Ухвала

від 19.12.2024 по справі 181/2024/24

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/2024/24

Провадження № 2/181/573/24

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"19" грудня 2024 р. с-ще. Межова

Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на житло,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на житло.

При досліджені позовної заяви було встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Беручи до уваги наведене вище, враховуючи, що вимогами п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України унормовано, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності визначається дійсною вартістю майна, позивачу на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна, на частку в якому він просить визнати право власності, необхідно надати суду звіт про оцінку майна в актуальній редакції, в якому буде визначено дійсну вартість такого майна.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку є, згідно з Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, ринковою вартістю. Ця вартість визначається згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Доказів на підтвердження дійсної вартості майна на час звернення до суду із позовом, позивачами до позовної заяви не додано.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є визнання права власності, тому ціна позову повинна бути зазначена в розмірі дійсної вартості нерухомого майна на момент пред`явлення позову.

Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не сплачено судовий збір за звернення до суду із відповідною позовною заявою та заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, враховуючи вищезазначене, єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом, а не обов`язком суду.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Суд наголошує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей звільнення сторони від сплати судового збору покладається саме на заявника.

Так, долучені до матеріалів справи довідки не є достатніми доказами, що б підтверджували скрутний майновий стан позивача, який би давав підстави для звільнення від сплати судового збору.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Виходячи з цього, ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір на загальних підставах.

Крім того, відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на пошкодження спірного житла, однак жодних доказів, які б підтверджували зазначені факти до позовної заяви не долучив (Витяг з ЄРДР, інформаційна довідка з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, акт обстеження пошкодженого/знищеного майно). Крім того, у разі неможливості здійснення обстеження спірного майна, позивачу необхідно надати відповідну довідку із зазначенням даної інформації.

Отже, позивачу необхідно надати розгорнутий звіт про дійсну ринкову вартість майна, зазначити ціну заявленого позову по справі, сплатити судовий збір у відсотковому відношенні до ціни позову, у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» та долучити докази пошкодження майна.

Згідно ізст.185 ЦПК України,суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею177ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.177,185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на житло - залишити без руху.

Копію ухвали направити позивачу для відома та надати йому строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:Л. Ф. Літвінова