Рішення

від 20.12.2024 по справі 204/7413/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/7413/24

Провадження № 2/204/3228/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Житлове господарство Красногвардійського району», про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2024 року ОСОБА_1 , через представника, звернулася з позовом до Виконавчого комітетаДніпровської міськоїради, визначивши третьою особою КП «ЖГ Красногвардійського району», із вимогами про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 19 грудня 2017 року № 1002 та виданого на його підставі ордеру № 0000000095 від 15 січня 2018 року їй та її сину було надано право на зайняття службової квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного ордеру було укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду з наймодавцем КП «ЖИЛСЕРВІС-2» ДМР. В подальшому позивачка звернулася до КП «ЖГ Красногвардійського району» із заявою про виключення житлової квартири АДРЕСА_2 з числа службових, з метою подальшої приватизації зазначеної квартири. 11 жовтня 2023 року голова ліквідаційного комісії КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР Заєць Г.Є. звернувся до Дніпровської міської ради з питанням виключення із числа службового житла квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю потреби у використанні житла як службового. Натомість, у відповідь на вказане звернення міською радою було повідомлено, що підстави для виключення однокімнатної службової квартири АДРЕСА_3 , з числа службових, відсутні, зокрема з тих підстав, що у ОСОБА_1 відсутній робочий стаж у 10 років у КП №ЖГ Красногвардійського району. Вважає, що відмова у виключенні квартири вказаної квартири із службового житла є незаконною та порушує її право на приватизацію спірної квартири. Тому, просить суд зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради виключити із числа службового житла квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 20), копія якої надіслана учасникам справи 06 серпня 2024 року за вихідним № 20091/24-вих (а. с. 21).

10 вересня 2024 року на адресу суду надійшов відзив представниці відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву (а. с. 27-29), в якому вона позовні вимоги не визнає, проти їх задоволення заперечує.

В обґрунтування відзиву зазначено, що cам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових. Вказано, що рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 23 травня 2003 року № 120/1 «Про включення в списки службового житлової площі квартири АДРЕСА_2 » однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , житловою площею 8,9 кв. м. (загальною площею 15,5 кв. м.), було включено до числа службових. В подальшому на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 19 грудня 2017 року № 1002 «Про затвердження списку на заселення службової квартири АДРЕСА_2 робітником КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР» ОСОБА_1 , як двірнику КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР» на склад сім`ї дві особи, в тому числі її сина ОСОБА_3 , 2009 року народження, було видано ордер від 15 січня 2018 року про право на заняття службового приміщення. 11 жовтня 2023 року до Дніпровської міської ради надійшло звернення голови ліквідаційної комісії КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР» про виключення спірної кватири з числа службових та видачу ОСОБА_1 ордеру на постійне проживання. Разом з тим, відповідно до довідки КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР» та копії трудової книжки ОСОБА_1 , стаж її роботи на підприємстві становить 3 роки 2 місяці. Таким чином, остання не відпрацювала на підприємстві, яке надало їй службове житло, 10 років та не належить до категорії осіб, зазначених у п. 35 Положення, яких не може бути виселено. Тому, 14 лютого 2024 року на вказане звернення було надано відповідь № 3/12-740 про відсутність підстав для виключення спірної квартири з числа службових.

Станом на дату розгляду справи відповідь позивачки на відзив до суду не надходила.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Приписами ч. 8 ст. 279 ЦПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про залишення без задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 1002 від 19 грудня 2017 року «Про затвердження списку на заселення службової квартири АДРЕСА_2 робітником КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР (а. с. 7 та на звороті) затверджено список на заселення службової квартири АДРЕСА_2 , у складі двох осіб, робітником КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_3 . Крім того, вирішено Департаменту ЖГ Дніпровської міської ради здійснити дії в установленому законодавством порядку щодо підготовки ордера на вищевказане жиле приміщення.

15 січня 2018 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради був виданий ордер на службове приміщення № 0000000095 на заняття ОСОБА_1 , із сім`єю з двох чоловік, службового жилого приміщення 8,9 кв. м., квартири АДРЕСА_2 (а. с. 6 та на звороті).

17 січня 2018 року між КП «Жилсервіс-2» ДМР та ОСОБА_1 укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду (а. с. 8-9), за яким наймодавець надає наймачу і його членам сім`ї у безстрокове користування житло квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 15.5 кв. м, жилою 8,9 кв. м.

11 жовтня 2023 року до Дніпровської міської ради надійшло звернення голови ліквідаційної комісії КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР» Зайця Г.Є. про виключення спірної кватири з числа службових (а. с. 10).

З відповіді Департаменту ЖГ ДМР № 3/12-2190 від 16 квітня 2024 року на адвокатський запит Хоменка А. (а. с. 11-12) вбачається, що оскільки ОСОБА_1 не відпрацювала в КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР 10 років, а лише 3 роки 2 місяці, то вона не відноситься до категорії осіб, зазначених у п. 35 Положення, яких не може бути виселено без надання іншого жилого приміщення, а відтак відсутні підстави для виключення спірної квартири з числа службових.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом статей 58, 61Житлового кодексуУкраїнської РСР єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер, підставі якого в подальшому укладається відповідний договір найму такого приміщення.

За приписами ст. ст. 118, 121 ЖК Української РСР, жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.

Відповідно до вимог ст. ст. 121 і 123ЖК УкраїнськоїРСР порядок надання службових жилих приміщень установлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Так, порядок надання службових жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду і користування ними визначено Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, який затверджено постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення».

Відповідно до вимог з п. 6 цього Положення, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.

При цьому, сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових проводиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації за рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Крім того, вимогами п. 35 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, який затверджено постановою РадиМіністрів УРСРвід 04лютого 1988року №37«Про службовіжилі приміщення» визначено, що без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у пункті 34 цього Положення, не може бути виселено: інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім`ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов`язків військової служби; сім`ї військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов`язків; осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років; осіб, що звільнені з посади, у зв`язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення; осіб, звільнених у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників; пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів, членів сім`ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Так, з відповіді Департаменту ЖГ ДМР № 3/12-2190 від 16 квітня 2024 року на адвокатський запит Хоменка А. (а. с. 11-12) вбачається, що оскільки ОСОБА_1 не відпрацювала в КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР 10 років на підприємстві, яке надало їй службове жиле приміщення, а лише 3 роки 2 місяці, то вона не відноситься до категорії осіб, зазначених у п. 35 Положення, яких не може бути виселено без надання іншого жилого приміщення, а відтак відсутні підстави для виключення спірної квартири з числа службових.

Таким чином, судом встановлено, що відсутні підстави для виключення квартири АДРЕСА_2 , зі службового жилого фонду КП «ЖГ Красногвардійського району» ДМР, у зв`язку з тим, що позивачка не відпрацювала 10 років на підприємстві, яким було надано їй службове жиле приміщення.

З огляду на викладене, враховуючи те, що підстави для виключення квартири АДРЕСА_2 зі числа службових відсутні, у зв`язку з тим, що позивачка не відпрацювала 10 років на підприємстві, яким було надано їй службове жиле приміщення, суд доходить переконливого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітетаДніпровської міськоїради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75; ЄДРПОУ 04052092), третя особа КП «ЖГ Красногвардійського району» (49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 22; ЄДРПОУ 03341240), про зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна