Рішення

від 19.12.2024 по справі 291/1405/24

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1405/24

Провадження №2/291/522/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 грудня 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Кащук Л.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с-щі Ружині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Ружинської селищної ради

про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миньківці Білоцерківського району Київської області померла його мати ОСОБА_2 , постійне місце проживання якої було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 на час смерті була власником вказаного житлового будинку, загальною площею 52.8 кв.м, який успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючи разом з ним на час відкриття його спадщини.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0.67 га, яка була передана у приватну власність ОСОБА_3 згідно рішення Топорівської сільської ради від 02.12.1994р., однак за свого життя не була приватизована ним.

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М. відкрито спадкову справу № 25/2023, згідно якої спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є він та його сестра ОСОБА_4 .

Ним та ОСОБА_4 було укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спадщини від 21.10.2024р., згідно якого вони за взаємною згодою вирішили, що йому у власність після смерті ОСОБА_2 переходить, зокрема, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач бажає оформити право на спадщину своєї матері, до якої входить право власності на вказаний житловий будинок, однак, нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно йому відмовив із-за відсутності правовстановлюючих документів на нього.

Правовстановлюючі документи на успадковані матір`ю після смерті його батька, а її чоловіка житловий будинок та земельну ділянку за свого життя ОСОБА_2 не оформила і на даний час він їх отримати не може, оскільки вказане може бути проведено лише власником. Тому він вимушений звернутись до суду з позовом.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, від представника позивача адвоката Руденко З.Б. на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить справу слухати у її відсутність та відсутність позивача, позов підтримує.

Представник відповідача Ружинської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає повністю.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.206 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач, є спадкоємицем по закону майна своєї матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с.Миньківці Білоцерківського району Київської області, що стверджується:

-паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області на ім`я ОСОБА_1 (а.с.8)

-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Топорівською сільською радою Ружинського району Житомирської області 20 липня 1957 року, відповідно до якого батьками позивача ОСОБА_1 , значаться : мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 (а.с.10);

-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 24.11.2022 року Сквирським відділом реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 (а.с.11);

-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 21.06.2005 року виконкомом Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (а.с.12);

Згідно довідки № 235 від 18.04.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на день своєї смерті був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 . На протязі шести місяців після смерті ОСОБА_3 за цією адресою проживала та була зареєстрована дружина ОСОБА_2 . (а.с.35).

Згідно довідки № 100 від 18.05.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на день своєї смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 одиноко. На протязі шести місяців після її смерті за даною адресою ніхто не був зареєстрований (а.с.36).

Відповідно до довідки № 303 від 31.10.2024 р. ВК Ружинської селищної ради Житомирської області, вбачається, що згідно записів з погосподарської книги № 6 за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 , ОСОБА_3 , який фактично був власником будинку, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на день своєї смерті був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 . Крім вказаних осіб за цією адресою більше ніхто не був зареєстрований. ( а.с. 34)

Відповідно до виписки № 247 від 25.09.2024 року виданої Ружинською селищною радою Житомирської області з погосподарської книги, вбачається, що згідно запису в по господарській книзі № 8 на 2016-2024 роки, об`єкт № 511-1, внесено запис про домогосподарство, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , головою домогосподарства було зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка фактично була власником житлового будинку, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Розділ ІІ: розташовано житловий будинок 1930 року побудови, не газифікований; Розділ ІІІ: земельна ділянка 0,67 га в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,25 га (ОЖБ) для ведення особистого селянського господарства - 0.42 га (ОСГ) (а.с.39).

Відповідно до рішення Топорівської сільської ради народних депутатів від 02.12.1994 року, земельна ділянці орієнтовною площею 0.67 га, передана у приватну власність гр. ОСОБА_3 (а.с. 40 42).

Згідно з довідкою в.о. начальника Бердичівського МБТІ № 1717 від 19.09.2024 р. станом на 31.12.2012 р. згідно наявних даних паперових носіїв житловий будинок АДРЕСА_1 по праву приватної власності в БТІ не зареєстрований (а.с. 43).

За даними технічного паспорта, виготовленого Бердичівським МБТІ житловий будинок АДРЕСА_1 побудований 1930 року, господарських будівель біля нього немає. ( а.с. 23-25).

Згідно спадкової справи за № 281/2018 року, яка відкрита 02.10.2018 року нотаріусом Ружинської ДНК після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , спадкоємцем майна за законом є ОСОБА_2 . Інші спадкоємці із заявою про прийняття його спадщини не звертались. (а.с. 65-83).

Згідно спадкової справи за № 25/2023 року, яка відкрита 18.05.2023 року приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу Ходаківською Л.М. після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , спадкоємцями майна за законом є її син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 . Відповідно до договору про поділ спадщини ОСОБА_2 , спадкоємці майна за законом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вирішили, що зокрема житловий будинку АДРЕСА_1 перейде на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом у власність ОСОБА_1 . (а.с. 14-33).

Постановою приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М. від 21.10.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на житловий будинок за АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів у спадкодавця ( а.с.50).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 29.10.2024 року вбачається, що за пошуком в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 відомості відсутні (а.с.44).

Згідно звіту про оцінку нерухомого майна житлового будинку, загальною площею 52,8 кв. м. та господарські будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ринкова вартість домоволодіння становить 69,200 (шістдесят дев`ять тисяч двісті) грн. (а.с.51-56).

Згідно ст.13 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, об`єктами права приватної власності є , зокрема, жилі будинки.

Виникнення права власності на будинки до набрання чинності Цивільним кодексом України (2004 рік) та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не залежало від державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-3 5//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319).

У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальник справ від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що всі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам і були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української PCP від 22 січня 1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель", і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних (самочинних).

Відповідно до пункту 3 .2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127 не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.

У відповідності до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень статей 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 Цивільного Кодексу України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно дост.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частин 3, 4 статті 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Аналізуючи наведені нормативні акти, слід дійти висновку, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на будинки.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається.

Оскільки на нерухоме майно не було оформлено право власності, тому згідно листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/19 "Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку".

Отже судом встановлено, що позивач має право на спадкування будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері, та отримання права власності на нього в порядку спадкування за законом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки представник відповідача до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги повністю, суд, керуючись положеннями ч.6 ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України, повертає позивачу з державного бюджету судовий збір у розмірі 50 відсотків.

Керуючись статтями 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцем с. Топори Ружинського району Житомирської області, РНКОПП НОМЕР_6 , в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП РНКОПП НОМЕР_6 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3977537504.1 від 31.10.2024 р., а саме: в сумі 605 грн. 60 коп. ( Шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП РНКОПП НОМЕР_6 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місце розташування: 13601, Житомирська область, Ружинський район, с-ще Ружин, вул. Соборна, 44, код ЄДРПОУ 04344707.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк