Ухвала

від 20.12.2024 по справі 196/1652/24

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/1652/24

№ провадження 2-з/196/20/2024

УХВАЛА

20.12.2024 смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в особі судді Костюкова Д.Г., розглянувши у приміщенні суду в смт Царичанка в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР", третя особа: державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інга Миколаївна, про скасування рішення державного реєстратора, яка подана представником позивача - адвокатом Федорець Євгенієм Євгеновичем,-? ?

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Федорець Є.Є., звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 07 травня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ГОСПОДАР", на земельну ділянку площею 4,5 га, кадастровий номер 1225684400:01:002:0224.

Одночасно з позовною заявою до Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , інтереси якогопредставляє адвокатФедорець Є.Є., прозабезпечення позову,в якійпозивач проситьзабезпечити позовшляхомзаборони відповідачу та будь-якій третій особі використовувати земельну ділянку площею 4,5 га, кадастровий номер 1225684400:01:002:0224, яка розташована на території Прядівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 432413412256), яка належить ОСОБА_1 на праві власності, до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом позову ОСОБА_1 до ТОВ "ГОСПОДАР" є безпідставна реєстрація права оренди відповідача на земельну ділянку, яка належить позивачу на праві приватної власності та, відповідно, її подальше використання без передбачених законом або договором підстав.

У зв`язку з тим, що у даній позовній заяви позивачем ставиться питання про скасування рішення державного реєстратора про внесення запису щодо наявності договору оренди земельної ділянки, який фактично не був укладений, у зв`язку з чим виникла необхідність подати заяву про забезпечення позову разом з цивільним позовом. Метою забезпечення даного позову є недопущення здійснення будь-яких дій щодо майна, яке належить позивачу на праві приватної власності, з метою збереження майнових прав позивача та забезпечення, в майбутньому, виконання рішення суду. Таким чином, вважає, що забезпечення позову шляхом накладення зоборони відповідачу або третім особам використання земельної ділянки узгоджується з завданнями та цілями забезпечення позову.

Згідно з положеннями ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, у разі задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо права оренди відповідача ТОВ "ГОСПОДАР" земельної ділянки площею 4,5 га, кадастровий номер 1225684400:01:002:0224, яка належить позивачу.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Арешт майна- це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Суд зауважує, що заявником не надано доказів того, що використання відповідачем спірної земельної ділянки якимось чином зробить неможливим або ускладнить виконання можливого рішення суду щодо скасування держаної реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, а також може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся .

Більш того суд вважає, що забезпечення позову у такий спосіб фактично підмінить собою судове рішення у справі, є неспівмірним та фактично призведе до наслідків, що є тотожними задоволенню позовних вимог, що не відповідає принципам ч.10 ст.150 ЦПК України.

Поміж тим суд вважає, що розпорядження будь-якою особою спірним майном до винесення судового рішення призведе до ускладнення захисту прав позивача у випадку задоволення позовних вимог, що потребує застосування заходів забезпечення позову.

Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованим та достатнім є арешт такого нерухомого майна, тобто заборона розпоряджатися майном без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі №643/12369/19.

Таким чином, з урахуваннямпідстав тазмісту позову,надавши оцінкувідповідності видузабезпечення позовупозовним вимогам,балансу інтересівсторін,суд приходитьдо висновкупро вжиттязаходів забезпеченняпозову шляхомнакладення арештуна спірнуземельну ділянку,що запобігне неефективності судового захисту та ускладненню відновлення порушених прав позивача, а також є співмірним та не тягне невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки майно залишається у користуванні відповідача, а тимчасово обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Суд не вбачає необхідності для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять підстав для цього та наявності передбачених ст.154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

? ? Керуючись статтями 149, 150, 153, 154, 258, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР", третя особа: державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інга Миколаївна, про скасування рішення державного реєстратора - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 4,5 га, кадастровий номер 1225684400:01:002:0224, яка розташована на території Прядівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 432413412256), до набрання рішенням суду законної сили.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" (с.Прядівка, вул.Центральна, буд.38, Дніпровського району, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ -? 30756013).

Копію ухвалинаправити заявнику-представнику позивачаадвокату ФедорецьЄвгенію Євгенійовичу для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

? ? ? ? ? ? ? ?Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков