Рішення

від 11.12.2024 по справі 915/1029/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Справа № 915/1029/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Могила А.С.,

за участі представників учасників справи:

від позивача в судове засідання не з`явився,

від відповідача - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Нікобласт, просп.Героїв України, 19, м. Миколаїв, 54025

електронна пошта: business.marine.niko@gmail.com

представник позивача: Місяченко Ольга Анатоліївна,

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Марін, вул.Декабристів, 41/4, офіс 103, м. Миколаїв

електронна пошта: anatoliyonch@gmail.com

представник відповідача, Онч Анатолій Вікторович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

про: стягнення 464 037, 62грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Нікобласт звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н та б/д (вх. №10313/24 від 28.08.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Безнес-Марін заборгованість за договором №21/07/2021-030 від 21.07.2021 в загальній сумі 464 037, 62 грн., з яких: 300 014, 20 грн. сума основного боргу, 30 001, 42 грн. сума пені за договором, 23 237, 00 грн. 3% річних та 110 785, 00 грн. втрати від інфляції.

Позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором та на правничу допомогу в загальній сумі 21 960, 56 грн.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору 21/07/2021-030 від 21.07.2021, а саме зобов`язань щодо оплати за виконані ремонтні роботи морського буксиру ДНІСТРОВЕЦЬ, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі (з урахуванням часткових сплат) та позивачем нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 202, 509, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 629, 837, 843, 853, 854 ЦК України, ст. 174, 193 ГК України та умовами договору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нікобласт б/н та б/д (вх. № 10313/24 від 28.08.2024) залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем на адресу Господарського суду Миколаївської області подано заяву про усунення недоліків позовної заяви б/н від 05.09.2024 (вх.№10865/24 від 11.09.2024).

Ухвалою суду від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.10.2024. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав клопотання від 28.09.2024 (вх.№11647/24 від 30.09.2024) в якій у зв`язку з вирішенням питання про укладення мирової угоди між сторонами, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату (арк.84-87).

Ухвалою суду від 15.10.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 12.11.2024.

Ухвалою суду від 12.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024.

Позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву від 11.12.2024 (вх.№15654/24 від 11.12.2024) в якій просить суд розглянути справу за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав заяву від 10.12.2024 (вх.15625/24 від 11.12.2024) просить суд розглянути справу за відсутності відповідача. Проти позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

21 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Нікобласт (далі виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Марін (далі замовник) було укладено Договір №21/07/2021-030 (далі Договір) (арк.10,11), у відповідності до умов якого виконавець зобов`язується виконати, за погодженням із замовником, роботи з ремонту морського буксиру «Дністровець», в повній відповідності з Додатком №1 «Протокол узгодження обсягів робіт та вартості ремонту морського буксиру «Дністровець», Схемою фарбування судна (надається замовником) та іншими Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.1 Договору).

У відповідності до п.1.2 Договору, замовник зобов`язується оплатити виконані виконавцем роботи відповідно до умов цього Договору та Додаткових угод, підписаних сторонами.

Згідно п.2.1 Договору, договірна ціна і номенклатура робіт з очищення та фарбування вказані в Додатку до Додаткових угод, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору, розрахунок проводиться в наступному порядку:

-передоплата у розмірі 100 000,00 грн. протягом 5 робочих днів від дати підписання цього Договору.

-остаточний розрахунок у розмірі різниці між сумою передоплати і сумою, вказаною у Акті виконаних робіт проводиться замовником протягом 5 робочих днів від дати підписання сторонами Актів приймання-здачі виконаних робіт за цим Договором.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що розрахунок проводиться з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт (здачі робіт представникові замовника, представниками фірми-виробника ЛФМ, класифікаційного товариства), усунення зауважень, на підставі Акту виконаних робіт.

У відповідності до п.3.1 Договору, термін виконання робіт становить 60 робочих днів від дати підписання Договору і отримання авансового платежу. Датою закінчення робіт вважається дата підписання Акту виконаних робіт (п.3.2 Договору).

Згідно п.8.1 Договору, будь-якій спір, що виник за цим Договором або в зв`язку з ним, сторони вирішують шляхом переговорів. У разі неможливості сторін дійти згоди, спір підлягає передачі на розгляд до Господарського Суду за місцем знаходження відповідача.

Відповідно до п.11.5 Договору, термін дії Договору з моменту його підписання і до 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

21.07.2021 між замовником та виконавцем складено та підписано Додаток №01 до Договору «Протокол №01 уточнення обсягів робіт і вартість з ремонту морського буксиру «Дністровець» (арк.12-14).

У подальшому, між позивачем та відповідачем, 23.12.2021 складено та підписано Акт виконаних робіт №01 (арк.16,17), згідно якого ТОВ «Нікобласт» виконало обсяг робіт з ремонту морського буксиру «Дністровець». У відповідності до п.2 Акта, загальна вартість робіт складає 500 014,20 грн.

У п.4 Акту, сторони підтвердили, що роботи виконані в строк, якісно, претензій немає та вважаються прийнятими. Дійсний Акт виконаних робіт №01 є підставою для оплати за виконані роботи (п.5 Акту).

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати наданих позивачем послуг з ремонту морського буксиру «Дністровець» здійснив частково, а саме: - 27.07.2021 здійснив передоплату у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 27.07.2021 (арк..20); - 18.01.2022 здійснив оплату у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 18.01.2022 (арк..18,19).

Згідно розрахунку вимог, за відповідачем рахується заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 300 014,20 грн. (500 014,20 грн. 100 000,00 грн. 100 000,00 грн.).

Позивач з метою врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію №НБ-1п від 11.04.2024, в якій просив погасити заборгованість у розмірі 300 014,20 грн., у строк, що не перевищує 7 днів з моменту отримання претензії (арк..26-28).

Відповідач відповіді на претензію не надав, вказані кошти не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) є господарський договір.

У відповідності до ст.509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина 1 статті 626 Цивільного Кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст.317 ГК України.

В силу вимог ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Приписами статті 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно матеріалів справи, позивач (Виконавець), в рамках укладеного між сторонами Договору, виконав роботи на загальну суму 500 014,20 грн., що підтверджується актом виконаних робіт, згідно якого відповідачем прийнято виконані позивачем роботи, акт підписаний сторона без зауважень (арк.16,17).

Відповідач свій обов`язок щодо оплати виконаних позивачем робіт здійснив частково у розмірі 200 000,00 грн.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 300 014,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку (арк..39,40) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в загальному розмірі 23 237,00 грн. нараховані:

-на суму заборгованості 400 014,00 грн. за період з 11.01.2022 по 18.01.2022 в розмірі 230,00 грн.;

-на суму заборгованості 300 014,00 грн. за період з 19.01.2022 по 09.08.2024 в розмірі 23 007,00 грн.

Судом, за допомогою програми «ipLex» з урахуванням вірного визначення періоду нарахування 3% річних (без включення дня фактичної сплати суми заборгованості в період часу за який здійснюється нарахування 3% річних), здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що розмір 3% річних становить 23 246,40 грн. нараховані:

-на суму заборгованості 400 014,00 грн. за період з 11.01.2022 по 17.01.2022 в розмірі 230,15 грн.;

-на суму заборгованості 300 014,00 грн. за період з 19.01.2022 по 09.08.2024 в розмірі 23 016,25 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 23 237,00 грн. заявлені позивачем у позовні заяві.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку (арк.41) нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 110 785,66 грн. нараховані на суму заборгованості 300 014,20 грн. за період з лютого 2022 року по червень 2024 року, розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного Кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

У відповідності до п.6.2 Договору, у разі затримки замовником платежів, зазначених в розділі 2 цього Договору більш ніж на п`ять банківських днів, замовник виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення але не більше 10% від загальної суми невиплачених платежів.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 30 001,42 грн. (не більше 10% від загальної суми невиплаченого платежу, як то визначено п.6.2 Договору), оскільки сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ перевищує 10% від загальної суми невиплачених платежів. Судом перевірений розрахунок пені та встановлено, що розмір є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Марін (вул. Декабристів, 41/4, офіс 103, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 39474517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нікобласт (просп. Героїв України, 19, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 41774946) суму основного боргу в розмірі 300 014, 20 грн., пені в розмірі 30 001,42 грн., 3% річних в розмірі 23 237,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 110 785,66 грн. та судовий збір у розмірі 6 960,56 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 20.12.2024.

Суддя Н.О. Семенчук