Рішення

від 04.12.2024 по справі 915/958/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Справа № 915/958/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії ІРЛЕН,

про: стягнення заборгованості у розмірі 149822,51 грн, -

в с т а н о в и в:

09.08.2024 Обласне комунальне підприємство Миколаївоблтеплоенерго звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №6575/33 від 29.07.2024 (вх.№9619/24), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії ІРЛЕН заборгованість у розмірі 149822,51 грн, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання по сплаті за послугу постачання теплової енергії за опалювальні періоди 2021-2022рр., 2022-2023рр., 2023-2024рр.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024, - справу №915/958/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 14.08.2024 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.08.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків №8244/33 від 27.08.2024 (вх.№10398/24), зазначених в ухвалі суду від 14.08.2024 та в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії ІРЛЕН заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання по сплаті за послугу постачання теплової енергії за опалювальні періоди 2021-2022рр., 2022-2023рр., 2023-2024рр. у розмірі 149822,51 грн, з якої: 128376,31 грн основний борг за теплову енергію, 5872,07 грн пеня, 10980,19 грн збитки від інфляції та 4593,94 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15.10.2024.

15.10.2024 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторін б/н від 15.10.2024 (вх.№12426/24), в якій він просить суд розглядати справу №915/958/24 без його участі, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.10.2024 призначено підготовче засідання на 12.11.2024.

12.11.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.12.2024.

Ухвали суду по даній справі були надіслані судом на адресу місцезнаходження відповідача згідно ЄДР (м.Миколаїв, пров.Парусний, буд.11-А/1), проте ухвали суду від 09.09.2024 та 12.11.2024 повернулись до суду з відміткою АТ Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою, ухвала суду від 15.10.2024 повернулась до суду з відміткою АТ Укрпошта - за закінченням терміну зберігання.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач відзиву по суті позовної заяви до суду не надав, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідач, явку повноважного представника у судове засідання 04.12.2024 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 04.12.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Обласне комунальне підприємство Миколаївоблтеплоенерго (надалі - позивач у справі) - юридична особа, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.12.2000.

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 30.05.2023 №19/36, метою та предметом діяльності ОКП Миколаївоблтеплоенерго як суб`єкта господарської діяльності є постачання теплової енергії споживачам міста Миколаєва.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія ІРЛЕН (надалі - відповідач у справі) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 04.11.1999.

24.04.2008 між Давиденко Миколою Анатолійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою компанією ІРЛЕН було укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: м.Миколаїв, пров.Парусний, 11А/1, загальною площею 96,2 кв.м.

28.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОКОН-У та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою компанією ІРЛЕН було укладено Договір купівлі-продажу частки нежитлових приміщень за адресою: м.Миколаїв, пров.Парусний, буд.11А, загальною площею 55,0 кв.м.

Актом приймання-передачі нерухомого майна від 05.01.2010 підтверджується передача приміщень за адресою: м.Миколаїв, пров.Парусний, 11 А відповідачу (а.с.18).

Позивач у позові вказує, що Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за записом №386954227 від 16.07.2024 підтверджується реєстрація права власності на об`єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою м.Миколаїв, пров.Парусний, 11А/1 за ТОВ НВК ІРЛЕН.

Згідно зазначеного вище Витягу №386954227, 03.04.2024, що все нерухоме майно, окрім нежитлових приміщень загальною площею 159,90 кв.м., розташованих на першому поверсі в житловому будинку літ.А-9 за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, пров.Парусний, буд.11А/1, реалізовано шляхом проведення електронних торгів згідно протоколу №608553 від 03.04.2024.

Позивач в позові зазначає, що до 03.04.2024 відповідач був фактичним власником вищезазначеного нерухомого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021 (надалі - Постанова №1022) затверджено зміни, що вносяться до Постанови №830 від 21.08.2019 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії. Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії та індивідуальним і колективним споживачем який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п.13 Постанови №1022 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Індивідуальний договір вважаються укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отриманий послуги.

Відповідно до вищезазначених змін затверджено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті ОКП Миколаївоблтеплоенерго (https://nikoblteplo.com.ua/content/ukladennya-dogovoriv).

01.11.2021 між позивачем та відповідачем був укладений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання №285.26 (надалі - Договір №285.26), де виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором за об`єктом, що розташований за адресою: м.Миколаїв, пров.Парусний, буд.11А/1.

Відповідно до Додатку 1 (Лист 1) та Додатку 2 (Лист 1) Договору №285.26 опалювальна площа нежитлових приміщень за адресою: пров.Парусний, буд.11А/1 складає 151,20 кв.м. (а.с.25-27).

В опалювальні періоди 2021-2022рр., 2022-2023рр., 2023-2024рр. позивач здійснював постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м.Миколаїв, пров.Парусний, буд.11А/1, що підтверджується нарядом про підключення постачання теплової енергії №8806Ю від 08.11.2021, наказом про закінчення опалювального періоду №115 від 09.03.2022, нарядом про підключення постачання теплової енергії №6413Ю від 09.11.2022, рішенням Виконавчого комітету ММР про закінчення опалювального періоду №176 від 24.03.2023, нарядом про підключення постачання теплової енергії №7341Ю від 14.11.2023, наказом про закінчення опалювального періоду №93/2АГ від 27.03.2024 (а.с.28-33).

Вказане приміщення розташоване в житловому будинку, де система опалення є єдиною, а теплова енергія подавалася в опалювальні періоди 2021-2022рр., 2022-2023рр., 2023-2024рр., що підтверджується вищезазначеними нарядами, скріпленими підписами та печаткою представника ОКП Миколаїволтеплоенерго з однієї сторони та представника ОСББ Парусний 11-А з іншої сторони.

В умовах єдиної системи централізованого опалення подача теплоносія до системи теплоспоживання будівлі забезпечує опалення всіх її приміщень, теплове обладнання яких підключено до системи централізованого опалення.

Враховуючи, що теплове обладнання житлових приміщень відповідача підключено до системи централізованого опалення будинку, він фактично є споживачем тепла в опалювальні періоди 2021-2022рр., 2022-2023рр., 2023-2024рр. підтвердженням чого є звіти за спожиту теплову енергію абонентом (а.с.34-54).

Обсяг наданої теплової енергії у нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м.Миколаїв, пров. Парусний, буд.11 А/1 зазначено у звітах за спожиту теплову енергію на підставі показників вузла комерційного обліку теплової енергії.

Обсяг та вартість отриманої відповідачем (споживачем) теплової енергії визначені відповідно опалювальній площі нежитлових приміщень із застосуванням тарифів, що зазначені у наказах ОКП Миколаїволтеплоенерго відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (а.с.55-70).

Згідно п.32 Договору №285.26 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п.33 Договору №285.26 виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

У відповідності до п.34 Договір №285.26 споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Рахунки-фактури та рахунки за спожиту послугу з постачання теплової енергії разом з реєстрами-підтвердженнями про відправку відповідачу позивачем долучено до позовної заяви (а.с.71-131).

Враховуючи вищевикладене, відповідач отримував теплову енергію в опалювальні періоди 2021-2022рр., 2022-2023рр., 2023-2024рр., а отже й зобов`язання з сплати теплової енергії у вищезазначений період покладається на відповідача.

Позивач у позові звертає увагу, що відповідно до змін, затверджених ПКМУ 1022 до Постанови від 21.08.2019 №830 Про затвердження Правил падання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, та наказом ОКП Миколаївоблтеплоенерго від 13.10.2021 №650/1 на підставі Рішення Виконавчого комітету ММР від 13.10.2021 №983 та наказом від 30.11.2021 №792 на підставі Рішення Виконавчого комітету ММР від 24.11.2021 №1166 Про встановлення ОКП Миколаївоблтеплоенерго двохставкових тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії ПрАТ Миколаївська ТЕЦ тепловими мережами підприємства застосовуються двоставкові тарифи на теплову енергію за умовно-змінною та умовно-постійною частиною тарифу.

Умовно-змінна частини тарифу - плата за фактично спожиту теплову енергію за даними лічильника теплової енергії. Ця плата нараховується лише під час опалювального сезону. Вона відшкодовує умовно-змінну частину витрат на виробництво та транспортування теплової енергії в частині витрати на придбання природного газу та електроенергії.

Умовно-постійна частина тарифу - плата за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонентська плата). Ця плата передбачає умовно-постійну частину економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, які не увійшли до умовно-змінної частини тарифу (витрати на обслуговування та ремонт мереж, котелень, обладнання, сплату податків). Величина умовно-постійної частини залежить від теплового навантаження, яке вказане в договорі. Нарахування умовно-постійної частини є постійною величиною та сплачується рівними частинами щомісяця упродовж усього року не залежно від обсягу спожитої теплової енергії.

Враховуючи вищевикладене, позивач при формуванні рахунків-фактур та рахунків (а.с.71-104) та загального розрахунку заборгованості (а.с.132-139) врахував зміни, внесені Рішеннями Виконавчого комітету ММР №983 від 13.10.2021 та №1166 від 24.11.2021.

Внаслідок невиконання боржником зобов`язання по сплаті за послугу постачання теплової енергії, виникла заборгованість за опалювальні періоди 2021-2022рр., 2022-2023рр., 2023-2024рр., яка складає - 128376,31 грн, що підтверджено розрахунком основного боргу.

Позивач в період з січня 2022 року по липень 2024 року щомісячно виставляв відповідачу рахунки-фактури №285.26 та рахунки №285.26 на оплату спожитої у відповідному місяці теплової енергії, які щомісячно за супровідними листами направлялись відповідачу, що підтверджується реєстрами відправки поштової кореспонденції та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.71-131).

Зазначені у рахунках обсяги споживання теплової енергії підтверджують відомості споживання теплової енергії, які відповідачем не заперечені.

На дату подання позову, вартість спожитої у спірний період теплової енергії в сумі 128376,31 грн відповідачем не оплачена, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам позивача, суд дійшов наступних висновків.

Цивільним законодавством визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст.ст.525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не сплатив заборгованість за надані у період з січня 2022 року по липень 2024 року послуги з постачання теплової енергії по Договору №285.26 від 01.11.2021, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 128376,31 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення ним заборгованості за надані у період 2021-2022рр., 2022-2023рр., 2023-2024рр. (з січня 2022 року по липень 2024 року) послуги з постачання теплової енергії по Договору №285.26 від 01.11.2021, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 128376,31 грн.

За такого, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума основного боргу у розмірі 128376,31 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 5872,07 грн пені, суд дійшов наступних висновків.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Сторони у п.45 Договору №285.26 від 01.11.2021 погодили, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Згідно ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5872,07 грн пені, нарахованої окремо по щомісячним зобов`язанням у відповідності до ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення 10980,19 грн збитків від інфляції та 4593,94 грн - 3% річних,суд дійшов наступних висновків.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10980,19 грн збитків від інфляції та 4593,94 грн - 3% річних, нарахованих окремо по щомісячним зобов`язанням.

Судом перевірено розрахунки збитків від інфляції та 3% річних та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії ІРЛЕН на користь Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго 128376,31 грн основного боргу за теплову енергію, 5872,07 грн пені, 10980,19 грн збитків від інфляції, 4593,94 грн - 3% річних та 3028,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 16.12.2024 року.

Суддя М.В.Мавродієва