Рішення

від 17.12.2024 по справі 903/865/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2024 року Справа № 903/865/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астекс Пром

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтабак

про стягнення 88010грн. 48коп.

встановив: позивач ТОВ Астекс Пром звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ Волиньтабак (відповідача) 88010грн. 48коп., з яких: 73257грн. заборгованості по оплаті поставленого позивачем товару та 14753грн. 48коп. пені. Також, просить стягнути з відповідача 3028грн. витрат по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки № 0102 від 01.02.2022р., в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 18.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

Ухвала суду надіслана та доставлена сторонам до їх електронного кабінету 18.10.2024, що підтверджується відповідними довідками.

За таких обставин, суд вважає, що виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Відповідач відзиву на позов не надав, позову не оспорив.

Клопотань та заяв від сторін не надійшло.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

« 01» лютого 2022 року між ТОВ "АСТЕКС ПРОМ" (далі - Постачальник) та ТОВ "ВОЛИНЬТАБАК" (далі - Покупець) було укладено Договір поставки № 0102 (далі Договір).

Також, 01.02.2024 між сторонами було підписано протокол узгодження розбіжностей до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно п.1.1, 1.1.1 Договору, в редакції Протоколу узгодження розбіжностей, Постачальник зобов`язується передати у власність товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. Повне найменування Товару, одиниці виміру Товару, ціна одиниці Товару, встановлюється у відповідних специфікаціях, які є його невід`ємною частиною цього Договору. Поставка Товару на умовах цього Договору можлива без підписання відповідних специфікацій на підставі Замовлень Покупця.

Найменування (номенклатура, асортимент), марка, вид, кількісні та якісні показники, визначаються на підставі попередніх замовлень Покупця та відображаються рахунках та видаткових накладних. Замовлення надаються в усній або в письмовій формі шляхом поштового, факсимільного або електронного зв`язку (п.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Договору Постачальник здійснює доставку Товару автомобільним транспортом (як власним, так і транспортом третіх осіб) на умовах DDP «торговельна точка (склад) Покупця» (згідно з ІНКОТЕРМС 2010), в термін, час і місце, зазначені Покупцем в Замовленні. Постачальник зобов`язаний забезпечити супроводження доставки Товару своїм представником або надати представнику/компанії перевізника/експедитора відповідні повноваження для передачі Товару від Постачальника Покупцю. Товар також може бути переданий Покупцю через служби кур`єрської доставки. Строк поставки складає 5 банківських днів з дати узгодження замовлення. Сторонами може бути погоджено інший строк поставки Товару.

Разом з Товаром Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінали наступних документів: рахунок (рахунок-фактура); видаткова накладна; товарно-транспортна накладна (у разі здійснення доставки Товару автомобільним транспортом (як власним, так і транспортом третіх осіб) (п.3.3 Договору).

Згідно з пп. 3.5. та 3.6. Договору зобов`язання Постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в момент підписання сторонами видаткової накладної. У випадку, якщо при передачі товару Покупцем не було підписано належним чином оформлених оригіналів товаросупровідних документів, Покупець зобов`язаний підписати їх належним чином та направити поштою на адресу Постачальника у строк не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту надходження відповідної вимоги від постачальника. При цьому обов`язок Постачальника поставити товар покупцю вважається виконаним у момент передачі товару Покупцю. Право власності на товар, а також ризики випадкової загибелі товару, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної.

Повне найменування Товару, одиниці виміру Товару, ціна одиниці Товару встановлюються у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.4.1).

Порядок оплати за замовлений/ поставлений товар здійснюється відповідно до п. 4.4. Договору. Оплата за фактично реалізований Товар здійснюється щотижня, на підставі наданого Покупцем звіту щодо реалізації поставленого Товару, шляхом прямого перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, але Товар в будь-якому випадку повинен бути оплачений не пізніше 45 (сорока п`яти) днів від дати його поставки. Сторонами може бути погоджений інший порядок розрахунку за цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору за несвоєчасну оплату даного Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, а також 10 % (десяти відсотків) річних за користування чужими грошовими коштами. При цьому за порушення строків оплати Товару, Покупець здійснює оплату за поставлений Товар з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від сплати основної суми заборгованості.

Договір з протоколом розбіжностей підписано сторонами та підписи скріплені печатками сторін.

На виконання умов Договору протягом періоду 2022 2023 років позивач поставляв відповідачу товару відповідно до його замовлень.

Позивач вказує, що доставка товару здійснювалася засобами поштової відправки Новою поштою.

30.09.2023 сторонами було підписано акт звірки взаємних рахунків по стану за період: вересень 2023р, яким було встановлено заборгованість відповідача на суму 7766987грн

Позивач зазначає, що в подальшому відповідачем було здійснено ще 5 замовлень товару, який було направлено йому також Новою поштою. На виконання поставки були виписані видаткові накладні, а саме:

- № 980 від 31 жовтня 2023 р. на загальну суму 1 601 670,00 грн. (підписаний оригінал повернуто відповідачем);

- № 981 від 31 жовтня 2023 р. на загальну суму 1 691 790,00 грн.;

- № 982 від 31 жовтня 2023 р. на загальну суму 1 083 170,00 грн.;

- № 983 від 31 жовтня 2023 р. на загальну суму 845 890,00 грн. (підписаний оригінал повернуто);

- № 1050 від 11 грудня 2023 р. на загальну суму 75 750,00 грн.

На підтвердження поставки товару позивачем надано суду видаткові накладні та експрес-накладні Нової пошти № 20450802463217 від 31.10.2023 р.; № 20450802466315 від 31.10.2023 р.; № 20450802474274 від 31.10.2023 р.; № 20450802472565 від 31.10.2023 р., №20450829369234 від 11.12.2023р.

Видаткові накладні № 981 від 31 жовтня 2023 р. на загальну суму 1 691 790,00 грн, № 982 від 31 жовтня 2023 р. на загальну суму 1 083 170,00 грн. та № 1050 від 11 грудня 2023 р. на загальну суму 75 750,00 грн. не підписані зі сторони відповідача

Згідно виписки банку по рахунку N НОМЕР_1 за період з 01.01.2023 по 31.10.2023 вбачається, що відповідачем здійснювалися оплати за електронні сигарети згідно договору №0102 від 01.02.2022.

За період з 01.01.2024 по 13.09.2024 відповідачем було перераховано позивачу 3530000 грн.

Позивач зазначає, що 06.05.2024 відповідачем було надано останній звіт за реалізований ним товар і останній платіж було зроблено у травні 2024 року, строк оплати поставленого товару сплинув 18.01.2024.

12.06.2024 відповідач надіслав позивачу запит на підтвердження заборгованості, в якому повідомив про те, що аудиторською фірмою АФ ТОВ «Ніка-Аудит» проводиться аудит бухгалтерської (фінансової) звітності ТОВ «Волиньтабак» за 2023 рік та просив порівняти його дані з даними бухгалтерського обліку ТОВ Астекс Пром і підтвердити інформацію (додати сформований підприємством акт звіряння).

У супровідному листі до відповіді на запит про підтвердження заборгованості ТОВ «Волиньтабак», адресованому АФ ТОВ «Ніка-Аудит», відповідач зазначив, що за даними обліку ТОВ «Волиньтабак» станом на 31.12.2023 сума заборгованості перед контрагентом ТОВ Астекс Пром становить 3603257грн.

Позивач у відповідь листом від 17.06.2024 підтвердив суму заборгованості ТОВ «Волиньтабак» станом на 31.12.2023 у розмірі 3603257грн.

Отже, позивач доводить, що заборгованість відповідача згідно договору поставки №0102 від 012.02.2022 становить 73257грн.

З метою мирного врегулювання спору 23.09.2024 позивач надіслав відповідачу претензію від 16.09.2024 з вимогою протягом 7 днів оплатити заборгованість у розмірі 73257грн та нараховані штрафні санкції. Претензія залишена відповідачем без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 147 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За наведеним законодавчим визначенням основними обов`язками сторін договору купівлі-продажу є: для продавця - передати майно (товар), для покупця - сплата його вартості.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Накладна це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.

Факт отримання товару відповідачем та відсутність заперечень, здійснення часткової оплати за отриманий товар відповідачем, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

У визначений сторонами строк відповідач не оплатив отриманий товар у повному розмірі. На день розгляду спору заборгованість відповідача згідно укладеного договору становить 73257грн, підтверджена матеріалами справи, не оспорена відповідачем, є підставною та обґрунтованою, а позов в цій частині підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Відповідно до поданих розрахунків, позивач нарахував відповідачу 14753,48грн пені за період з 18.01.2024 по 11.10.2024 згідно п.7.2 Договору.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки зазначає, що позивачем невірно визначено період нарахування пені.

Оскільки остання поставка позивачем була здійснена 11.12.2023, з огляду на умови п.4.4 Договору, яким передбачено, що товар в будь-якому випадку повинен бути оплачений не пізніше 45 (сорока п`яти) днів від дати його поставки, розрахунок пені слід проводити з 26.01.2024. А враховуючи обмеження, передбачені ч.6 ст.232 ГК України, пеню необхідно обраховувати за період з 26.01.2024 по 25.07.2024.

Здійснивши власний розрахунок пені на суму заборгованості 73257грн, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 10 213,95 грн пені та відмову у позові в частині стягнення 4 539,53грн пені.

З огляду на зазначене позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтабак (43010, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Транспортна, буд.1, код ЄДРПОУ 21736857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Астекс Пром (61052, Харківська обл., м.Харків, вул.Конєва, буд.4, кімната 518, код ЄДРПОУ 41469705) 83 470грн. 95коп. (з яких: 73257грн заборгованості та 10 213грн 95коп пені), а також 2871грн 82коп витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у позові в частині стягнення 4 539грн 53коп пені.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 19.12.2024.

СуддяО. Г. Слободян