Рішення

від 20.12.2024 по справі 347/2017/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/2017/24

Провадження № 2/347/733/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

секретаря с/з Мошулі Т.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, яка є спільною сумісною власністю подружжя, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

19.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вищевказаним позовом. В обґрунтування вимог, покликалася на те, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 . Дівоче прізвище позивача « ОСОБА_4 ».

Позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Шлюб між ними укладений був 02.11.1985 року у виконкомі Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис за №35. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_6 ». В зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 вони перебували в період з 1985р. по 1995р.

В шлюбі у них народилося двоє дітей: дочка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час діти повнолітні та змінили прізвище після одруження. ОСОБА_9 змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_10 », а дочка ОСОБА_11 з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_12 ».

За період перебування в шлюбі позивач та її чоловік спорудили в 1990 році житловий будинок загальною площею 135.3 кв.м., житловою площею 79.8 кв.м. та господарські будівлі і споруди - криниця, вбиральня. Споруди знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами станом на 15.01.2024р. становить 93 680 грн. Відповідно ринкова вартість 1\2 частини будинковолодіння становить 46840 грн..

24 січня 1995р. чоловік позивача, ОСОБА_5 , пішов з дому в невідомому напрямку і його місце перебування нікому не було відоме. Після його зникнення позивач неодноразово зверталася з письмовими заявами до Косівського РВ УМВС, він був оголошений розшук, але його не було знайдено. У вересні 2006р. ОСОБА_1 звернулася до Косівського районного суду Івано-Франківської області з заявою про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім.

18.09.2006р. рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області її заява була задоволена та визнано безвісно відсутнім ОСОБА_5 , 1961р. народження, уродженця с. Каменка Глибоцького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 .

В зв`язку з тим, що місце перебування чоловіка протягом багатьох років було невідоме, то виникла необхідність у визнанні його в судовому порядку померлим. Крім цього, не було вирішено питання відносно нерухомого майна, яке знаходиться в АДРЕСА_1 . В жовтні 2021р. дочка ОСОБА_13 звернулася до Косівського районного суду Івано-Франківської області з заявою про визнання батька ОСОБА_5 померлим. 27.10.2021р. рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області її заяву було задоволено та оголошено ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Каменка Глибоцького району Чернівецької області жителя АДРЕСА_1 -померлим.

24.05.2022р. Косівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 та зазначено дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В зв`язку з тим, що ОСОБА_5 належним чином, а саме в судовому порядку, визнаний померлим та видано на його ім`я свідоцтво про смерть, то виникла необхідність у дітей у зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті їхнього батька. Так, як між позивачем та ОСОБА_5 шлюб був розірваний 15.08.1995р., то позивач не має права на спадкове майно. Спадкоємцями після його смерті є обидві дочки .

04.09.1995р. виконкомом Кутської селищної ради Косівського району Івано- Франківської області видано Свідоцтво за №5986 про право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 . Свідоцтво видано на підставі рішення за №23 виконкому Кутської селищної ради Косівського району Івано- Франківської області від 13.07.1995 року.

Будинковолодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 споруджене спільно позивачем та ОСОБА_5 під час перебування в шлюбі, а тому є спільною сумісною власністю подружжя . В зв`язку з тим, що ОСОБА_5 визнаний померлим, під час будівництва споруд, технічна документація на будівлі видавалася на його ім`я, право власності на будинковолодіння зареєстровано за ним, то виникла необхідність у визначенні частки позивача у спільній сумісній власності подружжя в судовому порядку.

В зв`язку з тим, що позивач та її колишній чоловік, ОСОБА_5 , є забудівниками житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок споруджено ними під час перебування в шлюбі, то частки майна дружини та чоловіка є рівними , відповідно кожному з них належить по 1\2 частині даного житлового будинку та по 1\2 частині господарських будівель і споруд. Домовленостей або шлюбних договорів між мими під час перебування в шлюбі, стосовно нерухомого майна, не було.

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просила її позов задовольнити, та визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1\2 частину житлового будинку загальною площею 135.3 кв.м., житловою площею 79.8 кв.м. та 1\2 частину господарських будівель і споруд-криниці, вбиральні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач, будучи належним чином повідомлена, в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про справи без її участі (а.с. 63).

Відповідач, будучи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив (а.с.60).

Від третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала (а.с.62).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 09.10.2024 року (а.с. 33).

Ухвалою підготовчого засідання від 09.10.2024 року ухвалено витребувати у приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Тонюк Марини Миколаївни інформацію щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_5 (а.с.42).

Ухвалою від 20.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.12.2024 року (а.с.51).

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано 15 серпня 1995 року, актовий запис № 15 (а.с.6).

04.09.1995р. виконкомом Кутської селищної ради Косівського району Івано- Франківської області видано Свідоцтво за №5986 про право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 (а.с.7).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Кутської селищної ради № 41/21 від 30 листопада 2001 року, внесено зміни до рішення № 12 від 13.02.1986 року та зараховано ОСОБА_1 забудівником разом із ОСОБА_5 (а.с.8).

Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, ОСОБА_14 та ОСОБА_5 уклали шлюб 02 листопада 1985 року (а.с.9).

Відповідно до інформаційної довідки, виданої відділом «ЦНАП» Кутської селищної ради, ОСОБА_5 не зареєстрований в реєстрі Кутськї територіальної громади (а.с.10).

Згідно копії висновку про вартість оцінки об`єкта оцінки, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами станом на 15.01.2024р. становить 93 680 грн (а.с.11).

24.05.2022 року Косівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 та зазначено дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13).

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2006 року оголошено ОСОБА_5 , 1961р. народження, безвісно відсутнім (а.с.14).

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2021 року визнано ОСОБА_5 , 1961р. народження, померлим (а.с.15-16).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 є інвалідом другої групи загального захворювання (а.с.19).

Згідно копії домової книги, власником будинковолодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5 (а.с.20-24).

Відповідно до копії технічного паспорту, будинковолодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , складається з: загальна площа 135, 3 кв. м., житлова площа 79, 8 кв.м. (а.с.26-31).

Як вбачається з відповіді приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Тонюк М.М., станом на 17 жовтня 2024 року спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася (а.с.48-49).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на частку в спільному сумісному майні подружжя.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1ст. 58 Конституції України) нормиСімейного кодексуУкраїни застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01.01.2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, нормиСімейного кодексу Українизастосовуються в частині лише тих прав та обов`язків, що виникли після набрання ними чинності. Отже, правовий режим майна подружжя регулюється нормативними актами, які були чинними на момент створення або придбання такого майна.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, підлягають з`ясуванню та оцінюються судом записи у погосподарських книгах, ухвалені органами місцевого самоврядування рішення про оформлення права власності громадян на будинки, технічний паспорт на будівлі, документи про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Майнові відносини, які виникли між подружжям після реєстрації шлюбу на момент побудови даного житлового будинку регулювалисьКодексом про шлюб та сім`юУкраїнської РСР, статтею 22 якого передбачалося, що майно нажите подружжям за час шлюбу визнавалось спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Відомості щодо самочинного будівництва у суду відсутні. Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як достовірні.

За змістом статті 28Кодексу прошлюб тасім`ю України від 20.06.1969 року в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Згідно з вимогами статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, за змістом вищезазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

Режим спільної сумісної власності для майна, придбаного подружжям за час шлюбу, встановлює і стаття 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно достатті 355 ЦК Українимайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За змістом статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 05.11.1985 року перебували в зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі, сторони побудували житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Шлюб між сторонами було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу. Право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_5 . Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Кутської селищної ради № 41/21 від 30 листопада 2001 року, внесено зміни до рішення № 12 від 13.02.1986 року та зараховано ОСОБА_1 забудівником разом із ОСОБА_5 . Отже, будинок за адресою: АДРЕСА_1 бу побудований ОСОБА_1 та ОСОБА_5 під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а відтак є об`єктом спільної сумісної власності. Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2021 року визнано ОСОБА_5 , 1961р. народження, померлим.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Приписами ч. 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Нормами ч. 1 ст.357 ЦК України визначено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Вирішуючи справу на підставі доказів, долучених до справи, враховуючи, що зазначене вище майно набуте сторонами за час шлюбу, третя особа - ОСОБА_2 - дочка позивача позов визнала, від відповідача відзиву на позов не надходило, а відтак суд доходить висновку, що майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності подружжя слід задовольнити, та виходячи з презумпції рівності часток, визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, яка є спільною сумісною власністю подружжя задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1\2 частину житлового будинку загальною площею 135.3 кв.м., житловою площею 79.8 кв.м. та 1\2 частину господарських будівель і споруд-криниці, вбиральні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2024 року.

Суддя Ю. С. Кіцула