Рішення

від 20.11.2024 по справі 907/955/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 р. м. УжгородСправа № 907/955/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Шоляк О.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", м. Ужгород

про стягнення 30 431.935,78грн., з яких 4 418 064,75 грн. три відсотка річних та 26 013 881,03 грн. інфляційних втрат (позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача про їх зменшення)

За участі представників:

від позивача - Прохоров Юрій Геннадійович (в режимі відеоконференції)

від відповідача - Пеняк І. В., адвокат, посвідчення №21/852 від 21.07.2016 року (в залі суду)

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", м. Ужгород про стягнення суми 106 270 399,13 грн., з яких 68 428 382,99 грн. пені, 7 410 070,36 грн. штрафу, 4 418 064,75 грн. три відсотка річних та 26 013 881,03 грн. інфляційних втрат, посилаючись на порушення відповідачем умов договору №460/03/22 від 08.03.2022 р. та положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 23.10.2023 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи №907/955/23 здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.11.2023 р.

06.11.2023 р. відповідачем подано суду клопотання про продовження строку для подання відзиву.

Ухвалою суду від 08.11.2023 р. клопотання відповідача судом задоволено, продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів з дня вручення такої ухвали.

Ухвалою від 10.11.2023 р. задоволено подану заяву представника ДП "Гарантований покупець", адвоката Прохорова Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення.

Ухвалою суду від 23.11.2023 р. відкладено підготовче засідання на 18 січня 2024 р.

В судовому засіданні 18.01.2024 р. відповідно до ст. 183 ГПК України оголошено перерву до 14 лютого 2024 р. на 11:00 год. в режимі відеоконференцзв`язку.

Проте, судове засідання призначене на 14.02.2024 р. не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/3-к від 12.02.2024 р.

Ухвалою суду від 19.02.2024 р. підготовче засідання відкладено на 06.03.2024 р.

Ухвалою суду від 06.03.2024 р. підготовче засідання відкладено на 10.04.2024 р.

На дату засідання від відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 10.04.2024 р. прийнято до розгляду клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, відкладено підготовче засідання на 15.05.2024 р.

Проте, судове засідання призначене на 15.05.2024 р. не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/10-к від 15.05.2024 року.

Ухвалою суду від 20.05.2024 р. відкладено підготовче засідання та клопотання про призначення судової економічної експертизи на 24 липня 2024 р.

Проте, судове засідання призначене на 24.07.2024 р. не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/24-к від 22.07.2024 р.

23.07.2024 р. позивачем подано суду заяву про зменшення заявлених позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача суму 30.431.935,78грн., з яких 4 418 064,75 грн. три відсотка річних та 26 013 881,03 грн. інфляційних втрат.

У засіданні суду 06.08.2024 заяву позивача про зменшення позовних вимог задоволено та прийнято протокольну ухвалу про подальше провадження у справі з урахуванням вимог такої, відкладено підготовче засідання та клопотання про призначення судової економічної експертизи на 21.08.2024 р.

Ухвалою суду від 21.08.2024 р. відкладено підготовче засідання та клопотання про призначення судової економічної експертизи на 25.09.2024 р.

У судовому засіданні 25.09.2024 року судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, про що постановлено відповідну ухвалу суду. Водночас, судом було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23.10.2024 р. на 12:00 год. в режимі відеоконференції.

У засіданні суду 23.10.2024 р., судом було поставлено на обговорення питання щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 23.10.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 20.11.2024 р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях поданих по справі, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що між Державним підприємством «Гарантований покупець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» був укладений Договір № 460/03/22 від 08.03.2022 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами від 25.03.2022 № 508/02/22 та від 02.03.2023 № 326/03/23.

Згідно Актів купівлі-продажу електричної енергії за періоди постачання з березня 2022 р. по серпень 2023 р., вартість проданої електричної енергії становили 1 824 851 442,24 грн. Відповідачем було частково сплачено вартість електричної енергії грошовими коштами за березень 2022 на загальну суму 5 487 092,21 грн (з ПДВ). Інша частина коштів сплачена відповідачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань на загальну суму 1 819 364 350,03 грн.

За доводами позивача Відповідач порушив строк оплати за придбану у Гарантованого покупця електричну енергію в періоди постачання березень 2022 року - серпень 2023 року відповідно до 10 числа місяця наступного за розрахунковим кожного періоду постачання.

У зв`язку з чим, вважає, що наявні підстави для нарахування та стягнення з відповідача суми 30 431.935,78грн., з яких 4 418 064,75 грн. три відсотка річних та 26 013 881,03 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву, щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що позивач, застосовуючи ч.2 ст.625 ЦК України помилково нарахував відповідачу інфляційні втрати за прострочення заборгованості, період якої становив менше або дорівнювало 15 дням, а саме: 1) За липень 2022 року з 11.08.2022 р. по 17.08.2022 р. - нарахована сума інфляційних втрат становить 1 298 784,69 грн., в той час як період прострочення становить 7 днів; 2) За вересень 2022 року - з 11.10.2022 р. по 16.10.2022 р. - нарахована сума інфляційних втрат становить 1 607 720,65 грн., в той час як період прострочення становить 6 днів; 3) За березень 2023 року - з 11.04.2023 р. по 16.04.2023 р. - нарахована сума інфляційних втрат становить 339 556,31 грн., в той час як період прострочення становить 6 днів. Таким чином, загальна сума нарахованої позивачем суми інфляційних втрат за період протягом якого прострочення оплати становило менше або дорівнювало 15 дням 3 246 061,65 грн. (три мільйони двісті сорок шість тисяч шістдесят одна гривня 65 коп.). Тому відповідач вважає, оскільки розрахунки інфляційних втрат вказані вище на суму 3 246 061,65 грн. складали менше 15 днів, то необхідно виключити з розрахунку позивача вказану суму.

Щодо нарахування позивачем суми 3% річних в сумі 4 418 064,75 грн., то відповідач не погоджується з сумою 3% річних нарахованою позивачем. Вважає, що сума нарахованих позивачем 3% річних в сумі 4 418 064,75 грн. у даній справі №907/955/23 є неправильною та не підлягає до задоволення.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки: пеня, штраф), 3% річних, та інфляційних втрат, що можуть бути стягнені у даній справі з Відповідача на користь Позивача, на 99,9 %.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 20.11.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі Позивач або Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (далі Відповідач або Електропостачальник або ТОВ «Закарпаттяенергозбут») укладений Договір № 460/03/22 від 08.03.2022 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами від 25.03.2022 № 508/02/22 та від 02.03.2023 № 326/03/23 (далі - Договір).

Згідно з умови п. 1.1. Договору, Гарантований покупець зобов`язується продавати, а Електропостачальник зобов`язується на виконання наказу Міністерства енергетики України від 05 березня 2022 року № 106 «Про забезпечення електричної енергії необхідних для задоволення потреб побутових споживачів» купувати електричну енергію, відповідно до умов цього Договору.

В подальшому, в п. 1 Додаткової угоди від 25.03.2022 № 508/02/22 Сторони дійшли згоди по тексту Договору слова, цифри та знаки «наказу Міністерства енергетики України від 05 березня 2022 року № 106 «Про забезпечення електричної енергії необхідних для задоволення потреб побутових споживачів» замінити словами, цифрами та знаками «наказу Міністерства енергетики України від 21 березня 2022 року № 132 «Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період».

Зокрема, відповідно до п. 3.1. Договору, обсяг, погодинні обсяги купівлі-продажу електричної енергії та інші умови продажу електричної енергії, яку Гарантований покупець продає, а Електропостачальник купує в розрахунковому періоді за цим Договором визначається шляхом погодження обсягів купівлі-продажу електричної енергії, за формою яка наведена в додатку №2 до цього Договору.

Згідно п. 3.2. Договору, ціна на електричну енергію за якою Гарантований покупець здійснює продаж електричної енергії Електропостачальнику дорівнює ціні, що склaлася на ринку на добу наперед у відповідну годину постачання.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (з 00:00 годин першого по 24:00 годин останнього числа включно) (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 4.1 договору електропостачальник розраховується з гарантованим покупцем за електричну енергію за цінами, що визначені відповідно до пункту 3.2 цього договору.

Зобов`язання з оплати вважаються виконаним після того, як на рахунок гарантованого покупця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору (п. 4.3 договору).

Оплата за придбану у гарантованого покупця електричну енергію здійснюється електропостачальником до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.4 договору).

Згідно п. 4.5. Договору, вартість електричної енергії, придбаної Електропостачaльником у Гарантованого покупця, визначається на підставі підтверджених обсягів купівлі-продажу електричної енергії (п. 3.6. цього Договору) та цін, що визначені відповідно до п. 3.2. цього Договору.

Результати проведених господарських операції у відповідному періоді постачання відображаються в Акті купівлі-продажу електричної енергії, форма якого визначена в додатку № 3 до Договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) сторін, в порядку визначеному в п. 4.9. - 4.1 1. Договору.

Пунктом 4.7. договору визначено, що на виконання наказу Міністерства енергетики України від 05.03.2022 №106 електропостачальник має право здійснювати оплату гарантованому покупцю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань, що виникли у результаті різниці між зобов`язаннями з оплати за пунктами 3.1, 3.2, 4.1-4.3 цього договору та перерахованими грошовими коштами на виконання пункту 4.4 цього договору, з непогашеними грошовими зобов`язаннями гарантованого покупця, що виникли у відповідному розрахунковому періоді при отриманні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачі від електропостачальника згідно із договором від 15.09.2021 №2298/02/21.

Надалі Додатковою угодою від 25.03.2022 № 508/02/22 Сторони дійшли згоди в пункті 4.7 договору слова, цифри, та знаки «На виконання наказу Міністерства енергетики України від 05.03.2022 № 106 Електропостачальник має право здійснити» замінити словами, цифрами та знаками «На виконання Наказу до 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим Електропостачальник здійснює».

Відповідно до наданих до позовної заяви копій актів купівлі - продажу електричної за періоди постачання з березня 2022 року по серпень 2023 року, обсяг та вартість проданої електричної енергії становили:

- в березні 2022 року - 79 481,764 МВт*год. вартістю 217632422,90 грн (з ПДВ);

- в квітні 2022 року - 40 194,110 МВт*год. вартістю 107 273 286,94 грн (з ПДВ);

- в травні 2022 року - 21 276,906 МВт*год. вартістю 59 410 607,51 грн (з ПДВ);

- в червні 2022 року - 33 535,639 МВт*год. вартістю 90 553 045,26 грн (з ПДВ);

- в липні 2022 року - 35992,615 МВт*год. вартістю 1 19 684 565,89 грн (з ПДВ);

- в серпні 2022 року - 33 848,969 МВт*год. вартістю 125 937 841,06 грн (з ПДВ);

- в вересні 2022 року - 15 568,597 МВт*год. вартістю 64 308 825,88 грн (з ПДВ);

- в жовтні 2022 року - 9 706,615 МВт*год. вартістю 43 704 981,24 грн (з ПДВ);

- в листопаді 2022 року - 12 728,167 МВт*год. вартістю 59 534 979,17 грн (з ПДВ);

- в грудні 2022 року - 26 408,019 МВт*год. вартістю 116 922 153,46 грн (з ПДВ);

- в січні 2023 року - 15 793,386 МВт*год. вартістю 61 989 191,51 грн (з ПДВ);

- в лютому 2023 року - 26 424,413 МВт*год. вартістю 94 355 721,34 грн (з ПДВ);

- в березні 2023 року - 42 239,136 МВт* год. вартістю 169 778 153,02 грн (з ПДВ);

- в квітні 2023 року - 41 727,551 МВт*год. вартістю 147 163 029,00 грн (з ПДВ);

- в травні 2023 року - 35 910,137 МВт*год. вартістю 134 139 373,93 грн (з ПДВ);

- в червені 2023 року - 21 416,814 МВт*год. вартістю 86 050 148,81 грн (з ПДВ);

- в липні 2023 року - 10 949,636 МВт*год. вартістю 58 112 615,04 грн (з ПДВ);

- в серпні 2023 року - 10 731,002 МВт*год. вартістю 68 300 500,28 грн (з ПДВ);

Відповідачем було частково здійснено оплату електричної енергії за березень 2022 року на загальну суму 5 487 092,21 грн.

Також позивач зазначає, що сторонами в порядку, визначеному п. 4.7 договору, заборгованість відповідача за придбану електричну енергію у період з березня 2022 року по серпень 2023 року сплачена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань, що підтверджується відповідними актами на загальну суму 1 819 364 350,03 грн (з ПДВ).

У зв`язку з несвоєчасною оплатою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", м. Ужгород за електричну енергію, ДП "Гарантований покупець" звернулось до суду з позовом про стягнення 30 431 935,78грн., з яких 4 418 064,75 грн. три відсотка річних та 26 013 881,03 грн. інфляційних втрат (позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача про їх зменшення).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За визначенням ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в т.ч. боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ст. 179 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що за періоди постачання з березня 2022 року по серпень 2023 року, обсяг та вартість проданої відповідачу електричної енергії становили:

- в березні 2022 року - 79 481,764 МВт*год. вартістю 217632422,90 грн (з ПДВ);

- в квітні 2022 року - 40 194,110 МВт*год. вартістю 107 273 286,94 грн (з ПДВ);

- в травні 2022 року - 21 276,906 МВт*год. вартістю 59 410 607,51 грн (з ПДВ);

- в червні 2022 року - 33 535,639 МВт*год. вартістю 90 553 045,26 грн (з ПДВ);

- в липні 2022 року - 35992,615 МВт*год. вартістю 1 19 684 565,89 грн (з ПДВ);

- в серпні 2022 року - 33 848,969 МВт*год. вартістю 125 937 841,06 грн (з ПДВ);

- в вересні 2022 року - 15 568,597 МВт*год. вартістю 64 308 825,88 грн (з ПДВ);

- в жовтні 2022 року - 9 706,615 МВт*год. вартістю 43 704 981,24 грн (з ПДВ);

- в листопаді 2022 року - 12 728,167 МВт*год. вартістю 59 534 979,17 грн (з ПДВ);

- в грудні 2022 року - 26 408,019 МВт*год. вартістю 116 922 153,46 грн (з ПДВ);

- в січні 2023 року - 15 793,386 МВт*год. вартістю 61 989 191,51 грн (з ПДВ);

- в лютому 2023 року - 26 424,413 МВт*год. вартістю 94 355 721,34 грн (з ПДВ);

- в березні 2023 року - 42 239,136 МВт* год. вартістю 169 778 153,02 грн (з ПДВ);

- в квітні 2023 року - 41 727,551 МВт*год. вартістю 147 163 029,00 грн (з ПДВ);

- в травні 2023 року - 35 910,137 МВт*год. вартістю 134 139 373,93 грн (з ПДВ);

- в червені 2023 року - 21 416,814 МВт*год. вартістю 86 050 148,81 грн (з ПДВ);

- в липні 2023 року - 10 949,636 МВт*год. вартістю 58 112 615,04 грн (з ПДВ);

- в серпні 2023 року - 10 731,002 МВт*год. вартістю 68 300 500,28 грн (з ПДВ);

Відповідачем було частково здійснено оплату електричної енергії за березень 2022 року на загальну суму 5 487 092,21 грн.

Водночас в порядку, визначеному п. 4.7 договору, заборгованість відповідача за придбану електричну енергію у період з березня 2022 року по серпень 2023 року сплачена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань, що підтверджується відповідними актами на загальну суму 1 819 364 350,03 грн (з ПДВ).

Матеріалами справи, встановлено, а відповідачем не заперечується порушення строків оплати за поставлений товар.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами. Порушення відповідачем свого зобов`язання, в частині вчасного проведення оплати за поставлений товар, надає позивачеві право на нарахування відповідачеві інфляційних втрат та відсотків річних передбачених законодавством.

З огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, заявлено позовні вимоги про стягнення суми 30 431 935,78грн., з яких 4 418 064,75 грн. три відсотка річних та 26 013 881,03 грн. інфляційних втрат (позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача про їх зменшення).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, де предметом спору було стягнення коштів, Верховний Суд вказав, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 де предметом касаційного оскарження була постанова апеляційного суду, зокрема в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 70 078, 08 грн. інфляційних втрат за період з 15.12.2018 по 30.01.2019, Верховний Суд дійшов таких висновків:

« 25. На практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз`яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

26. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

28. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що при з`ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання; дослідити обставини виконання зобов`язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з`ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов`язання перед кредитором.

29. Положеннями частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридине значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За змістом статті 252 ЦК України вбачається, що строк визначається, зокрема, днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною п`ятою статті 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання.

31… Виходячи із принципу свободи договору згідно із статтею 627 ЦК України, сторони спору у пункті 4.2. Договору пов`язали закінчення строку виконання відповідачем-покупцем зобов`язання з оплати вартості поставленої позивачем продукції із днем реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних і цей день не враховується при обчисленні періоду прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленої позивачем продукції.

Відтак, з урахуванням положень статті 253 ЦК України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення боржника (відповідача) щодо виконання зобов`язання з оплати перед кредитором (позивачем), починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, а саме з наступного дня після проведення реєстрації податкової накладної позивачем-постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо останній день строку для оплати товару припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу частини п`ятої статті 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на встановлені судами обставини проведення позивачем реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.12.2018 та зважаючи на те, що 15.12.2018 є вихідним днем (субота), то днем закінчення строку виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості поставленої йому позивачем 22.11.2018 продукції на підставі накладної №КСЗ-0001173 від 22.11.2018 є перший робочий день - 17.12.2018 (понеділок).

32. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає помилковими висновки місцевого та апеляційного судів про те, що прострочення відповідача в оплаті продукції розпочалося 15.12.2018 та зауважує, що першим днем невиконання грошового зобов`язання відповідачем є 17.12.2018.

Відтак, при розрахунку суми інфляційних втрат позивачу належало виходити із періоду прострочення відповідача з 17.12.2018 по 30.01.2019, без урахування дня фактичної оплати вартості поставленої продукції 31.01.2019.

33. При перевірці правильності нарахування позивачем інфляційних втрат на суму основного боргу відповідача у грудні 2018 року - січні 2019 року Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звертається до власних висновків щодо методики розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць, викладених у пунктах 25-26 мотивувальної частини цієї постанови.

Верховний Суд зазначає, що у грудні 2018 року прострочення відповідача тривало з 17-го по 31-й день календарного місяця грудня, тобто 15 календарних днів.

Отже, за період з 17 по 31 грудня 2018 року прострочення склало менше півмісяця, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується».

Суд здійснивши перевірку нарахування суми 26 013 881,03 грн. інфляційних втрат, прийшов до висновку, що такий розраховано без врахування вищенаведених висновків, що містяться у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2020 по справі №910/13071/19.

Так, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування відповідачу інфляційних втрат за прострочення заборгованості, період якої становив менше 15 днів, а саме:

1) за липень 2022 року з 11.08.2022 р. по 17.08.2022 р. - нарахована сума інфляційних втрат становить 1 298 784,69 грн., в той час як період прострочення становить 7 днів; 2) за вересень 2022 року - з 11.10.2022 р. по 16.10.2022 р. - нарахована сума інфляційних втрат становить 1 607 720,65 грн., в той час як період прострочення становить 6 днів; 3) за березень 2023 року - з 11.04.2023 р. по 16.04.2023 р. - нарахована сума інфляційних втрат становить 339 556,31 грн., в той час як період прострочення становить 6 днів.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми 26 013 881,03 грн. інфляційних втрат є правомірними та такими, що підлягають до задоволення в сумі 22 767 819,38 грн.

Крім того, суд здійснивши перевірку правильності нарахування суми 4 418 064,75 грн. трьох відсотків річних, прийшов до висновку, що така є правомірною та обґрунтованою в сумі 4 312 019,53 грн.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення нарахованої відповідачу суми трьох відсотків річних суд, з огляду на обставини справи, враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 щодо права суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Позивач і відповідач у спірних правовідносинах беруть участь як господарюючі суб`єкти та, відповідно, несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

В той же час, відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Предметом позову у даній справі є стягнення суми 30 431 935,78грн., з яких 4 418 064,75 грн. три відсотка річних та 26 013 881,03 грн. інфляційних втрат (позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача про їх зменшення).

Підставою позовних вимог є порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", м. Ужгород умов Договору № 460/03/22 від 08.03.2022 р. в частині своєчасної оплати за поставлену за електричну енергію.

Так як вже вказувалось судом, відповідно до наданих до позовної заяви копій актів купівлі - продажу електричної відповідач за періоди постачання з березня 2022 року по серпень 2023 року отримував електричну енергію.

Відповідачем було частково здійснено оплату електричної енергії за березень 2022 року на загальну суму 5 487 092,21 грн.

Також, судом встановлено, що сторонами в порядку, визначеному п. 4.7 договору, заборгованість відповідача за придбану електричну енергію у період з березня 2022 року по серпень 2023 року сплачена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань, що підтверджується відповідними актами на загальну суму 1 819 364 350,03 грн (з ПДВ).

Пунктом 4.7. договору визначено, що на виконання наказу Міністерства енергетики України від 05.03.2022 №106 електропостачальник має право здійснювати оплату гарантованому покупцю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов`язань, що виникли у результаті різниці між зобов`язаннями з оплати за пунктами 3.1, 3.2, 4.1-4.3 цього договору та перерахованими грошовими коштами на виконання пункту 4.4 цього договору, з непогашеними грошовими зобов`язаннями гарантованого покупця, що виникли у відповідному розрахунковому періоді при отриманні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачі від електропостачальника згідно із договором від 15.09.2021 №2298/02/21.

Надалі Додатковою угодою від 25.03.2022 № 508/02/22 Сторони дійшли згоди в пункті 4.7 договору слова, цифри, та знаки «На виконання наказу Міністерства енергетики України від 05.03.2022 № 106 Електропостачальник має право здійснити» замінити словами, цифрами та знаками «На виконання Наказу до 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим Електропостачальник здійснює».

Пункт 4.7 Договору надав сторонам можливість, а з 25.03.2022 р. з укладенням додаткової угоди від 25.03.2022 № 508/02/22 зобов`язував проводити оплату гарантованому покупцю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Основна частина нарахованих 3% річних з 4 418 064,75 грн. (3 479 288,03 грн.) виникла на підставі грошового зобов`язання в розмірі 217 632 422,90 грн., за купівлю електричної енергії у березні 2022 року, згідно акту купівлі продажу електричної енергії від 31.03.2022 р.

Водночас, згідно акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.04.2022 р. станом на вказаний період у Позивача - Державного підприємства "Гарантований покупець", м. Київ було непогашене грошове зобов`язання перед відповідачем у сумі 338 588 445,43 грн.

В свою чергу на вказану дату у Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", м. Ужгород було непогашене грошове зобов`язання перед позивачем у сумі 217 632 422,90 грн. (вартість електричної енергії у купленої у березні 2022 року, згідно акту купівлі продажу електричної енергії від 31.03.2022 р.).

Разом з тим, вказаним актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.04.2022 р. сторони погодили зарахувати зустрічні однорідні вимоги за своїми зобов`язаннями у сумі 117 007 027,78 грн.

Таким чином, після підписання зазначеного акту зарахування зустрічних вимог у Відповідача залишився борг за отриманий у березні товар в сумі 100 625 395,12 грн.

Вказана сума боргу частково погашена грошовими коштами в сумі 5 487 092,21 грн., (29.07.2022 р. в сумі 3 405 034,58 грн. та 16.08.2022 в сумі 2 082 057,63 грн.).

Залишок заборгованості за березень в розмірі 95 138 302,91 грн. остаточно був погашений 15.06.2023 р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.06.2023 р.).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вибіркове зарахування зустрічних однорідних вимог, з порушенням п 4.7 Договору призвело до нарахування інфляційних втрат та 3% відсотків річних.

Вказані обставини зумовили, ситуацію за якої невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

З огляду на наведене, враховуючи виключний характер правовідносин сторін, що склалися, суд вважає за справедливе, пропорційне і таке, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшити розмір 3 % річних до 50% від нарахованої суми 2 156 009,76 грн. та стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3 % річних позивачу слід відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства "Гарантований покупець", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", м. Ужгород про стягнення 30 431 935,78 грн., підлягають задоволенню частково в сумі підлягають задоволенню частково в розмірі 24 923 829,10 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір в справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються судом на відповідача у справі в сумі 406 197,72 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (88000, м. Ужгород, пл. Жупанатська, буд. 18, код ЄДРПОУ 41999833) на користь Державного підприємства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454) суму 24 923 829,10 грн. (двадцять чотири мільйони дев`ятсот двадцять три тисячі вісімсот двадцять дев`ять гривень 10 коп.) в т.ч. 22 767 819,38 грн. інфляційних втрат, 2 156 009,76 грн 3% річних, а також суму 406 197,72 грн (чотириста шість тисяч сто дев`яносто сім гривень 72 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 20.12.2024

Суддя О. Ф. Ремецькі