Ухвала

від 19.12.2024 по справі 273/1823/24

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 273/1823/24

Провадження № 2/273/707/24

У х в а л а

про залишення без руху

19 грудня 2024 року суддя Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіна Д. С. , вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської районної ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Баранівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В с т а н о в и л а :

В провадження суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новоград-Волинської районної ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Баранівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини .

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленогостаттею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимогою процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певно матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Статтею 175 ЦПК Українивизначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Відповідно до п.24Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина другастатті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, вказує відповідачем Новоград-Волинську районну раду Житомирської області, однак не надає доказів, що саме вона є належним відповідачем по справі. Адже земельні ділянки, що є спадковим майном знаходяться на території Зеремлянської сільської ради.

В змісті позову позивач вказує про рідного брата ОСОБА_1 , якого вважає таким , що відмовився від спадщини, проте згідно вимог ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою. Копія заяви ОСОБА_1 про відмову від спадщини, що міститься в матеріалах справи, датована 20.04.2024 року, тоді як спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . А тому, виходячи зі змісту позову та доданих документів, ОСОБА_1 є стороною позову.

Крім того, суд звертає увагу позивача , що його представником за довіреністю є ОСОБА_2 , а згідно вимог ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. І лише під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених устатті 61цього Кодексу. Поданий позов не належить до спорів, що виникають з трудових відносин, а також не відноситься до малозначних (малозначні справи).

Отже, зважаючи на те, що позивачем не додержано вимог щодо оформлення позову, визначені недоліки є суттєвими і такими, що можуть вплинути на якість розгляду справи по суті в разі їх не усунення, суд прийшов до висновку про необхідність надання позивачу строку для приведення позову у відповідність з вимогами закону та для актуалізації кола учасників справи.

Вказані недоліки мають бути усунені протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177,185 ЦПК України,

Ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоград-Волинської районної ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Баранівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліківпротягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бєлкіна Д.С.