Ухвала

від 18.12.2024 по справі 742/2275/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 6/742/74/24

Єдиний унікальний № 742/2275/24

УХВАЛА

іменем України

18 грудня 2024 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» звернулось до Прилуцького міськрайонного суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по справі №2-12/2517/09 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, а також просила поновити пропущений строк для пред`явлення такого до виконання.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 28 січня 2009 року Прилуцьким міськрайонним судом прийнято рішення по справі №2-12/2517/09 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором №20-08/МК/2006-980 від 21.09.2006 року. На підставі даного рішення суду були видані виконавчі листи, згідно з якими в Прилуцькому МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) по ОСОБА_2 були відкриті виконавчі провадження. Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження примусового виконання виконавчого листа щодо Боржника відсутні. Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо Боржника на примусовому виконанні не перебуває. Оскільки на сьогоднішній день рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області не виконано, а видані судом на підставі цього рішення виконавчі листи у заявника та первісного стягувача відсутні, тобто, оригінал виконавчого листа втрачено не з вини стягувача, тому заявник і звернувся до суду відповідною заявою а також просить поновити пропущений строк для пред`явлення його до виконання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, проте згідно їх заяви просять розгляд справи проводити за відсутності їх представника.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилася, попередньо її представником надано письмовізаперечення,просятьузадоволенні заявивідмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, захист права повинен бути забезпечений судовими процедурами, які у свою чергу повинні бути справедливими.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Пунктом 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За правилами ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи протягом трьох років.

Згідно із ч.2 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Згідно із ч.6ст.81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 83 ЦПК України встановлено, що позивач, особи яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Судом встановлено, що заявник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа №2-12/2517/09 виданого на примусове виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користьПАТ «КБ«НАДРА» заборгованостіза кредитнимдоговором №20-08/МК/2006-980від 21.09.2006рокута поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Постановою Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області №2-12-2009 виданого 15.07.2009 про стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ВАТ «КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором в розмірі 188974,47грн..

Постановою Прилуцького міськрайонного відділу ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2020 року виконавчий лист Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області №2-12-2009 виданого 15.07.2009 про стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ВАТ «КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором в розмірі 188974,47грн. повернуто стягувачу, де вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 23.12.2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду із вимогами про видачу дубліката виконавчого документа та про поновлення строку для його виконання зі спливом 4 місяців після того, як сплив строк для пред`явлення його до виконання.

Також судом встановлено, що заявник на підставі договору відступлення права вимоги, отримав право вимоги на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду у цивільній справі №2-12/2517/09, де ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у цивільній справі №742/1456/21 від 30.04.2021 року було замінено стягувача - публічне акціонерне товариство «КБ «Надра» на його правонаступника -товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт», у цивільній справі №2-12/2517/09 від 28 січня 2009року Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської областіза позовом публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором№20-08/МК/2006-980 від 21 вересня 2006 року, проте замінюючи стягувача у даній справі заявник проігнорував звернутися з заявою до суду про видачу дубліката виконавчого документа по даній справі, що свідчать про пасивну позицію та халатне відношення, як первісного стягувача публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» так і його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт», щодо вчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання, контролю за стягненням заборгованості, та вказують на те, що заявник не вживав активних дій для реалізації своїх прав.

Отримуючи право вимоги за вказаним судовим рішенням на підставі договору про відступлення права вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт» не переконалося в тому, що попередній стягувач реалізував своє право на звернення судового рішення до примусового виконання.

При цьому стягувач був достовірно обізнаним про завершення 23.12.2020 року виконавчого провадження №59360875 з вільної у доступі інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження та закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання 23.12.2023 року, про що стягувач зазначив і в своїй заяві, а отже мав можливість вжити своєчасних заходів на відновлення своїх прав стягувача в межах визначеного Законом України «Про виконавче провадження» трирічного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Не вчинення стягувачем належних дій з моменту набуття прав вимоги та прав стягувача на звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа та пред`явлення його до виконання, не є тими поважними причинами, які б реально перешкоджали стягувача для звернення до суду з такою ж заявою в межах трирічного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Щодо поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, на яку посилається заявник, яка на його думку є поважною, є те, що 04.06.2015 за рішенням НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «НАДРА», якою фактично було припинено нормальну діяльність банку. Згідно законодавства України процедуру ліквідації та виконання обов`язку щодо ведення діяльності Банку здійснював державний орган - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), який належним чином не забезпечив супровід судових справ банку. Тож, попередній кредитор не мав можливості забезпечити дотримання процесуальних строків з об`єктивних причин, що не залежали від нього, з огляду на припинення його діяльності рішеннями державних органів.

Суд зауважує, що запровадження у ПАТ «КБ «Надра» процедури ліквідації, закриття відділень та скорочення персоналу, саме по собі не може вважатися поважною причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра» та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» наділена рядом повноважень, у тому числі й щодо звернення до виконання судових рішень про стягнення коштів в користь ПАТ «КБ «Надра». Банк, який є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС. Тож, неналежна організація роботи банку не є підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та не свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа.

Інших доводів поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, як попереднім стягувачем так і заявником в заяві не зазначено.

Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст.6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

З урахуванням викладеного вище, судвважає, що безпідставне поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, призведе до порушення гарантованого права на справедливий суд та порушує принцип юридичної визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про поновлення строків для пред`явлення до виконання вищевказаного виконавчого листа, а оскільки підстав для поновлення строків для пред`явлення виконавчого документу до виконання судом не встановлено, тому відсутні і підстави для видачі дубліката даного виконавчого листа, у зв`язку з чим вимоги про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дублікату виконавчого документа не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та Закону України «Про виконавче провадження»,керуючись ст.433, 258-261 ЦПК України, п.17.4 розділу розділуХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: Максим ЦИГАНКО