Ухвала

від 18.12.2024 по справі 295/18222/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/18222/24

Категорія 17

2-о/295/339/24

УХВАЛА

Про відмову у відкритті провадження

18.12.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

вирішуючи питання про відкриття провадження по цивільній справі за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 навчальний центр військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт виховання та утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявником - ОСОБА_1 .

В обґрунтування зазначає, що 26.11.2024 заявнику було вручено повістку , у зв`язку з чим він був направлений до НОМЕР_3 навчального центру в/ч НОМЕР_2 , посилається на ст.ст. 23, 26 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зазначає, що з огляду на те, що на утриманні заявника перебувають малолітні діти, він має право на відстрочку від мобілізації.

Дослідивши заяву, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 зробила висновок, що справа про участь одного з батьків у вихованні дитини підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування.

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та, безумовно, впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною 1 статті 15 Сімейного кодексу України невідчужуваність сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків виховання дитини, питання щодо самостійного (одноосібного) виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини не може з`ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та підлягає вирішенню у межах спору про право між батьками дитини в позовному провадженні.

Та обставина, що предметом даної справи є факт перебування на утриманні, а не самостійного виховання дитини не змінює природу відносин між сторонами, які залишаються сімейними та рішення впливає на обсяг прав і обов`язків як заінтересованої сторони - матері, так і дітей.

Крім того, сам заявник безпосередньо пов`язує встановлення факту з подальшим отриманням права на відстрочку від мобілізації до ЗСУ, тобто встановлення факту пов`язане з подальшим виникненням права, яке оспорюється.

Як визначено частиною 4 статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір про право, а тому заява не підлягає розгляду в окремому провадженні, а заявнику слід звернутися до суду в порядку позовного провадження згідно з нормами ЦПК України.

Керуючись статями 293, 315 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 навчальний центр військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради в оеремому провадженні - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Чішман