Рішення

від 12.12.2024 по справі 910/12312/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2024Справа № 910/12312/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка О.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"

до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ"

про стягнення 395 419 730,92 грн

представники сторін:

від позивача: Лєщинський К.Д.

від відповідача: Остапенко С.Л.

від третьої особи: Нікітіна Ю.С.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про стягнення 381 591 847,25 грн, з яких: 364 507 717,24 грн - сума основного боргу, 4 581 226,63 грн - 3% річних, 12 502 903,38 грн - інфляційні втрати.

В редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем заявлені вимоги про стягнення 364 507 717,24 грн основної заборгованості, 5 865 966,94 грн 3% річних та 25046046,74 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1565-01024 від 20.03.2020 за розрахункові періоди липень - грудень 2022.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

16.10.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/12312/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 14.11.2024.

05.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

06.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ" надійшли: заява про долучення доказів; заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

07.11.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ" надійшли: заява про вступ у справу як представника; клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

13.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли: відповідь на відзив; заява про надання оригіналів документів для огляду.

14.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 364 507 717,24 грн основної заборгованості, 5 865 966,94 грн 3% річних та 25 046 046,74 грн інфляційних втрат.

Протокольною ухвалою від 14.11.2024, керуючись приписами ст.46 ГПК України, суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 залучено до участі у справі № 910/12312/24 третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ" та відкладено підготовче засідання у справі №910/12312/24 на 28.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.11.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заперечення на відповідь на відзив.

19.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

25.11.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення по справі.

27.11.2024 та 28.11.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли клопотання про приєднання доказів, у яких позивач просить визнати поважними причини неподання доказів разом із позовною заявою та приєднати докази до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 28.11.2024 суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотань позивача від 27.11.2024 та 28.11.2024 про долучення доказів, визнав поважними причини неподання доказів та долучив указані клопотання від 27.11.2024 та 28.11.2024 з додатками до матеріалів справи.

Також у підготовчому засіданні 28.11.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.12.2024.

05.12.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення у справі № 910/12312/24 на 1 рік з дня його прийняття.

09.12.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення щодо відстрочення виконання рішення.

10.12.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних втрат.

11.12.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/444/24.

11.12.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі та заперечення на клопотання про зменшення нарахованих відсотків річних та інфляційних втрат.

11.12.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли заперечення на клопотання про зменшення нарахованих відсотків річних та інфляційних втрат, заперечення на клопотання про відстрочення виконання рішення а заява, у якій третя особа просить не приймати до розгляду заперечення на клопотання про зменшення нарахованих відсотків річних та інфляційних втрат.

У судовому засіданні 11.12.2024 суд оголосив перерву до 12.12.2024.

12.12.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли доповнення до заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 12.12.2024 суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, постановив протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач просив зупинити провадження до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/444/24.

Відповідно до приписів пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Однак, судом встановлено, що станом на 12.12.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/444/24.

Отже, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 922/444/24, оскільки останньою не вирішено питання про прийняття справи № 922/444/24 до розгляду.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

В судовому засіданні 12.12.2024 суд оглянув акти коригування, акти звірки в електронному вигляді у програмі "Укренерго онлайн" та рахунки в електронному вигляді у програмі "Market Management System" за посиланням: mms.ua.energy/invoice/invoice-overview.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 12.12.2024 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, заперечили проти задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення, зменшення 3% річних, інфляційних втрат.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, просив задовольнити клопотання про відстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні 12.12.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.03.2020 шляхом подання позивачем та акцептування відповідачем заяви-приєднання до договору, укладено договір врегулювання небалансів електричної енергії №1565-01024.

За розрахункові періоди липень-грудень 2022 у відповідача виникла заборгованість за договором в розмірі 364 507 717,24 грн., яку в добровільному порядку відповідачем не сплачено.

У квітні 2024 на виконання умов договору, Правил ринку та Правил врегулювання відповідачем було сформовано в Системі управління ринком збірні (місячні) рахунки врегулювання за період липень-грудень 2022 на загальну суму: 364 507 717,24 грн, однак у строк, встановлений Правилами ринку, відповідач свої грошові зобов`язання не виконав.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував (у редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог) 5 865 966,94 грн 3% річних та 25 046 046,74 грн інфляційних втрат.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, посилаючись на таке:

- умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії та Правила ринку не містять будь-яких застережень щодо використання ОСП поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку;

- заборгованість відповідача виникла в зв`язку з коригуванням (врегулюванням) даних комерційного обліку за 2022 рік у відповідності до Додатку 10 до Правил ринку. Здійснюючи розрахунок з іншими учасниками ринку за 1 декаду 2023 року, при цьому не здійснюючи розрахунки із позивачем за 2022 рік відповідачем порушується принцип недискримінаційності учасників ринку, визначений ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії";

- ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором;

- відповідно до положень Правил ринку (зокрема пунктів 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено;

- право формувати, підписувати та виставляти рахунки в Системі управління ринком є тільки у ПрАТ "НЕК» УКРЕНЕРГО" як у АР та ОСП;

- після отримання від відповідача рахунки в СУР, позивач надсилав на електронну пошту відповідача (nec-kanc@ua.energy) листи із рахунками-фактурами за спірний період, які скріплені цифровим підписом представника позивача;

- передумовою "відхилення" рахунку є його попереднє виставлення, так як відхилити неіснуючий документ неможливо. Таким чином, наявність статусу рахунку "Відхилено" підтверджує факт виставлення вказаних рахунків в Системі управління ринком саме тією датою, яка вказана в Системі управління ринком;

Позиція відповідача

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на таке:

- відповідач може сплачувати позивачу вартість електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку;

- доказів порушення відповідачем установленого законом алгоритму розрахунків за електроенергію для врегулювання небалансів позивачем не надано, що виключає можливість стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат в судовому порядку;

- в діях відповідача відсутня вина як складовий елемент господарсько-правової відповідальності;

- зі знімків екрану з системи mms.ua.enegry вбачається, що такі платіжні документи як то № №2404202400736, 2404202400777, 2504202400523, 3004202400251, 3004202400292, 2404202400815 не було виставлено в системі, позаяк кожний з зазначених рахунків має однаковий статус - "відхилено";

- додані до позовної заяви рахунки-фактури не містять обов`язкових реквізитів, зокрема на них відсутній електронний підпис;

- простроченої заборгованості за несплаченими рахунками наразі не обліковується, оскільки АР не було надіслано повідомлення про виставлення таких рахунків до оплати, отже, строк оплати відповідно до п. 7.7.4. Правил ринку є таким, що станом на день подання позову, не настав;

- розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, є помилковим, оскільки позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат, виходячи із сукупного значення індексу інфляції без будь якого заокруглення, в той час, яку справі № 924/2/21 Верховний Суд вказав про необхідність заокруглення сукупного індексу інфляції до десяткового числа після коми.

Посилаючись на те, що кошти на сплату 3% річних, інфляційних втрат не передбачені структурою тарифу на послуги НЕК "УКРЕНЕРГО", невідкладне стягнення з відповідача грошових коштів за рішенням суду, що не передбачено фінансовим планом підприємства, загрожуватиме нормальній операційній роботі відповідача як оператора системи передачі, перешкоджатиме ефективному та надійному функціонуванню системи передачі і ринку електричної енергії в цілому, враховуючи специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, з метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для відповідача і енергетичного сектору країни загалом, відповідач завив клопотання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12312/24 на 1 (один) рік з дня прийняття відповідного рішення.

Також відповідач заявив про зменшення загального розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат, посилаючись на те, що НЕК "УКРЕНЕРГО" щоденно здійснює розрахунки за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії зі всіма учасниками ринку на недискримінаційній пропорційній основі, стягнення з відповідача сум компенсаційних санкцій є невиправданим додатковим прибутком для позивача та одночасно непомірним тягарем для відповідача. З метою забезпечення балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін, беручи до уваги істотність обставин, що зумовили несвоєчасне здійснення розрахунків із позивачем, що є винятковим випадком, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків та інших негативних наслідків порушення зобов`язання відповідачем, відповідач просив зменшити заявлені до стягнення нарахування.

Позиція третьої особи

У поданих до суду поясненнях третя особа зазначає, що період, за який виникла заборгованість у ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" перед ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" та є предметом стягнення в справі 910/12312/24 повністю ідентичний періоду, за який було здійснено коригування даних комерційного обліку електроенергії ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ" за Договором між Товариством та ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (СВБ).

До моменту розрахунку відповідача з позивачем за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1565-01024 за період 01.07.2022- 31.12.2022, у ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" не настає зобов`язання щодо розрахунків за врегулювання небалансів електричної енергії в сумі 392 393 176,21 грн. за період 01.07.2022-31.12.2022 за договором про участь в балансуючій групі, укладеним з ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ".

Третя особа повністю підтримала позовні вимоги позивача, заперечила проти відстрочення виконання рішення та проти зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" є оператором системи передачі (ОСП) на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (АР).

20.03.2020 ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" приєднано до умов договору (ідентифікатор договору №1565-01024, дата акцептування 20.03.2020) про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням відповідача вих. № 01/11012. У цьому повідомленні зазначено, що наведений договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті відповідача http://ua.energy.

Наказом ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" від 09.06.2022 № 236 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Вказана редакція договору діяла у період з липня 2022 по грудень 2022.

Відповідно до пунктів 1.3., 1.4. договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.

Згідно з п. 2.1 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку.

Пунктом 3.3 договору встановлений обов`язок ОСП виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та терміни, визначені Правилами ринку.

Відповідно до пункту 5.1. договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору

Пунктом 5.9. договору передбачено, що ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.

За період з липня 2022 по грудень 2022 сторонами підписано Акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів та Акти-корегування (врегулювання) до Актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2024 році здійснено повторне регулювання небалансів електричної енергії на підставі отримання фактичних сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії для врегулювання небалансів за період з липня 2022 по грудень 2022 включно.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору, Правил ринку та Правил врегулювання відповідачем було сформовано в Системі управління ринком збірні (місячні) рахунки врегулювання:

- № 2404202400736 від 24.04.2024 за період 01.07.2022-31.07.2022 на суму 59 284 987,42 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 29.04.2024;

- № 2404202400777 від 24.04.2024 за період 01.08.2022-31.08.2022 на суму 55 982 242,12 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 29.04.2024;

- № 2504202400523 від 25.04.2024 за період 01.09.2022- 30.09.2022 на суму 81 357 984,14 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 30.04.2024;

- № 3004202400251 від 30.04.2024 за період 01.10.2022-31.10.2022 на суму 69 229 691,94 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 03.05.2024;

- № 3004202400292 від 30.04.2024 за період 01.11.2022-30.11.2022 на суму 50 267 253,72 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 03.05.2024;

- № 2404202400815 від 24.04.2024 за період 01.12.2022-31.12.2022 на суму 48 385 557,90; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 30.04.2024.

Всього на суму 364 507 717,24 грн.

На підтвердження формування зазначених вище рахунків в системі MMS позивачем надані знімки екрану з системи MMS, а також роздруківки рахунків.

В судовому засіданні 12.12.2024 суд оглянув вказані рахунки в електронному вигляді у програмі "Market Management System" за посиланням: mms.ua.energy/invoice/invoice-overview.

Також у матеріалах справи наявні підписані між сторонами:

- Акт-коригування (врегулювання) від 06.09.2024 № СВБ_ВР_ 03_2022_07_1565 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.07.2022 № ВН/22/07-1565, акту корегування від 24.11.2022 ВР/22/07-1565;

- Акт-коригування (врегулювання) від 19.09.2024 № СВБ_ВР_ 03_2022_08_1565 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.08.2022 № ВН/22/08-1565, акту корегування від 13.12.2022 ВР/22/08-1565;

- Акт-коригування (врегулювання) від 24.09.2024 № СВБ_ВР_ 03_2022_09_1565 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.09.2022 № ВН/22/09-1565, акту корегування від 30.12.2022 № ВР/22/09-1565;

- Акт-коригування (врегулювання) від 25.09.2024 № СВБ_ВР_ 03_2022_10_1565 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.10.2022 № ВН/22/10-1565, акту корегування від 20.02.2023 № ВР/22/10-1565;

- Акт-коригування (врегулювання) від 27.09.2024 № СВБ_ВР_ 03_2022_11_1565 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2022 № ВН/22/11-1565, акту корегування від 02.03.2023 № ВР/22/11-1565;

- Акт-коригування (врегулювання) від 26.09.2024 № СВБ_ВР_ 03_2022_12_1565 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2022 № ВН/22/12-1565, акту корегування від 30.03.2023 № ВР/22/12-1565.

Позивач зазначає, що всупереч умов договору та Правил, відповідач рахунки не оплатив, хоча оскільки відповідачем прийнято рішення щодо обчислення врегулювання (перерахунку даних комерційного обліку) щодо позивача через більше як 24 місяці (за період понад два роки тому), у відповідача виник обов`язок по негайному розрахунку з позивачем.

За розрахунком позивача (у редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог) заборгованість відповідача перед позивачем за небаланси електричної енергії по договору за період липень 2022 - грудень 2022 становить 364 507 717,24 грн. На підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховані 5 865 966,94 грн 3% річних та 25046046,74 грн інфляційних втрат.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.

Згідно з пунктами 2, 46, 55, 89 частини 1 статті 1 Закону:

- адміністратор розрахунків (АР) - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;

- небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку;

- оператор системи передачі (ОСП) - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

- сторона, відповідальна за баланс (СВБ), - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 70 Закону оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

За змістом частини 2 статті 52 Закону на оператора системи передачі, яким наразі виступає ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" покладено також функції адміністратора розрахунків (АР).

Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 52 Закону адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку: розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.

Діяльність у сфері балансуючого ринку також регулюється Правилами ринку, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила ринку).

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Додатку 10 до Правил ринку розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року. Будь-які події, описані в пункті 1.2 цієї глави, на які звернув увагу ОСР, ОСП або АР, через 12 місяців після місяця, за який здійснювались розрахунки, описані в розділі V Правил ринку, не повинні тягнути за собою обчислення врегулювання, за винятком прийняття АР іншого обґрунтованого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом вище, у квітні 2024 відповідачем згідно з правилами врегулювання, передбаченими Додатком 10 до Правил ринку здійснено обчислення обсягів повторного врегулювання небалансів електричної енергії за періоди з липня 2022 по грудень 2022 включно на суму 364 507 717,24 грн.

Спір між сторонами виник внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати сформованих в системі MMS у квітні 2024 року рахунків на плату електричної енергії для повторного врегулювання небалансів електричної енергії за періоди з липня 2022 по грудень 2022.

Відповідач в свою чергу заперечує проти позовних вимог, посилаючись в тому числі на те, що строки виконання зобов`язання з оплати рахунків не настав, оскільки рахунки не було виставлено в системі, позаяк кожний з зазначених рахунків має однаковий статус - "відхилено".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку; система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

Системою управління ринком є програмно-інформаційний комплекс "Market Management System".

Згідно з пунктом 1.8.1. Правил ринку АР, зокрема, отримує від АКО сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки/формує документи та необхідні для розрахунків звіти, стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.

Відповідно до пункту 1.11.1. Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії, проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку.

Згідно пункту 1.11.8. Правил ринку АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Порядок розрахунків на ринку електричної енергії, в тому числі порядок розрахунків за небаланси електричної енергії, визначені розділом V Правил ринку.

Відповідно до п. 5.1.1. Правил ринку АР створює та підтримує такі облікові рахунки, зокрема, A-F - рахунок врегулювання.

Згідно з п. 5.7 Правил рахунок A-F дебетується/кредитується оплатою/витратами з/на рахунків учасників ринку на основі розрахунків врегулювання, що здійснюються відповідно до Правил врегулювання, що є додатком 10 до цих Правил, і кредитується/дебетується зі збірного субрахунку врегулювання UA-4 відповідно до глави 5.27 цього розділу.

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. Правил ринку встановлено, що АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Згідно із пунктом 7.7.4 глави 7.7 Правил ринку, оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Отже, Правилами ринку встановлено, що документом який породжує виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати є саме рахунок.

Виходячи з положень Правил ринку обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів (рахунків) та здійснення розрахунків між учасниками ринку, зокрема, між позивачем та відповідачем, в Системі наділений саме адміністратор розрахунків - ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО".

У розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту укладеного договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком.

Тобто, відповідач як адміністратор розрахунків уповноважений на їх виставлення та оформлення, а чотириденний строк на оплату, визначений у пункті 7.7.4 Правил ринку починає свій перебіг з моменту направлення рахунків в системі.

У пункті 19 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.20223 у справі №910/9374/21 викладено правовий висновок, згідно якого у розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору та пункту 7.3.1. Правил ринку АР у системі MMS були сформовані рахунки на загальну суму 364 507 717,24 грн: № 2404202400736 від 24.04.2024 за період 01.07.2022-31.07.2022; № 2404202400777 від 24.04.2024 за період 01.08.2022-31.08.2022; № 2504202400523 від 25.04.2024 за період 01.09.2022- 30.09.2022; № 3004202400251 від 30.04.2024 за період 01.10.2022-31.10.2022; № 3004202400292 від 30.04.2024 за період 01.11.2022-30.11.2022; № 2404202400815 від 24.04.2024 за період 01.12.2022-31.12.2022.

Із наявних в матеріалах справи знімків екрану з системи MMS вбачається, що вказані вище рахунки мають статус "відхилено".

В той же час, виходячи з системного тлумачення вищезазначених норм Правил ринку, суд дійшов висновку, що дата, яка зазначена в графі "дата виставлення" у системі управління ринком фактично і є датою направлення (надсилання, виставлення) таких рахунків в системі MMS. Тобто в даному випадку спірні рахунки були вставлені (направлені) для оплати у дати, які зазначені в графі "дата виставлення".

У даному контексті судом також встановлено, що на офіційному сайті ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" у розділі "Учасникам ринку" за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/market-management-system/#1697452262314-7806c1ec-3015 розміщено, зокрема Інструкцію користувача для учасників ринку. Модуль розрахунків (Посібник учасника ринку).

У вказаному Посібнику зазначено, що така сторінка системи як "Розрахунок / Звіти та Рахунки / Огляд" використовується для відстеження всіх звітів та рахунків-фактур, створених у розділі Розрахунок. Доступ до інтерфейсу можна отримати з меню "Розрахунок / Звіти та Рахунки / Огляд".

У Посібнику зокрема вказано, що:

- статус рахунку може бути або "Створено", "Виставлено", "Прострочено", "Відхилено". Можливо встановити вручну тип рахунку в цьому користувацькому інтерфейсі;

- статус звіту/рахунку може бути Сплачено/Передплачено, Не сплачено/Без передоплати, Частково/Частково передплачено і, наразі, можливо встановити вручну в цьому користувацькому інтерфейсі. Усі нові звіти/рахунки генеруються як "Не сплачено/Без передоплати";

- дата виставлення - дата формування звіту/рахунку;

Проаналізувавши наведену у Посібнику послідовність можливих статусів рахунку, суд доходить висновку, що "відхиленим", як і "простроченим" може бути лише "створений" та "виставлений" рахунок.

Аналогічної позиції дотримується Північний апеляційний господарський суд у постанові від 15.10.2024 у справі № 910/1423/24.

З огляду на викладене, враховуючи, що виставлення усіх рахунків здійснює адміністратор розподілу, тобто відповідач, й спірні рахунки для оплати виставлені відповідачу, а позивач як СВБ має доступ до даних системи MMS, зазначення у графі "Статус" статусу "відхилено" у будь-якому випадку не спростовує тієї обставини, що відлік встановленого підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. розділу VII Правил ринку строку на оплату рахунків відповідачем слід обраховувати з дати їх виставлення, а не з будь-якої іншої дати.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з адвокатським запитом щодо причин та правових підстав відхилення спірних рахунків та просив відповідача зазначити норму (статтю, пункт) нормативно-правового або локального акту, що надає право відповідачу здійснювати відхилення рахунків.

У відповідь на адвокатський запит відповідачем зазначено таке: "Вказані рахунки врегулювання за другою версією комерційного обліку були сформовані в СУР, але не виставлялися для сплати у момент їх формування, що підтверджується статусом рахунків "відхилено". Така ситуація викликана наявною заборгованістю ОСП та учасників ринку у вказані періоди за першою версією комерційного обліку і неможливістю у зв`язку з цим виставляти рахунки та проводити розрахунки за другою версією комерційного обліку….

…З огляду на зазначене, наявність дефіциту коштів на рахунках зі спеціальним режимом використання, значні затримки у виплаті коштів учасникам ринку зі сторони АР, з метою уникнення накладання штрафів для НЕК "Укренерго" та учасників ринку в частині дотримання податкового обліку та звітності, ОСП проводить розрахунки за процесом врегулювання лише після оплати отриманих рахунків за першою версією періодів , що врегульовують".

З відповіді на адвокатський запит вбачається, що жодний нормативно-правовий чи локальний акт (документ) не регламентує порядку, підстав чи причин відхилення ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" виставлених рахунків в Системі управління ринком та не встановлює правові наслідки такого відхилення.

Враховуючи викладене в сукупності суд відхиляє доводи відповідача про те, що строк оплати рахунків не настав.

Щодо посилання відповідача на те, що додані до позовної заяви рахунки-фактури не містять обов`язкових реквізитів, зокрема на них відсутній електронний підпис, то суд зазначає, що право формувати та виставляти рахунки в Системі управління ринком є тільки у відповідача як у АР та ОСП. У відповідь на адвокатський запит позивача відповідач зазначив таке: "Щодо технічних можливостей користувачів СУР виставляти або підписувати рахунки з використанням КЕП у СУР повідомляємо, що Правилами ринку не передбачений такий функціонал системи. ".

В той же час, як вбачається з матеріалів справи позивач направляв на електронну адресу відповідача підписані електронно-цифровим підписом рахунки. До матеріалів справи додані Протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Отже, враховуючи встановлені вище обставини, згідно із пунктом 7.7.4 глави 7.7 Правил ринку оплата відповідачем рахунків мала бути здійснена у такі строки:

- № 2404202400736 від 24.04.2024 на суму 59 284 987,42 грн у строк до 29.04.2024;

- № 2404202400777 від 24.04.2024 на суму 55 982 242,12 грн у строк до 29.04.2024;

- № 2504202400523 від 25.04.2024 на суму 81 357 984,14 грн; у строк до 30.04.2024;

- № 3004202400251 від 30.04.2024 на суму 69 229 691,94 грн у строк до 03.05.2024;

- № 3004202400292 від 30.04.2024 на суму 50 267 253,72 грн; у строк до 03.05.2024;

- № 2404202400815 від 24.04.2024 на суму 48 385 557,90 грн у строк до 30.04.2024.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, невиконане зобов`язання відповідача за договором становить 364 507 717,24 грн. Заборгованість у сумі 364 507 717,24 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати електричної енергії у сумі 364 507 717,24 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 364 507 717,24 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідач може сплачувати позивачу вартість електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" 1. розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Частиною 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

Положення ч.4 ст.75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

При цьому положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 910/11130/21.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховані та заявлені до стягнення 5 865 966,94 грн 3% річних та 25046046,74 грн інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Доводи відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини з посиланням на приписи частини 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", є безпідставними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 910/11130/21, від 12.11.2024 у справі № 910/1773/24.

Перевіривши розрахунок 3 %, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильними, здійсненим відповідно до умов договору та приписів законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення 5 865 966,94 3% річних є обґрунтованими.

Заперечуючи проти розрахунку інфляційних втрат відповідач зазначив, що розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, є помилковим, оскільки позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат, виходячи із сукупного значення індексу інфляції без будь якого заокруглення, в той час, яку справі № 924/2/21 Верховний Суд вказав про необхідність заокруглення сукупного індексу інфляції до десяткового числа після коми.

Перевіривши вказані доводи відповідача, суд зазначає таке.

У постанові від 23.09.2021 у справі №924/2/21 Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, не погодився з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період з червня по жовтень 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100%, а не 99,99% (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня по жовтень 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2%, а не 101,19%, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.

Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №910/4170/23, від 17.012024 у справі №910/18308/21.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, позивач застосовував сукупний індекс інфляції, заокруглений не до десятих, врахувавши вісім знаків після коми та визначив індекс інфляції: 1,06871198, тобто 106,871198 %. При цьому правильний сукупний індекс інфляції за період травень 2024 - жовтень 2024 мав складати 106,9% ((100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) = 1.06871198, 1.06871198*100=106,87), а відтак інфляційні втрати становили б іншу суму.

З огляду на вимоги ст. 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум (подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 02.03.2018 у справі №927/467/17).

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період травень 2024 - жовтень 2024 із заокругленням індексу інфляції до десяткового числа після коми (106,9%) суд встановив, що інфляційні втрати становлять 25 151 032,49 грн із розрахунку:

- 59 284 987,42*106,9%/100%-59 284 987,42 =4090664,13 грн;

- 55 982 242,12*106,9%/100%-55 982 242,12 = 3862774,71 грн;

- 81 357 984,14*106,9%/100%-81 357 984,14 = 5613700,91 грн;

- 69 229 691,94*106,9%/100%-69 229 691,94 = 4776848,74 грн;

- 50 267 253,72*106,9%/100%-50 267 253,72 = 3468440,51 грн;

- 48 385 557,90*106,9%/100%-48 385 557,90 = 3338603,49 грн.

Таким чином, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення , а саме: 25 151 032,49 грн, проте, оскільки суд згідно із ч. 2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, то позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат суд задовольняє в межах заявлених вимог, а саме у сумі 25 046 046,74 грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами. (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

У постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №924/441/20 суд звертав увагу на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та зазначав, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

У постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, Велика Палата Верховного Суду підтвердила наведений вище висновок та зазначила, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.

На підтвердження наявності підстав для зменшення 3% річних, відповідач посилається на те, що НЕК "УКРЕНЕРГО" щоденно здійснює розрахунки за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії зі всіма учасниками ринку на недискримінаційній пропорційній основі, стягнення з відповідача сум компенсаційних санкцій є невиправданим додатковим прибутком для позивача та одночасно непомірним тягарем для відповідача.

Однак, у даному випадку суд враховує, що заборгованість відповідача виникла за період врегулювання липень 2022 - грудень 2022, при цьому, як зазначає позивач, за період врегулювання липень 2022 - грудень 2022 між усіма учасниками ринку відповідач провів розрахунки, окрім позивача.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини та судову практику, що склалася в аналогічних правовідносинах, поведінку відповідача, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача про зменшення 3% річних, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом, та окрім того, відповідачем, в свою чергу, не доведено наявність будь-яких виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Стягнення з відповідача 3% річних у даному випадку, на переконання суду, не порушує принципів добросовісності, справедливості та розумності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що необґрунтоване зменшення річних фактично нівелює мету існування права на компенсацію втрат у зв`язку з порушенням зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Щодо зменшення інфляційних втрат, то суд зазначає, що частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 341/915/16-ц).

Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (стаття 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначеного способу захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

Отже, визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли такі кошти мали бути отримані.

Ураховуючи наведене вище, а також правову природу інфляційних втрат, інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню за клопотанням боржника (на підставі статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України), оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати.

Подібні висновки, викладено у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4334/22, від 23.11.2023 у справі № 917/991/22, від 01.10.2024 у справі № 910/18091/23, від 23.10.2024 у справі № 910/15639/23.

Таким чином, враховуючи викладене в сукупності, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про стягнення 395 419 730,92 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

РОЗГЛЯД КЛОПОТАННЯ ПРО РОЗСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ.

Відповідач завив клопотання про відстрочення виконання рішення у справі №910/12312/24 на один рік з дня прийняття відповідного рішення.

В обґрунтування клопотання про відстрочення виконання рішення відповідач зазначив таке:

- систематичні порушенням рядом учасників балансуючого ринку своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем призводить до дефіциту коштів на поточному рахунку відповідача із спеціальним режимом використання, що перешкоджає оперативному проведенню ОСП розрахунків на балансуючому ринку;

- кошти на сплату 3% річних, інфляційних втрат не передбачені структурою тарифу на послуги НЕК "УКРЕНЕРГО",

- матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, а тому відстрочення рішення не зможе спричинити позивачу збитків;

- негайне стягнення з відповідача грошових коштів за рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/12312/24, що не передбачено фінансовим планом підприємства, загрожуватиме нормальній операційній роботі відповідача як оператора системи передачі, перешкоджатиме ефективному та надійному функціонуванню системи передачі і ринку електричної енергії в цілому, у підсумку ставить під загрозу безперебійне постачання електричної енергії споживачам;

- численні пошкодження об`єктів Об`єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів країни-агресора вимагають додаткових витрат НЕК "УКРЕНЕРГО" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду.

У свою чергу, позивач проти задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення заперечував, пославшись на те, що:

- НЕК "УКРЕНЕРГО" не надав до заяви про відстрочення виконання судового рішення належних доказів, що доводять неможливість своєчасного виконання судового рішення у визначений строк та наявності виняткового випадку, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення та доказів які підтверджують наявність підстав для відстрочення його виконання;

- НЕК "Укренерго" також не надано жодних доказів на підтвердження погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності підприємства внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що істотно ускладнить виконання рішення суду або зробить його неможливим;

- не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією РФ;

- ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" на сьогоднішній день має значну кредиторську заборгованість яка стягується контрагентами в судах.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

При цьому судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Суд приймає до уваги, що з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" є стратегічним підприємством, що забезпечує електропостачання, яке після початку збройної агресії неодноразово зазнавало масованих ракетних ударів по енергетичним об`єктам.

Військова агресія, критичне погіршення ситуації в енергосистемі України, ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури є загальновідомими обставинами, що в силу приписів частини 3 статті 75 ГПК України не потребують доказування.

Численні пошкодження об`єктів Об`єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів країни-агресора вимагають додаткових витрат відповідача для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання.

Ураховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності НЕК "УКРЕНЕРГО" та з огляду на те, що в цьому випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню відповідачем своїх наявних зобов`язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже, належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін.

З огляду на викладене, враховуючи специфіку діяльності підприємства боржника, а також той факт, що у разі блокування рахунків боржника, останнім не можливо буде здійснити забезпечення життєво важливих потреб держави, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення надасть змогу вирішити наявні фінансові проблеми, а також сприятиме нормальному функціонуванню товариства боржника та реальній можливості виконання рішення суду.

Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у справі №910/12312/24 згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України на 1 місяць, оскільки в даному випадку відстрочення виконання рішення суду не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.

За наведених обставин, суд задовольняє частково клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у справі №910/12312/24, а саме на 1 місяць до 12.01.2025.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (01001, місто Київ, вул. Чикаленка Євгена, будинок 34, ідентифікаційний код 43231355) 364 507 717,24 грн основного боргу, 5 865 966,94 3% річних, 25 046 046,74 грн інфляційних втрат та 847840,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Клопотання Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про відстрочення виконання рішення задовольнити частково.

Виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/12312/24 відстрочити на 1 місяць до 12.01.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.12.2024.

Суддя С.О. Турчин