організації та громадяни, які виконують роботи в охоронній зоні, за три доби до їх початку повинні повідомити телефонограмою оператора телекомунікацій про день і час проведення робіт, під час виконання яких необхідна присутність його представника. У разі коли представник оператора телекомунікацій не прибув на місце проведення робіт, підприємство, установа, організація та громадянин, які виконують роботи, зобов`язані протягом доби повідомити про це телефонограмою керівництво оператора телекомунікацій. Проведення земляних робіт в охоронній зоні до прибуття зазначеного представника забороняється.

Отже, виконання ремонтних робіт в охоронних зонах електрозв`язку можливе лише за наявності відповідного погодження оператора телекомунікацій та у присутності його представника. І навіть у разі неприбуття належним чином повідомленого представника оператора телекомунікацій до місця проведення робіт, виконання ремонтних робіт в охоронних зонах ліній електрозв`язку забороняється.

За приписами пунктів 18, 19 Правил підприємства, установи, організації та громадяни, які виконують поблизу охоронних зон ліній електрозв`язку на відстані менше ніж 25 метрів будь-які роботи (вибухові, кар`єрні, прокладання комунікацій, будівництво та реконструкцію тощо), внаслідок яких ці лінії може бути пошкоджено, зобов`язані сповіщати не пізніше ніж за три доби оператора телекомунікацій про час, місце виконання робіт і про порядок нагляду за їх виконанням, а також надавати за запитом оператора телекомунікацій витяг з планів робіт, списки робітників, залучених до виконання земляних робіт, довідку про нанесення кабельної лінії електрозв`язку на план-схему місця виконання робіт та сприяти оператору телекомунікацій в ознайомленні під розписку робітників, залучених до виконання земляних робіт в охоронних зонах ліній електрозв`язку, з цими Правилами.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які проводять земляні роботи, у разі виявлення підземних кабелів, що не зазначені у технічній документації на ведення робіт, зобов`язані негайно припинити роботу поблизу виявлених кабелів, вжити заходів для їх збереження і сповістити про це найближчого оператора телекомунікацій.

З наведеного вбачається, що саме на особу, яка має намір здійснити проведення робіт, покладено обов`язок з`ясувати чи знаходиться земельна ділянка, на якій будуть виконуватися земляні роботи, в межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв`язку та чи не проходять в такій зоні підземні кабельні лінії електрозв`язку, у разі наявності яких проведення земляних робіт можливе лише за умови отримання попереднього погодження, письмового дозволу та виклику на місце робіт працівника оператора телекомунікацій.

Згідно з пунктом 21 Умов у разі пошкодження лінійних споруд електрозв`язку організація, що виконує роботи, зобов`язана негайно повідомити про це оператора телекомунікацій та відповідний структурний підрозділ місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевої ради, надати необхідну допомогу робочою силою і механізмами для термінової ліквідації наслідків аварії.

Оператор телекомунікацій та організація, що виконує роботи, складають акт про причини пошкодження лінійних споруд електрозв`язку із зазначенням назви організації, посади і прізвища винуватця, характеру, місця та часу початку пошкодження, тривалості простою електрозв`язку.

Факт пошкодження кабелю ТОВ "Газорозподільні мережі України" під час виконання аварійних робіт за адресою: м.Житомир, пл.Визволення, 8 підтверджується актом, складеним працівниками АТ "Укртелеком".

У даному випадку розмір збитків визначається на підставі встановленого факту знищення належного позивачеві майна.

Разом з тим, відповідач не заперечує факт проведення аварійних робіт на пл.Визволення, 8 в м.Житомирі, водночас вказує, що місце проходження кабелю не було позначене, у зв`язку з чим не було відомо про знаходження там охоронної зони. Також заперечує проти розміру збитків, які становлять вартість робіт з відновлення пошкодженого кабелю.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в акті про порушення Правил охорони ліній зв`язку від 31.10.2023, який підписано представником ТОВ "Газорозподільні мережі України" без будь-яких зауважень/заперечень, зазначено, що точне місце розташування ліній і споруджень зв`язку було визначено.

За доводами позивача його витрати на виконання робіт з відновлення пошкодженого кабелю на пл. Визволення, 8 в м.Житомирі склали 17448,91 грн, на підтвердження чого ним надано зведений кошторисний розрахунок, локальний кошторис на будівельні роботи та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2023р.

При цьому, належних доказів, які б спростовували розмір витрат на відновлення пошкодженої кабельної лінії або підтверджували відшкодування завданої позивачу шкоди, відповідачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було.

Також відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у завданні майнової шкоди позивачу під час проведення аварійних ремонтних робіт по майдану Визволення, 8 в м.Житомирі, внаслідок чого і сталося пошкодження кабельної лінії.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок дій відповідачасталося пошкодження кабелю, чим було завдано майнову (матеріальну) шкоду позивачу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у діях ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, з огляду на що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 17 448,00 грн є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

При цьому, доводи скаржника про те, що позивачем не доведено факт володіння кабелем, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки факт прокладання кабелю ВОК-64 у встановленому порядку в кабельній каналізації ПАТ "Укртелеком" та його належність на праві власності позивачу, який здійснює господарську діяльність із надання телекомунікаційних послуг, підтверджуються довідкою від 31.07.2024 за №16 та Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 28.09.2023 №1019 про реєстрацію позивача суб`єктом у сфері медіа - провайдером аудіовізуальних сервісів. Крім того, кабель ВОК-64 не належить до майна, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 03 жовтня 2024 року у справі №906/861/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Павлюк І.Ю.