Рішення

від 12.12.2024 по справі 910/6772/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024Справа № 910/6772/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтон Трейд"

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

про визнання недійсним одностороннього правочину

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Голікова О.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтон Трейд" (далі - ТОВ "Синтон Трейд", позивач) до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору банківського рахунку № 2021/ЄР/193-002051 від 03.09.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно в односторонньому порядку розірвав укладений сторонами договір банківського рахунку № 2021/ЄР/193-002051 від 03.09.2021 на підставі абзацу 3 пункту 1 статті 15 статті Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».

У позові ТОВ "Синтон Трейд" просить визнати недійсним односторонній правочин, вчинений ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо розірвання договору банківського рахунку №2021/ЄР/193-002051 від 03.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що на підставі повідомлення правоохоронних органів про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, фігурантом якого є ТОВ "Синтон Трейд", банком було проведено заходи з додаткової перевірки фінансових операцій позивача та встановлено неприйнятно високий ризик діяльності останнього, виходячи за наступних факторів: ТОВ "Синтон Трейд" не надав банку документів та відомостей, необхідних для здійснення належної перевірки; контрагентами позивача є особи, стосовно яких у банку є негативна інформація; позивачем знімались значні суми готівкових коштів. За таких обставин банк відмовив позивачу у підтриманні ділових відносин та розірвав договір банківського рахунку № 2021/ЄР/193-002051 від 03.09.2021.

Указаний відзив ПАТ АБ «Укргазбанк» був поданий до суду з порушенням процесуального строку, визначеного законом, у зв`язку з чим відповідач заявив клопотання про поновлення такого процесуального строку з огляду на необхідність отримання документів щодо відмови позивачу у підтриманні ділових відносин з відповідного Департаменту банку, введенням військового стану та численними ракетними атаками на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, розглянувши наведені ПАТ АБ «Укргазбанк» доводи, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 10.09.2024 поновив відповідачу строк для подання відзиву та прийняв його до розгляду.

У свою чергу представник позивача надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що діяльність та фінансові операції ТОВ "Синтон Трейд" є законними та прозорими, в тому числі з контрагентами, на які вказував банк; позивач надав банку всі відомості, первинну документацію та супровідні документи, необхідні для проведення перевірки фінансових операцій ТОВ "Синтон Трейд"; інформація, зазначена в листі правоохоронних органів, спростовується листом Офісу Генерального прокурора № 25/3-779 від 07.05.2024; а зняття значних сум готівкових коштів була обумовлена тим, що ТОВ "Синтон Трейд" здійснював розрахунок з власниками сільгосппродукції.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті на 12.12.2024, представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних у матеріалах справи доказів, у минулому судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що 03.09.2024 між ПАТ АБ «Укргазбанк», в особі відділення № 193/10, та ТОВ "Синтон Трейд", на підставі заяви останнього, був укладений договір банківського рахунку № 2021/ЄР/193-002051 (далі - договір). Відповідно до розділу 4 вказаного договору підписанням цієї заяви-договору позивач підтвердив ознайомлення з умовами Публічної пропозиції АБ «Укргазбанк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування та діючими в банку тарифами, що розміщені на сайті банку https://www.ukrgasbank.com.

Згідно з довідкою від 10.05.2023, підписаною та виданою начальником відділення № 193/10 АБ «Укргазбанк», банк повідомив, що 03.09.2021 ТОВ "Синтон Трейд" (код ЄДРПОУ 39435043) відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , валюта рахунку гривня.

Відповідно до п. 2.5.1.4 Публічної пропозиції, яку прийняв позивач, банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення платіжної операції у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у банку виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; подання клієнтом чи його представником недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману; якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться платіжна операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за платіжною операцією є неможливим.

Як встановлено судом, у зв`язку з проведенням змін до відомостей юридичної особи ТОВ "Синтон Трейд", директор останнього звернувся до банку з метою оновлення даних та верифікації.

Проте листом № 5-193/10/191/2024 від 06.05.2024 банк повідомив ТОВ "Синтон Трейд" про відмову в підтриманні ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин та закриття рахунків на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Позивач звернувся до АБ «Укргазбанк» з претензією № 0805/24 від 08.05.2024, в якій просив скасувати протиправне та безпідставне рішення відповідача щодо відмови від підтримання ділових відносин/обслуговування клієнта шляхом розірвання ділових відносин; негайно поновити дію договору банківського рахунку № 2021/ЄР/193-002051 від 03.09.2021, однак, відповіді на вказану претензію не отримав.

Звертаючись до суду з даним позовом, заявник посилається на те, що листом № 5-193/10/191/2024 від 06.05.2024 банк неправомірно вчинив односторонній правочин, зі змісту якого випливає юридичний наслідок цивільно-правового характеру - розірвання договірних правовідносин достроково, що тягне за собою припинення відповідних прав та обов`язків сторін, чим порушуються права позивача.

Отже спір у справі виник з приводу правомірності розірвання відповідачем договору про надання банківських послуг в односторонньому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 4 ст. 1075 ЦК України банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі, зокрема, наявності підстав, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) визначено, що банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 7 Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених, відповідно, Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України згідно зі ст. 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 вказаного Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі, зокрема, неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, зокрема: забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону на банки покладено обов`язок здійснювати кожен із заходів належної перевірки, в тому числі шляхом проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

Як вже встановлено судом, 06.05.2024 банк повідомив ТОВ "Синтон Трейд" про відмову в підтриманні ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин та закриття рахунків на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (лист № 5-193/10/191/2024 від 06.05.2024).

Питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано статтею 15 Закону, згідно з якою суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

- подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

Отже в силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі, шляхом розірвання договорів. Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.01.2022 у справі № 910/18504/20.

Водночас у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Згідно із пунктом 39 частини першої статті 1 Закону неприйнятно високий ризик - це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджених постановою правління НБУ № 65 від 19.05.2020 (далі - Положення № 65).

Згідно п.п. 45, 46 Положення № 65 критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Національним банком у додатку 19 до цього Положення, типологічних досліджень СУО, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національного банку.

Банк визначає пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику.

Відповідно до п. 55 Положення № 65 шкала для класифікації рівнів ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) обов`язково має містити високий та неприйнятно високий (підкатегорія високого ризику, який є максимально високим ризиком, що не може бути прийнятий банком) рівні ризику.

Пунктом 61 Положення № 65 банк встановлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо:

1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів;

2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками.

Згідно з п. 1 додатку № 12 до Положення банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону.

Водночас, відповідно до п. 33 ч. 5 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107 (далі - Положення № 107), прийнятний рівень ризиків ВК/ФТ - ризик, який є керованим, підконтрольним установі, не може спричинити підвищення юридичного ризику та ризику репутації, а також погіршення фінансових результатів діяльності установи чи завдати шкоди її кредиторам і клієнтам.

Згідно з п. 42 ч. 5 Положення № 107 ризик репутації - наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу установи клієнтами, контрагентами, потенційними інвесторами або органами нагляду., який впливає на спроможність установи встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати наявні відносини та може призвести установу (або її керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 46 ст. 1 Закону підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції.

Згідно з п. 6 додатку 19 до Положення № 65 критеріями ризику, що зумовлені репутацією клієнта або КБВ клієнта, зокрема, є наявна негативна інформація в офіційних та/або публічних джерелах про клієнта або його КБВ, що свідчить про можливий зв`язок із тероризмом або іншою кримінальною/незаконною діяльністю.

Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення затвердженні наказом Міністерством фінансів України № 465 від 28.12.2022.

Розділом II цього наказу передбачено, що критерії ризику за типом клієнта - критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що безпосередньо притаманні клієнту СПФМ, організаційно-правовій формі клієнта, структурі власності клієнта, діловій, професійній чи особистій діяльності клієнта та його кінцевому бенефіціарному власнику.

Відповідно до п. 32 розділу II наказу СПФМ мають враховувати такі значення критеріїв ризику за типом клієнта під час оцінки ризиків з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, а саме клієнт має такі репутаційні ознаки:

наявна негативна інформація про нього або його КБВ в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах, що свідчить про його можливий зв`язок з організованими злочинними групами та/або злочинними організаціями;

пропагує та підтримує дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, та діяльність із дискредитації конституційного ладу України, заохочення до військових дій російської федерації на території України.

Зважаючи на вищевикладене, суд звертає увагу на те, що право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених Законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/21320/17, від 29.04.2020 у справі № 910/3245/19, від 28.02.2023 у справі № 910/10855/21.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу банку надійшов запит Кіровоградської обласної прокуратури № 10/1-2751вих-2410/1-858-21 від 15.04.2024 про надання інформації стосовно операцій по рахунку ТОВ "Синтон Трейд" за період з 01.01.2020 по 12.04.2024, оскільки здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021120000000088 від 27.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 212 КК України, в ході якого було встановлено надходження грошових коштів від ТОВ "Синтон Трейд".

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що на підставі вказаного запиту банком була проведена внутрішня перевірка діяльності ТОВ "Синтон Трейд", за результатами якої у банку виникли обґрунтовані підозри вважати діяльність позивача підозрілою у зв`язку з наявністю індикаторів підозрілості фінансових операцій/критеріїв ризику ВК/ФТ, зокрема: контрагентами позивача є особи, стосовно яких у банку є негативна інформація (ФГ «Слобожанський агросоюз», якому банк відмовив у підтриманні ділових відносин); зняття великих сум готівкових коштів; наявна негативна інформація в офіційних джерелах про клієнта (запит Кіровоградської обласної прокуратури); ненадання банку документів та відомостей, необхідних для здійснення належної перевірки.

У той же час банк не надав суду матеріалів проведеної перевірки, на підставі яких він зробив висновок про підозрілість фінансових операцій позивача. Також в матеріалах справи відсутнє рішення банку щодо встановлення неприйнятно високого ризику за результатами внутрішньої перевірки чи рішення спеціально уповноваженого органу стосовно операції позивача, та дотримання банком законодавчо визначеного порядку дій банку відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

А тому, аналізуючи просто такі доводи відповідача, суд вважає їх необґрунтованими та упередженими, оскільки із запиту обласної прокуратури не вбачається, що кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, було відкрите стосовно ТОВ "Синтон Трейд".

Водночас із листа Офіса Генерального прокурора № 25/3-779вих-24 від 07.05.2024, наданого позивачем, вбачається, що за результатами опрацювання масиву даних ЄРДР станом на 07.05.2024 кримінальних проваджень, у яких містяться відомості про можливе застосування заходів кримінально-правового характеру до ТОВ "Синтон Трейд", не встановлено.

При цьому сам лише факт порушення кримінального провадження не є безумовною підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин з позивачем. Більш того в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності обвинувального вироку суду стосовно цієї особи, тоді як згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судом.

Усі інші обставини, на які банк посилався у обґрунтування прийнятого ним рішення про встановлення позивачу неприйнятно високого ризику також є недоведеними та безпідставними.

Отже судом встановлено, що відповідач не надав будь-яких належних, допустимих та вірогідних доказів у розумінні ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності правових підстав для розірвання договору банківського рахунку шляхом вчинення ним одностороннього правочину.

Згідно із частинами першою та третьою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Частиною 5 статті 202 ЦК України визначено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Виходячи з наведеного, оформлене у визначеному відповідним договором порядку волевиявлення однієї із сторін на дострокове припинення його дії за своїми наслідками є одностороннім правочином про розірвання відповідного договору, а відтак, при його вчиненні мають бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Оскільки судом вже встановлено обставини незаконного визначення банком відповідного рівня ризику позивача, що стало підставою для одностороннього правочину з розірвання договору банківського рахунку, суд приходить до висновку, що вказаний правочин є протиправним та таким, що порушує права ТОВ "Синтон Трейд", відтак, в силу положень ст. 203, 215 Цивільного кодексу України спірний правочин слід визнати недійсним.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи у сукупності із наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Синтон Трейд" про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору банківського рахунку № 2021/ЄР/193-002051 від 03.09.2021 є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтон Трейд" до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання недійсним одностороннього правочину задовольнити.

Визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" щодо розірвання договору банківського рахунку № 2021/ЄР/193-002051 від 03.09.2021.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтон Трейд" (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Банківська, буд. 71) судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 12 грудня 2024 року.

Повний текст рішення складений 20 грудня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.