Ухвала

від 17.12.2024 по справі 14/5007/5-б/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВА УХВАЛА

Від "17" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 14/5007/5-Б/12

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. про ухвалення додаткового судового рішення при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" до фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_2 , фізичної особи ОСОБА_3 , фізичної особи ОСОБА_4 про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод",

за участю учасників судового процесу:

- від фізичної особи ОСОБА_1 : не з`явилися;

- від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул": не з`явилися,-

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" (далі - ТОВ "Баранівський фарфоровий завод", боржник, банкрут).

У межах даної справи № 14/5007/5-Б/11 ухвалою господарського суду від 07.11.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" (далі - ТОВ "Юридична компанія "Сагрул") до фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_2 , фізичної особи ОСОБА_3 , фізичної особи ОСОБА_4 про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) відмовлено (т. 20 а.с. 161-165).

08.11.2024 та 12.11.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. про ухвалення додаткового судового рішення в якій представник просить суд стягнути з ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені за надання професійної правничої допомоги, в сумі 20 000,00 грн (т. 20 а.с. 167-172).

Заявник вказує, що при поданні відзиву представником фізичної особи ОСОБА_1 адвокатом Гриценком Б.М. було подано орієнтовний розрахунок судових витрат з яких витрати на правову допомогу становили 20 000,00 грн. Факт надання професійної правничої допомоги підтверджується договором про надання (правничої) професійної допомоги та представництво інтересів в суді від 30.09.2024, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням "Капітал Правіс", додатковою угодою від 30.09.2024 № 1. Факт отримання ОСОБА_1 послуг від Адвокатського об`єднання "Капітал Правіс" та понесення ним витрат в суді першої інстанції підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2024 прийнято заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. про ухвалення додаткового судового рішення та призначено до розгляду в судовому засіданні 27.11.2024 о 10:00 год (т. 20 а.с. 181).

Ухвалою господарського суду від 27.11.2024 відкладено розгляд заяви представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. про ухвалення додаткового судового рішення на 17.12.2024 о 12:00 год (т. 20 а.с. 205).

27.11.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. у якій повідомлено, що норми Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є загальними стосовно норм Кодексу України з процедур банкрутства України, які визначаються особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.

Аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.

Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.

ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" є кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" і заявником в провадженні про покладення відповідальності на органи управління боржника.

ОСОБА_1 є відповідачем/іншим учасником справи про банкрутство, який притягується до відповідальності та про обов`язки якого існує спір.

Враховуючи універсальний характер ГПК України і той факт, що судові витрати покладаються на сторони, якими є учасники справи про банкрутство, підлягають відшкодуванню витрати, пов`язані з розглядом справи, понесені сторонами справи.

03.12.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. про долучення до матеріалів справи документів (т. 20 а.с. 213-216).

04.12.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшов відзив ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" від 04.12.2024 на заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. про ухвалення додаткового судового рішення (т. 20 а.с. 225-234) у якому зазначено про безпідставність та необґрунтованість поданої заяви з огляду на наступне.

Заявник належним чином у визначений спосіб не повідомив суд про те, що очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, та чітко не зазначив загальної суми, котру він безпосередньо поніс та/або має понести у зв`язку з розглядом даної справи.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору про надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Документів, що свідчать про оплату наданих послуг, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ОСОБА_1 дійсно поніс витрати на правничу допомогу, матеріали заяви про розподіл судових витрат не містять.

ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" звернуто увагу на те, що ОСОБА_1 просить стягнути 20 000,00 грн, в той час як оплата послуг здійснена лише на суму 10 000,00 грн.

Визначений розмір витрат на оплату послуг адвоката за формальне оформлення власних процесуальних документів не є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Такі витрати не є неминучими та не відповідають критерію розумності та реальності у встановлених обставинах.

ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" просить врахувати сутність та зміст правової допомоги, яку отримала фізична особа ОСОБА_1 в межах даної справи, надати оцінку її розміру та обґрунтованості, та врахувати, що дане є свідченням/проявом не компенсації понесених судових витрат, а надмірного збагачення за рахунок іншої особи.

ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" просить задовольнити до стягнення (у випадку знаходження судом підстав для такого здійснення) розмір витрат на правничу допомогу, зменшений на 95% від заявленої до стягнення суми.

ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" звертає увагу суду на те, що всі документи, котрі було подано до суду виготовлялись та підписувались безпосередньо заявником, будь-яких інших доказів того, що певні роботи та послуги виконувались та надавалися адвокатом в матеріалах справи відсутні.

Норми ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають можливості та порядку здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу у справі про банкрутство боржника та в межах (за результатами) розгляду заяви про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника.

За викладених обставин у сукупності, ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" зазначено про необхідність:

- залишити без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу за заявою ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника в межах справи №14/5007/5-Б/12 про банкрутство ТОВ "Баранівський фарфоровий завод";

- у випадку відхилення вказаної вище вимоги, відмовити у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу за заявою ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника в межах справи №14/5007/5-Б/12 про банкрутство ТОВ "Баранівський фарфоровий завод";

- у випадку прийняття рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу за заявою ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника в межах справи справа №14/5007/5-Б/12 про банкрутство ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" фактичний стягнений розмір судових витрат на правничу допомогу в межах справи №14/5007/5-Б/12 зменшити до 5% - 1 000,00 грн.

Представники фізичної особи ОСОБА_1 та ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та відповідно до вимог ГПК України.

Розглянувши заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. про ухвалення додаткового судового рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, адже розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства. Застосування процесуальних норм ГПК України у процедурі банкрутства здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбачених Кодексу України з процедур банкрутства.

Аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат. Тому з урахуванням наведеного для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.

Відповідно до частини першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Правила розподілу судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України унормовано таким чином:

- судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша цієї статті);

- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина четверта цієї статті).

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, чи заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина тринадцята статті 129 ГПК України).

Системний аналіз положень статей 126, 129 ГПК України свідчить, що витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких в тому числі віднесено витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на с т о р о н и такого с п о р у (подібний висновок, викладений в додаткових ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 911/2902/19, від 02.06.2021 у справі № 906/977/19, ухвалі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.09.2021 у справі № 5017/2833/2012, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 925/1067/19, від 13.10.2020 у справі №911/2115/19, від 14.07.2021 у справі № 904/1169/17).

Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

Можливість вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство залежить, зокрема, від того, розгляд якого процесуального питання чи спору здійснювався судом.

Загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 глави 6 розділу ІІІ ГПК України. Зокрема, у статті 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Разом з тим, положення частини третьої статті 233 ГПК України визначають, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Отже, положеннями статті 233 ГПК України обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи по суті (подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №914/201/19, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15 та в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 903/834/20).

У даному випадку, у межах справи про банкрутство одним з кредиторів боржника - ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" подано до колишніх керівників боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_2 , фізичної особи ОСОБА_3 , фізичної особи ОСОБА_4 заяву про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності).

Обґрунтовуючи вказану заяву, ТОВ "Юридична компанія "Сагрул" посилалося на частину 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, якою визначено наступне.

Боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Отже, у межах справи про банкрутство у непозовному провадженні (без проведення характерних позовному провадженню підготовчого провадження та розгляду по суті) з винесенням за результатами розгляду ухвали судом здійснювався розгляд процедурного питання - можливості покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності, а не розгляд справи (спору) по суті.

Вказаний факт унеможливлює розподіл судових витрат за результатами розгляду заяви.

Лише у разі встановленого під час розгляду процедурного питання можливості покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності та зазначеного в ухвалі господарського суду факту виявлення порушення, кредитори набувають право подальшого звернення своїх вимог до зазначених осіб, розгляд якого здійснюється по суті у межах відокремленого позовного провадження у межах справи про банкрутство. За результатами розгляду такого звернення судом проводиться розподіл судових витрат.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони татреті особи.

Застаттею 45 ГПК Українисторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.Позивачамиє особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.Відповідачамиє особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до частини 5статті 41 ГПК України, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.

Справи позовного провадження, що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.

Кодекс України з процедур банкрутства розмежовує коло осіб, які є учасниками та сторонами у справі про банкрутство.

Також, у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства наведено склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення, а саме:

сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Як вже було зазначено, ГПК України та Кодекс України з процедур банкрутства не містять окремого врегулювання питання розподілу судових витрат у справах про банкрутство. Відшкодування судових витрат у справах про банкрутство, якщо інше не передбачено законом, здійснюється за загальними правилами статті 129 ГПК України.

Системний аналіз положень статей 126, 129 ГПК України дає підстави для висновку, що витрати, пов`язані з розглядом справи, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору.

Звертаючись з заявою про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" процедурного питання - про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) фізична особа ОСОБА_1 , статус якого відповідно до наведених вище положень Кодексу України з процедур банкрутства визначається як учасник провадження у справі про банкрутство (інший учасник справи про банкрутство), а не сторона, заявив вимоги про стягнення судових витрат у розмірі 20000,00 грн, визначивши суб`єкта для їх відшкодування - ТОВ "Юридична компанія "Сагрул", яке відповідно до наведених вище положень Кодексу України з процедур банкрутства є стороною (кредитором) у справі про банкрутство.

Подання учасником справи про банкрутство фізичною особою ОСОБА_1 до суду заяви про ухвалення додаткового судового рішення є реалізацією права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні частини третьої статті 3 ГПК України, що зумовлює обов`язок суду, керуючись принципом диспозитивності, розглянути заяву із застосуванням норм процесуального закону, чинного на дату звернення із вказаною заявою.

Господарський суд наголошує, що судом не здійснювався розгляд по суті спору фізичної особи ОСОБА_1 та ТОВ "Юридична компанія "Сагрул", а здійснювався розгляд процедурного питання у межах справи про банкрутство. Договір про надання правничої (правової) допомоги та представництво інтересів в суді від 30.09.2024 (т. 20 а.с. 172) та додаток до нього від 02.12.2024 (т. 20 а.с. 215), укладені між фізичною особою ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням "Капітал Правіс", також підтверджують факт надання правничої (правової) допомоги та представництво інтересів в суді у межах справи про банкрутство, а не окремого спору.

Процесуальне законодавство не містить положень щодо покладення витрат учасника провадження у справі про банкрутство (не сторони) на сторону такої справи за результатами розгляду процедурного питання у межах справи про банкрутство, що свідчить про відсутність підстав та неможливість покладення витрат ОСОБА_1 на правничу (правову) допомогу на ТОВ "Юридична компанія "Сагрул".

Враховуючи вищевикладене у сукупності, зважаючи на те, що у межах справи про банкрутство здійснювався розгляд процедурного питання, а не розгляд справи по суті, з огляду на статус фізичної особи ОСОБА_1 , який не є стороною справи, господарський суд дійшов висновку у задоволенні заяви представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Керуючись статтями 3, 12, 41, 45, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили 17.12.2024.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.12.2024.

Суддя Костриця О.О.