Ухвала

від 19.12.2024 по справі 911/3331/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3331/24

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О. С. перевіривши матеріали

заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

УСТАНОВИЛА:

1. 10.12.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі суд) звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , заявник, боржник) із заявою (вх. № 4275) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ з наступних підстав.

2.1. Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУзПБ справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зокрема, із змісту п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» вбачається, що документом що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи є витяг із реєстру територіальної громади.

На підтвердження місця свого проживання, заявником надані суду:

витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 20.03.2024 № 1.12.3-04/3755, виданого матері заявника ОСОБА_2 , який не може братися до уваги, адже станом на звернення заявника до суду не є актуальним;

копія паспорта громадянина України (ст. 12-13) із зазначенням у ньому місця реєстрації (дата запису 14.11.2017), проте останній також не може підтверджувати актуальне місце проживання/реєстрації заявника станом на день його звернення до суду, оскільки заявником не надані усі сторінки паспорту.

З огляду на викладене та відсутність допустимих доказів, суд позбавлений можливості перевірити та визначити територіальну підсудність (юрисдикцію) розгляду заяви ОСОБА_1 .

2.2. Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:

конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Так, хоча перелічені документи долучено ОСОБА_1 до своєї заяви, проте останні не можуть братися судом до уваги з огляду на наступне.

Із змісту ст. 116 КУзПБ вбачається, що перелічені вище документи додаються до заяви боржника в оригіналі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Як зазначалося вище, заявник звернувся до суду через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» (далі ЄСІТС).

У свою чергу, п.п. 26, 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (за змінами, далі Положення) визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Разом із цим, Інструкцією з використання підсистеми «Електронний кабінет» ЄСІТС визначено, що:

- електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документу засвідчується кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію;

- електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Проте, подані заявником документи не містить власне самого електронного цифрового підпису заявника.

Таким чином, накладення ОСОБА_1 електронного цифрового підпису 10.12.2024 під час формування самої заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність в підсистемі «Електронний суд» не свідчить про надання юридичної сили оригіналу таким електронним документам (адже вони не сформовані у підсистемі «Електронний суд»).

Ураховуючи зазначене, вважати що заявником виконані п.п. 3-4, 6, 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ у суду підстав немає.

2.3. Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається копія трудової книжки.

Із матеріалів заяви вбачається, що заявником до останньої надані скриншоти записів з електронної трудової книжки, які не можуть прийматися судом до уваги, оскільки відповідні скриншоти оформлені та надані суду без додержання цілісності документа, що унеможливлює встановлення всіх обставин в частині трудової діяльності заявника.

2.4. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Водночас поданий заявником проєкт плану реструктуризації не може братися судом до уваги з підстав, викладених у п. 2.2. даної ухвали (в частині підписання документів заявником, які надаються останнім до заяви).

2.5. Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб із 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявником, становить 45 420,00 грн (3 028,00*5*3= 45 420,00).

Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої КУзПБ винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений КУзПБ.

За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з дотриманням умов, визначених КУзПБ.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписи ч.ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

2.5.1. Так, до матеріалів заяви долучено скан-копію договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 27.11.2024 (далі Договір), укладений із арбітражною керуючою Белінською Наталією Олександрівною (свідоцтво № 190 від 12.02.2013), проаналізувавши який суд зазначає наступне.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що цей договір визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Кодексу та Заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника.

Відповідно до п.п. 2.1.1. та 2.1.2. арбітражна керуюча має право отримувати плату за надані послуги в розмірі та порядку, що встановлені цим договором та ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Отримувати відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням покладених на нього обов`язків.

Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди, у зв`язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності.

Разом із цим, у п.п. 3.3-3.4 Договору сторони узгодили, що заявник зобов`язується внести (перераховувати) оплату на депозитний рахунок суду в розмірі 22 710,00 грн до закриття провадження у справі. Розрахунки проводяться шляхом оплати ОСОБА_1 грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п. 3.3. даного Договору, за умови надсилання Белінською Н.О. поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника.

Отже, з аналізу викладеного вбачається, що вказаними умовами Договору до його виконання, у даному випадку, фактично залучено Господарський суд Київської області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.

Проте з огляду на абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідної угоди, яка регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаної Угоди суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.

За таких обставин, долучений до заяви ОСОБА_1 договір із арбітражною керуючою Белінською Н.О. не може братися судом до уваги.

2.5.2. Водночас, як установлено судом, заявником внесені на депозитний рахунок суду грошові кошти з метою авансування винагороди арбітражному керуючому у загальному розмірі 9 084,00 грн (квитанції № 0.0.3635615683.2 від 10.05.2024 та №1.79717531.1 від 06.12.2024).

Ураховуючи зазначене, наявність доказів часткового авансування грошової винагороди керуючому реструктуризацією, та те, що наданий Договір не може братися судом до уваги, у заявника наявний обов`язок здійснити відповідне авансування у встановленому КУзПБ розмірі.

Таким чином, ОСОБА_1 повинен надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 36 336,00 грн (45 420,00 9 084,00).

2.5.3. Крім того, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.

Оскільки, нормами КУзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо. (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).

3. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).

Ураховуючи те, що заявником подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 10.12.2024 (вх. № 4275) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність - залишити без руху.

2. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ та надати:

документ (зокрема, витяг із реєстру територіальної громади), що підтверджують відомості про місце проживання (перебування) заявника станом на дату його звернення (або після звернення) із заявою до суду;

конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2021-2024 роки;

копію трудової книжки заявника (усі сторінки (паперовий формат) та/або усі записи (електронний формат, цілісним файлом);

проєкт плану реструктуризації;

докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 36 336,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) - UA578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ).

3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 19.12.2024 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 19.12.2024.