Рішення

від 20.12.2024 по справі 904/4308/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4308/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (Львівська обл., м. Львів)

до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення заборгованості в розмірі 3153,37грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу №85/2021 від 11.03.2021 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги.

За розпорядженням керівника апарату суду №470 від 04.10.2024 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи", відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Панни С.П., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 для розгляду позовної заяви по справі №904/4308/24 призначено суддю - Татарчука В.О.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" залишено без руху на підставі статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

14.10.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява від 08.10.2024 про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано належні докази направлення відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копій позовної заяви і доданих до неї документів, та усунуто недоліки позовної заяви.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

04.11.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні.

В своїх запереченнях зазначає, що рахунки та акти приймання-передачі природного газу за період з травня 2021 року по липень 2021 року у відповідності до пункту 4.2 договору №85/2021 до відповідача не надходили. Також зазначає, що матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження постачання природного газу за спірний період. Разом з тим вказує, що позивач звернувся з вимогою про оплату боргу вже після припинення зазначеного договору.

13.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вважає твердження відповідача безпідставними. Так, позивач зазначає, що акти приймання-передачі природного газу за період з травня 2021 року липень 2021 року направлялися на адресу відповідача, яка зазначена у договорі №85/2021, на підтвердження чого надав копії із журналу вихідної кореспонденції. Також, позивач вказує, що відповідачем не було надано доказів на спростування факту споживання останнім природного газу за спірний період.

19.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Заперечення відповідача аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов. Додатково зазначено, що докази, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, є неналежними, оскільки журнал вихідної кореспонденції є його внутрішнім документом та має суб`єктивний характер.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

11.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (далі позивач, постачальник) та Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач, споживач ) було укладено договір на постачання природного газу №85/2021 (далі договір), за результатами проведення відкритих торгів на сайті Рrоzorrо UА-2021-02-08-004996-b.

Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) споживачу у 2021 році природний газ (за кодом ДК 021:2015-09120000-6 Газове паливо) (далі газ, товар) належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується прийняти і оплатити газ в розмірах, строки та порядку, визначених договором. Місце постачання газу: відповідно до тендерної документації, за адресами структуру підрозділів ПМРУ МЮ (м. Одеса) (додаток №1 до договору). Строк постачання: до 31.12.2021 року (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору плановий обсяг постачання газу 205000куб.м.

На підставі отриманих від споживача даних та\або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (пункт 2.9.2 договору).

Приписами пункту 2.9.3 договору встановлено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Згідно з пунктом 2.9.4 договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової мотивованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (пункт 2.9.5 договору).

Приписами пункту 3.1 договору (у редакції додаткової угоди №2 від 31.05.2024) визначено, що ціна газу за 1000куб.м. становить:

- у період з дня підписання договору до 14.04.2021 включно 7800,00грн в тому числі ПДВ 1300,00грн;

- у період з 15.04.2021 до 30.04.2021 включно: 8460,00грн в тому числі ПДВ 1410,00грн;

- у період з 01.05.2021 до 31.12.2021 включно: 9204,00грн в тому числі ПДВ 1534,00грн.

Загальна вартість даного договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та складає 1599000,00грн (пункт 3.2 договору).

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, а саме: протягом 10 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі газу, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату та акту приймання-передачі газу.

Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять календарних днів після настання таких змін (пункт 13.2 договору).

Пункт 11.1 договору визначає, що цей договір набирає чинності з дати укладення договору і діє по 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання сторонами взятих за цим договором зобов`язань.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №85/2021 від 11.03.2021 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

До договору сторонами було підписано додаток №1, в якому сторони визначили предмет і місце постачання природного газу (а.с. зворотній аркуш 13-15 том 1).

09.11.2021 сторони уклали додаткову угоду №4 до договору (а.с. 18 том 1). В пункті 1 якої визначено, що сторони вирішили відмовитись від виконання договору про закупівлю №85/2021 від 11.03.2021 та вважати його припиненим з 27.10.2021. Приписами пункту 2 додаткової угоди №4 встановлено, що сторони домовились про те, що наведені у пункті 1 цієї додаткової угоди обставини спричиняють наступні наслідки: припинення договору №85/2021 від 11.03.2021 з 27.10.2021 з остаточним розрахунком до 20.11.2021.

На виконання умов договору, позивач у період березень 2021 року липень 2021 року надав відповідачу послуги з постачання природного газу на загальну суму 355065,67грн, що підтверджується актами-приймання передачі природного газу:

- акт приймання-передачі природного газу №РН-0000433 за березень 2021 року природний газ у кількості 27663,53куб.м на суму 215775,54грн;

- акт приймання-передачі природного газу №РН-0000646 за квітень 2021 року природний газ у кількості 17453,43куб.м на суму 136136,76грн;

- акт приймання-передачі природного газу №РН-0000801 за травень 2021 року природний газ у кількості 340,1куб.м на суму 2877,25грн;

- акт приймання-передачі природного газу №РН-0000918 за червень 2021 року природний газ у кількості 28,00куб.м на суму 257,71грн;

- акт приймання-передачі природного газу №РН-0001018 за липень 2021 року природний газ у кількості 2,00куб.м на суму 18,41грн (а.с. 19-27 том 1).

Також, обсяги споживання природного газу підтверджуються даними з інформаційної платформи оператора ГТС:

- за березень 2021 року 27663,56куб.м;

- за квітень 2021 року 17453,43куб.м;

- за травень 2021 року 340,1куб.м;

- за червень 2021 року 28,00куб.м;

- за липень 2021 року 2,00куб.м. (а.с. 29-33 том 1)

Господарський суд зауважує, що акти приймання-передачі природного газу за березень 2021 року липень 2021 року підписані лише зі сторони позивача та відповідно не містить підпису та відбитку печатки відповідача.

Позивач зазначає, що всі вищенаведені акти разом із актом звірки взаєморозрахунків та вимогою про сплату заборгованості вих.№29/11-13 від 29.11.2022 направив відповідачу засобами поштового зв`язку. Як доказ направлення на адресу відповідача вказаних актів та акту звірки взаєморозрахунків позивач надав до суду опис вкладення та список згрупованих відправлень, копії з журналу вихідної кореспонденції (а.с. 34-37, 110-119 том 1).

У постанові від 22.08.2023 у справі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Господарський суд наголошує, що будь-які докази звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості в матеріалах справи відсутні.

При цьому, у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової мотивованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (пункт 2.9.5 договору).

Таким чином, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд вважає підтвердженим факт отримання відповідачем природного газу у період з березня по липень 2021 року у загальному розмірі 355065,67грн.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату за надані послуг у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 3153,37грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 3153,37грн заборгованості за постачання природного газу за договором №85/2021 від 11.03.2021 за період з травня по липень 2021 року.

Предметом доказування у справі є встановлення обставин виконання відповідачем умов договору №85/2021 щодо сплати вартості наданих послуг з газопостачання, наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до пункту 3 Розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання. Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача. Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Правил постачання природного газу розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу. У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.

У пункті 13 розділу ІІ Правил постачання природного газу зазначено, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України)

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

На виконання умов зазначеного договору позивач у період з березня 2021 року по липень 2021 року надав відповідачеві послуги з газопостачання на загальну суму 355065,67грн, відповідно до актів приймання-передачі природного газу, даними з інформаційної платформи оператора ГТС та акту звірки взаєморозрахунків (а.с. 19-33 том 1).

У пункті 4.2 договору сторони погодили, що розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, а саме: протягом 10 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі газу, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату та акту приймання-передачі газу.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Щодо посилань відповідача на звернення позивача з вимогою про сплату боргу після припинення дії договору суд зазначає наступне.

Підписуючи додаткову угоду №4 від 09.11.2021, сторони дійшли згоди припинити дію договору, при цьому, визначивши, що споживач повинен остаточно розрахуватись за поставлений газ до 20.11.2021. Всупереч зазначеному, відповідач не оплатив 3153,37грн за спожитий у березні-липні 2021 року природний газ.

Разом з тим, пунктом 11.2 договору встановлено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відтак твердження відповідача щодо вимоги про сплату боргу після припинення дії договору не беруться судом до уваги.

Отже, строк виконання зобов`язання з оплати наданих послуг у сумі 3153,37грн є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 3153,37грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо твердження відповідача стосовно неотримання актів приймання-передачі природного газу та рахунків суд зазначає наступне.

На підтвердження відправки зазначених документів позивач надав копії з журналу вихідної

кореспонденції за 2021 рік та списки згрупованих відправлень Укрпошти.

Дані акти направлялися на адресу відповідача, яка зазначена в розділі 14 договору, а саме 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34.

Разом з тим, у пункті 13.4 договору встановлено, що сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять календарних днів після настання таких змін.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення про зміну місцезнаходження відповідача, отже твердження відповідача не беруться судом до уваги.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 3028,00грн повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення заборгованості в розмірі 3153,37грн задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 21А, ідентифікаційний код 43315529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд. 86-В, кв. 1, ідентифікаційний код 42827548) 3153,37грн - основної заборгованості, 3028,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 20.12.2024.

Суддя В.О. Татарчук