Ухвала

від 19.12.2024 по справі 482/2546/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09.12.2024 року, якою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очаків, Миколаївської області, громадянина України, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,,

-підозрюваногоу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.191,ч.1ст.366КК України,

- застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 03 лютого 2025 року.

учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_5

підозрюваний: ОСОБА_6

захисник: ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор проситьухвалу слідчогосудді скасувати,постановити новуухвалу,якою обратипідозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Відмовлено у задоволені клопотання т.в.о. начальника СВ ВП № 6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати в період часу з 20 години до 06 години місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Прокурор вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.

Надумку прокурора,враховуючі наявністьвстановлених надосудовому слідствіризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,до підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який інший запобіжний захід не здатний запобігти наявним ризикам.

Такожпрокурор зазначає,що слідчийсуддя безпідставноне взявдо увагиобставини кримінальногоправопорушення,відомості проособу підозрюваного ОСОБА_6 та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та прийшов до помилкового висновку, що слід відмовити у задоволені клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 слідчим суддею встановлені наступні обставини.

У провадженні СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 42024152020000007 від 26.01.2024 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_6 підозрюється у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим в умовах воєнного стану, вчиненому повторно та у службовому підробленні, тобто в внесені до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

03.12.2024 ОСОБА_6 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальнихкримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.191,ч.1ст.366КК України.

Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено, що останній підозрюється у вчиненні, в тому числі, тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що неможливо запобігти вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відмовляючив задоволенніклопотання слідчого,слідчий суддяврахував обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушеннях, вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, але дійшов висновку,що встановленимризикам можназапобігти шляхомзастосування більшм`якого запобіжногозаходу,в даномувипадку -у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, розглянувши апеляційну скаргу в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження особи в пересуванні має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 181, 194 КПК України.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями ч.3 ст.194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 підозрюється увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.191,ч.1ст.366КК України, одне з яких є тяжким злочином, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вимог закону та зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжкого злочину. При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що з заявлених стороною обвинувачення ризиків є доведеними ризики, передбачені п.1,3 ч1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на свідків.

При цьому, слідчий суддя хоч і визнав доведеним прокурором існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, але дійшов висновку, що такий ризик можливо мінімізувати шляхом покладення на підозрюваного обов`язку не спілкуватись з свідками по справі.

Також, слідчий суддя врахувавши відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має міцні соціальні зв`язки, пенсіонер, є особою похилого віку (76 років) страждає на ряд хвороб, що підтверджується медичними виписками, має офіційне джерело доходу, так як працює, на виклики органу досудового розслідування та до суду з`являється, а отже демонструє належну процесуальну поведінку, дійшов обґрунтованого висновку, що наявність цих обставин применшує вірогідність настання ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді, що в клопотанніслідчого прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою ОСОБА_6 , відсутнє достатнє обґрунтування, що більш м`який запобіжний захід, а саме такий, як домашній арешт, не здатний запобігти наявним ризикам у цьому кримінальному провадженні. Не доведено і в судовому засіданні апеляційного суду необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом оцінено репутацію підозрюваного, враховано фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюєтьсята вірно застосовано саме такий запобіжний захід, як домашній арешт. Апеляційний суд погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, та вважає, що саме цей запобіжний захід, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними.

Апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її скасування, у зв`язку з чим, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09.12.2024 року, щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: