Ухвала

від 20.12.2024 по справі 910/12693/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.12.2024Справа № 910/12693/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Вартіс

доТовариства з обмеженою відповідальністю Атмосфера Інжиніринг Сістемз

простягнення 764 501,71 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Без виклику (повідомлення) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вартіс (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Атмосфера Інжиніринг Сістемз (далі відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 764 501,71 грн., з яких: 667 322,92 грн. основний борг за договором поставки від 17.04.2024 року № 78/24, 60 067,41 грн. пеня, 6 921,81 грн. 3 % річних, 30 189,57 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою від 17.10.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/12693/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.12.2024 року через систему Електронний суд надійшла заява позивача від 16.12.2024 року № 16/12.2024, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Вартіс відмовилося від пред`явленого ним у справі № 910/12693/24 позову та просило суд закрити провадження у цій справі. Крім того, позивач просив суд повернути йому з Державного бюджету України 50 % суми судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вартіс від 16.12.2024 року № 16/12.2024 про відмову від позову, суд зазначає таке.

Положеннями частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз приписів статті 191 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є:

- представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову);

- відмова позивача від позову в справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 року в справі № 925/2151/14, положення статті 191 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у вигляді того, що така відмова порушує права як товариства, так і інших осіб, окрім випадків коли особу позивача представляє її законний представник і його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Також приписами статті 191 Господарського процесуального кодексу України не визначено підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у зв`язку з її недостатньою обґрунтованістю.

Розглянувши подану позивачем заяву про відмову від позову від 16.12.2024 року № 16/12.2024, суд встановив, що її (як і позовну заяву) підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вартіс, який за наявними у матеріалах справи документами не обмежений у повноваженнях на вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що відмова від позову є формою реалізації передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства та не суперечить інтересам позивача, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову в цій справі.

У зв`язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі частини 3 статті 191 та пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Положеннями частини 3 статті 7 Закону Про судовий збір визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення викладені у частині 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, враховуючи прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Вартіс з Державного бюджету України 50 % судового збору в сумі 5 733,76 грн., сплаченого на підставі платіжного документа (інформаційного повідомлення про зарахування коштів) від 23.08.2024 року № 481 на загальну суму 11 467,53 грн.

Керуючись статтями 46, 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України Про судовий збір, суд

УХВАЛИВ:

1.Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Вартіс від позову в справі № 910/12693/24.

2.Закрити провадження у справі № 910/12693/24 на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Вартіс (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 21, корпус В, 1 поверх; код ЄДРПОУ 34350636) з Державного бюджету України 5 733 (п`ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 76 коп. судового збору, сплаченого на підставі платіжного документа (інформаційного повідомлення про зарахування коштів) від 23.08.2024 року № 481 на загальну суму 11 467,53 грн.

4.Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання (20.12.2024 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя В.С. Ломака