Ухвала

від 18.12.2024 по справі 371/1263/24

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 371/1263/24

Номер провадження № 1-кп/371/239/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024116220000067 від 05.05.2024, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миронівка, Київської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого, з базовою середньою освітою, одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого,-

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачуєтьсяу тому,що він 05.05.2024 приблизно о 18 год. 00 хв., точного часу органом досудового розслідування не встановлено, маючи у власності заборонений засіб для зайняття лову павук (довжиною 1,75 м, висотою 1,75 м, кроком вічка 20 мм), реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на зайняття незаконним рибним добувним промислом, не маючи на це належного, законного дозволу, виданого компетентним органом, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, взявши вказане знаряддя лову - павук, на автомобілі марки «Mercedes-Benz» моделі «Vito», державний номерний знак НОМЕР_1 , прибув до річки Росава в м.Миронівка Обухівського району Київської області.

В подальшому, 05.05.2024, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на березі річки Росава, на відстані близько 300 метрів від будинку № 1 по вул. Шевченка в м. Миронівка Обухівського району Київської області, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, не маючи на це належного, законного дозволу, виданого компетентним органом, за допомогою заздалегідь привезеного з собою 1 (одного) забороненого для зайняття лову павука (довжиною 1,75 м, висотою 1,75 м, кроком вічка 20 мм), який є забороненим знаряддям лову водних біоресурсів на водоймах загального користування, в порушення вимог п. п. 1 п.1 р. ІV «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, зареєстрованих Міністерством юстиції України № 1412/38748 від 16.11.2022 (зі змінами), «Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах)», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 785 від 10.04.2023, зареєстрованих Міністерством юстиції України № 665/39721 від 24.04.2023 та «Режиму промислу у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2024 році», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 2085 від 30.11.2023, зареєстрованого Міністерством юстиції України № 2190/41246 від 15.12.2023 (зі змінами), та ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», усвідомлюючи протиправність своїх дій, знаходячись на мілині річки за допомогою вищевказаного забороненого знаряддя лову, умисно в період природнього відтворення (нересту) з річки Росава, який відповідно до наказу Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області № 139 від 25.03.2024 «Про затвердження перенесення строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів на період нересту та переліку меж нерестовищ» триває з 01 квітня по 20 травня 2024 року, здійснив незаконний вилов свіжої риби виду: «Карась сріблястий» у кількості 12 (дванадцять) одиниць та «Йорж звичайний» у кількості 2 (дві) одиниці, які поклав до заздалегідь підготовленого пластикового відра чорного кольору, з метою подальшого розпорядження нею на власний розсуд, де був виявлений працівниками відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 , використовуючи заборонений засіб для зайняття лову павук (довжиною 1,75 м, висотою 1,75 м, кроком вічка 20 мм) здійснив незаконний вилов свіжої риби виду: «Карась сріблястий» у кількості 12 (дванадцять) одиниць та «Йорж звичайний» у кількості 2 (дві) одиниці, чим відповідно до висновку інженерно екологічної експертизи від 20.06.2024 № СЕ-19/111-24/35706-ФХЕД заподіяв Миронівській міській раді шкоду на суму 19 074 (дев`ятнадцять тисяч сімдесят чотири) гривні, яка являється істотною через вилов риби в період нересту.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними, протиправними діями з корисливим мотивом вчинив незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, тобто, кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 249 КК України.

У даному кримінальному провадженні заявлений цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у розмірі 19074 грн.

У підготовче судове засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подала письмове клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв`язку із дійовим каяттям, цивільний позов просила залишити без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначила, що кримінальний проступок обвинувачений вчинив вперше, повністю визнав вину та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, заподіяну шкоду відшкодував у повному обсязі.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 , судом роз`яснено, що закриття кримінального провадження з наведеної вище підстави не є реабілітуючою обставиною.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із дійовим каяттям, підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, не заперечував, зазначив, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок вперше, повністю визнав вину та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, заподіяну шкоду відшкодував у повному обсязя. Просив стягнути витрати на проведення експертизи з обвинуваченого на користь держави та вирішити питання щодо речових доказів.

12.12.2024 представник Миронівської міської ради подав до суду клопотання №02-37/7982 від 12.12.2024, в якому просив суд провести засідання без участі їхнього представника, повідомив, що шкода заподіяна кримінальним правопорушенням в розмірі 19074,00 грн. сплачена в повному обсязі, претензії матеріального характеру до обвинуваченого відсутні, вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 залишає на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання про закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку із дійовим каяттям підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 1,4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За змістом ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

За змістом ст. 45 КК особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень щодо яких встановлено застереження в законі; а також підстави дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею у розкритті цього кримінального правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.

Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Відсутність хоча би однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитків.

У свою чергу поняття кримінального проступку наведене у ч. 2 ст. 12 КК України, за змістом котрого кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією ч. 1 ст. 249 КК України передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

На думку суду, у даному кримінальному провадженні наявні усі підстави для задоволення відповідного клопотання та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, як і для закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, на підставі пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, оскільки в судовому засіданні встановлені для цього всі обставини, зокрема, відсутність судимості, щире каяття, відшкодування шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Обвинувачений ОСОБА_4 після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю даного кримінального правопорушення, відшкодував шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 19074, 00 грн., також те, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, на диспансерних обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується посередньо, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У свою чергу, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, в силу ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, кримінальним проступком, який не належить до категорії корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, судом встановлені всі необхідні підстави і умови, передбачені ст. 45 КК України для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

До аналогічних висновків дійшов Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в постанові від 24.05.2023 в справі №750/5047/22.

До суду разом із обвинувальним актом надійшов цивільний позов. Прокурор у кримінальному провадженні прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 в інтересах держави в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням. Просив стягнути з ОСОБА_4 шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням у розмірі 19074 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням відшкодував добровільно, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит № 02-37/6677 від 15.10.2024, квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 43 від 08.10.2024, та листом Миронівської міської ради Обухівського району Київської області №02-37/7982 від 12.12.2024.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 просила цивільний позов залишити без розгляду, а, обвинувачений підтримав позицію захисника.

Представник Миронівської міської ради повідомив, що претензії матеріального характеру до обвинуваченого не має, оскільки останній сплатив кошти в сумі 19074 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З огляду на самостійне відшкодування шкоди заподіяну кримінальним правопорушенням відповідачем, що свідчить про відсутність предмету спору на даний час, однакову позицію всіх учасників, цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Долю речових доказів вирішити у відповідності дост. 100 КПК України.

Згідно з ч. 1ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1ст. 249 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави, а відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2КК України - були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Стаття 249 ч. 1 КК Українипередбачає спеціальну конфіскацію - обов`язкове вилучення знарядь і засобів незаконного промислу та всього добутого.

Таким чином на підставі ст. ст.96-1,96-2 КК України, спеціальній конфіскації, тобто примусовому безоплатному вилученню у власність держави, підлягають незаконно виловлена риба: виду «карась сріблястий» в кількості 12 шт. та виду «йорж» в кількості 2 шт., а також знаряддя для рибної ловлі «павук», який складається з дерев`яної палиці, на одному із кінців якого прикріплена хрестовина з наявними металевими трубами, по краю яких прикріплена сітка, виготовлена з прозорої ліски квадратної форми, як знаряддя кримінального правопорушення відповідно.

Арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 08.05.2024, у справі №371/651/24 підлягає скасуванню.

Відповідно до вимогст. 124 КПК Українипроцесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають відшкодуванню обвинуваченим.

Частиною 2 ст.124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно з частиною 1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

ВП ВС у постанові від 17.06.2020 в справі №598/1781/17 дійшла висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.

Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374КПК). Оскільки ст.126 КПК України визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду. Відтак, ВП ВС у постанові від 17.06.2020 в справі №598/1781/17 зроблено висновок, що у випадку за явлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.

У постанові від 29.09.2021 у справі №342/1560/20 (провадження №51-2331км21) та у постанові від 07.10.2021 у справі №584/800/20 (провадження №51-1800км21) ВС погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо необхідності відшкодування зазначених процесуальних витрат особами, кримінальне провадження щодо яких закрито, пославшись на те, що їх звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав і застосування більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє цих осіб від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням експертиз.

Закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 з нереабілітуючих підстав і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судової інженерно екологічної експертизи № СЕ-19/111-24/35706-ФХЕД від 20.06.2024 6058,24 грн.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20,провадження № 51-2331км21) та постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23).

Таким чином, судові витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, у розмірі 6058 грн 24 коп, слід стягнути з ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 100, 127,128, 284-286, 371-372, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2024 за №12024116220000067, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116220000067 від 05.05.2024 стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - закрити на підставі ст. 45 КК України, пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Арешт майна: знаряддя для рибної ловлі «павук», який складається з дерев`яної палиці, на одному із кінців якого прикріплена хрестовина з наявними 4 (чотирма)металевими трубами, по краю яких прикріплена сітка, виготовлена з прозорої ліски квадратної форми та риби виду «карась сріблястий» в кількості 12 шт., рибу виду «йорж» в кількості 2 шт., що зберігаються в поліетиленовому пакеті чорного кольору, накладений, згідно з ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 08.05.2024 у справі N 371/651/24, провадження N 1- кс/371/182/24, - скасувати.

Речові докази: на підставі ст.96-1,96-2КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави водні біоресурси: 12 одиниць риби виду "Карась сріблястий", 2 одиниці риби виду "йорж", а також знаряддя для рибної ловлі «павук», який складається з дерев`яної палиці, на одному із кінців якого прикріплена хрестовина з наявними металевими трубами, по краю яких прикріплена сітка, виготовлена з прозорої ліски квадратної форми.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 в інтересах держави в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведення експертизи № СЕ-19/111-24/35706-ФХЕД від 20.06.2024 у сумі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) гривень 24 копійки.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_8