Рішення

від 11.12.2024 по справі 910/9763/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2024Справа № 910/9763/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом Приватного підприємства "МІЛЕКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ"

про стягнення 1161211,61 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ"

до Приватного підприємства "МІЛЕКС"

про стягнення 561785,95 грн

представники сторін:

від ПП "МІЛЕКС": Хохлов В.О.

від ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ": Бойкініч Р.С., Цуркан Ю.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог позивача за первісним позовом

Приватне підприємство "МІЛЕКС" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" про стягнення 1161211,61 грн, з яких: 889489,00 грн - вартість обладнання, 61802,46 грн - пеня, 177897,80 грн - штраф, 25023,10 грн - втрати від інфляції, 6999,25 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №23102023 поставки обладнання від 23.10.2023 в частині оплати поставленого відповідачу обладнання.

Короткий зміст позовних вимог позивача за зустрічним позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "МІЛЕКС" пені за недотримання строків монтажу обладнання у розмірі 561785,95 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач за зустрічним позовом посилається на прострочення Приватним підприємством "МІЛЕКС" зобов`язання з своєчасного монтажу обладнання за договором №23102023 поставки обладнання від 23.10.2023.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

21.08.2024 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2024 повернуто без розгляду заяву Приватного підприємства "МІЛЕКС", яка надійшла на електронну пошту суду 21.08.2024.

27.08.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

10.09.2024 через засоби поштового зв`язку від позивача повторно надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 10.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 клопотання Приватного підприємства "МІЛЕКС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

26.09.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" надійшли відзив на позов та зустрічна позовна заява, у якій останній просить стягнути з Приватного підприємства "МІЛЕКС" пеню за недотримання строків монтажу обладнання у розмірі 561785,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" до Приватного підприємства "МІЛЕКС" про стягнення 561785,95 грн; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; повідомлено сторін, що підготовче засідання у справі №910/9763/24 відбудеться 10.10.2024.

07.10.2024 через систему "Електронний суд" від ПП "МІЛЕКС" надійшов відзив на зустрічний позов.

10.10.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" надійшла заява про виклик свідків, а саме: ОСОБА_1 (посада - технічний директор ПП "МІЛЕКС"); ОСОБА_2 (посада - інженер ПП "МІЛЕКС"); ОСОБА_3 (посада - інженер ПП "МІЛЕКС"); ОСОБА_4 (посада - менеджер ПП "МІЛЕКС").

У підготовчому засіданні 10.10.2024 представник ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" заявив, що має намір подати клопотання про врегулювання спору за участю судді, однак вважає, що наразі відсутня згода іншої сторони.

У підготовчому засіданні 10.10.2024 суд, розглянувши заяву ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" про виклик свідків, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.1-3 ст.88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Частиною першою статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Отже, у процесуальному статусі свідка особа може бути викликана до суду за умов подання нею у строк, встановлений для подання доказів, заяви свідка та якщо обставини, викладені у відповідній заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Враховуючи, що заяв свідків, оформлених відповідно до вимог ст.88 Господарського процесуального кодексу України та у строк, встановлений для подання доказів, від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до суду подано не було, з огляду на положення ч.1 ст.89 Господарського процесуального кодексу України, заява ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" про виклик свідків задоволенню не підлягає, про що суд керуючись ст.ст. 66, 89, 234, 235 ГПК України постановив протокольну ухвалу від 10.10.2024 без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Також у підготовчому засіданні 10.10.2024 представник ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" заявив усне клопотання про призначення судової технічної експертизи документа, а саме акта прийняття-здачі виконаних робіт від 08.11.2023, однак заявив про залишення такого клопотання без розгляду, у зв`язку із необхідністю оформлення клопотання про призначення експертизи відповідно до норм процесуального законодавства.

Протокольною ухвалою від 10.10.2024 суд залишив без розгляду усне клопотання ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" про призначення судової технічної експертизи.

У підготовчому засіданні 10.10.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.11.2024.

15.10.2024 через систему "Електронний суд" від ПП "МІЛЕКС" надійшли письмові пояснення щодо надання ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" акту прийняття-здачі виконаних робіт.

05.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи документа, заява свідка ОСОБА_5 , заява про виклик свідка та пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 07.11.2024 суд розглянув клопотання ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" про призначення судової технічної експертизи.

Так, у своєму клопотанні ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" просить суд призначити у справі № 910/9763/24 судову технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової технічної експертизи ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" просить суд поставити наступні питання щодо того чи відповідає давність виконання у акті прийняття-здачі виконаних робіт, підписаного представниками Приватного підприємства "МІЛЕКС" 08 листопада 2023 року та щодо часу створення тексту в акті прийняття-здачі виконаних робіт, підписаного представниками Приватного підприємства "МІЛЕКС" 08 листопада 2023 року.

Необхідність призначення експертизи мотивована тим, що на переконання ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" акт прийняття-здачі виконаних робіт від 08.11.2023 складений Приватним підприємством "МІЛЕКС" значно пізніше ніж 08 листопада 2023 року.

Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає що частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому в силу приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Надаючи оцінку наведеним заявником доводам щодо необхідності експертного дослідження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, враховуючи характер спірних правовідносин сторін суд дійшов висновку, що для вирішення даного спору, всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у даній справі необхідність у спеціальних знаннях відсутня.

За таких обставин клопотання ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" про призначення у справі судової технічної експертизи залишене судом без задоволення, про що суд постановив протокольну ухвалу від 07.11.2024.

Також у підготовчому засіданні 07.11.2024 суд, керуючись ст.88,89 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" про виклик свідка та долучення до матеріалів справи заяви свідка.

Протокольною ухвалою від 07.11.2024 суд долучив письмові пояснення ПП "МІЛЕКС" від 15.10.2024 до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.11.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.11.2024.

25.11.2024 через систему "Електронний суд" від ПП "МІЛЕКС" надійшли письмові пояснення.

25.11.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 28.11.2024 суд, керуючись ст.80 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" про долучення доказів та долучив вказане клопотання з додатками до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 28.11.2024 суд відклав судове засідання на 11.12.2024.

Представник ПП "МІЛЕКС" у судовому засіданні 11.12.2024 позовні вимоги за первісним підтримав, проти зустрічного позову заперечив.

Представник ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" у судовому засіданні 11.12.2024 заперечив проти первісного позову, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав.

У судовому засіданні 11.12.2024 суд заслухав показання свідка ОСОБА_5 .

У судовому засіданні 11.12.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача за первісним позовом

В обґрунтування позову ПП "МІЛЕКС" зазначає, що між сторонами укладений договір поставки обладнання № 23102023 від 23.10.2023, відповідно до умов якого ПП "МІЛЕКС" (постачальник) зобов`язується поставити та змонтувати обладнання (Автоматичну пакувальну машину серія BRT-S, серійний номер 21S30158), а ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" (покупець) зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити та належним чином прийняти вказане обладнання.

27.10.2023 ПП "МІЛКС" на виконання умов договору поставило ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" обладнання, що підтверджується видатковою накладною №Б00000189.

Позивач за первісним позовом зазначає, що також на виконання умов п 5.1. договору, 08 листопада 2023 року в присутності представників покупця, змонтував та запустив обладнання в експлуатацію, одночасно провівши з представниками покупця відповідні навчання по самостійному використанню та роботі на вказаному обладнання.

Вважаючи виконаними монтажні та пускові роботи про введенню обладнання в експлуатацію представники постачальника, відповідно до умов п.5.1.3 договору, 08 листопада 2023 року в присутності директора ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" Цуркан Ю.В. склали акт прийняття-здачі виконаних робіт, одночасно надавши експлуатаційну документацію у вигляді перекладеної на українську мову Інструкції по експлуатації. Однак, директор ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" Цуркан Ю.В. відмовилась від підписання вказаного акта.

ПП "МІЛЕКС" зазначає, що відмова ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" Цуркан Ю.В. від підписання акта прийняття-здачі виконаних робіт засвідчені в присутності представників постачальника та фіксувались за допомогою аудіо та відео запису, про що зазначено в акті прийняття-здачі виконаних робіт від 08.11.2023.

24.10.2023 ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" згідно із платіжним дорученням №2885 перерахував на рахунок ПП "МІЛЕКС" 1358570,50 грн, що еквівалентно 35 000 Євро по курсу УМВБ, визначеному в п.2.3. договору.

Суму другого платежу у розмірі 46 відсотків ціни обладнання ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" мало сплатити рівними частинами протягом 6 місяців від моменту поставки обладнання (27 жовтня 2023року), тобто, включно до 27.04.2024 без врахування співвідношення гривні до Євро по курсу УМВБ, що передує дню кожного платежу оплати за обладнання, що становить 1164489,00 грн (визначена як різниця між ціною обладнання (2523059,50 грн) та сплаченим першим платежем згідно п.4.1.1. договору в сумі 1358570,50 грн).

Однак, ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" у період з 01.12.20.23 по 07.06.2024 сплатило на рахунок ПП "МІЛЕКС" лише 275000,00 грн, а тому заборгованість відповідача за первісним позовом становить 889489,00 грн (2523059,50 грн - 1164489,00 грн - 275000,00 грн).

У зв`язку із простроченням виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань з оплати, позивач нарахував пеню у сумі 61802,46 грн, штраф у розмірі 20% від простроченої суми, що становить 177897,80 грн, 3% річних у сумі 6999,25 грн та інфляційні втрати у сумі 25023,10 грн.

Позиція відповідача за первісним позовом

ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" (відповідач за первісним позовом) проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ПП "МІЛЕКС".

У відзиві на первісний позов ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" не заперечується, що поставку обладнання ПП "МІЛЕКС" здійснив з дотриманням строків, передбачених п.3.2. договору поставки, що підтверджується відповідною видатковою накладною від 27 жовтня 2023 року.

Однак, заперечуючи проти позовних вимог за первісним позовом, ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" посилається на таке:

ПП "МІЛЕКС" не здійснив свої зобов`язання щодо монтажу та запуску в експлуатацію обладнання, чим порушив вимоги п. 5.1. договору поставки;

акт приймання-здачі виконаних робіт позивачу для підпису та погодження не надавався, наданий ПП "МІЛЕКС" відеозапис відображає не події, які відбулись 08 листопада 2023 року, а події, які відбулись у червні 2024 року;

акт приймання-здачі виконаних робіт складений ПП "МІЛЕКС" значно пізніше ніж 08 листопада 2023 року; наданий позивачем відео- та аудіо записи не є належними доказами;

матеріали справи не містять доказів монтажу та запуску обладнання в експлуатацію, а також проведення з представниками покупця відповідних навчань по самостійному використанні та роботі на вказаному обладнанні;

поставлене ПП "МІЛЕКС" обладнання виявилось вживаним та містить суттєві недоліки, що підтверджується Експертною оцінкою ТОВ "ТАЙМ ПАК ПЛЮС" від 07.07.2024, згідно із якою спеціалістом компанії була проведена діагностика термоформувальної лінії Brightpack BRT-S №21330158 та виявлені недоліки обладнання;

нарахування позивачем інфляційних втрат на зобов`язання в іноземній валюті є безпідставним, оскільки у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають.

Позиція позивача за зустрічним позовом

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що ПП "МІЛЕКС" в порушення п.5.1. договору у строк до 10.11.2023 не здійснило монтаж та запуск в експлуатацію обладнання.

У зв`язку із порушенням ПП "МІЛЕКС" зобов`язань за договором позивач за зустрічним позовом нарахував на підставі п.9.1. договору пеню у сумі 561785,95 грн (за період з 11.11.2023 (день, наступний за днем закінчення строку, протягом якого відповідач повинен був виконати свої зобов`язання по монтажу та запуску в експлуатацію обладнання) по 25 вересня 2024 року (день підготовки зустрічної позовної заяви).

Під час розгляду справи ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" надав розрахунок пені, згідно із яким нарахування здійснено по 12.09.2024 (дата початку користування ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" обладнанням).

Однак, заяви про зменшення позовних вимог не заявив, а тому суд здійснює розгляд заявленої вимоги за зустрічним позовом у редакції зустрічної позовної заяви.

Позиція відповідача за зустрічним позовом

ПП "МІЛЕКС" проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на таке:

позивач за зустрічним позовом не надав належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів на обґрунтування зустрічної позовної заяви;

позивач за зустрічним позовом у період з 01.12.2023 по 07.06.2024 здійснив часткову оплату другого платежу по договору, чим фактично визнає дотримання ПП "МІЛЕКС" передбачених п.5.1. договору строків монтажу та запуску обладнання в експлуатацію;

ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" відмовився підписати акт прийняття-здачі виконаних робіт від 08.11.2023, не надав письмову мотивовану відмову від підписання такого акту, а також з 08 листопада 2023 року по 26 вересня 2024 року не пред`являв до ПП "МІЛЕКС" жодних письмових претензій невиконання монтажних робіт чи позовних вимог про стягнення пені за неотримання строків монтажу обладнання;

не вживав заходів досудового врегулювання спору, як це передбачено п. 7.1. договору;

засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками є громадянами РФ: ОСОБА_5, та ОСОБА_6 .

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Обставини встановлені судом за первісним позовом та за зустрічним позовом

23.10.2023 між Приватним підприємством "МІЛЕКС" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" (покупець) було укладено договір поставки обладнання № 23102023 (надалі - договір), до вимог п.1.1. якого продавець (постачальник) зобов`язується поставити та змонтувати обладнання, а покупець зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити та належним чином прийняти вказане обладнання. Найменування, кількість, ціна окремої одиниці та загальна вартість обладнання вказуються у додатку № 1 (Специфікація), що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.2.1. договору асортимент, кількість, комплектність та ціна Обладнання, що поставляється за цим Договором, визначені в додатку 1, технічні характеристики на Обладнання визначені в інструкції по експлуатації, яка буде надана під час запуску обладнання, що складають невід`ємну частину цього договору.

Згідно із п. 2.2. договору, ціна обладнання за цим договором на момент його укладення складає 2 523 059,50 грн, в тому числі ПДВ - 420 509,92 грн., що є еквівалентом 65 000 Євро за курсом УМВБ на момент підписання договору (курс договору).

У п.2.3. договору передбачено, що курс УМВБ вираховується за даними сайту https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/, колонка продаж, курс договору на момент підписання складає 38,8163 грн/1 Євро.

Під курсом події розуміється співвідношення гривні до Євро за даними УМВБ на момент закриття торгів на день, що передує дню оплати за обладнання (кожного з платежів) на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 2.4. договору загальну ціну договору складає сума всіх платежів згідно даного договору.

Згідно із п. 2.5. договору у ціну обладнання за цим договором входить ціна робіт, які постачальник зобов`язується виконати в місці проведення робіт - Україна, м Київ-02099, вул. Зрошувальна, 19.

Згідно додатку 1 до договору асортимент, кількість, комплектність обладнання являє собою "Повністю автоматичний термоформер BRT-S".

Обладнання поставляється комплектно у відповідності до експлуатаційної документації на обладнання (п.2.8. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору строк поставки обладнання складає 5 календарних днів з моменту отримання постачальником повної суми першого платежу, зазначеного п.4.1.1. даного договору.

Датою поставки є дата фактичної передачі обладнання покупцю в місці поставки постачальником в порядку, встановленому чинним законодавством (п.3.4. договору).

Відповідно до п.3.5. договору, продавець зобов`язаний передати обладнання з наступними документами: видаткова накладна; експлуатаційна документація.

У п.4.1. договору встановлено, що оплата ціни обладнання за цим договором проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином:

п.4.1.1. Перший платіж у розмірі 54 (п`ятдесят чотири) відсотків ціни обладнання, що складає 35 000 Євро, сплачується покупцем у гривні за курсом події перед відвантаженням зі складу продавця.

п.4.1.2. Другий платіж у розмірі 46 (сорок шість) відсотків ціни обладнання, що складає 30 000 Євро, сплачується покупцем у гривні за курсом події щомісячно рівними частинами протягом 6 місяців від моменту поставки обладнання.

Відповідно до п.5.1. договору постачальник зобов`язується виконувати роботи по монтажу та запуску в експлуатацію обладнання в строк 10 (десять) робочих днів з дня поставки обладнання за умови відповідності стану місця проведення робіт вимогам, встановленим в додатку 3 до договору. Місцем проведення робіт за цим договором є Україна, м. Київ-099, вул. Зрошувальна, 19.

У п.5.1.3. договору передбачено, що здача постачальником виконаних робіт по монтажу здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийняття-здачі виконаних робіт, який підписується покупцем не пізніше ніж протягом 5-ти робочих днів з дати надання такого акту постачальником. В разі, якщо у вказаний у цьому пункті строк покупець не надасть постачальнику підписаний акт або письмову мотивовану відмову від підписання такого акту, то роботи вважаються прийнятими в повному обсязі без зауважень.

Згідно із п.9.1. договору якщо постачальником не дотримано строків поставки або монтажу обладнання, передбачених пунктами 3.2., 5.1. договору, він зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості обладнання за кожен день прострочення строків поставки або монтажу обладнання. Пеня нараховується за весь період прострочення строків поставки або монтажу по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Відповідно до п. 9.2. договору № 23102023 від 12.01.2023р. за несвоєчасне проведення розрахунків, передбачених п. 4.1.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення проведення розрахунків. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Згідно із п.9.3. договору у випадку порушення покупцем строків розрахунків, передбачених п. 4.1.2. даного договору покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% (двадцять) від суми простроченого розрахунку.

На виконання умов п.4.1.1 договору ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ", 24.10.2023 платіжним дорученням №2885 перерахував на рахунок ПП "МІЛЕКС" 1358570,50 грн, що еквівалентно 35 000 Євро по курсу УМВБ, визначеному в п.2.3. договору.

27.10.2023 ПП "МІЛЕКС" поставило, а ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" прийняло обладнання (автоматичну пакувальну машину серія BRT-S, серійний номер 21S30158) вартість якого становить 2523059,50 грн, що підтверджується видатковою накладною №Б00000189 від 27.10.2023, підписаною представниками покупця та постачальника покупця та скріпленою їх печатками.

Відповідно до п.4.1.2. договору ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" мало здійснити оплату другого платежу у строк до 29.04.2024 (враховуючи, що останній день оплати припадає на вихідний день - суботу).

Згідно із наявної у матеріалах справи виписки по рахунку, на виконання п.4.1.2. договору ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" у період з 01.12.20.23 по 07.06.2024 сплатило на рахунок ПП "МІЛЕКС" 275000,00 грн, у зв`язку із чим залишок несплаченого ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" другого платежу становить 889489,00 грн (2523059,50 грн - 1164489,00 грн - 275000,00 грн).

Посилаючись на прострочення ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" (відповідача за первісним позовом) ПП "МІЛЕКС" (позивач за первісним позовом) на підставі п.9.2.,9.3. договору нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 61802,46 грн (нарахована за період з 28.04.2024 по 01.08.2024) та штраф у розмірі 20% від простроченої суми, що становить 177897,80 грн (889 489,00 грн х 20% = 177897,80 грн), а також на підставі ст.625 ЦК України - 3% річних у сумі 6999,25 грн (нараховані за період з 28.04.2024 по 01.08.2024) та 25023,10 грн інфляційних втрат (нарахованих за травень - червень 2024 року).

Водночас, згідно із п.5.1. договору у ПП "МІЛЕКС" наявне зобов`язання за договором виконувати роботи по монтажу та запуску в експлуатацію обладнання в строк 10 (десять) робочих днів з дня поставки обладнання.

Отже, за обґрунтуваннями позивача за зустрічним позовом монтаж та запуск в експлуатацію обладнання ПП "МІЛЕКС" мав бути здійснений у строк до 10.11.2023.

Спір за зустрічним позовом виник у зв`язку із тим, що за доводами ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" (позивача за зустрічним позовом) відповідач за зустрічним позовом ПП "МІЛЕКС" в порушення зобов`язань за договором не здійснив монтаж обладнання у строки встановлені в п.5.1. договору, у зв`язку із чим позивач за зустрічним позовом нарахував на підставі п.9.1. договору пеню у сумі 561785,95 грн (за період з 11.11.2023 (день, наступний за днем закінчення строку, протягом якого відповідач повинен був виконати свої зобов`язання по монтажу та запуску в експлуатацію обладнання) по 25 вересня 2024 року (день підготовки зустрічної позовної заяви).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" (за твердженнями позивача за первісним позовом) взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки обладнання № 23102023 від 23.10.2023 щодо своєчасної та повної оплати поставленого за договором обладнання (Автоматичну пакувальну машину серія BRT-S, серійний номер 21S30158).

У свою чергу, відповідач за зустрічним позовом - ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" стверджує, що Приватним підприємством "МІЛЕКС" в порушення умов договору поставки обладнання №23102023 від 23.10.2023 не здійснено монтаж обладнання у строки встановлені в п.5.1. договору, що стало підставою для нарахування пені згідно із п.9.1. договору у сумі 561785,95 грн.

Суд зазначає, що за змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Як підтверджено наявною у матеріалах справи видатковою накладною №Б00000189 від 27.10.2023 Приватне підприємство "МІЛЕКС" передало у строк, встановлений в п.3.2. договору, а ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" прийняло погоджене у договорі обладнання - автоматичну пакувальну машину серія BRT-S, серійний номер 21S30158, вартість якого становить 2523059,50 грн.

Видаткова накладна підписана ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" без зауважень та заперечень. Товар прийнятий уповноваженою особою ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" - директором Цуркан Ю.В.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторони у договорі погодили, що ціна обладнання на момент укладення договору становить 2 523 059,50 грн, що є еквівалентом 65000 Євро за курсом УМВБ на момент підписання договору, який на момент підписання складає 38,8163 грн/1 Євро (п.2.2.,2.3. договору).

У п.4.1. договору сторони погодили, що оплата ціни обладнання за цим договором проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином:

п.4.1.1. Перший платіж у розмірі 54 (п`ятдесят чотири) відсотків ціни обладнання, що складає 35 000 Євро, сплачується покупцем у гривні за курсом події перед відвантаженням зі складу продавця.

п.4.1.2. Другий платіж у розмірі 46 (сорок шість) відсотків ціни обладнання, що складає 30 000 Євро, сплачується покупцем у гривні за курсом події щомісячно рівними частинами протягом 6 місяців від моменту поставки обладнання.

При цьому під курсом події, відповідно до п.2.3. договору, розуміється співвідношення гривні до Євро за даними УМВБ на момент закриття торгів на день, що передує дню оплати за обладнання (кожного з платежів) на поточний рахунок постачальника.

Судом встановлено, що 24.10.2023 на виконання умов п.4.1.1 договору ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ", платіжним дорученням №2885 від 24.10.2023 перерахував на рахунок ПП "МІЛЕКС" 1358570,50 грн, що еквівалентно 35000 Євро по курсу УМВБ, визначеному в п.2.3. договору.

Зі змісту позовної заяви та обставин справи, вбачається, що загальна вартість обладнання і сума платежів, яка здійснювалася покупцем на виконання п.4.1.1. та п.4.1.2. визначена сторонами згідно із курсу УМВБ станом на момент підписання договору (п.2.3. договору), а саме: 38,8163 грн/1 Євро, та перерахунок першого та другого платежів по курсу події сторонами не здійснювався.

Виходячи з умов п.4.1.2. договору, ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" мало здійснити оплату другого платежу у строк до 29.04.2024 (враховуючи, що останній день оплати 28.04.2024 припадає на вихідний день - суботу).

Згідно із наявної у матеріалах справи виписки по рахунку, на виконання п.4.1.2. договору ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" у період з 01.12.20.23 по 07.06.2024 сплатило на рахунок ПП "МІЛЕКС" 275000,00 грн.

Отже, сума невиконаного ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" перед ПП "МІЛЕКС" зобов`язання з оплати другого платежу становить 889489,00 грн (2523059,50 грн - 1164489,00 грн - 275000,00 грн).

Заперечуючи вимогу про стягнення заборгованості у сумі 889489,00 грн, ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" зазначає, що ПП "МІЛЕКС" не виконанні роботи по монтажу та запуску в експлуатацію обладнання, що згідно з п.2.5. договору поставки входить у вартість обладнання, а тому на думку відповідача за первісним позовом, заявлена вимога є безпідставною.

Надаючи оцінку аргументам відповідача за первісним позовом, суд зазначає таке.

Так, згідно із п.2.5. договору у ціну обладнання за цим договором входить ціна робіт, які постачальник зобов`язується виконати в місці проведення робіт - Україна, м Київ-02099, вул. Зрошувальна, 19.

У той же час, відповідно до п.2.2. договору сторони погодили ціну обладнання, що на момент укладення договору становить 2 523 059,50 грн та в п.4.1. договору погодили порядок оплати, згідно із яким кінцевий (другий) платіж по договору покупець здійснює протягом 6 місяців від моменту поставки обладнання (п.4.1.2. договору).

Тобто, обов`язок здійснення повної оплати поставленого обладнання залежить виключно від події поставки обладнання покупцю. Монтаж обладнання відповідно до погоджених сторонами умов договору не належить до тієї обставини, з якою сторони визначили настання обов`язку оплати повної вартості обладнання.

Поряд з цим, підписана сторонами видаткова накладна №Б00000189 від 27.10.2023 містить погоджене сторонами обладнання - автоматичну пакувальну машину серія BRT-S, серійний номер 21S30158, та його вартість - 2523059,50 грн, що і є ціною обладнання, яка передбачена у п.2.5. договору. Також у договорі та додатку 1 до договору сторонами не було погоджено окремо ціни робіт з монтажу обладнання.

Водночас, підписання покупцем видаткової накладної, яка у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отримане обладнання.

За таких обставин, з огляду на п.4.1.2. договору, приписи ст.525,526, 530, 691, 692 ЦК України ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" зобов`язаний здійснити оплату обладнання у строки встановлені п.4.1.2. договору у строк до 29.04.2024.

З приводу посилань ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" на те, що ПП "МІЛЕКС" на виконання вимог п.3.5. договору не передав покупцю належну експлуатаційну документацію, то суд зазначає, що у договорі сторони погодили виникнення обов`язку оплати з моменту поставки обладнання. Разом з тим, покупець підписавши накладну від 27.10.2023 без заперечень та зауважень підтвердив факт отримання обладнання (фактичної передачі обладнання), що за умовами договору є підставою для здійснення другого платежу.

Відтак, факт передання/не передання експлуатаційної документації не впливає на строк оплати по договору. Окрім того, ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" не надав суду доказів звернення до ПП "МІЛЕКС" з вимогами надання іншої експлуатаційної документації чи заперечень щодо переданої постачальним документації.

Також у відзиві на первісний позов ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" зазначає, що поставлене ПП "МІЛЕКС" обладнання виявилось вживаним та містить суттєві недоліки, на підтвердження чого надав Експертну оцінку ТОВ "ТАЙМ ПАК ПЛЮС" від 07.07.2024, згідно із якою спеціалістом компанії була проведена діагностика термоформувальної лінії Brightpack BRT-S №21330158 та виявлені недоліки обладнання. Однак, ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" не надано у матеріали справи доказів на підтвердження того, що якій правовій підставі ТОВ "ТАЙМ ПАК ПЛЮС" здійснювало експертну оцінку обладнання, а також повідомлення постачальника про наявність таких недоліків (п.5.2.1. договору), у зв`язку із чим, суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом як необґрунтовані. При цьому згідно із наданих ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" у матеріали справи доказів, відповідач за первісним позовом уклав договір на сервісне обслуговування з ТОВ "ТАЙМ ПАК ПЛЮС" лише 10.09.2024, акти виконання робіт складені 12.09.2024 та 16.10.2024.

Доказів направлення до ПП "МІЛЕКС" листа від 04.09.2024, в якому зазначені обставини наявності недоліків в поставленому обладнанні та відсутності експлуатаційної документації, ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" не надало.

Щодо посилання відповідача за первісним позовом про неодноразові повідомлення постачальника з приводу недоліків обладнання шляхом листування в месенджері, то суд зазначає, що електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) може розглядатися судом як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Однак, з наданої ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" роздруківки електронного листування у месенджері неможливо ідентифікувати його авторів та неможливо встановити, хто саме відправляв повідомлення. Відтак, надана відповідачем за первісним позовом роздруківка електронного листування не підтверджує факту звернення ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" до ПП "МІЛЕКС" з зауваженнями щодо поставленого обладнання, невідповідності його вимогам якості та вимогами усунути недоліки такого обладнання.

Надавши оцінку аргументам сторін та наявним у матеріалах справи доказам, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача за первісним позовом.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Інші аргументи відповідача за первісним позовом, в тому числі викладені у заяві свідка ОСОБА_5 , не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для стягнення з ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" заборгованості у сумі 889489,00 грн.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи приписи ч.1 ст.14, ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог про стягнення заборгованість у сумі 889489,00 грн.

Позивачем за первісним позовом заявлені також вимоги про стягнення з відповідача на підставі п.9.2.,9.3. договору пені у сумі 61802,46 грн (нарахована за період з 28.04.2024 по 01.08.2024) та штрафу у розмірі 20% від простроченої суми, що становить 177897,80 грн (889 489,00 грн х 20% = 177897,80 грн), а також на підставі ст.625 ЦК України - 3% річних у сумі 6999,25 грн (нараховані за період з 28.04.2024 по 01.08.2024) та 25023,10 грн інфляційних втрат (нарахованих за травень - червень 2024 року).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату другого платежу, встановлена у п.9.2. договору.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем за первісним позовом зобов`язання з своєчасної оплати передбаченого в п.4.1.2. договору платежу, то правомірним є нарахування позивачем пені на підставі п.9.2. договору.

Щодо визначеного ПП "МІЛЕКС" періоду нарахування, то оскільки судом встановлено, що оплату ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" мало здійснити у строк до 29.04.2024, то нарахування пені слід здійснювати з 30.04.2024.

За перерахунком суду сума пені становить 60490,11 грн, а відтак позовні вимоги в частині стягнення пені є частково обґрунтованими.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

В п.9.3. договору сторонами погоджено, що у випадку порушення покупцем строків розрахунків, передбачених п.4.1.2. даного договору покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% (двадцять) від суми простроченого розрахунку.

Оскільки відповідач допустив прострочення оплати, передбаченої п.4.1.2. договору, позивач обґрунтовано нарахував штраф у розмірі 20% відсотків від суми простроченого платежу, тобто від 889489,00 грн. Розрахунок штрафу є арифметично правильним, відповідає умовам договору, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 177897,80 грн суд визнає обґрунтованими.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму 3 % річних від простроченої суми.

З урахуванням правильної дати прострочення, за перерахунком суду сума 3% річних становить 6853,44 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є частково обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 25023,10 грн, суд дійшов висновку про таке.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз.5 п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

За статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то частина друга статті 625 ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті -гривні.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

Наведені висновок викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, постановах Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 130/1058/16, від 23.10.2019 у справі № 369/661/15-ц, від 23.09.2019 у справі №638/4106/16-ц, від 20.02.2019 у справі № 638/10417/15-ц, від 11.10.2018 у справі №905/192/18, від 16.03.2021 у справі № 905/392/20.

Отже, норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. Водночас індексація не застосовується, а передбаченні частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати не нараховуються у разі прострочення зобов`язання, визначеного в іноземній валюті.

Як вже зазначалося судом вище, у п.2.2., 2.3. сторони погодили, що ціна обладнання на момент укладення договору становить 2 523 059,50 грн, що є еквівалентом 65 000 Євро за курсом УМВБ на момент підписання договору, який на момент підписання складає 38,8163 грн/1 Євро.

Другий платіж у розмірі 46 (сорок шість) відсотків ціни обладнання, що складає 30000 Євро, сплачується покупцем у гривні за курсом події щомісячно рівними частинами протягом 6 місяців від моменту поставки обладнання (п.4.1.2. договору).

Під курсом події сторони визначили співвідношення гривні до Євро за даними УМВБ на момент закриття торгів на день, що передує дню оплати за обладнання (кожного з платежів) на поточний рахунок постачальника (п.2.3. договору).

Зі змісту договору сторони фактично визначили, що грошові зобов`язання виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті та оплата платежів по договору здійснюється за курсом УМВБ, що передує дню оплати за обладнання. Тобто, умовами договору передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання втрати постачальника будуть відновлені у повному обсязі з урахуванням умов спірного договору щодо сплати суми оплати у національній валюті України, з відповідним коригуванням зміни курсу відповідної іноземної валюти (Євро) на день, що передує дню оплати за обладнання. При цьому заявлення позивачем за первісним позовом вимог без коригування курсу відповідної іноземної валюти не змінює суті погоджених у договорі грошових зобов`язань.

За таких обставин, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення інфляційних втрат у сумі 25023,10 грн задоволенню не підлягають, а заперечення відповідача у цій частині суд визнає обґрунтованими.

Щодо зустрічних позовних вимог про ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" про стягнення з ПП "МІЛЕКС" пені сумі 561785,95 грн, нарахованої за прострочення постачальником зобов`язань за договором в частині здійснення монтажу обладнання у строки встановлені в п.5.1. договору.

Нарахування пені позивач за зустрічним позовом здійснює за період з 11.11.2023 (день, наступний за днем закінчення строку, протягом якого відповідач повинен був виконати свої зобов`язання по монтажу та запуску в експлуатацію обладнання) по 25 вересня 2024 року (день підготовки зустрічної позовної заяви).

Під час розгляду справи ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" надав розрахунок пені, згідно із яким нарахування здійснено по 12.09.2024 (дата початку користування ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" обладнанням). Однак, заяви про зменшення позовних вимог не заявив, а тому суд здійснює розгляд заявленої вимоги за зустрічним позовом у редакції зустрічної позовної заяви.

У п.5.1. договору сторони погодили, що постачальник зобов`язується виконувати роботи по монтажу та запуску в експлуатацію обладнання в строк 10 (десять) робочих днів з дня поставки обладнання за умови відповідності стану місця проведення робіт вимогам, встановленим в додатку 3 до договору. Місцем проведення робіт за цим договором є Україна, м. Київ-099, вул. Зрошувальна, 19.

Згідно із п.5.1.3. договору, здача постачальником виконаних робіт по монтажу здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийняття-здачі виконаних робіт, який підписується покупцем не пізніше ніж протягом 5-ти робочих днів з дати надання такого акту постачальником. В разі, якщо у вказаний у цьому пункті строк покупець не надасть постачальнику підписаний акт або письмову мотивовану відмову від підписання такого акту, то роботи вважаються прийнятими в повному обсязі без зауважень.

Зі змісту умов договору, ПП "МІЛЕКС" мало здійснити монтаж поставленого обладнання та запуск в експлуатацію обладнання у строк до 10.11.2023 та документом, що підтверджує факт введення обладнання в експлуатацію є акт прийняття-здачі виконаних робіт, який підписаний сторонами.

ПП "МІЛЕКС" стверджує, що 08 листопада 2023 року в присутності представників ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ", змонтував та запустив обладнання в експлуатацію, одночасно провівши з представниками покупця відповідні навчання по самостійному використанню та роботі на вказаному обладнанні. Однак, директор ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" Цуркан Ю.В. відмовилась від підписання акта прийняття-здачі виконаних робіт.

ПП "МІЛЕКС" надано у матеріали справи акт прийняття-здачі виконаних робіт від 08.11.2023, підписаний лише зі сторони ПП "МІЛЕКС" представником постачальника Іванченком О.В., інженерами ПП "МІЛЕКС": Масленком В.В., Каравашкіним М.Є., менеджером ПП "МІЛЕКС" - Кабанець К.Ю.

На підтвердження факту передачі акту ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" та відмови останнього від підписання акту ПП "МІЛЕКС" надав у матеріали справи диск із записами відео та аудіо (доданий до первісного позову).

В судовому засіданні 11.12.2024 суд дослідив наданий ПП "МІЛЕКС" доказ (диск із відео- та аудіо записами).

Суд зазначає, що за приписами ч.ч.1, 2 ст.96 Господарського процесуального кодексу України Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Проте, всупереч приписів ст.96 Господарського процесуального кодексу України поданий ПП "МІЛЕКС" електронний доказ електронним цифровим підписом особи, відповідальної за справжність відео та аудіо, які містяться на диску, не засвічений, а отже не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу по справі.

Окрім того, особи зображені на відеозапису не зазначили ні своїх прізвищ, імен, не вказали документів на підставі яких представляють ПП "МІЛЕКС", з наданих відео- та аудіо записів не можливо встановити дату створення записів, визначити про які саме документи йде мова.

Враховуючи наведене, надані ПП "МІЛЕКС" до матеріалів справи диск із відео- та аудіо записами, суд до уваги не приймає в якості належного та допустимого доказу по справі.

При цьому, суд повторно звертає увагу сторін згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

Однак, всупереч наведеного, Приватним підприємством "МІЛЕКС" належними та допустимими у розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами, обставин, які б підтверджували факт передачі ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ", а також монтажу обладнання, доведено суду не було. Посилання відповідача за зустрічним позовом на здійснення покупцем часткової оплати за другим платежем як визнання факту монтажу обладнання суд відхиляє, оскільки за умовами договору належним доказом, що підтверджує монтаж та введення в експлуатацію обладнання є акт прийняття-здачі виконаних робіт.

Доказів направлення ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" акту прийняття-здачі виконаних робіт від 08.11.2023 відповідач за зустрічним позовом не надав. При цьому за відсутності доказів направлення/надання покупцю акту прийняття-здачі виконаних робіт від 08.11.2023 безпідставним є посилання ПП "МІЛЕКС" на п.5.1.3. договору, згідно із яким за відсутності підписаного покупцем акту або мотивованої відмови від його підписання роботи вважаються прийнятими.

Натомість ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" надав у матеріали справи договір на сервісне обслуговування від 10.09.2024 укладений з ТОВ "ТАЙМ ПАК ПЛЮС", акти від 12.09.2024, від 16.10.2024 на підтвердження факту здійснення виконавцем ТОВ "ТАЙМ ПАК ПЛЮС" технічного обслуговування та робіт щодо обладнання, після чого ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" приступив до користування поставленим ПП "МІЛЕКС". При цьому наданий відповідачем за зустрічним позовом акт виконаних робіт від 02.07.2024 не підтверджує того, що покупець мав можливість користуватися обладнанням з липня 2024 року, оскільки у вказаному акті зазначено про проведення діагностики обладнання.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, порушення зобов`язання, може полягати, зокрема, у невиконанні зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

При цьому за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки матеріали справи не містять підписаного між сторонами акту прийняття-здачі виконаних робіт, доказів монтажу та запуску обладнання в експлуатацію ПП "МІЛЕКС" у матеріали справи не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача за зустрічним позовом, що відповідач допустив порушення зобов`язання з виконання робіт по монтажу та не дотримався строків в встановлених договором.

Разом з тим, враховуючи, що фактичне користування обладнанням ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" розпочав 12.09.2024, нарахуванням пені слід здійснювати з 11.11.2023 по 11.09.2024).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як зазначалося судом вище, у п.9.1. договору сторони погодили, що якщо постачальником не дотримано строків поставки або монтажу обладнання, передбачених пунктами 3.2., 5.1. договору, він зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості обладнання за кожен день прострочення строків поставки або монтажу обладнання. Пеня нараховується за весь період прострочення строків поставки або монтажу по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що сума пені за період з 11.11.2023 по 11.09.2024 складає 599976,52 грн, однак, оскільки згідно із ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення пені у сумі 561785,95 грн.

З приводу посилань відповідача за зустрічним позовом на те, що засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками є громадянами РФ: ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , то суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" (далі - постанова № 187) визначено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором), зокрема, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Враховуючи викладене, застосування встановленого постановою № 187 мораторію (заборони) потребує з`ясування наявності або відсутності у відповідного громадянина РФ документів, які підтверджують його проживання на території України на законних підставах.

Статтею 1 Закону України "Про громадянство України" унормовано, що проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, або мають посвідчення біженця чи документ, що підтверджує надання притулку в Україні.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 мають посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 зі строком дії до 06.07.2033 та №90083484 зі строком дії до 06.07.2033 відповідно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що мораторій, встановлений постановою № 187 не застосовується до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" як юридичної особи.

Зважаючи на викладене, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ".

Щодо посилання обох сторін у справі на відсутність досудового врегулювання спору, то суд зазначає, що спірні відносини у справі не передбачають обов`язкового досудового врегулювання спору, строк виконання зобов`язання за первісним та зустрічним позовами є таким, що настав, та окрім того, наявність чи відсутність доказів досудового врегулювання спору не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, враховуючи встановлену Конституцією України диспозитивність обрання особою способу правового захисту.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що у п.58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ.

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" на користь Приватного підприємства "МІЛЕКС" заборгованості у сумі 889489,00 грн, пені у сумі 60490,11 грн, штрафу у сумі 177897,80 грн, 3% річних у сумі 6853,44 грн

Водночас, суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову повністю та стягнення з ПП "МІЛЕКС" на користь ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" пені у сумі 561785,95 грн

Оскільки вимоги як за первісним так і за зустрічним позовом підлягають задоволенню керуючись приписами 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку провести зустрічне зарахування присуджених сум та стягнути між ними різницю з відповідача за первісним позовом (ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ"), а саме: заборгованість у сумі 572944,40 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача (ТОВ "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ") пропорційно розміру задоволених позовних вимог та за зустрічним позовом покладається на відповідача за зустрічним позовом (ПП "МІЛЕКС").

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" (02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 19, ідентифікаційний код 35488945) на користь Приватного підприємства "МІЛЕКС" (45630, Волинська обл., Луцький р-н, село Княгининок, вулиця Фальківська, будинок 1, ідентифікаційний код 20135363) заборгованість у сумі 889489,00 грн, пеню у сумі 60490,11 грн, штраф у сумі 177897,80 грн, 3% річних у сумі 6853,44 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 17020,96 грн.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "МІЛЕКС" (45630, Волинська обл., Луцький р-н, село Княгининок, вулиця Фальківська, будинок 1, ідентифікаційний код 20135363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" (02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 19, ідентифікаційний код 35488945) пеню у сумі 561785,95 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 6741,43 грн.

Провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСНОВСЬКИЙ ПРОДУКТ" (02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 19, ідентифікаційний код 35488945) на користь Приватного підприємства "МІЛЕКС" (45630, Волинська обл., Луцький р-н, село Княгининок, вулиця Фальківська, будинок 1, ідентифікаційний код 20135363) заборгованість у сумі 572944,40 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 10279,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.12.2024.

Суддя С. О. Турчин