Рішення

від 20.12.2024 по справі 212/9905/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9905/24

2/212/4269/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого - судді Дехти Р.В., секретаря судового засіданняКолісник К.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг , в порядку ч.2ст. 247 ЦПК України,за відсутностіосіб,які берутьучасть усправі табез фіксаціїсудового процесуза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,цивільну справуза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

07.10.2024 року до суду звернувся представник ТОВ «Кредитні ініціативи» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 лютого 2008 між ПАТ «СВЕРБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0321/0208/45-008, відповідно до якого останній надано кредит на 34800,00 доларів США. 28 листопада 2012 між ПАТ «СВЕРБАНК» та ТОВ «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС» укладено договір факторингу №15, згідно якого право вимоги по кредитному договору №0321/0208/45-008 від 22.02.2008 відійшло до ТОВ «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС». 28 листопада 2012 між ТОВ «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договірфакторингу,згідно якогоправо вимогипо кредитномудоговору №0321/0208/45-008від 22.02.2008відійшло доТОВ «Кредитні ініціативи». 15 квітня 2014 ТОВ «Кредитні ініціативи», з метою захисту свого порушеного права, звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0321/0208/45-008 від 22.02.2008. Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2014 позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» було задоволено та стягнуто з позичальника на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 640826,27 грн. та судові витрати по справі у розмірі 3654,00 грн. Заочне рішення від 26.11.2014 року набрало законної сили, проте станом на момент подачі даного позову воно не виконано. Відтак, грошове зобов`язання, визначене рішенням суду, вважається простроченим. З огляду на приписи ст. 625 ЦК, беручи до уваги розмір простроченого грошового зобов`язання, визначеного Заочним Рішенням віл 26.11.2014 року та частковим виконанням своїх зобов`язань стороною Відповідача, станом на 23 лютого 2022 року розмір нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат від суми заборгованості складає 219 569 грн. 83 коп., з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на суму простроченої заборгованості - 57 345 грн. 06 коп.; сума заборгованості за інфляційними втратами на суму простроченої заборгованості - 162 224 грн. 77 коп.. Нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснювалось щодо заборгованості, визначеної Заочним Рішенням від 26.11.2014 року і частковим виконанням стороною Відповідача своїх зобов`язань по Кредитному договору від 22.02.2008 року. Станом на 23.02.2019 заборгованість склала 637167,36 грн.. Невиконання відповідачем зобов`язань і зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом. З огляду на це, просить стягнути з відповідача 219 569,83 грн. інфляційних витрат та трьох відсотків річних, а також судові витрати по справі в розмірі 3293,55 грн..

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

30.10.2024 позивачем подана заява про усунення недоліків.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.11.2024 відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача до суду не з`явився, до початку розгляду справи надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення у разі неявки до суду відповідача не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак до суду не з`явилася, у запропонований судом строк відзиву на позовну заяву не надала. Заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за її відсутності на адресу суду не надходило, про причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи згоду представника позивача, що викладена у його письмовому клопотанні, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 лютого 2008 між ПАТ «СВЕРБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0321/0208/45-008, відповідно до якого останній надано кредит на 34800,00 доларів США.

28 листопада 2012 між ПАТ «СВЕРБАНК» та ТОВ «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС» укладено договір факторингу №15, згідно якого право вимоги по кредитному договору №0321/0208/45-008 від 22.02.2008 відійшло до ТОВ «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС».

28 листопада 2012 між ТОВ «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договірфакторингу,згідно якогоправо вимогипо кредитномудоговору №0321/0208/45-008від 22.02.2008відійшло доТОВ «Кредитні ініціативи».

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2014 ТОВ «Кредитні ініціативи», з метою захисту свого порушеного права, звернулося до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0321/0208/45-008 від 22.02.2008.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2014 позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» було задоволено та стягнуто з позичальника на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 640826,27 грн. та судові витрати по справі у розмірі 3654,00 грн. Заочне рішення від 26.11.2014 року набрало законної сили, проте станом на момент подачі даного позову воно не виконано. Відтак, грошове зобов`язання, визначене рішенням суду, вважається простроченим.

З огляду на приписи ст. 625 ЦК, беручи до уваги розмір простроченого грошового зобов`язання, визначеного Заочним Рішенням віл 26.11.2014 року та частковим виконанням своїх зобов`язань стороною Відповідача, станом на 23 лютого 2022 року розмір нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат від суми заборгованості складає 219 569 грн. 83 коп., з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на суму простроченої заборгованості - 57 345 грн. 06 коп.; сума заборгованості за інфляційними втратами на суму простроченої заборгованості - 162 224 грн. 77 коп..

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснювалось щодо заборгованості, визначеної Заочним Рішенням від 26.11.2014 року і частковим виконанням стороною Відповідача своїх зобов`язань по Кредитному договору від 22.02.2008 року. Станом на 23.02.2019 заборгованість склала 637167,36 грн., що підтверджується наданим розрахунком.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установленихстаттею 11 цього Кодексу.

Так, у ч. 5ст. 11 ЦК Українивизначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.

Будь-яке зобов`язання, що зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов`язанням, незалежно від правових підстав його виникнення.

За змістом цієї норми закону (ст. 625 ЦК України) нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК Українивизначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей524,533-535і625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 703/2718/16-ц від 19 червня 2019 року.

Разом з вищезазначеною судовою практикою, 11 квітня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду винесена постанова по справі № 758/1303/15-ц.

В даному рішенні суду зазначається, що позивач в цій справі звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду.

Так, в цьому рішенні Верховний Суд дійшов таких висновків щодо правильного застосування норм права: (пункт 16. рішення ВС) «Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.» (пункт 17. рішення ВС) «Стаття 625ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. У цій статті визначені загальні правила, відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.»

Так, в правовідносинах, що склались між Позивачем та Відповідачами зобов`язання виникнуло з кредитного договору та підтвердилось саме на підставі кредитного договору та відступлення права вимоги за цим кредитним договором. (пункт 18. рішення ВС) «За змістом статей524,533-535і625 ЦК Українигрошовим зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржник сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.»

Отже, зобов`язання Відповідача перед Позивачем є грошовим зобов`язанням. (пункт 43. рішення ВС) «Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як установлено з матеріалів справи, саме з такими позовними вимогами позивач звертається до суду, керуючисьстаттею 625 ЦК України. Вказані вимоги підтверджені належними доказами, які доводять наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідачів перед позивачем, а відтак і під ставність стягнення заявлених вимог на підставіст.625 ЦК України. У свою чергу відповідачами наведене не спростовано, доказів у підтвердження виконання зобов`язань перед позивачем суду не подано.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку, який перевірено судом, 3 % річних та інфляційні нарахування станом на 23 лютого 2022 року складає 219 569 грн. 83 коп., з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на суму простроченої заборгованості - 57 345 грн. 06 коп.; сума заборгованості за інфляційними втратами на суму простроченої заборгованості - 162 224 грн. 77 коп., які і підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому судовий збір у розмірі 3293,55 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.11,509,625 ЦК України, ст.ст.12,13,81,133,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягненнягрошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» суму 3% річних та інфляційних втрат понесених у зв`язку з прострочення грошового зобов`язання у розмірі 219569 (двісті дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн.. 83 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судовий збір в розмірі 3293 (три тисячі двісті дев`яносто три) грн. 55 коп..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Кредитні ініціативи» юридична адреса: вулиця Вікентія Хвойки, буд 21, місто Київ, код ЄДРПОУ 35326253.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 20 грудня 2024 року.

Суддя: Р. В. Дехта