Рішення

від 20.12.2024 по справі 903/910/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 грудня 2024 року Справа № 903/910/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго

про стягнення 1033691грн. 10коп.

встановив: позивач - ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ Волиньобленерго (відповідача) 1033691грн. 10коп., з яких: 444584грн. 98коп. інфляційних втрат та 589106грн. 12коп.- 3% річних. Також, просить стягнути з відповідача 12404грн. 29коп. витрат по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0509-03041, умови якого викладені в новій редакції додатковими угодами від 29.07.2019, від 30.12.2021 та від 03.01.2023., в частині оплати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Зазначає, що Господарським судом Волинської області розглядалась справа №903/830/23 за позовом НЕК Укренерго до ПрАТ Волиньобленерго про стягнення 83546259,96грн, у зв`язку з неналежним виконанням договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0509- 03041.

Предметом спору у справі № 903/830/23 була заборгованість ПрАТ Волиньобленерго перед НЕК Укренерго, яка складалась з основної заборгованості у розмірі 68 058 636,99 грн за період надання послуги з грудня 2022 року по травень 2023 року, інфляційних втрат у розмірі 1 110 363,44 грн, трьох процентів річних у розмірі 760 023,42 грн, пені в розмірі 11 575 477,01 грн та штрафу в розмірі 2 041 759,10 грн.

При цьому, у справі № 903/830/23 НЕК Укренерго здійснено розрахунок трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за договором станом на 10.07.2023.

У процесі розгляду справи №903/830/23, відповідачем сплачено заявлену до стягнення заборгованість остаточно 30.10.2023, що підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили та копіями платіжних інструкцій, що додаються до цього позову, у зв`язку із чим, провадження у справі № 903/830/23 в цій частині було закрито судом за відсутності предмета спору.

В той же час, враховуючи період нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат в межах справи № 903/830/23 по 10.07.2023 (що додатково вбачається із розрахунку, який додається до цього позову зі справи № 903/830/23), враховуючи остаточне погашення відповідачем заборгованості лише 30.10.2023, у позивача виникло право на нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 11.07.2023 по 29.10.2023 (день, який передує остаточному розрахунку), за період раніше не охопленими нарахуваннями та стягненнями, яких позивач ініціює подаючи цей позов.

Ухвалою суду від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

14.11.2024 від ПрАТ «Волиньобленерго» надійшов відзив на позовну заяву (вх..№01-75/7538/24), у якому відповідач зазначив, що із системного аналізу численної практики Верховного суду вбачається, що нарахування інфляційних втрат здійснено позивачем із порушенням норм чинного законодавства. Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16, вимога сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, у разі реалізації якого кредитор має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менше одиниці (мала місце дефляція), а, отже, сума боргу в цьому періоді зменшується. Також відповідач звернув увагу на правову позицію, зазначену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.

Оскільки період прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем: 11.07.2023 року 29.10.2023 року, нарахування 3 % річних здійснюється позивачем за весь цей період, то і нарахування інфляційних втрат слід здійснювати на повний період прострочення оплати наданих послуг. Проте позивач ініціює стягнення інфляційних втрат лише за період: 29.09.2023 р. 20.10.2023 р., що є необгрунтованим і безпідставним.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в частині нарахування інфляційних втрат.

До відзиву відповідач надав свій контррозрахунок інфляційних втрат.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон), Кодексом системи передачі (далі КСП), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309 (зі змінами), Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (зі змінами).

Частиною 2 статті 2 Закону визначено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативноправовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема КСП.

Відповідно до п. 6.2 КСП, Послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного)

управління надаються ОСП на підставі двостороннього договору між ним та: ОСР (у т.ч. ОМСР, оператором системи яких є ОСП); виробником електричної енергії з генеруючими одиницями типу В, С, D; трейдером/електропостачальником/виробником, що здійснює імпорт та/або експорт електричної енергії в обсягах імпорту/експорту електричної енергії; споживачем, для якого оператором системи є ОСП.

Користувачі, зазначені у цих пунктах, не можуть здійснювати свою діяльність на

ринку електричної енергії до укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

27.06.2019 між ДП «НЕК «Укренерго», правонаступником якого є НЕК «Укренерго», (далі Виконавець) та ПрАТ «Волиньобленерго» (далі Користувач) укладений договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від № 0509-03041 (далі Договір)

Умови договору викладені в новій редакції додатковими угодами до Договору.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору Виконавець зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме: управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (надалі - послуга), а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 33 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Відповідно до п.п. 2.2. чинної редакції Договору, оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Аналогічне положення закріплене у ч. 5 ст. 33 Закону України Про ринок електричної енергії.

За змістом п. 2.3. Договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Відповідно до п. 2.5. Договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Згідно з п. 2.7. Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком (надалі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (надалі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (надалі - АКО), акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Згідно з п.10.6. договору (у редакції додаткової угоди від 30.12.2021 та аналогічній редакції додаткової угоди від 06.01.2023) будь-які документи; що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування сервісу, про що виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

Пунктом 10.7. Договору (в редакції додаткової угоди від 30.12.2021 та аналогічній редакції додаткової угоди від 06.01.2023) встановлено, що рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу Доставлено у сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Згідно з п. 3.3.2. Договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу. Відповідне право кореспондується із установленим в п. 3.2.1. Договору обов`язком Користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору впродовж грудня 2022 - травня 2023 року позивач надав, а відповідач отримав послугу, передбачену умовами Договору.

Проте, ПрАТ «Волиньобленерго» свої договірні зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку із чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ПрАТ "Волиньобленерго" 83546259,96 грн., з них: 68058636,99 грн. заборгованості за послугу на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0509-03041 від 27.06.2019, 1110363,44 грн. збитків, завданих інфляцією, 760023,42 грн. процентів річних, 11575477,01 грн. пені, 2041759,10 грн. штрафу (справа №903/830/23).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду (серпень 2023 року) відповідач не виконав свої зобов`язання по договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від № 0509-03041 від 27.06.2019 і не оплатив вартості наданих йому послуг за спірний період на загальну суму 68058636,99грн.

Під час розгляду справи №903/830/23 відповідач перерахував позивачу суму заборгованості у розмірі 68058636,99 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №7774 від 29.09.2023 на суму 12485515,10 грн., копію платіжної інструкції №1908 від 30.10.2023 на суму 55573121,89 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.11.2023 у справі №903/830/23 позов задоволено частково.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у даній справі рішення Господарського суду Волинської області від 08.11.2023 у справі №903/830/23 скасовано в частині стягнення 11 575 477,01 грн пені та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову у цій частині.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Волинської області від 08.11.2023 у справі №903/830/23 викладено в такій редакції:

"1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 68 058 636 грн. 99 коп. заборгованості закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (вул. Яремчука Назарія, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43023, код ЄДРПОУ 00131512) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вул.Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227)

- 760 023 грн. 42 коп. процентів річних,

- 1 110 363 грн. 44 коп. збитків, завданих інфляцією,

- 28 055,80 витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви.

4. У задоволенні позову про стягнення 11 575 477,01 грн пені та 2 041 759 грн. 10 коп. штрафу відмовити.".

Рішення суду у справі №903/830/23 набрало законної сили 15.08.2024.

При цьому, у справі № 903/830/23 НЕК Укренерго здійснено розрахунок трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за договором станом на 10.07.2023.

У справі №903/910/24 позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 444584грн. 98коп. інфляційних втрат за період жовтень 2023 року та 589106грн. 12коп.- 3% річних за період з 11.07.2023 по 29.10.2023 (день який передує остаточному розрахунку).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, у сторін виникли цивільні права та обов`язки з приводу надання послуг на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0509-03041.

Наявність у відповідача заборгованості, яка було сплачена під час розгляду справи №903/830/23, встановлена рішенням суду у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт надання послуг відповідачу за Договором встановлений рішенням Господарського суду Волинської області від 08.11.202 у справі N 903/830/23, що не потребує доказування при розгляді даної справи в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Відповідач суму основної заборгованості за Договором остаточно сплатив тільки 30.10.2023.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних передбачено ст.625 ЦК України і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Відповідно до поданого розрахунку, позивач нарахував відповідачу 444584грн. 98коп. інфляційних втрат за період жовтень 2023 року на суму заборгованості 55573121,89грн та 589106грн. 12коп.- 3% річних за період з 11.07.2023 по 28.09.2023 на суму заборгованості 68058636,99грн та за період з 29.09.2023 по 29.10.2023 (день який передує остаточному розрахунку) на суму заборгованості 55573121,89грн.

У відзиві на позов відповідач не заперечує щодо суми нарахованих 3 % річних за період з 11.07.2023 по 29.10.2023.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування 3 % річних, дійшов висновку, що нараховані 589106грн. 12коп.- 3% річних є підставними, обгрунтованими та підлягають до стягнення з відповідача.

Щодо заявленої до стягнення суми інфляційних втрат за період жовтень 2023 року, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що період прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача 11.07.2023 по 29.10.2023. Тобто у позивача виникає право на стягнення інфляційних втрат за період липень 2023 року жовтень 2023 року. Водночас, позивач нарахував 444584,98грн інфляційних втрат лише за жовтень 2023 року, без включення до розрахунку попереднього періоду (11.07.2023 по 28.09.2023), в якому була також наявна заборгованість у відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у від 26.06.2020 у справі N 905/21/19 ухваленої за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про стягнення коштів зазначені наступні висновки:

" 27. Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

41. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з методикою розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України, яка передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100 % (дефляції)."

Здійснивши нарахування інфляційних втрат за період липень 2023 р. по вересень 2023р. на суму заборгованості 68058636,99грн та за період жовтень 2023р. на суму заборгованості 55573121,89грн. суд встановив, що в липні та серпні 2023 року індекс інфляції був менше одиниці (мала місце дефляція), сума інфляційних втрат за цей період є від`ємною. У жовтні 2023 року індекс інфляції був більше одиниці. Проте, враховуючи весь період заборгованості з липня 2023 року по жовтень 2023 року, суд дійшов висновку, що нараховані позивачем 444584,98грн інфляційних втрат не підлягають стягненню. В позові в цій частині слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (вул. Яремчука Назарія, буд.4, м. Луцьк, Волинська область, 43023, код ЄДРПОУ 00131512) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд.25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 589106грн. 12коп. - 3% річних, а також 7069грн.27коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В позові в частині стягнення 444584грн. 98коп. інфляційних втрат відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 20.12.2024.

СуддяО. Г. Слободян