Рішення

від 20.12.2024 по справі 908/2736/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024 Справа № 908/2736/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 110-Г, корпус С)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРПРОММАШ», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 9)

про стягнення 96000,00 грн.

14.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих.. № 20/237, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 12.10.2024, (вх. № 3013/08-07/24 від 14.10.2024) Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРПРОММАШ», м. Запоріжжя про стягнення 48000,00 грн. штрафу за порушення умов договору поставки № 20/899 від 10.08.2021 та 48000,00 грн. збитків у вигляді втраченого податкового кредиту, а разом 96000,00 грн.

Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 справу № 908/2736/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2736/24 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/197/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 07.02.2025.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 22, 611, 626, 631 ЦК України, ст., ст. 42, 162, 193 ГК України, договором поставки № 20/899 від 10.08.2021, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 48000,00 грн. штрафу та 48000,00 грн. збитків у вигляді втраченого податкового кредиту, а разом 96000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України воєнного стану, доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, обмежений.

З доступних відомостей, які знаходяться у вільному доступі у мережі Інтернет (зокрема, ресурси opendatabot.ua, youcontrol.com.ua, тощо), вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРПРОММАШ» (ідентифікаційний код 40716684) є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 9, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 21.10.2024про відкриття провадження у справі №908/2736/24, яка направлялася відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку: «За закінченням терміну зберігання».

Крім того, ухвала господарського суду Запорізької області від 21.10.2024про відкриття провадження у справі № 908/2736/24 направлялася відповідачу на відому суду адресу його електронної пошти та доставлена до електронної скриньки 23.10.2024.

За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1)день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №908/2736/24.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Ухвалою суду від 21.10.2024 у справі № 908/2736/24 відповідачу запропоновано у строк до 07.11.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 21.10.2024 у справі №908/2736/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 20.11.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 20.12.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

10.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРПРОММАШ», (Постачальник, відповідач у справі) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», (Покупець, позивач у справі) укладено Договір поставки № 20/899 (далі за текстом Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору на умовах, викладених в розділах цього Договору, Постачальник зобов?язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар, найменування, асортимент, ціна, кількість, код за УКТЗЕД. строк поставки якого вказуються в Специфікаціях до Договору які є невід?ємною його частиною.

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору сторони узгодили, що вартість Договору на момент підписання становить: без ПІДВ - 51 000,00 грн., ПІДВ (20%) - 10 200,00, разом з ПІДВ -6 1 200,00 грн.Загальна сума цього Договору визначається загальною сумою всіх Специфікацій, які є складовими і невід?ємними частинами даного Договору.

Згідно п. 3.1 Договору умови поставки Товару вказуються в Специфікаціях до Договору. Право власності на Товарпереходить до «Покупця» з моменту підписання «Покупцем» видаткової накладної.

Пунктом 4.6 Договору сторони обумовили, що якщо оплата товару Покупцем проведена, і внаслідок порушення Постачальником встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та / або реєстрації податкової накладної (зупинки реєстрації), при якому Покупець по закінченню 60 календарних днів від дати виникнення податкових зобов?язань з постачання товарів/послуг ( п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України) не має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, яказазначена/має бути зазначена в податковій накладній, Постачальник зобов?язаний сплатити на користь Покупця штраф в розмірі 20% від бази оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість та зазначені/мають бути зазначені у податковій накладній, протягом трьохробочих днів змоменту надіслання йому відповідного повідомлення Покупця.

Згідно п. 4.2 Договору оплата здійснюється на умовах, передбачених в Специфікаціях.

Постачальник сплачує неустойку і відсотки за користування грошовими коштами Покупця незалежно від відшкодування збитків (п.7.4 Договору).

Відповідно до п. 11.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.07.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором.

Специфікацією № 2 від 17.01.2022 до Договору сторони погодили найменування товару, кількість та ціну товару, а саме: ланку гусеничну ЕКГ 4.6-1001.38.01 (1080.34.01.К) в кількості 20 шт. на загальну суму 220 000,00 грн. та втулки колеса натяжного 0.030.25 в кількості 4 шт. на суму 40 000,00 грн., всього на загальну суму 260 000,00 грн., ПДВ 52 000,00 грн., разом 312 000,00 грн.

Оплата за Товар здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату Товару на умовах відстрочки платежу, яка складає 45 календарний день, з дати прийняття Товару на складі Покупця та підписання видаткової накладної та інших супровідних документівуповноваженим представником Покупця (п.3 Специфікації №2).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар частково, про що свідчить видаткова накладна, а саме, ланку гусеничну ЕКГ 4.6-1001.38.01 (1080.34.01.К) в кількості 20 шт. на загальну суму 220 000,00 грн. та втулки колеса натяжного 0.030.25 в кількості 2 шт. на суму 20 000,00 грн., всього на загальну суму 240 000,00 грн., ПДВ 48 000,00 грн., разом 288 000,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №1 від 09.02.2022 на загальну суму 288 000,00 грн.

Видаткова накладна підписана уповноваженими особами з боку Постачальника і Покупця.

Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 288 000,00 грн. доведений видатковою накладною, яка узгоджена сторонами та підтверджує факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на видатковій накладній.

Отже, факт поставки товару згідно умов Договорів поставки доведений.

Позивачем товар, поставлений згідно Договору сплачений в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 6693 від 06.04.2022 на суму 288 000,00 грн.

Положеннями п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу Украйни визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податковунакладу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Однак, Відповідач не здійснив оформлення та реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу Украйни податкової накладної на загальну суму ПДВ - 48 000,00 грн.

07.03.2024 позивач направив відповідачу вимогу за вих. № 03-24/45 відповідно до якої вимагав протягом трьох робочих днів зареєструвати у ЄДРПН податкову накладну, яка не була зареєстрована.

Зазначена вимога залишена без реагування.

21.08.2024 позивачем на адресу відповідача направлена Претензія, в якій позивач просив перерахувати суму завданих ПрАТ «ЗЗРК» збитків у вигляді втраченого податкового кредиту на суму 48 000,00 грн. та штраф в сумі 48 000,00 грн., а разом 96 000, 00 грн.

Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Мотивуючи заявлені вимоги позивач вважає, що в результаті невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного оформлення та реєстрації податкової накладної позивачу завдано збитків.

Збитками в даному випадку є сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість, сплаченого позивачем та неоториманого позивачем внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача в сумі 48000,00 грн.

Крім того, позивачем за порушення умов договору поставки № 20/899 від 10.08.2021, відповідно до п.7.2 Договору, нараховано штраф у розмірі 48000,00 грн.

Позивач, звернувся до суду з даним позовом про стягнення 48000,00 грн. штрафу та 48000,00 грн. збитків у вигляді втраченого податкового кредиту.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.4 ст.631 ЦК Украі?ни закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за и?ого порушення, яке мало місце під час діі? договору.

Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 даної статті).

Зі змісту п. 4.2 Договору вбачається, що сторонами узгоджено, що якщо оплата товару Покупцем проведена, і внаслідок порушення Постачальником встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та / або реєстрації податкової накладної (зупинки реєстрації), при якому Покупець по закінченню 60 календарних днів від дати виникнення податкових зобов?язань з постачання товарів/послуг ( п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України) не має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, яказазначена/має бути зазначена в податковій накладній, Постачальник зобов?язаний сплатити на користь Покупця штраф в розмірі 20% від бази оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість та зазначені/мають бути зазначені у податковій накладній, протягом трьохробочих днів змоменту надіслання йому відповідного повідомлення Покупця.

Строк реєстраціі? податковоі? накладноі? по поставці на суму 288 000,00 грн. у ЄРПН по податковим накладним лютого 2022 року до 15.07.2022.

У зв`язку з віи?ськовим станом ЄРПН зупинив свою роботу з 24.02.22 та відновив 27.05.2022. До вказаного граничного терміну Відповідачем за вказаним Договором на суму поставки по специфікаціі? №2 не складалась та не зареєстрована податкова накладна на суму ПДВ поставки 48 000,00 грн.

Враховуючи дату поставки 09.02.2022, яка є першою подією для виникнення у Відповідача податкового зобов`язання та обов`язку реєстраціі? податковоі? накладноі?, з урахування строків, коли не працював єдинии? реєстр податкових накладних, відповідач мав змогу зареєструвати податкову накладну на суму 48000,00 грн. в період з 09.02.2022 по 24.02.2022 та з 27.05.2022 до 15.07.2022.

Згідно інформаціі? з електронного кабінету платників ПДВ свідоцтво платника ПДВ Відповідача анульоване за рішенням податкового органу 08.09.2023, що позбавило и?ого права реєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Проте, навіть с порушенням строків реєстраціі? та до дати анулювання свідоцтва платника ПДВ 08.09.2023 відповідачем не складалась та не зареєстрована податкова накладна на суму 48 000,00 грн.

Позивач мав право сформувати податковии? кредит протягом 365 днів з дати складання податковоі? накладноі?, але не раніше ніж дата реєстраціі? цієі? податковоі? накладноі?.

Але анулювання свідоцтва платника ПДВ з 09.09.2023 позбавило позивача права на включення суми 48000,00 грн. до податкового кредиту.

В єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про оскарження Відповідачем рішення органу державноі? податковоі? служби про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Відсутність складання та реєстраціі? податковоі? накладноі? також підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних за період взаємовідносин сторін по договору № 20/899 від 10.08.2021.

Позивач на підставі п. 4.2 договору нарахував штраф в сумі 48000,00 грн.

Розрахунок позивача судом перевірений та визнається правильним, з відповідача на користь позивача стягується 48000,00 грн. штрафу за порушення умов договору поставки № 20/899 від 10.08.2021.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми права, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як свідчать матеріали справи, на даний час податкова накладна за договором поставки № 20/899 від 10.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована.

Відповідачем суду не доведено належними і допустими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, вчинення ним відповідних дій по розблокуванню податкової накладної, зокрема, подання до контролюючого органу документів та письмових поясненень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, оскарження в адміністративному або судовому порядку зупинення реєстрації податкової накладної, тощо.

Таким чином, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну за поставки № 20/899 від 10.08.2021, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

Як вже зазначалось судом, анулювання свідоцтва платника ПДВ з 09.09.2023 позбавило ПрАТ «ЗЗРК» права на включення суми 48000,00 грн. до податкового кредиту, що фактично є збитками підприємства.

З огляду на викладене, в даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Враховуючи викладене, внаслідок не здійснення відповідачем реєстрації податкової накладної та відповідно порушення податкових і господарських зобов`язань, позивачу завдано збиток на суму 48000,00 грн.

При цьому судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та у постанові Верховного Суду України у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 про те, що належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРПРОММАШ», м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРПРОММАШ», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 9,ідентифікаційний код40716684) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 110-Г, корпус С, ідентифікаційний код 00191218) 48 000 (сорок вісім тисяч) грн. 00 коп.штрафу, 48 000 (сорок вісім тисяч) грн.00 коп. збитків та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 20» грудня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.