Рішення

від 10.12.2024 по справі 909/867/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/867/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-Транс"

до відповідача Приватного підприємства "Сиплайнзахід"

про стягнення заборгованості за договором зберігання на суму 376391 грн 81 к., з яких 318430 грн 53 к. - основний борг та 57961 грн 28 к. 55% річних,

за участю:

представника позивача Мельника Р. Я.,

ухвалив таке рішення.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

У судовому засіданні 10.12.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл-Транс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Сиплайнзахід" про стягнення заборгованості за договором зберігання №01-04/2023 від 01.04.2023 на суму 376391 грн 81 к., з яких 318430 грн 53 к. - основний борг та 57961 грн 28 к. - штрафних санкцій.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 24.09.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні призначити на 17.10.2024, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

17.10.2024, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 22.11.2024.

22.11.2024, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 10.12.2024.

Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.

Явка представника позивача в судове засідання свідчить про наведений вище факт.

Докази отримання процесуальних документів відповідачем наявні у матеріалах справи.

Позиції сторін.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав узятих на себе зобов`язань за договором зберігання майна. Внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 55% річних.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01.04.2023 між ТОВ "Ойл-Транс" (далі - Зберігач) та ПП "Сиплайнзахід" (далі - Поклажодавець) укладено договір зберігання № 01-04/2023 (далі договір), згідно п. 1.1 якого Зберігач зобов`язується зберігати продукцію (сипучі вантажі та інші товари) в асортименті, в подальшому іменоване Майно, передане йому Поклажодавцем і повернути це Майно в цілісності на умовах, визначених даним договором.

Згідно п. 4.2.4 договору Поклажодавець зобов`язується здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Зберігача до 10-го числа наступного місяця за звітним. За несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору Поклажодавець сплачує Зберігачу 55% річних за користування чужими коштами.

Позивач виконав свої зобов`язання та надав послугу зберігання продукції поклажодавця на загальну суму 781331 грн 25 к., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Однак, відповідач не виконав свої зобов`язання та не здійснив повну оплату за надану послугу зберігання.

Станом на 18.07.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за отриману послугу зберігання згідно договору зберігання № 01-04/2023 становить 318430 грн 53 к.

Крім того, відповідно до пункту 4.2.4 договору № 01-04/2022, за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору, відповідачу нараховано 55% річних за користування чужими коштами, що становить 57961 грн 28 к.

18.07.2024 на адресу відповідача була направлена претензія, зокрема за договором зберігання на суму заборгованості 376391 грн 81 к., з яких 318430 грн 53 к. - основний борг та 57961 грн 28 к. - штрафних санкцій., яка залишена ним без задоволення.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Укладаючи договір зберігання від 01.04.2023 № 01-04/2023 сторони погодили всі його істотні умови.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У порушення умов договору відповідач не провів оплату за отриману послугу зберігання у розмірі 318430 грн 53 к. Протилежного суду не доведено.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Позивач відповідно до п. 4.2.4 договору нарахував штраф у розмірі 55% річних від суми заборгованості за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 57961 грн 28 к.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем і встановив, що сума 55% річних за вказаний період становить 57961 грн 28 к.

Висновок суду.

У контексті наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір у розмірі 5645 грн 88 к. слід покласти на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Позивач, при поданні до суду позовної заяви зазначив розрахунок витрат на правову допомогу, який складає 4000 грн 00 к.

На підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу представник позивача подав договір про надання правової допомоги від 30.08.2024, укладений між адвокатом Мельником Романом Ярославовичем та ТОВ "Ойл-Транс".

Відповідно п. 4.2. Договору сторони узгодили, що розмір вартості послуг є фіксованим та становить, зокрема, щодо стягнення заборгованості з ПП "Сиплайнзахід" згідно договору зберігання № 01-04/2023 від 01.04.2023 4000, 00грн.

У ряді постанов ВП ВС, зокрема в постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, викладено правову позицію про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ від 28.11. 2002 у справі Лавентс проти Латвії за заявою № 58442/00, рішення у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112, відповідно). У справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 903/127/22 від 04.04.2023).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20).

За наведених обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу в сумі 4000 грн 00 к.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-Транс" до Приватного підприємства "Сиплайнзахід" про стягнення заборгованості за договором зберігання на суму 376391 грн 81 к., з яких 318430 грн 53 к. - основний борг та 57961 грн 28 к. 55% річних- задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Сиплайнзахід" (участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська обл., 78793; ідентифікаційний код 37586805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-транс" (вул. Вокзальна, буд. 8, м. Надвірна, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78405; ідентифікаційний код 40821172) 318430 (триста вісімнадцять тисяч чотириста тридцять) грн 53 к. - основного боргу, 57961 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн 28 к. 55% річних, 5645 (п`ять тисяч шістсот сорок п`ять) грн 88 к. - судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн 00 к. - витрат на професійну правничу допомогу

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20.12.2024.

Суддя Т. В. Стефанів