Рішення

від 20.12.2024 по справі 359/13541/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2-о/359/311/2024

Справа №359/13541/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Семенюти О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

встановив:

1. Короткий виклад доводів поданої заяви.

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою та посилається на те, що її батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Червоне Волноваського району Донецької області. Цей населений пункт перебуває на окупованій території, в межах якої органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ця обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації смерті ОСОБА_2 . Тому ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що її батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує заяву та наполягає на її задоволенні.

Представник Бориспільського ВДРАЦС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) не з`явився у судове засідання та направив лист №2849/30.8-27б від 18 грудня 2024 року (а.с.22), в якому просив розглянути справу у його відсутність, проти задоволення заяви не заперечував.

2. Норми процесуального права та стала судова практика, якими керується суд при розгляді цивільної справи.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини, а також Молдови та Росії. В цих справах Європейський суд з прав людини, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої договірної сторони.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає у тому, що не можуть визнаватись недійсними всі без виключення документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей та шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоду особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, які проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами тощо), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку, передбаченому ст.317 ЦПК України.

Відповідно до п.1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставами для державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;

б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Згідно з абз. 3 п.9 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого за їх зверненням в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п`ятим, сьомим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил.

3. Мотиви, якими керується суд при розгляді цивільної справи.

Встановлено, що ОСОБА_2 був батьком заявниці. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21 серпня 1984 року (а.с.7). Отже, заявниця, як донька ОСОБА_2 , має право звертатись до суду з заявою про встановлення факту його смерті на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, та на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Зі змісту довідки про причину смерті від 29 жовтня 2024 року (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_2 , у віці 64 років, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 29 жовтня 2024 року (а.с.15) вбачається, що ОСОБА_2 помер в с. Червоне Волноваського району Донецької області. Вказаний населений пункт перебуває на окупованій території, в межах якої органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ця обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації смерті батька заявниці.

З оглядуна цесуд висновуєпро те,що зметою забезпечення юридичної визначеності, а також сприяння заявниці у здійсненні нею соціальних прав належить встановити факт, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Червоне Волноваського району Донецької області.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265 та 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецьк, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Червоне Волноваського району Донецької області.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.Ю. Семенюта