Рішення

від 20.12.2024 по справі 911/2158/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2024Справа № 911/2158/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНЕВМО-РЕСУРС»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 342 434,80 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 342 434,80 грн. з яких 246 750, 00 грн - основного боргу та інфляційних втрат у розмірі 95 684, 80 грн.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Позивач звернувся до Господарського суду Київської області із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 342 434,80 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНЕВМО-РЕСУРС» до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 342434,80 грн. заборгованості за договором № П/В-211327/НЮ від 16.12.2021 разом з доданими до неї матеріалами передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків та спосіб їх усунення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.

08.11.2024 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на позовну заяву.

09.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНЕВМО-РЕСУРС» надійшли додаткові пояснення по справі.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пневмо-Ресурс» (далі - Позивач/Виконавець) та Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Відповідач/Замовник) було укладено Договір № П/В-211327/НЮ на надання послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки, зокрема послуги з поточного ремонту компресора ВП-20/8.

У відповідності до умов пункту 1.1. Договору, виконавець зобов`язується на свій ризик надати зі свого матеріалу та своїми засобами послуги код ДК 021:2015-50530000-9 Послуги з ремонту технічного обслуговування техніки (Послуги з поточного ремонту компресора ВП-20/8 ремонтного вагонного депо Куп`янськ.(далі - Послуги)

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником на підставі підписаних уповноваженими представниками Сторін актів прийому-передачі наданих послуг (Додаток №5) не менше 45 (сорока п`яти) банківських днів з дати реєстрації податкової накладної. Оплата за надані послуги по даному договору проводиться Замовником при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 7.11 Договору передбачено умову, що у разі відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, Виконавець відшкодовує Замовнику суму податку на додану вартість, яка вказана у такій податковій накладній, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника, або в рахунок погашення кредиторської заборгованості Замовника перед Підрядником.

Позивач посилається на те, що 27.12.2021 між сторонами було складено та підписано акт прийомання-передачі наданих послуг, відповідно до якого сторони підтвердили, що відповідно до умов договору, виконавець надав, а споживач прийняв обумовлені Договором послуги на суму 296 100, 00 грн. в т.ч. 49 350, 00 грн. ПДВ.

Крім того, між сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 593 100,00 грн.

Заперечуючи проти позову, Відповідач посилається на те, що сторони у пункті 4.1. Договору пов`язали закінчення строку виконання Відповідачем зобов`язання з оплати вартості наданих Позивачем послуг із датою реєстрації Позивачем (Виконавцем) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з урахуванням положень статті 253 ЦК України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення боржника (Відповідача) щодо виконання зобов`язання з оплати перед кредитором (Позивачем), починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, а саме з наступного дня після проведення реєстрації податкової накладної позивачем-постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо останній день строку для оплати послуг припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу частини п`ятої статті 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору 27.12.2021 між сторонами було складено та підписано акт прийомання-передачі наданих послуг, відповідно до якого сторони підтвердили, що відповідно до умов договору, виконавець надав, а споживач прийняв обумовлені Договором послуги на суму 296 100, 00 грн. в т.ч. 49 350, 00 грн. ПДВ.

Замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх (п. 1.3. Договору).

З наведеного можна дійти висновку, що виконавець за спірним Договором виконав свої за договором

Позивач у листі від 09.04.2024 № 1 аресованому Відповідачу повідомляє, що при реєстрації податкових накладних у лютому 2022, вони потрапили у блокування, що вплинуло на виконання своїх зобов`язань перед Відповідачем.

Господарський суд міста Києва дослідивши усі наявні у матеріалах справи докази, у даному конкретному випадку відхиляє доводи відповідача, які викладено останнім на обґрунтування своїх заперечень у відзиві, оскільки суд дійшов висновку про те, що у даному випадку обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів виконання позивачем п.4.1. Договору в частині проведення реєстрації податкової накладної, фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України право на судовий захист гарантується кожному.

Тривала неможливість реалізації права на отримання оплати за договором підряду, зумовлена зупиненням реєстрації податкової накладної на понад два роки, фактично позбавляє позивача можливості отримати винагороду за виконане зобов`язання та унеможливлює ефективний судовий захист його законних прав відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (Кечко проти України, заява №63134/00), суди повинні забезпечувати ефективний доступ до правосуддя, навіть якщо позивач стикається з процедурними перешкодами, які не залежали від його волі.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі відсутності реєстрації податкової накладної позивач зобов`язаний відшкодувати відповідачу суму ПДВ.

Однак, Господарський суд міста Києва зазначає про те, що відповідач не зазнає будь-яких фінансових втрат у частині ПДВ навіть за умови зупинення реєстрації накладної.

Факт виконання робіт та підписання акту прийому-передачі створює основне зобов`язання відповідача оплатити послуги, натомість відшкодування ПДВ за п. 7.1 договору є окремим податковим правовідношенням, яке не впливає на виконання цього зобов`язання.

В даному випадку, беручи до уваги погодження сторонами строку дії договору в частині виконання зобов`язань, а саме до їх повного виконання, позивачем обрано єдиний належний та ефективний спосіб захисту.

Суд, оцінюючи умови договору, має забезпечити баланс між свободою договору і гарантією судового захисту, зокрема права на оплату фактично виконаних зобов`язань.

Крім того, судом враховано, що відповідачем до теперішнього часу не було сплачено вартості наданих відповідачем послуг.

Таким чином, у даному конкретному випадку, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині заявленої до стягнення 246 750, 00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 року у справі № 910/22034/15.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у Постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розрахунок позивача відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 95 684, 80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі в особі регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7, Код ЄДРПОУ філії: 40081216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пневмо-ресурс» ( Україна, 61204, Харківська обл., місто Харків, пр. Перемоги, будинок 72, квартира 559; ідентифікаційний код 44309432) основний борг в розмірі - 246 750 (двісті сорок шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 95 684 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп. та 5 136 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 52 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва