Рішення

від 19.12.2024 по справі 363/4034/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" грудня 2024 р. Справа № 363/4034/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

19 грудня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Василенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Димерської селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

09.08.20244 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява у якій прокурор просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 29359 грн. 00 коп. заподіяної рибному господарству України шкоди порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а також стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 11.10.2023 року у справі №363/6541/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. В ході судового розгляду встановлено, що 07.09.2023 року близько 08 год. 00 хв. на р. Ірпінь в районі с. Козаровичі Вишгородського району Київської області ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме проводив заборонений вилов риби забороненим знаряддям лову: сітки з ліски 2 шт. L-45 м., h 1,5 м., а 45 мм. При цьому виловив: щука 1шт. 2 кг., сазан 4 шт. 3 кг., карась 7 шт. 3 кг., загальною вагою 8 кг., чим наніс рибному господарству України збитків на суму 29359 грн. 00 коп. Враховуючи викладене, Київський рибоохоронний патруль 19.01.2024 року звернувся до правопорушника з письмовою пропозицією №16-7-17/154-24 щодо досудового врегулювання спору. Відповідно до інформації з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 06.06.2024 року №3-8.3-9/3413-24 на даний час шкоду не відшкодовано.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.08.2024 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання прокурор не з`явився, при цьому надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представник Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в судове засідання не з`явився, при цьому надав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності ухваливши законне рішення по справі.

Представник Димерської селищної ради в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважності причин неявки не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, крім того повідомлявся через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі.

Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності учасників провадження, суд враховує наявність в матеріалах справи заяв представників позивача про розгляд справи за їх відсутність, а також те, що відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

19.12.2024 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 07.09.2023 року головним держінспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Пономаренком В.І. складено протокол про адміністративне правопорушення №015373 відносно ОСОБА_1 зі змісту якого вбачається, що 07.09.2023 року о 08 год. 00 хв. на р. Ірпінь в районі с. Козаровичі Вишгородського районного суду Київської області гр. ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме проводив заборонений вилов риби забороненим знаряддям лову: сітки з ліски 2 шт. L-45 м., h 1,5 м., а 45 мм. При цьому виловив: щука 1шт. 2 кг., сазан 4 шт. 3 кг., карась 7 шт. 3 кг., загальною вагою 8 кг., чим наніс рибному господарству України збитків на суму 29359 грн. 00 коп. та порушив п.п. 1 п. 2 р. ІІ та п.п. 1 розділу ІV Правил любительського та спортивного рибальства та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», за що ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди до протоколу №015373 від 07.09.2023 року та такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 року №1039, загальна сума заподіяної ОСОБА_1 шкоди склала 29359 грн. 00 коп.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 06.12.2023 року у справі №363/6541/23 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. 00 коп.

Статтею 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише питання, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи внесені вони цією особою.

Отже обставини, встановлені постановою Вишгородського районного суду Київської області від 06.12.2023 року у справі №363/6541/23, а саме щодо здійснення незаконного вилову риби відповідачем, що мало місце 07.09.2023 року, винуватість відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та заподіяння відповідачем навколишньому природному середовищу та рибному господарству України не підлягають доказуванню, оскільки останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

19.01.2024 року, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з листом №16-7-17/154-24 з проханням відшкодувати завдану шкоду.

На момент розгляду справи завдана шкоду відповідачем не відшкодована.

Преамбулою до Закону України«Про твариннийсвіт» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тваринний світ», об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Стаття 34Закону України«Про твариннийсвіт» передбачає, що користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу, використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Відповідно до ст.52-1Закону України«Про твариннийсвіт» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України, передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Нормою частини 1 статті 1166 ЦК України, передбачено, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Відповідно до абзацу 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природно середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно із ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природної середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Одночасно, суд враховує, що відповідно до Постанови Верховного Суду від 10 січня 2019 року по справі № 541/307/17, для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об`єктів тваринного світу не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні.

Таким чином, шкода, завдана відповідачем внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована ним в повному обсязі.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача (а. с. 6).

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про охорону навколишнього і природного середовища»,Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», статтями 11, 1166 ЦК України, статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76, 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Димерської селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 29359(двадцятьдев`ять тисячтриста п`ятдесятдев`ять) гривень 00 копійок заподіяної рибному господарству України шкоди порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: Вишгородська окружна прокуратура Київської області, код ЄДРПОУ 02909996, адреса: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 13.

Позивач: Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, код ЄДРПОУ: 40419475, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-А.

Позивач: Димерська селищна рада, код ЄДРПОУ 04359488, адреса: 07330, Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Соборна, 19.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя М.Б. Баличева