Рішення

від 18.12.2024 по справі 187/2088/24

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2088/24

2-о/0187/65/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, заінтересована особа: Петриківська селищна рада -

В С Т А Н О В И В:

15.11.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої дії адвокат Щербина М.В. про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, заінтересована особа: Петриківська селищна рада, в якій заявник та її представник просять суд: встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з липня 1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначає, що вона із ОСОБА_2 проживали разом та вели спільне домогосподарство починаючи із 1987 року до дня смерті останнього, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що становить 28 років спільного життя. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на його майно, а саме на земельну ділянку площею 9,680 га. 14 листопада 2024 року, при зверненні до державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильної Л.Г. із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого, вона отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії в якій було зазначено, що у заявника відсутні докази родинних відносин та факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років.

Встановлення факту проживання однією сім`єю необхідне заявниці для можливості реалізувати свої спадкові права.

Ухвалою судді від 18.11.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження і призначено справу до розгляду.

Заявниця в судовому засіданні заяву підтримала у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не прибув.

Заслухавши заявника, вивчивши письмові докази та покази свідків, з`ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 13.

Після смерті відкрилась спадщина на майно померлого ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку площею 9,680 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 185198 виданого на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації № 211-6-04 від 10.06.2004.

За час проживання у цивільному шлюбі у заявника та померлого ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , зареєстровано в книзі реєстрації актів про народження 01.03.1991року, Колхозовською сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області та зроблено відповідний запис за № 07, де в графі батьки зазначено: « ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .»

Відповідно до витягу з реєстру Петриківської територіальної громади № 2023/013790882, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру Петриківської територіальної громади № 2024/002587233, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильної Л.Г. від 14.11.2024 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого, оскільки у заявника відсутні докази родинних відносин та факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років.

Згідно з відомостями, які надійшли на запит суду від державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильної Л.Г., після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заведено спадкову справу № 174/2015 22.06.2015. Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори 22.06.2015 року звернулася співмешканка померлого ОСОБА_4 . Заява від сина померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не подавалась. Відомості про інших спадкоємців та заповітів на майно померлого станом на 21.11.2024 в Петриківській державній нотаріальний конторі відсутні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що ОСОБА_1 спільно проживала з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 40 років. Їх відносини мали всі ознаки сімейних. Від спільного проживання у них народився син.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю як подружжя близько 40 років.

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За вимогами пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Слід зазначити, що інститут фактичних шлюбних відносин введений у національне законодавство Сімейним кодексом України і закріплений, зокрема, у статті 74 СК України.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки, як ознака наявності сім`ї, на законодавчому рівні не визначена. Водночас, строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя, вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини», Суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» наголошено, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

За змістом статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Загальними засадами регулювання особистих немайнових відносин між подружжям згідно зі ст. 7 СК України є здійснення їх з урахуванням права на таємницю особистого життя подружжя, права кожного з них на особисту свободу та неприпустимість свавільного втручання в сімейне життя; відсутність привілеїв чи обмежень кожного із подружжя за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками; здійснення прав та обов`язків кожним із подружжя на рівних засадах. Цей принцип базується на загальних положеннях ст. 24 Конституції України й означає право кожного з подружжя на особисту свободу; спільне вирішення питань материнства, батьківства, виховання й освіти дітей, інших питань життя сім`ї; право кожного з подружжя на повагу до своєї індивідуальності; обов`язок подружжя щодо побудови сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, спільної турботи про матеріальне забезпечення сім`ї та розвиток дітей.

Відтак, суд зазначає, що первісним чинником з метою визначення, чи перебувають особи у відносинах, тотожних загальновизнаному поняттю сім`ї, є встановлення наявності у осіб спільних особистих немайнових прав та обов`язків - врегульованих нормами сімейного права відносин стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.

Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 643/6799/17 роз`яснив, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Таким чином, з наведеного положення випливає головна ознака подружніх відносин: наявність факту спільного проживання, ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України № 6-148цс12 від 12 грудня 2012 року, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Відтак, суд вважає встановленим, що у період з липня 1987 року до дня смерті ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, оскільки у цей період вони проживали на території одного домоволодіння, вели спільний побут, мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю, від спільного проживання мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

Обставин, які б давали підстави сумніватись у такому висновку, судом не встановлено.

Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу має для заявниці юридичне значення, оскільки відсутність документів про родинний зв`язок із спадкодавцем унеможливлює оформлення нею спадщини, тому звернення до суду є правомірним. Вирішення цього питання в іншому порядку, окрім судового, є неможливим.

Під час розгляду даної заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу спору про право виявлено не було.

Враховуючи вищенаведене, інтереси заявниці, відсутність спору та інших шляхів захисту прав ОСОБА_1 , суд вважає необхідним задовольнити вимоги заявниці у повному обсязі.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 76-81, 89, 95, 211, 223, 229, 258, 259, 263-265, 273, 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу заінтересована особа: Петриківська селищна рада - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з липня 1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Говоруха