ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.12.2024справа №910/7539/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/7539/24
про визнання недійсним рішення від 08.04.2024 №130-26.13/07-3533е та зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Абрамович Н.О. (ордер від 02.07.2024 серія АА №1461032);
відповідача - Бабченко Ю.Ю. (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (далі - Асоціація) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про:
- визнання недійсним рішення АМК від 08.04.2024 №130-26.13/07-3533е (далі - Рішення АМК), оформленого листом, щодо розгляду заяви Асоціації від 31.05.2023 б/н (вх. АМК від 06.06.2023 №8-01.140-АМ; далі - Заява) щодо дій акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця), які полягають у створенні штучного дефіциту зерновозів, що могло призвести до встановлення необґрунтованих цін на користування зерновозами на аукціонах та непрогнозованого-часу-доставки, що, у свою чергу, могло призвести до стягнення плати за кожен день понаднормового простою зерновозів в умовах штучного створення черг у напрямках західних кордонів протягом червня 2022 року - березня 2023 року;
- зобов`язання АМК розглянути Заяву та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- Асоціація звернулася до АМК із Заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Залізницею у період з червня 2022 року по березень 2023 року на ринках перевезення вантажів залізничним транспортом та надання в користування зерновозів;
- Заява була подана до АМК позивачем в інтересах своїх членів, чиї права, на думку Асоціації, порушені внаслідок зловживання Залізницею монопольним (домінуючим) становищем на зазначених ринках у вказаний період;
- у Заяві позивачем обґрунтовано, що Залізниця є єдиним суб`єктом господарювання, що діє на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України та, відповідно, займає на цьому ринку монопольне (домінуюче) становище із часткою 100%; Асоціація також вважає, що Залізниця в період порушення мала ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку надання в користування зерновозів, оскільки її частка за наявними даними з публічних джерел, наведеними в пункті 3.2.1 Заяви, перевищувала 35%; у вказаний період перевізник, на переконання позивача, не зазнавав значної конкуренції на жодному із зазначених ринків;
- на думку Асоціації, дії Залізниці щодо: створення штучного дефіциту послуг користування зерновозами; обмеження пропозиції на аукціонах послуг користування зерновозами у кількості меншій, ніж наявна у Залізниці та меншій за потреби ринку; непрогнозованого часу доставки, стягування плати за кожен день понаднормового простою зерновозів в умовах штучного створення черг та заторів у напрямках західних кордонів тощо, є ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон);
- позивач вважає, що наслідком вчинення Залізницею зазначених дій є встановлення таких цін на користування зерновозів на аукціонах, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що в свою чергу створює умови для зростання цін на перевезення для членів Асоціації - виробників зерна, які користуються послугами Залізниці з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та, відповідно, цін на товари, що перевозяться і постачаються кінцевим споживачам, а відтак обмежує конкуренцію і негативно впливає на споживачів; відповідно, такі дії, на думку позивача, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання в користування зерновозів та перевезення вантажів залізничним транспортом протягом червня 2022 року - березня 2023 року;
- за висновками позивача, процесуальні дії АМК стосовно розгляду Заяви не відповідають нормам законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, Правилам розгляду заяв і справ, що фактично свідчить про порушення АМК чинного законодавства, що полягає у відмові в розгляді справи всупереч наявності ознак порушення, викладених в Заяві, та за умов неприйняття обґрунтованого розпорядження про відмову в розгляді справи.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
АМК 11.07.2024 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що доводи позовної заяви зводяться до довільного тлумачення позивачем норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків, встановлених АМК, викладених у Рішенні АМК; висновки, викладені в Рішенні АМК про встановлені обставини і правові наслідки, є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому вказане рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права і відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування немає.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Асоціація 19.07.2024 подала суду відповідь на відзив, в якій фактично виклала доводи позовної заяви та вказала про те, що відповідачем у відзиві не спростовано доводів позовної заяви, а також зазначила, що відповідач у Рішенні АМК та відзиві на позов зосередився на обставинах, які мали місце переважно у березні - червні 2022 року, проте позивач у Заяві вказував про порушення в період червень 2022 року - березень 2023 року (тобто більш пізніший період).
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.07.2024.
Відповідачем 11.07.2024 подано суду копії матеріалів за Заявою (на 1 диску).
Позивачем 15.07.2024 подано суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 15.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження; оголошено перерву до 09.09.2024.
У підготовчому засіданні 09.09.2024 оголошено перерву до 14.10.2024.
АМК 11.10.2024 подав суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що:
- під час розгляду Заяви та підготовки листа-відповіді від 08.04.2024 №130-26.13/07-3533е за результатами її розгляду були проаналізовані та враховані усі наведені у Заяві пояснення Асоціації та документи і матеріали, які додані до Заяви у якості доказів, у тому числі й додатки 7 та 8, надані позивачем у форматі Excel на електронному носії;
- задля встановлення наявності чи відсутності ознак правопорушення в діях Залізниці відповідачем під час розгляду Заяви було здійснено аналіз становища Залізниці на ринку надання в користування вагонів (зерновозів) протягом 2022-2023 років; в рамках дослідження АМК не досліджувалась виключно інформація, викладена в Заяві; відповідачем під час проведення дослідження також направлялись вимоги всім учасникам відповідного ринку, надавалась оцінка інформації, що була надана відповідними особами на вимоги щодо питань, які були поставлені АМК; тобто відповідачем вчинені всі необхідні дії для надання оцінки діям Залізниці на ринку надання в користування вагонів (зерновозів) протягом 2022 - 2023 років та наданні кваліфікованої відповіді Асоціації на Заяву, що свідчить про відсутність підстав для скасування Рішення АМК, визначених статтею 59 Закону;
- твердження представника позивача, зазначене під час судового засідання 09.09.2024, про те, що відповідачем не досліджувалась надана на електронному носії інформація у додатках 7 та 8, оскільки виникли проблеми із цифровим носієм, не може бути враховане, тому що є необґрунтованим та не відповідає дійсності;
- інформація, наведена у додатку 7 «Інформація щодо всіх аукціонів, які проводилися АТ «Укрзалізниця» протягом червня 2022 року», знаходиться у відкритому доступі в ЕТС «Прозорро.Продажі», тому може бути отримана представником позивача самостійно.
14.10.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.11.2024.
Представник позивача у підготовчому засіданні 11.11.2024 просила суд прийняти до розгляду заяву, подану суду 11.10.2024, про зміну (доповнення) підстав позову, мотивовану тим, що:
- обґрунтування Рішення АМК фактично зводиться до відображення інформації, наданої на запит відповідача Залізницею, та буквально не містить жодного аналізу ціноутворення за користування зерновозів на аукціонах протягом червня 2022 року - березня 2023 року, що свідчить про те, що АМК не досліджував та не аналізував додатки 7 та 8 до Заяви, очевидно через те, що «зміст файлів пошкоджено та не підлягає відновленню», як стверджує сам відповідач у вказаній відповіді на адвокатський запит від 18.06.2024 №300-29.4/07-6095е;
- на думку позивача, АМК розглянув Заяву та дійшов висновку про начебто не виявлення у діях Залізниці ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції без урахування та аналізу двох доказів (додатки 7 та 8 до Заяви), наданих Асоціацією, що безпосередньо підтверджують наявність порушення з боку Залізниці, а тому відповідач неповно з`ясував обставин, що мають значення для розгляду справи за Заявою, що призвело до прийняття неправильного Рішення АМК.
Представник відповідача наголосив на письмових запереченнях на вказану заяву, поданих суду 28.10.2024.
Частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У підготовчому засіданні 11.11.2024 суд, дослідивши матеріали справи та зміст заяви про зміну підстав позову, прийняв до розгляду заяву Асоціації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2024.
Представник позивача у судовому засіданні 16.12.2024 оголосила вступне слово та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосила вступне слово та заперечила проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 16.12.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Асоціація подала Заяву до АМК в інтересах своїх членів, чиї права, на думку позивача, порушені внаслідок вчинення Залізницею порушення, передбаченого частиною першою статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках перевезення вантажів залізничним транспортом та надання в користування зерновозів.
Членами Асоціації є значна кількість компаній виробників зерна. У своїй діяльності члени позивача користуються послугами Залізниці щодо організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Члени Асоціації надали позивачу необхідні повноваження на представлення ним їх прав та інтересів в АМК.
Асоціація у своїй Заяві стверджує, що дії Залізниці щодо:
- створення штучного дефіциту послуг користування шляхом: приймання Залізницею заяв на планування перевезення у кількості більшій, ніж пропускна спроможність західних переходів; відмови від лог-контролю та запровадження конвенцій;
- обізнаності стосовно наявності попиту на ринку через виконання функцій оператора залізничних перевезень;
- обмеження пропозиції на аукціонах послуг користування зерновозами у кількості меншій, ніж наявна у Залізниці та меншій за потреби ринку,
призвели до створення передумов для встановлення таких цін на користування зерновозами на аукціонах протягом червня 2022 року - березня 2023 року, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку, що є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку надання в користування зерновозів;
- непрогнозованого часу доставки, стягування плат за кожен день понаднормового часу доставки зерновозів в умовах штучного створення черг та пробок у напрямках західних кордонів протягом червня 2022 року - березня 2023 року є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом.
Асоціація просить АМК:
- за результатами розгляду Заяви розпочати розгляд справи проти Залізниці за ознаками вчинення порушень, передбачених частиною першою статті 13 Закону;
- визначити, що Залізниця вчинила порушення, передбачені частиною першою статті 13 Закону:
у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку надання в користування зерновозів шляхом створення штучного дефіциту зерновозів, що призвело до встановлення таких цін на користування зерновозами на аукціонах протягом червня 2022 року - березня 2023 року, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом шляхом непрогнозованого часу доставки, стягнення плати за кожен день понаднормового простою зерновозів в умовах штучного створення черг та заторів у напрямках західних кордонів протягом червня 2022 року - березня 2023 року;
- накласти на Залізницю штраф у розмірі, передбаченому статтею 52 Закону за кожне з цих порушень;
- зобов?язати Залізницю припинити вказані порушенні шляхом забезпечення прозорості та передбачуваності цінової політики та правил проведення аукціонів на послуги користування вагонами, усунення преференцій для вагонів власності Залізниці, повернення відповідальності за несвоєчасну доставку вантажів та відповідне врегулювання безпосередньо в умовах договору на перевезення.
АМК листом від 08.04.2024 №130-26.13/07-3533 повідомлено Асоціацію про відмову в розгляді справи у зв?язку з невиявленням у діях Залізниці ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Під час розгляду Заяви з метою формування висновку щодо можливих ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Залізниці, АМК на підставі доручення голови АМК від 27.10.2023 Nє 13-01/659 було проведено дослідження становища Залізниці на ринку надання в користування вагонів (зерновозів) протягом 2022 - 2023 років, за результатами якого складено службову записку від 25.01.2024 №13-01/642.
За результатами дослідження було встановлено, що протягом березня 2022 року - березня 2023 року Залізниця не мала ознак такої, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання в користування зерновозів у межах України, оскільки, у загальній кількості зерновозів робочого парку частка зерновозів Залізниці не перевищувала 35%.
З огляду на наведене відсутність у Залізниці монопольного (домінуючого) становища на ринку надання в користування зерновозів (у загальній кількості робочого парку зерновозів частка Залізниці становить менше 35%) унеможливлює сам факт зловживання таким становищем.
Таким чином АМК під час розгляду Заяви був здійснений аналіз становища Залізниці на ринку надання в користування вагонів (зерновозів) протягом 2022 - 2023 років, що не є дослідженням ринку і тому не повинно бути опубліковано та направлено заявнику.
Асоціація зазначає, що АМК визначив товар одночасно і як «вантажні вагони», і як «зерновози», і як «послугу з надання в користування вагонів», і як «послугу з надання в користування зерновозів», не провів диференціацію цих понять, не проаналізував, зокрема ціни та основних продавців».
Відповідно до частини першої статті 12 Закону суб?єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб?єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар?єрів для доступу на ринок інших суб?єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб?єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб?єкта господарювання на ринку встановлений Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб?єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням АМК від 05.03. 2002 №49-р (далі - Методика).
Пунктом 2.2 Методики передбачено, що етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб?єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.
Згідно з пунктом 2.2 Методики етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб?єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.
Об?єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища - є послуги з надання в користування зерновозів (стор. 4 Рішення АМК).
Відповідно до пункту 4.1 Методики під час визначення товару, який є об?єктом цього аналізу, встановлювався перелік товарів (товарних груп), які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території і які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи).
В Україні для перевезення будь-яких вантажів залізничним транспортом використовуються вантажні вагони.
Послуга перевезення вантажів залізничним транспортом складається з трьох невід?ємних складових, кожна з яких є окремим товарним ринком - ринок надання в користування інфраструктури (інфраструктурна складова), ринок з надання послуг магістральних локомотивів (локомотивна складова) та ринок надання в користування вагонів (вагонна та контейнерна складова).
У розділі «Товарні межі ринку» АМК зазначив, що на залізничних коліях загального користування для перевезення вантажів можуть використовуватись як вагони власності Залізниці, так і інших суб?єктів господарювання, якими вони володіють на праві власності або іншій правовій підставі (далі - оператори рухомого залізничного складу).
Основними постачальниками послуг надання в користування вагонів мається на увазі й зерновозів є Залізниця та оператори рухомого залізничного складу - самостійні суб?єкти господарювання, які на підставі договорів із залізницею та вантажовідправниками беруть участь у процесі перевезення вантажів із використанням власного рухомого складу або рухомого складу, яким вони володіють (користуються, управляють тощо) на законних підставах.
У розділі «Взаємозамінність вагонів за основними типами» пояснюється, що різноманіття вантажів, як і перевозяться залізницями, визначають структуру парку вантажних вагонів. Парк складається з вагонів різного типу, пристосованих для перевезення окремих видів груп вантажів. І далі зазначається інформація про різні типи вагонів та вантажі, які призначені для перевезення саме в цих вагонах, що вказує на їх невзаємозамінність.
Таким чином, у цілях розгляду Заяви товаром визначено надання в користування зерновозів (стор. 5 Рішення АМК).
Отже, враховуючи невзаємозамінність окремих типів вагонів (до прикладу, цистерн та напіввагонів), під час розгляду конкретних випадків (заяв і справ) АМК окремо виділяє ринки надання в користування задіяних видів вагонів з огляду на їх взаємозамінність стосовно перевезення певних видів вантажів.
Також Позивач вказує, що АМК не визначив перелік конкурентів Залізниці, не визначив розмір часток і не в повній мірі проаналізував, а лише поверхнево зазначив про наявність бар?єрів вступу на ринок.
У розділі Рішення АМК «Бар?єри вступу на ринок» зазначається, що згідно з пунктом 9.2 Методики бар?єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є: обмеження за попитом, пов?язані з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; екологічні обмеження; нерозвиненість ринкової інфраструктури; інші обмеження, що спричиняють суттєві виграти, необхідні для вступу на певний ринок товару (товарної групи).
На загальнодержавному ринку надання в користування зерновозів відсутні бар?єри вступу у вигляді обмежень за попитом, пов?язаних з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративних обмежень; економічних та організаційних обмежень, які перешкоджають виходу на ринок нових конкурентів у короткостроковому періоді.
На сьогодні на залізничних коліях загального користування для перевезення вантажів можуть використовуватись як вагони власності Залізниці, так і інших операторів рухомого залізничного складу.
Наразі в сегменті залізничних перевезень сформований конкурентний ринок операторських послуг. Приватні оператори та Залізниця є повноцінними гравцями на ринку надання в користування зерновозів. При цьому кожен суб?єкт господарювання має рівні права для користування послугами Залізниці.
Відтак, для вступу на ринок надання в користування зерновозів або виходу з нього не виявлено законодавчих обмежень, спеціальних умов - ліцензування, сертифікація тощо, для набуття у володіння вагонів.
Разом з тим, АМК вказав, що одним із можливих бар?єрів вступу на ринок надання в користування зерновозів є фінансовий бар?єр - висока вартість зернововозів, відсутність необхідних грошових коштів для придбання зернововозів, витрати на їх технічне обслуговування та ремонт (стор. 6 - 7 Рішення АМК).
У розділі «Обсяг ринку надання в користування зерновозів» АМК зазначив, що під час визначення становища Залізниці на ринку надання в користування зерновозів у межах України було проаналізовано кількість робочого парку зерновозів Залізниці та інших операторів рухомого залізничного складу, які є конкурентами Залізниці.
Станом на 01.04.2022 робочий парк зерновозів Залізниці становив 6 662 одиниці, тобто 25% (частка на ринку відповідних послуг), в той час як робочий парк зерновозів інших операторів рухомого залізничного складу становив 19 983 одинці, тобто 75%, а станом на 01.04.2023 робочий парк зерновозів Залізниці становив 5 800 одиниць (22%), інших операторів рухомого залізничного складу 21 027 одиниць (78%)
Слід зазначити, що згідно з пунктом 4.4 Методики значущими обсягами продажу (постачання, виробництва), придбання (споживання, використання) товарів (товарних груп) визначаються обсяги, які, як правило, перевищують 5 відсотків відомих обсягів товарів (товарних груп), що мають ознаки однакових (подібних, аналогічних), які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території.
За інформацією, наданою Залізницею в рамках проведення дослідження щодо кількості робочого парку зерновозів та їх власників, АМК також проаналізовав інформацію щодо 10 найбільших власників зерновозів та розрахував їх частки на ринку надання в користування зерновозів.
Так, найбільшими власниками зерновозів протягом березня 2022 року - березня 2023 року були, зокрема: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» - 3 413 од. (частка 13%); Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Рейл Логістикс» - 1 732 од. (частка 6%); Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» - 1 032 од. (частка 4%); Товариство з обмеженою відповідальністю «МТК» - 694 од. (частка 3%) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» - 647 од. (частка 2%) (стор. 7 Рішення АМК).
Отже, протягом березня 2022 року - березня 2023 року Залізниця не мала ознак такої, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання в користування зерновозів у межах України, оскільки у загальній кількості зерновозів робочого парку частка зерновозів Залізниці не перевищувала 35%.
Позивач вважає, що посилання АМК на будь-які об?єктивні причини, пов?язані з воєнним станом жодним чином не виправдовують поведінку монополіста, що зловживає своїм становищем, а лише навпаки підтверджують наявність ознак порушення, про які йдеться в Заяві.
З початком війни і блокуванням портів України єдиним шляхом транспортування зерна на експорт залишився напрямок через сухопутні переходи до країн ЄС. Урядом України була поставлена задача Залізниці щодо забезпечення максимального вивозу зерна, в першу чергу з прифронтових територій та портів. На західні прикордонні переходи були перенаправлені вагони, в тому числі зерновози, які знаходились на мережі в завантаженому стані.
За рахунок збільшення перевезень зерна відбулася суттєва зміна в структурі експорту вантажів через західні переходи, але на початку березня 2022 року була відсутня інформація щодо європейських перевізників з приймання/перевантаження саме зернових вантажів, оскільки частка таких перевезень через західні переходи у 2021 році становила лише 1%, а протягом 2022 року вона зросла до 32%.
Залізниця пояснила, що при плануванні перевезень на березень 2022 року всі обсяги були попередньо погоджені приймаючими перевізниками європейських країн, відповідно Залізниця спиралась на підтвердження перевізників та задекларовану пропускну здатність прикордонних переходів. В той же час, наприклад, задекларована пропускна спроможність прикордонного переходу Ізов-Грубешів складає 600 вагонів, показник фактичного середньодобового прийому у березні 2022 року становив 365 вагонів, в тому числі зерна 60 вагонів, внаслідок чого в напрямку цього переходу на кінець місяця утворилася черга 28 діб. Подібна ситуація відбувалась і на інших переходах.
Внаслідок невідповідності погоджених перевізниками обсягів та їх фактичним прийомом в напрямку західних переходів накопичилась черга в кілька тисяч вагонів. За таких умов Залізниця була змушена застосовувати лімітування планів перевезень.
Асоціацією у якості доказів зловживання Залізницею монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом повідомлено про надмірний простій зерновозів, що виник під час перевезення в інтересах трьох компаній, зокрема:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» в період з 25.05.2022 по 25.09.2022 в обсязі близько 100 вагонів з 6 тис. тон кукурудзи в напрямку переходу «Вадул-Стрет-Дорнешти» з пунктом призначення в порту Констанца (Румунія). Вагони належали Залізниці;
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Племінний завод «Агро-Регіон» в період з 29.03.2022 по 08.05.2022 простоювало близько 50 вагонів в напрямку порту Рені з переходом через прикордонний пункт «Могилів-Подільський-Велчинець». Вагони належали Залізниці;
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський переробний завод» простоювало 20 вагонів з соєвим шротом на станції Жмеринка в напрямку переходу «Могилів-Подільський-Велчинець» в період квітень - травень 2022 року.
Щодо зазначених випадків затримки Залізниця надала пояснення.
Відповідно до пункту 1.4 Правил планування передача замовлень на перевезення вантажовідправниками та їх узгодження залізницею здійснюється через автоматизовану систему «МЕСПЛАН» (далі - АС «МЕСПЛАН»).
Залізниця повідомила, що замовлень на перевезення від ТОВ «Сігнет-Центр» та ТОВ «Племінний завод «Агро-Регіон» через АС «МЕСПЛАН» протягом 2022 року не надходило.
З огляду на це Залізниця надала наявну інформацію щодо перевезень лише по ТОВ «Глобинський переробний завод» в напрямку переходу Могилів-Подільський - Велчинець за період квітень - травень 2022 року.
Стосовно затримки 20 вагонів із соєвим шротом по станції Жмеринка Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Залізниці (вантажовідправник ТОВ «Глобинський переробний завод») за період квітень - травень 2022 року з?ясовано таке.
З початком воєнної агресії Російської Федерації вагонопотоки, які слідували призначенням на станції Молдови через пункт переходу Кучурган-експорт, було перенаправлено на пункт переходу Могилів-Подільський експорт з невеликою пропускною спроможністю.
Як наслідок, по станції Жмеринка значно збільшилась кількість сформованих поїздів у цьому напрямку, в результаті чого відбулося накопичення вагонів для відправлення. При цьому Залізниця зазначила, що до настання зазначених подій, у вказаному напрямку по станції Жмеринка за добу в середньому формувався та відправлявся 1 поїзд, що відповідає технічній спроможності дільниці Жмеринка - Могилів - Подільський.
Після настання зазначених подій кількість сформованих поїздів у цьому напрямку складала в середньому 4-5 за добу, що вплинуло на довготривалий простій вагонів по станції Жмеринка в очікувані відправлення.
Також Залізниця зауважила, що відправлення та прийом поїздів постійно узгоджувалися з Молдовською залізницею, переробна спроможність якої не відповідала наявному потоку вагонів. Молдовською залізницею приймалися лише вантажі, які залізниця могла пропустити до місця вивантаження без затримок.
Так, вагони №95839775, №95839825, №95840054 власності ТОВ «Зерноагротрейд», вантажовідправник ТОВ «Глобинський переробний завод», по відправці від 26.04.2022 №43673243 (станція відправлення Глобине Регіональної філії «Південна залізниця», станція призначення Кишинеу ЧФМ) прибували на станцію Жмеринка 30.04.2022 02:01 год поїздом 2716, індекс поїзда 4100+182+3300. У подальшому 30.04.2022 19:00 год вагони були сформовані у поїзд 2001, індекс 3300+319+3941.
По станції Жмеринка вагони №95839775, №95839825, №95840054 знаходились до 22.05.2022 11:13 год в очікуванні відправлення за призначенням.
Під час простою вагонів по станції Жмеринка акти загальної форми на затримку з вини вантажовласника не складались, оскільки вагони затримувались з технічних причин, що виникли в регіональній філії Залізниці.
При цьому, на підставі наказів про «кидання поїздів», які видавалися залізницею, оформлялися акти загальної форми із зазначенням причин затримки: «внаслідок непереборної сили, військових бойових дій, за яких на цій території оголошується надзвичайний стан», та з інших обставин, що перешкоджають здійсненню перевезення.
Аналогічна ситуація виникла при затримці вагонів по станції Жмеринка, що прибували за відправками від 07.04.2022 №43448463, від 22.04.2022 №43673235, від 22.04.2022 №43673219, від 16.04.2022 №43563303, від 15.04.2022 №43563295, від 04.04.2022 №43448448, від 07.04.2022 №43448463 (вантажовідправник ТОВ «Глобинський переробний завод»).
Разом з тим, Залізниця повідомила, що за період квітень - травень 2022 року плата за користування вагонами за час затримки на шляху прямування по станції Жмеринка на вантажовідправника ТОВ «Глобинський переробний завод» не нараховувалась, перевезення у зазначений період згідно і з вказаними відправками здійснювалось у власних вагонах, що належать стороннім організаціям та не належать перевізнику Залізниці.
У свою чергу позивачем не надано до АМК доказів стосовно стягування Залізницею плати за кожен день понаднормового простою зерновозів в умовах штучного створення черг та заторів у напрямках західних кордонів.
При цьому слід зазначити, що під час розгляду Заяви АМК звертався до Асоціації листом від 08.09.2023 №130-26.13/09-9942 з проханням надання доказів:
- щодо кількості вагонів-зерновозів, в яких здійснювалося перевезення зерна в інтересах членів Асоціації (окремо по кожному) та, які простоювали з зерном в напрямку західних переходів (вказати яких саме ) та протягом якого періоду;
- щодо настання негативних наслідків для членів Асоціації, а саме, щодо збитків (неустойка, пеня тощо ), понесених членами Асоціації протягом червня 2022 року - березня 2023 року, внаслідок дій Залізниці з наданням копій підтвердних документів;
- щодо виникнення у членів Асоціації труднощів та яких саме під час здійснення планування протягом червня 2022 року - березня 2023 року в системі АС «МЕСПЛАН» замовлень на перевезення вантажів у вагонах власності Залізниці в напрямку західних перегонів послуги на користування якими не були придбані на аукціонах, інформації на який так і не отримав.
З наведеного вбачається, що Асоціацією не надано у повному обсязі доказів, які підтверджують викладені у Заяві обставини.
Враховуючи викладене АМК надав оцінку ситуації, пов??язаній з затримкою вагонів в напрямку західних кордонів, починаючи з березня 2022 року, та встановив, що дії Залізниці щодо непрогнозованого часу доставки вантажів у напрямку західних кордонів, що призвело до накопичення вагонів та створення черг на західних переходах, мали об?єктивні причини, пов?язані з запровадженням воєнного стану і блокуванням портів України (невідповідність погоджених перевізниками обсягів та їх фактичним прийомом, відсутність спеціалізованих пунктів перевантаження, збільшення обігу вагону колії 1435 мм, збільшення черг в портах Європи), а отже не були результатом дій, спрямованих на зловживання монопольним становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом.
Що стосується доводів позивача про те, що АМК не було враховано викладену у додатках №7 «Інформація щодо всіх аукціонів, які проводилися АТ «Укрзалізниця» протягом червня 2022 року» і №8 «Динаміка зміни виставлення кількості послуг (вагонів зерновозів) на аукціонах за червень 2022 року - березень 2023 року» до Заяви інформацію, що, на думку Асоціації, підтверджується ненаданням АМК таких додатків суду та зазначенням у відповіді на адвокатський запит адвоката Асоціації про неможливість їх надання з огляду на їх пошкодження, то слід зазначити таке.
По-перше, згідно з пунктами 18 і 19 Правил заява про порушення законодавства про захист економічної конкуренції має містити перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви. У випадку невідповідності заяви пункту 18 Правил заява залишається без руху та заявнику надається час для усунення недоліків.
Під час розгляду Заяви та підготовки Рішення АМК за результатами її розгляду, були проаналізовані та враховані усі наведені у Заяві пояснення Асоціації та документи і матеріали, які додані до Заяви як докази, у тому числі й додатки №7 та №8, надані позивачем у форматі Excel на електронному носії.
Заява АМК без руху не залишалася, з наданих АМК пояснень вбачається, що про пошкодження файлу АМК дізналось лише під час підготовки відповіді на адвокатський запит, а отже підстав стверджувати щодо електронний носій був пошкоджений на момент розгляду АМК Заяви і АМК такі документи враховано не було немає.
По-друге, задля встановлення наявності чи відсутності ознак правопорушення в діях Залізниці АМК під час розгляду Заяви був здійснений аналіз становища Залізниці на ринку надання в користування вагонів (зерновозів) протягом 2022 - 2023 років.
В рамках дослідження АМК не досліджувалась виключно інформація, викладена в заяві. АМК під час проведення дослідження також направлялись вимоги всім учасникам відповідного ринку, надавалась оцінка інформації, що була надана відповідними особами на вимоги щодо питань, які були поставлені АМК. Тобто АМК вчинені всі необхідні дії для надання оцінки діям Залізниці на ринку надання в користування вагонів (зерновозів) протягом 2022 - 2023 років та наданні кваліфікованої відповіді позивачу на його Заяву, що свідчить про відсутність підстав для скасування Рішення АМК, визначених статтею 59 Закону.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Статтею 13 Закону передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб`єктом господарювання додаткових зобов`язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб`єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин;
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб`єктів господарювання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до пункту 15.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» (далі - Постанова №15) господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку.
Відповідно до пункту 14 Постанови №15 для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону, статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). В останньому випадку господарським судам необхідно з`ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб`єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.
ВИСНОВКИ
З системного аналізу положень статей 7 і 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 20 Правил розгляду справ, відмова АМК в розгляді справи, оформлена листом (а не розпорядженням), по своїй суті є рішенням АМК, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №910/23000/17 і постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 зі справи №910/23375/17.
Отже, як правильно встановлено АМК, відсутність у Залізниці монопольного (домінуючого) становища на ринку надання в користування зерновозів (у загальній кількості робочого парку зерновозів частка Залізниці становить менше 35%) унеможливлює сам факт зловживання таким становищем на вказаному ринку, а відтак АМК правомірно відмовив у розгляді Заяви Асоціації.
Відтак, позовні вимоги щодо визнання недійсним Рішення АМК задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги в частині зобов`язання АМК розглянути Заяву також не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, рішення про початок розгляду справи - це дискреційні повноваження органів АМК, на які суд впливати не вправі, а, по-друге, Заява АМК розглянута і за результатами такого розгляду АМК відмовлено Асоціації у розгляді справи.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (вул. Івана Франка, буд. 15, корпус А, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 37995932) до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767) про визнання недійсним рішення від 08.04.2024 №130-26.13/07-3533е та зобов`язання вчинити дії.
2. Судові витрати покласти на Асоціацію «Український клуб аграрного бізнесу» (вул. Івана Франка, буд. 15, корпус А, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 37995932).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.12.2024.
Суддя Оксана Марченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123922198 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства про захист економічної конкуренції |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Марченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні