Ухвала

від 19.12.2024 по справі 910/15221/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

19.12.2024Справа № 910/15221/24Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши

позовну заяву Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ КИЇВСКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД"

до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловар Ірини Олександрівни

про визнання відмови державного реєстратора неправомірною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ КИЇВСКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловар Ірини Олександрівни в якому просить суд:

- визнати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28.06.2024 №73873881; №73873656; №73874961; №73873130; №73874645; №73874866; №73874427; №73874251; №73874116; №73874007; №73873756 неправомірними;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловар Ірину Олександрівну здійснити державну реєстрацію права постійного землекористування за Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ КИЇВСКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" на підставі акту на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих, зареєстрованого в державній книзі реєстрації землекористувань за № 9 від 16.07.1961 відносно земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: -8000000000:69:051:0020; -8000000000:69:014:0018; -8000000000:69:014:0014; -8000000000:69:014:0007; -8000000000:69:014:0009; -8000000000:69:152:0010; -8000000000:69:152:0012; -8000000000:69:152:0025; -8000000000:69:152:0029; -8000000000:69:152:0032; -8000000000:69:152:0027.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик", Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" та Київського державного машинобудівного заводу "Більшовик", що по факту є однією юридичною особою, яка змінювалася (реорганізовувалася) відповідно до вимог чинного законодавства України (далі - завод "Більшовик").

Завод "Більшовик" володів земельними ділянками на підставі акту на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих, зареєстрованого в державній книзі реєстрації землекористувань за № 9 від 16.07.1961, та згідно з яким заводу "Більшовик" було відведено в постійне користування 39,03 гектарів землі. Однак, таке право постійного землекористування з невідомих причин так і не було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зі спливом часу з 1961 року земельні ділянки неодноразово підпадали під процедури формування/розформування, поділу, їм присвоювалися кадастрові номери, які згодом також змінювалися, а тому станом на дату звернення з цим позовом до суду до складу земель заводу "Більшовик" за актом на право користування землею від 16.07.1961 входять земельні ділянки із наступними кадастровими номерами: -8000000000:69:051:0020; -8000000000:69:014:0018; -8000000000:69:014:0014; -8000000000:69:014:0007; -8000000000:69:014:0009; -8000000000:69:152:0010; -8000000000:69:152:0012; -8000000000:69:152:0025; -8000000000:69:152:0029; -8000000000:69:152:0032; -8000000000:69:152:0027.

Для здійснення належної реєстрації права постійного землекористування вищевказаними земельними ділянками позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловар Ірини Олександрівни із одинадцятьма заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.06.2024 для проведення державної реєстрації права постійного користування зазначеними вище земельними ділянками.

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловар Ірини Олександрівни №73873881; №73873656; №73874961; №73873130; №73874645; №73874866; №73874427; №73874251; №73874116; №73874007; №73873756 від 28.06.2024 відмовлено Акціонерному товариству "ПЕРШИЙ КИЇВСКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на таке.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених законом.

Пунктом 1 та 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; 2) публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Згідно ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Враховуючи наведене, державний реєстратор є суб`єктом владних повноважень, а правовідносини, які виникають між ним та заявником прав чи їх обтяжень, - публічно-правовими. Захист прав та інтересів відповідного заявника від порушень з боку цього суб`єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають, наприклад, у перевищенні повноважень, недотриманні строків, процедури, умов та інших визначених законом особливостей вчинення реєстраційних дій, є завданням адміністративного судочинства та має відбуватися у відповідному порядку.

З огляду на положення ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України та п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій можуть розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу) якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав у зв`язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстави її проведення, як-от правочину, свідоцтва тощо.

Таке розмежування обумовлене й обсягом судового контролю в адміністративному судочинстві, який не охоплює оцінку правомірності діянь/рішень суб`єкта владних повноважень з огляду на наслідки, які це діяння/рішення спричинили, чи правомірність юридичного факту, що став підставою реєстрації.

Суд зазначає, що у даній справі спір про право відсутній, а дослідженню у справі підлягають виключно дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 у справі № 820/3936/16 зазначила, що якщо спір у справі стосується лише оцінки правомірності дій (рішення) реєстратора, вчинених (прийнятого) ним під час (за результатами) розгляду заяви про державну реєстрацію за позивачем права власності на спірний об`єкт, це свідчить про публічно-правовий характер спору, який підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

У постанові ВП ВС від 21.08.2019 у справі № 520/2834/17 викладено правову позицію про те, що спір щодо оскарження рішення державного реєстратора про відмову в державній реєстрації об`єкта нерухомості, визнаного за позивачем на підставі судового рішення, виключно з підстав наявності розбіжностей щодо заявленого та вже зареєстрованого об`єкта нерухомості підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, у постанові від 28.11.2018 у справі № 490/5986/17-ц Велика Палата Верховного Суду на те, що при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, яка регламентує відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

У даній справі предметом оскарження є відмова держаного реєстратора у державній реєстрації прав за заявою позивача, тобто у даній справі виникли саме публічно-правові відносини, оскільки державний реєстратор діє як суб`єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права.

Отже, спір у цій справі підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Водночас, суд на виконання положень частини 6 статті 175 ГПК України роз`яснює позивачу, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст 20,175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "ПЕРШИЙ КИЇВСКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" у відкритті провадження у справі.

Позовні матеріали повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.О. Турчин